Торгпред України Наталія Микольська: Ціни знизяться, коли до нас прийде не один європейський виробник, а десять

П'ятниця 05 лютого 2016 12:45
Торгпред України Наталія Микольська: Ціни знизяться, коли до нас прийде не один європейський виробник, а десять
Торгпред України Наталія Микольська повідомила, що європейські інвестори до кінця не розуміли, чи набуде чинності режим ЗВТ
З 1 січня запрацювала в повному обсязі зона вільної торгівлі з ЄС. Хоча, як розповіла РБК-Україна в інтерв'ю торговий представник Наталія Микольська, європейські інвестори до кінця так і не розуміли, чи набуде чинності режим ЗВТ. Однак активний приплив іноземних інвестицій в країну варто очікувати тільки після запуску судової, антикорупційної реформ і проведення дерегуляції. Про захист українських товаровиробників, про можливості зниження цін та про переговори з ЄС, про компенсатори для бізнесу в результаті втрати російського ринку у другій частині інтерв'ю РБК-Україна.

З 1 січня запрацювала в повному обсязі зона вільної торгівлі з ЄС. Хоча, як розповіла РБК-Україна в інтерв'ю торговий представник Наталія Микольська, європейські інвестори до кінця так і не розуміли, чи набуде чинності режим ЗВТ. Однак активний приплив іноземних інвестицій в країну варто очікувати тільки після запуску судової, антикорупційної реформ і проведення дерегуляції. Про захист українських товаровиробників, про можливості зниження цін та про переговори з ЄС, про компенсатори для бізнесу в результаті втрати російського ринку у другій частині інтерв'ю РБК-Україна.

РБК-Україна: З 1 січня заробила всеосяжна Зона вільної торгівлі з ЄС. Коли Україна зможе відчути перший результат?

Наталія Микольська: Ми ефект вже відчуваємо півтора року. Для нас зона діє з моменту застосування односторонніх преференцій.

РБК-Україна: Даних Держстату по експорту-імпорту за 2015 рік ще немає, але у нас є інформація ГФС по зовнішньоторговельним операціям і вона не оптимістична: експорт в країни ЄС порівняно з 2014 роком скоротився на 24%. Так у чому ж ефект? 

Наталія Микольська: Ефект у тому, що падіння експорту в ЄС менше, ніж загальне падіння.

РБК-Україна: Якщо б не було ЗВТ запущена в односторонньому порядку, то наскільки була б ситуація гірша?

Наталія Микольська: Давайте брати 11 місяців, тому що 12 брати ще передчасно. Дані ГФС не завжди об'єктивні і в підсумку при відфільтруванні вони все одно виходять на статистичні дані. 34,5 млрд доларів або 30,9% скорочення загального показника експорту  за 11 місяців. ЄС -11,7 млрд гривень, або 26%. Тобто, коли ми говоримо, що загальне скорочення 30%, а по ЄС-26%, то об'єктивно-це за рахунок ЗВТ. Давайте далі розкладати скорочення. Із загального скорочення 12,5 п. п. - Донецька та Луганська області, ЄС - 10,5 п. п. за цими регіонами. Якщо дивитися, за яким товарам відбулося найбільш скорочення, то це продукція металургійного комплексу. А чому? Бо пішли вниз світові ціни. Ще одна цікава позиція, за якою ми пішли вниз до ЄС. Це наша кукурудза. Якщо б вона пішла в ЄС, а не в Китай, Єгипет та інші треті країни, тому що вони об'єктивно не будуть же торгувати з Європою, якщо там ціна менша, то ми б вийшли на інші показники. Ринок грає проти нас.

РБК-Україна: З урахуванням того, що світові ціни падають, а Україна все-таки більшою мірою експортер сировини, то може настав час переорієнтуватися і збільшувати виробництво та експорт товарів з високою доданою вартістю?

Наталія Микольська: У нас, до речі, по товарах з доданою вартістю в процесі переробки відбувається зростання. Наприклад, по телефонам та їх запчастинам, пляшкам, скляним ємностям, лічильникам, меблям, цукру, м'ясу птиці, яйцям. Але це, звичайно, ще не та переробка, про яку ми домовлялися. Ми говоримо про залучення інвестицій у нове виробництво. Це завдання на 2016 рік.

РБК-Україна: Що Україна зробила для того, щоб сюди прийшли інвестиції. Наприклад, весь 2015 рік уряд говорив про податкову реформу, в результаті кардинально система не змінилася. Була знижена тільки ставка ЄСВ, що і просили роботодавці.

Наталія Микольська: Ставки податків не перше, що вимагають інвестори.

РБК-Україна: Очевидно. Тому я і сказала саме про податкову реформу.

Наталія Микольська: Інвестори вимагають судової реформи та захисту права власності. Це, на жаль, не в компетенції уряду і ми нічого не можемо зробити, навіть, коли інвестори звертаються. Друге: адміністрування, адмінпослуги, що включає і роботу ГФС. Пані Яресько (Наталія Яресько, міністр фінансів.- ред.) поставила собі за пріоритет на 2016 рік реформування ГФС. Третє: дерегуляція. Боротьба з корупцією полягає в дерегуляції. Чим менше дозволів і чим простіше їх отримати, тим більше інвесторів зайде сюди. Четверте: валютне регулювання і обмеження на виведення капіталу. Ну не зайде інвестор в країну, де є обмеження на виведення дивідендів. Про це потрібно говорити. І останнє, що ми вже виконали - це розуміння нашого зовнішньополітичного курсу. Це було важливо для європейських інвесторів. Вони до кінця не знали, вступить з 1 січня в силу ЗВТ чи ні. Те ж саме стосується китайських, індійських інвесторів. Вони повинні розуміти, яким чином їм тут працювати.      

РБК-Україна: Тобто не всі були впевнені, що з 1 січня 2016 року запрацює ЗВТ з ЄС?

Наталія Микольська: Ми вже не один рік її відкладали. А бізнес не вірить заявам, а фактами. Ось тепер вступила в силу ЗВТ ЄС, і у інвесторів з'явилося розуміння курсу руху України. Тобто ті інвестори, які розглядали Україну, як країну для експорту в Росію, повинні розуміти, що ці проекти вже не будуть реалізовані. Якщо хоча б частково виконати пункти, про які ми з вами розмовляли, то інвестори зайдуть в Україну. Ми вважаємо, що інвестори вже вірять і інвестиції минулого року, хай і поодинокі, але вони були, це вже хороший знак. Фонд гарантування й підтримки американських інвестицій OPIC вже заявив, що має намір в цьому році активно працювати по Україні і подвоїти свій портфель. Раніше він заморозив свій портфель по відношенню до України. Тобто, це компанія, яка здійснює страхування політичних ризиків і разом з американськими інвесторами страхує їх ризики або разом з ними заходить в капітал підприємств. Це досить хороший знак.

РБК-Україна: А якщо розглядати європейський капітал. Чи розраховує уряд на вихід європейських компаній в Україну?

Наталія Микольська: Наш прогноз у тому, що первинний інвестор - це той, хто вже є в Україні. Ми очікуємо, в першу чергу, розширення цих інвестицій, тобто це може бути відновлення заморожених проектів, розширення портфелів. Інші інвестори - ті, хто дивилися на Україну, і ЗВТ ЄС тепер можуть використовувати для свого виробничого процесу. Зацікавленість постійно є. Приїжджають інвестори з Китаю, Індії, Близького Сходу, Канади. Проте одна справа інтерес, інша - обговорення вже конкретних проектів. Угода ЗВТ з Канадою - ще один цікавий стимул і інструмент для збільшення взаємних інвестицій. Канада - країна зі стабільною економікою, яка набагато менше, ніж інші постраждала від глобальної світової кризи. Це великий споживчий ринок, тому ми сподіваємося до кінця року завершити всі процедури, щоб з 2017 року ЗВТ з Канадою вже заробила. А то і в кінці 2016 року.

РБК-Україна: Інвестори розглядають Україну як країну з дешевою робочою силою чи все-таки як країну, яка може конкурувати на світовому ринку, виробляти товари з високою доданою вартістю?

Наталія Микольська: Все залежить від інвестора та від портфелю його інвестицій. Є інвестори, які заходять з цікавими проектами і розраховують на engineering mind, тобто на мізки, які у нас є. Ми очікуємо реалізації кількох проектів, які, власне, і стосуються технологій, інжинірингу.

РБК-Україна: Багато експертів, асоціації, представники бізнесу через місяць після того, як запрацювала ЗВТ ЄС говорять про те, що угода - це фактично здача економічних інтересів України, що європейці захистили свій ринок квотами і тарифами, наприклад, по тим групам товарів, де ми б могли конкурувати, а нульові мита введені на таку продукцію, яку Україна взагалі не виробляє Зокрема, власник "Миронівського хлібопродукту" Юрій Косюк також говорить про мізерні квоти, а ЗВТ називає обманом.                              

Наталія Микольська: Умови нашої асоціації були відомі досить давно. Півтора року підприємства користувалися преференціями і раптом - раз, всі одумалися і побачили, що це обман українського народу. Я не люблю, коли використовують різні спекулятивні коментарі. Необхідно говорити про фактаж. У нас є квоти, які узгоджував український уряд, виходячи з обсягів виробництва, запитів асоціації та переговорної позиції, яка була в ЄС, тому що будь-яка угода про вільну торгівлю - це переговори. У нас за результатами цих переговорів є обмеження на ввезення деяких товарів, квоти, все інше йде зі сплатою мита. Для деяких товарів сплата цих зборів, як, наприклад, для меду, соків, соусів, не є критичною. Вона робить наш товар дорожче, але не викидає з ринку. Для деяких видів, таких як курятина, сплата мит робить нас конкурентними, тому що високий рівень мит. Потрібно наперед сказати, що ЄС у переговорах однозначно в кращій позиції, тому що рівень їх захисту у відповідність з  умовами, які були у них в СОТ, набагато вище, ніж у нас. Середньозважений рівень тарифів на 5% відрізняється, а аграрної продукції - навіть на 10%. Тому по кожній конкретній позиції ми повинні говорити: скільки використали, скільки ще можемо експортувати, є забороненою мито, яка є, що далі з цим робити.

