Паливний тролінг: Україна і Туркменістан знайшли привід подратувати Росію

П'ятниця 30 жовтня 2015 18:35
Паливний тролінг: Україна і Туркменістан знайшли привід подратувати Росію
Порошенко і Бердимухамедов знайшли взаєморозуміння з низки питань
Україна знову намагається налагодити відносини з Туркменістаном в сфері енергетики. В ході зустрічі президентів двох країн вони домовилися про можливе збільшення поставок туркменського палива в Україну. Швидше за все, в цій галузі Україна зможе розраховувати лише на незначне зростання обсягу імпорту дизпалива, відзначають аналітики. У зв'язку з політичною ситуацією, відродити газові контракти з Туркменістаном навряд чи вдасться - Кремль буде блокувати будь-які домовленості в цьому напрямку. Скоріше, декларація про співпрацю покликана справити враження на Росію.

Україна знову намагається налагодити відносини з Туркменістаном в сфері енергетики. В ході зустрічі президентів двох країн вони домовилися про можливе збільшення поставок туркменського палива в Україну. Швидше за все, в цій галузі Україна зможе розраховувати лише на незначне зростання обсягу імпорту дизпалива, відзначають аналітики. У зв'язку з політичною ситуацією, відродити газові контракти з Туркменістаном навряд чи вдасться - Кремль буде блокувати будь-які домовленості в цьому напрямку. Скоріше, декларація про співпрацю покликана справити враження на Росію.

Паливо для президентів

Вчора після зустрічі президентів України Петра Порошенка і Туркменістану Гурбангули Бердимухамедова обидва лідери зробили ряд заяв про посилення співробітництва між двома державами. Крім машинобудування, аграрного сектора, транспорту та інфраструктурних проектів, промислової торгівлі, пріоритетним напрямком для реалізації спільних проектів обидва президента назвали паливно-енергетичний комплекс.

"Ми готові до збільшення поставок  в Україну продукції вітчизняного паливно-енергетичного комплексу, здійснення спільних коопераційних проектів у цій сфері", - заявив глава Туркменістану.

Про пошук спільних рішень у питаннях енергобезпеки висловився і Петро Порошенко. Однак український президент зазначив, що з Бердимухамедовим він домовився також про розширення присутності на туркменському ринку українських компаній та реалізації спільних інфраструктурних проектів.

"Коли нам Російська Федерація закриває ринки, ми повинні працювати на те, щоб українські виробники і український експорт були присутні на своїх традиційних ринках, де його добре знають, де він себе добре зарекомендував", - заявив Петро Порошенко.

Відносини з історією

Це далеко не перша спроба України налагодити відносини з Туркменістаном в енергетиці. Починаючи з 2000 р., українська сторона закуповувала близько 34 млрд куб. м туркменського природного газу, а ще 26 млрд куб. м отримувала в рахунок оплати за транзит через Росію.

"Пряме співробітництво з Туркменістаном у "газовому питанні" закінчилося 10 квітня 2003 р., коли Росія викупила у туркменів всі експортні контракти, і постачала газ, у тому числі і в Україну через "Газпромекспорт". Рівно через рік була створена РосУкренерго", - розповів президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

На думку аналітика, навряд чи за розмитими формулюваннями про "збільшення поставок палива" стоїть спроба повернутися до старої схеми роботи.

"Росія буде блокувати будь-які спроби співпраці України з "Туркменгазом". По-перше, обійтися без транзиту по російським магістральними трубопроводами буде складно, а, по-друге, російському "Газпрому" невигідно, щоб ми купували газ не у них", - зазначив експерт.

З'ясувати, у чому саме суть енергетичних домовленостей між двома країнами, РБК-Україна не вдалося - міністр енергетики Володимир Демчишин, який брав участь в поїздці української делегації в Ашхабад, вчора не відповідав на дзвінки. У НАК "Нафтогаз України" також не змогли прокоментувати ситуацію.

Втім, джерело РБК-Україна в Кабміні зазначило, що "домовленості носять рамковий характер".

"Тема газу практично не звучала в ході переговорів, адже, яким чином ми в обхід Росії зможемо налагодити туркменський імпорт? Швидше, упор  у взаємодії двох країн буде зроблений на супутніх галузях енергетики - постачання енергетичного обладнання, труб, продукції енергетичного машинобудування", - уточнив співрозмовник видання.

Справа пахне дизелем

Разом з тим, співпраця з Туркменістаном може бути цілком успішною у сфері постачання нафтопродуктів, впевнені експерти.

"Ми щороку купуємо у Туркменістану незначний обсяг дизельного палива. Це тисячі тонн, не більше - всього кілька барж. Можливо, мова йде про збільшення постачань", - припустив аналітик UPECO Олександр Сіренко.

Він уточнив, що основними імпортерами дизпалива в Україну є Білорусь і Росія.

"Всього ми споживаємо близько 4,5 млн т на рік. Зараз і в аграрній, і в інших галузях відчувається дефіцит дизпалива, тому, постачання туркменського палива можуть бути вигідні країні. Зрозуміло, Туркменістан не зможе надати Україні великий обсяг - ми не основний ринок збуту, до того ж постачання припускають складну логістику. Але у Туркменістану низька ціна палива "на виході", відповідно, навіть з урахуванням провезення через Каспій, Азовське та Чорне море, ця співпраця має сенс. Тим більше що туркменське паливо - високоякісне", - зазначив Олександр Сіренко.

Експерт також уточнив, що початок співпраці в енергетичній сфері між двома країнами може дати поштовх й іншим проектам - наприклад, розвитку портової інфраструктури, будівництву LNG-терміналів в Україні. Вигідні ці відносини і туркменській стороні.

"Після переоцінки ресурсів, Туркменістан вважається четвертою газовою державою в світі. Природно, вони хочуть продавати більше свого газу і розширити географію поставок. Адже зараз туркменський газ купують Китай та Іран. В Європі він теж є, але йде через "Газпром-Швайц". Країна зацікавлена в майбутньому в прямих контрактах з іншими країнами, але навряд чи Росія дозволить цьому здійснитися", - повідомив Михайло Гончар.

Незважаючи на привабливість перспектив співробітництва, експерти неоднозначно оцінюють домовленості. Багато аналітиків називають їх "показовим виступом для Росії".

"Логістика не дозволить нам купувати безпосередньо ані туркменську нафту, ані газ - везти ресурс через Каспій, Азербайджан, Грузію з декількома пунктами перевалки - дуже дорого. Через Росію працювати не вдасться. Тому, швидше, ці домовленості демонструють кризу ідей української влади - треба розширювати коло союзників, тому традиційно згадали про Туркменістан", - зазначив  директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся