Торги у владі: чому НФ хоче урізати повноваження президента

Нагадаємо, переговори про об'єднання партії влади провалилися на тлі загострення відносин між президентом і керівництвом "Народного фронту", зокрема, главою МВС Арсеном Аваковим.

Тема обмеження повноважень президента все частіше звучить із вуст представників команди Арсенія Яценюка. Сам лідер "Народного фронту" не приховує ідею перегляду повноважень глави держави шляхом внесення змін в законодавство і навіть в Конституції України. Однак президент Петро Порошенко ці пропозиції Яценюка не сприйняв. Більш того, в президентській фракції говорять про шантаж з боку партнерів по коаліції, які таким чином намагаються примусити БПП до об'єднання. Які шанси Яценюка просунути ідею урізання повноважень президента і внести відповідні зміни в законодавство – розбиралося РБК-Україна.

Кілька тижнів тому стало відомо про те, що переговори БПП і НФ про об'єднання зазнали невдачі. Після цього 11 листопада партія Арсенія Яценюка організувала з'їзд, в якому взяв участь прем'єр Володимир Гройсман. На з'їзді НФ ухвалив резолюцію, де окреслив принципи і завдання своєї майбутньої діяльності. Серед основних – піти на майбутні президентські, парламентські і місцеві вибори. При цьому в своїх висловлюваннях лідери НФ не скупилися на критичні оцінки нинішньої парламентсько-президентської моделі в державі і заявляли про необхідність забезпечення балансу повноважень між гілками влади.

"Ухвалення законодавства про посилення контрольних функцій парламенту. Введення інституту відповідальності президента України та інституту відповідальності народних депутатів України. Проведення чесних і демократичних виборів президента України та Верховної Ради України у строки, визначені Конституцією України. Початок широкої публічної дискусії з приводу необхідності внесення змін до Основного закону України в частині забезпечення реального балансу стримувань і противаг між інститутом президента, законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади", - йдеться в тексті резолюції за підсумками з'їзду.

Далі мова йде про продовження децентралізації, в тому числі ліквідації інституту голів обласних та районних державних адміністрацій. "Ніхто навіть не ставить під питання прямі загальнонаціональні вибори президента країни. Президент є і буде, і народ буде приходити і приймати рішення, хто буде цим президентом. Але президент – це окремий інститут влади. Він не належить ні до виконавчої, ні до законодавчої, ні до судової гілки влади. Тому інститут президента, як національного арбітра повинен ефективно функціонувати з усіма повноваженнями, які дають президенту можливість виконувати його функцію як гаранта Конституції країни і Верховного головнокомандувача", - заявив тоді Яценюк.

Разом з тим, за його словами, у прем'єра сьогодні лише одне повноваження – прем'єр-міністр України, відповідно до закону, самостійно має право лише призначати і звільняти свого керівника апарату". "Як може функціонувати виконавча вертикаль влади з такими повноваженнями? Як можна ефективно втілювати державну виконавчу політику?", - обурився лідер НФ. При цьому він висловив переконання, що необхідні зміни можна ухвалити вже до наступних виборів, щоб забезпечити "повну європейську модель парламентсько-президентської республіки".

Більш радикально висловився соратник Яценюка, глава МВС Арсен Аваков. "Я хотів би бачити парламентську республіку як гарантію захисту від тоталітарного майбутнього країни і як гарантію внутрішнього балансу влади. Мені подобається парламентсько-президентська республіка, в якій немає дуалізму влади, в якій кожен відповідає за те, що повинен робити. І це працює", - сказав Аваков.

Ідея Яценюка про обмеження повноважень президента неодноразово звучала на зустрічах стратегічної ради в Адміністрації президента. Джерела РБК-Украина стверджують, що Порошенко відкинув цю ідею, оскільки ні для кого не секрет його намір йти на другий термін. А ставати президентом з урізаними повноваженнями Порошенко не згоден.

Нагадаємо, переговори про об'єднання партії влади провалилися на тлі загострення стосунків між президентом і керівництвом "Народного фронту", зокрема, главою МВС Арсеном Аваковим. Піком цього загострення стала активізація справи НАБУ з приводу так званих "рюкзаків Авакова", коли був затриманий син міністра внутрішніх справ. Як розповідав РБК-Україна один із лідерів "Народного фронту", після цього Яценюк сказав Порошенку, що виведе з коаліції 55 депутатів, які на нього орієнтуються, і зламає владну конструкцію. Цікаво, що мова йшла саме про 55 депутатів, а не 81. Цю різницю у фракції НФ становить так звана група секретаря РНБО Олександра Турчинова, який зараз близький до президента.

"Таким чином "Народний фронт" намагається погрозами про урізання повноважень президента шантажувати БПП. Раніше президент категорично відкинув ідею внесення змін до Конституції, які пропонував Яценюк. Також нічим завершилися переговори про об'єднання. Однак Арсеній Петрович не зупиняється і намагається всіляко примусити президента до об'єднання БПП з НФ, грає м'язами. Чистий торг і шантаж", - розповіло джерело РБК-Україна в АП. За його словами, президент вже неодноразово пропонував Яценюку не висловлювати свої думки зі сторони, а приєднатися до роботи у владі. "Йому запропонували посаду голови НБУ, яка зараз вакантна. Однак Арсеній Петрович то відмовляється, то каже, що подумає", - розповіло джерело.

Так чи інакше, але ідея перегляду повноважень президента продовжує звучати з боку НФ. "Зібрати 300 голосів за зміни до Конституції в цій Раді неможливо. А ось 226 під зміну звичайних законів – можна спробувати. Це буде приведення законодавства у відповідність з Конституцією України. Потрібно залишити тільки ті повноваження, які нею закріплені за президентом", - розповідав раніше неофіційно один з лідерів "Народного фронту". Найчастіше мова йде про те, щоб забрати у глави держави право призначати керівників ОДА та голову СБУ. Також згадуються голови НАБУ та ДБР, які теж призначаються президентом. В НФ вважають, що президент повинен залишитися Верховним головнокомандуючим і гарантом Конституції, а не виконувати функції уряду.

Депутати з обох фракцій коаліції скептично дивляться на шанси реалізувати ідею Яценюка щодо перерозподілу повноважень. У "Народному фронті" відзначають, що голоси під це зібрати навряд чи вдасться. "Звичайно, весь план знає тільки Арсеній Петрович Яценюк. Але з його реалізацією не дуже. Я не бачу, як набрати в парламенті 300 голосів", - зазначає співрозмовник РБК-Україна в НФ, говорячи про перспективи внесення змін до Конституції.

Якщо ж відбирати у президента повноваження, які не закладені в Конституції, то тут теоретична можливість існує. Однак у НФ визнають, що не всі будуть готові вступати у війну з президентом. "Дивлячись до яких стадій дійде ця ініціатива. Якщо це буде так, що ми зареєструємо якийсь законопроект, а потім він помре в нетрях Верховної Ради, то більшість підтримає. Якщо дійде до голосування в цілому, наприклад, закону про імпічмент, то це вже буде жорстким конфліктом з президентом - тоді "50 на 50", - говорить джерело в НФ.

В БПП називають такий сценарій "міфологією". На думку представників президентської фракції і Адміністрації президента, НФ не вдасться зібрати не те що 300, але і 226 голосів для обмеження повноважень президента, навіть шляхом залучення окремих депутатів і груп. "Люди об'єднуються заради якогось майбутнього. Яке майбутнє в людини, що має рейтинг 1%? Станом на зараз говорити про подібні об'єднання немає сенсу", - каже депутат і пояснює, що навіть окремі члени фракції БПП не підуть на підтримку Яценюка. Інше джерело в БПП допускає, що можуть знайтися окремі члени президентської фракції, які можуть підтримати такі ініціативи НФ. "З БПП вони максимум зможуть переманити на свою сторону 4-5 депутатів", - говорить співрозмовник. Варто відзначити, що з несподіваних гостей, крім Гройсмана, на з'їзді Народного фронту були присутні троє депутатів від БПП. Це голова фракції Артур Герасимов, який, очевидно, був з дипломатичною місією від президента, а також близький до екс-глави АП Бориса Ложкіна нардеп Григорій Шверк і Дмитро Андрієвський.

В інших фракціях стверджують, що не готові серйозно обговорювати питання урізання повноважень президента, посилаючись на різні причини – від відмови в черговий раз переписувати Конституцію до недоцільності таких дій в умовах війни. Таким чином, навряд чи "фронтовикам" вдасться знайти підтримку Радикальної партії, Оппоблока або "Самопомочі". Скептично оцінюють цю ідею і в групі "Відродження".

Наприклад, в "Самопомочі" вважають, що потрібно прописати права, обов'язки і відповідальність в окремому законі про президента України. "На превеликий жаль, так склалося, що українські президенти в сучасній реальності, де-факто не обмежені у своїй владі. Тому що є продовжувачами деспотичної політики на території України. Коли хтось ставав президентом, отримував ключі від держави, корупції, ресурсів, але за це не було ніякої відповідальності. В Україні на 26-му році життя немає закону про діяльність президента, де б на законодавчому рівні були прописані його чіткі права, обов'язки і відповідальність. Час від часу, коли треба роздратувати президента, говорять про одну третину цього закону, яку називають імпічментом", - сказав РБК-Україна голова фракції "Самопомочи" Олег Березюк. "Це боротьба, показові наміри боротьби для поділу влади. Президент хоче узурпувати всю владу, а це значить і ресурси. Частина ресурсів в руках "Народного фронту", які вони узурпували в момент їхньої владної можливості. І тому, з одного боку, це боротьба за політичні баланси, що правильно. З іншого боку, за ресурси - економічні та природні", - додав він.

А ось у "Батьківщині" відкрито критикують розширення повноважень президента і згодні з ідеєю "провести ревізію" в цьому питанні. "За три з половиною роки після Революції гідності президент отримав цілу низку додаткових повноважень, непередбачених українською Конституцією. Але у мене просте питання. А хто голосував за цей весь непотріб? А це був не "Народний фронт", який голосував за всі ці антиконституційні повноваження Порошенка?", - говорить народний депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко. За словами депутата, в Конституції передбачено, що президент може здійснювати повноваження, передбачені лише Конституцією, а не окремими законами. Однак у цій ситуації навряд чи "Батьківщина" зможе об'єднатися з НФ у голосуванні. "Це нереально", - говорить джерело в БПП, аналізуючи таку ймовірність.

Таким чином, просування "Народним фронтом" ідею обмеження повноважень президента серйозно не сприймають ні в парламентських фракціях, ні на Банковій.

У президента прекрасно розуміють, що "Народному фронту" не вигідний розвал коаліції і дострокові вибори з таким низьким рейтингом, а отже, співпрацю БПП з НФ буде продовжено. Тим більше що припинення переговорів про злиття двох партій ще не виключає їхнє можливе поновлення в майбутньому, у міру наближення виборів. "Вони торгуються. Гройсман виторговує свою частку. Яценюк - свою частку. Порошенко не хоче поступатися контрольним пакетом. Нормальний процес. Всі труть з усіма. Але в кінці вони домовляться, впевнений", - сказало РБК-Україна високопоставлене джерело в команді Порошенка. Співрозмовник додав, що президент буде продовжувати готуватися до виборів, "продовжуючи різати стрічки - відкривати школи, лікарні, ремонтувати дороги, робити те, що відразу видно".

Втім, за інформацією кількох близьких до Порошенка джерел, остаточна стратегія походу на вибори президента ще не затверджена. Як і не затверджена і кандидатура голови виборчого штабу. "Президент буде вибирати між Олександром Турчиновим, Сергієм Березенком, Ігорем Райніним, Віталієм Ковальчуком і так далі. Але всі ж розуміють, що головою штабу в дійсності буде Петро Олексійович Порошенко", - говорить співрозмовник РБК-Україна.

Втім, одна з можливих стратегій походу на президентські вибори обговорюється досить давно, і називається вона "Миротворець". Мається на увазі успіх переговорів про введення на Донбас миротворчої місії. Але і в цьому питанні, за інформацією РБК-Україна, партнери по коаліції з НФ не особливо допомагають Порошенку. За інформацією ще одного співрозмовника на Банковій, президент розчарований тим, що "фронтовики" нібито спотворили його законопроект про реінтеграцію Донбасу. Цей документ, за задумом Банкової, дуже важливий для подальших дій України на міжнародній арені, зокрема, в питанні введення миротворчої місії на Донбас. Більше того, цей законопроект, за словами співрозмовника, був узгоджений із західними партнерами і згадка Мінських угод, яку повністю "вичистили" з тексту законопроекту на стадії його розгляду комітетом з нацбезпеки, повинна була стати важливим сигналом міжнародним партнерам. "Ухвалення цього законопроекту в такому вигляді може зашкодити процесу узгодження миротворчої місії на Донбас у тому форматі, який потрібен нам", - сказав співрозмовник. Крім того, роздратування в Адміністрації президента викликала і остання заява глави МВС Арсена Авакова про те, що Мінські угоди не можуть бути імплементовані як реальний механізм досягнення миру і розв'язання конфлікту".

Втім, лідери коаліції продовжують спілкуватися. "У них немає такого "лічняка", як, наприклад, у Порошенка з Саакашвілі. Ось там жорстко. А Яценюк, Порошенко, Тимошенко, Турчинов і так далі продовжують радитися і домовлятися", - говорить високопоставлене джерело РБК-Україна на Банковій. За інформацією видання, 30 листопада в АП відбулося засідання стратегічної групи за участі Порошенка, Гройсмана, Яценюка, Авакова, Турчинова, Ложкіна, а також спікера Андрія Парубія і глави АП Ігоря Райнина. На ньому в спокійній обстановці учасники обговорювали проект держбюджету на 2018 рік.