РБК-Україна: Чи спрацювала для України за півтора року ЗВТ, і чи всі квоти були використані?

Наталія Микольська: Сказати однозначно, чи спрацювала ЗВТ не можна, тому що накладається багато факторів. Це і конфлікт на Донбасі, і світова цінова кон'юнктура і внутрішнє перенасичення ринку ЄС продовольчою продукцією. Коли приєднувалася до угоди Молдова, Грузія, у країнах ЄС не було такого перенасичення санкцій, які діяли у відношенні РФ. Тому об'єктивно можемо говорити, що квоти використані в 2014-2015 роках по пшениці, кукурудзі. По курятині - у 2014 році 75%, у 2015 році - 100%. Використані квоти за соусам, соками, практично повністю по цукру. Хоча в 2014 році цукор майже не постачали. А є у нас і позиції, де квоти використані на 30%. Це відходи птиці, крохмаль, часник. А є квоти, які взагалі не використовували: гриби, молоко, яловичина, свинина. На молоко і масло фактично тільки зараз отримуємо доступ.

РБК-Україна: Ви, як юрист, давно темою торгівлі займалися. Тепер, як торговий представник, скажіть, достатній рівень квот або ще на етапі переговорів можна було домовлятися про більш вигідних умовах?

Наталія Микольська: Переговори - складна річ. І вони тривають не один-два дні. Також потрібно розуміти всі вихідні дані, які були на той момент, що на що змінювалося. І потрібно пам'ятати, коли закінчувалися переговори. Переговори закінчилися досить давно і всі обсяги, які заявлялися, стосуються того періоду. Якщо б угода набула чинності тоді, коли було підписано, то ми б вже були на третьому році його дії. І щоб ви знали, квоти у нас збільшуються по чуть-чуть. І ставки б вже були інші, і квоти.

РБК-Україна: Але ЄС у будь-якому випадку краще захистив свій ринок, ніж ми. Для європейських товарів  і умови виходу на український ринок також краще.

Наталія Микольська: Середньозважений рівень ставок, скажімо, для аграрної продукції з ЄС-19,8%, в той час, як для України 8,4%. Вся їх захист-це квоти, все що вище квот-велика ставка мита. Тому говорити, що вони захистилися більше або менше, я б не стала.  З моменту вступу в силу угоди  середня ставка ввізного мита по агротоварам 7,4%, для наших в ЄС-0,6%, у промисловості у нас 1,12%, в них-0,5%. Якщо брати в цілому по митному тарифу, то ставки знижуються з 4,8% до 2,7%, ЄС - з 7,6% до 0,5%. На 11 рік дії угоди ставки знизяться до 0,33% і 0,05% відповідно. Тому в цілому наша ситуація більш вигідна. Якщо брати конкретні товари, тоді об'єктивно потрібно дивитися по групах. Тому не моє завдання аналізувати, чому підписано одне, а не інше. Моє завдання: взяти дані, проаналізувати відповідають вони потребам бізнесу і що можна з цим робити. Дивитися назад у нас немає часу. Потрібно рухатися вперед і розмовляти з ЄС про певні компенсаторні режимах у результаті втрати російського ринку. Що ми і будемо робити.

РБК-Україна: Про яких компенсаторах ви говорите?

Наталія Микольська: Я б утрималася від коментарів, тому що це може привести до зриву переговорів. Наше основне завдання - отримати доступ до ринку ЄС. Враховуючи терміновість і складність ситуації, думаю, ми з певним рішенням вийдемо досить швидко.

РБК-Україна: Скільки вартуватиме бізнес повний перехід на євростандарти, отримання всіх сертифікатів?

Наталія Микольська: Все залежить від виду товарів, виробництва і стану виробництва. Немає одного прайса переходу на євростандарти. Це все переговорний процес і питання комерційної ціни. Самий складний перехід для тих товарів, щодо яких є вимоги якості і безпеки. Тобто, товари під ветеринарним контролем-досить довгий і складний процес, який називається animal tracing, коли тварина відстежується від народження до забою. Те ж саме стосується пшениці. Сертифікацію проходить і обладнання, де це все проводиться. Але я б говорила про інше. Вихід на ринок ЄС автоматично означає доступ до ринків інших країн. Якщо продукція відповідає директивам ЄС і стандартам якості і безпеки, то товар після незначного контролю потрапляє на інші ринки третіх країн. Наприклад, наша курятина почала свій серйозний шлях на експортний ринок через ринок Європейського союзу. Те ж саме стосується і яєць.

РБК-Україна: Чи призведе лібералізація торгівлі зниженню цін?

Наталія Микольська: Зниження ми не відчуваємо, тому що гривня девальвує. Ціни знизяться тоді, коли до нас прийде не один європейський виробник, а десять, які, в тому числі будуть конкурувати між собою. Бо ми говоримо не тільки про конкуренцію з національним виробником, але і між європейськими компаніями. 

Розмовляла Наталія Непряхіна

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся