Крапка у справі "Роттердам+": чим закінчилося "найгучніше" розслідування НАБУ

Київ, П'ятниця 04 вересня 2020 09:00
Крапка у справі "Роттердам+": чим закінчилося "найгучніше" розслідування НАБУ
Вугільна формула показала свою ефективність (Фото: cfts.org.ua)

Спеціалізована антикорупційна прокуратура минулого тижня закрила справу "Роттердам+". Три з половиною роки пішло у правоохоронців, щоб з'ясувати, що ціна на вугілля на базі імпортного паритету – законна і найбільш прозора.

Довести зворотне детективи НАБУ і прокурори так і не змогли. Жодна експертиза не підтвердила збиток від формули, яка з подачі політиків стала символом корупції. Детальніше про хід розслідування та його результати – у матеріалі РБК-Україна.

Як почався "Роттердам+"

Формулу "Роттердам+" запроваджували, щоб відійти від ручного регулювання цін на вугілля і перейти до прогнозованого і відкритого формульного ціноутворення. Для цього обрали європейський індекс API2 (ціна в регіоні ARA за 12 попередніх 12 місяців). Методику розрахунку ціни – безпосередньо саму формулу у березні 2016 року затвердила Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП).

Більше року тому детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) повідомили про підозру шести особам, серед яких був і екс-глава НКРЕКП Дмитро Вовк. За версією слідчих, Вовк за змовою з групою осіб розробив і прийняв необґрунтований регуляторний акт – ту саму формулу. У НАБУ наполягали, що збитки за час дії "Роттердам+" сягнули для держави майже 19 млрд гривень.

Сам же Вовк пояснював, що ніяких збитків не було. За його словами, це підтверджується фінансовими звітами держкомпаній "Енергоатомом" і "Укргідроенерго", чий прибуток зріс у рази за період дії формули "Роттердам+".

"Перевірити це дуже легко – подивитися на фінансову звітність цих державних компаній, щоб мати підстави для гучних заяв про збитки (які насправді були у теплових електростанцій)", – заявив на початку минулого місяця екс-глава энергорегулятора.

Що важливо: прийняття методики не призвело до різкого підвищення оптової ринкової ціни на електроенергію або тарифу ТЕС. За результатами 2016 року оптова ринкова ціна електроенергії збільшилася на 19% – до 1,32 грн/кВт*год при річній інфляції 12,4%. А тариф теплоелектростанцій почав зростати у 2017-2018 роках через подорожчання вугілля на світових ринках. До речі, за таким же принципом проходила реформа і у газовому секторі, де ціну на паливо прив'язали до котирувань західних бірж.

Після запуску ринку електроенергії у липні минулого року формула "Роттердам+" перестала діяти. Але, за різними оцінками, у разі її використання за останній рік теплогенерація могла б заощадити близько 6 млрд гривень. Крім того, побічно влада визнала правильність формульного ціноутворення.

Як пояснювала раніше адвокат сторони захисту у справі "Роттердам+" Ірина Одинець, держкомпанія "Центренерго" за сприяння Міністерства енергетики у липні уклала контракт на закупівлю вугілля саме із застосуванням зазначеної формули. На той момент це дозволило "Центренерго" отримати ціну на вугілля приблизно на 20% нижче, ніж у держшахт.

Сторона захисту, за словами адвоката, мала намір долучити до матеріалів справи ці факти. Щоб тим самим показати, що держкомпанія повернулася до принципу імпортного паритету для визначення вартості українського вугілля, оскільки це економічно вигідно.

У пошуках "винних"

Ще до того, як НАБУ почало розслідувати справу "Роттердам+", Окружний адміністративний суд Києва (26 грудня 2016 року) і Київський апеляційний адміністративний суд (28 лютого 2017 року) підтвердили законність рішення НКРЕКП. Обидві інстанції відхилили позов київського осередку партії "Самопоміч" та ряду фізосіб, серед яких був і майбутній голава енергокомітету Ради від "Слуги народу" Андрій Герус.

І тільки після того, як тема "Роттердам+" з подачі політиків отримала "корупційний шлейф", своє розслідування у березні 2017 року почало Національне антикорупційне бюро (НАБУ). Адвокат сторони захисту Ірина Одинець вважає, що НАБУ і САП виявилися заручниками "публічного мильного міхура", який вони, по суті, самі і створили. Правоохоронці неодноразово заявляли, що це їх головна справа і що вони покарають винних.

Розслідування тривало 3,5 роки. Його найактивніша фаза, принаймні в публічній площині, почалася трохи більше року тому. Саме тоді НАБУ, як було сказано вище, оголосило про підозру кільком особам по цій справі. Сталося це невдовзі після зустрічі президента Володимира Зеленського з головами САП і НАБУ. Тоді глава держави закликав антикорупційні органи показати видимі результати роботи.

В основу підозр ліг висновок СБУ про правильність арифметичних розрахунків детективів НАБУ збитків від дії формули в 2016-2017 років. Мова про ті самі майже 19 млрд гривень. Ці збитки розраховані з припущення НАБУ, що тариф на доставку вугілля у формулі був визначений некоректно.

Але жодна експертиза – ні державна (Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС, Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз), ні міжнародна (IHS CERA, EURACOAL, Ernst&Young і KPMG) – не підтвердила, що формула нанесла збитки. Навпаки, експерти вказували на її обгрунтованість для українського ринку.

Після вручення підозр НАБУ і САП протягом року мали передати справу до суду, але не наважувалися це зробити. Та й, за великим рахунком, не могли, оскільки не знайшли доказів порушення. Хоча в НАБУ навіть після закриття справи прокурором наполягали, що докази у них були, і що розслідування рухалося до завершення.

Формально справу було зупинено місяць тому, 3 серпня. Пауза була взята на невизначений термін для отримання відповідей на запити про міжнародну допомогу. Тільки запити, про які йшла мова, датовані 2018-2019 і початком 2020 року. За великим рахунком, основною причиною зупинки справи було очікування фінальної комплексної експертизи СБУ, яка мала встановити найголовніший момент – завдала формула збитки чи ні.

Розв'язка

Але й експертиза СБУ не знайшла збитки від дії формули. У публічному просторі про це стало відомо 20 серпня, а через тиждень прокурор САП Віталій Пономаренко постановив закрити справу "Роттердам+". Він вказав на відсутність достатніх доказів винності осіб в суді та вичерпання можливості їх отримати, а також у зв'язку з відсутністю складу кримінального злочину.

В економічних справах, якою є справа "Роттердам+", висновок експертизи про наявність шкоди є ключовим доведення вини підозрюваних. Для проведення цієї експертизи були залучені експерти з усієї країни. Це була одна з наймасштабніших експертиз з економічних справ останніх років.

Як пояснила адвокат сторони захисту Наталія Дригваль, комплексна експертиза СБУ проводилася із залученням цілої низки експертних інститутів і за своєю глибиною і масштабом не має аналогів. "Більш повне дослідження в Україні складно собі уявити", – заявила вона.

Експертиза в черговий раз підтвердила, що ніяких збитків для споживачів від формули "Роттердам+" не було, зазначила Дригваль. Саме тому, на думку юриста, рішення САП закрити справу було "очікуваним і закономірним".

У підсумку

За чотири з гаком роки навколо "Роттердам+" було створено безліч міфів. Для деяких діячів і активістів ця історія стала успішним трампліном для походу у владу і політику. При цьому вони методично вводили суспільство в оману, створюючи міф, що формульне ціноутворення на вугілля призвело до необґрунтованого зростання вартості електричної енергії.

Правоохоронні органи цей міф підтримували, але в підсумку дискредитували самі себе. У деякому сенсі під удар було поставлено і репутація команди президента, яка ще в минулому році перед виборами стала жертвою цього міфу, обіцяючи скасувати "корупційну формулу".

Тим не менш, є в цій історії і позитивні моменти. Формула стала перехідним етапом для впровадження ринку електричної енергії. Вона також забезпечила прогнозованість цін на вугілля та дозволила знизити дотації з держбюджету на підтримку державних вугільних шахт. І після її ухвалення Україна більше не стикалася з дефіцитом вугілля перед опалювальним сезоном.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся