Втрачаючи майбутнє: Україна без інвестицій
Фото: Україна втрачає інвестиції
Під час економічної кризи, перш за все, страждають інвестиції. Мало хто буде вкладати кошти в розвиток виробництва в умовах падіння попиту, сильної невизначеності щодо майбутнього, зростання песимістичних настроїв.
Якщо в ході поточної економічної кризи реальний ВВП України скоротився в межах 20%, то його інвестиційна складова - майже на 40%. А вага інвестиційної складової у ВВП скоротився до історичного мінімуму в 12%.
Вага інвестиційної складової у ВВП України, %
Джерела: Держстат, Альфа-Банк Україна
Таким чином, за рівнем інвестиційної активності Україна вийшла на рівень самих "безтурботних" країн світу: Барбадос, Буркіна-Фасо, Свазіленд, Південний Судан. Нещодавно до цього клубу приєдналися Греція і Кіпр, які пережили гостру економічну кризу.
Однак Україна і напередодні останньої економічної кризи характеризувалася дуже низьким рівнем інвестиційної активності. У відносно благополучних 2011-2012 роках питома вага інвестицій у ВВП становив 18-19%.
Це дуже мало. Середньосвітовий показник в останні роки стійко підтримується на рівні 24%, задаючи своєрідний еталон світового прогресу. Очевидно, що у розвинених країн вага інвестицій в економіці має тенденцію до зниження, тоді як у країнах (не просто названих так, а дійсно країн!) країн він помітно вище середньосвітового. Адже в заможних країнах норма прибутковості інвестицій зазвичай набагато нижче.
Осібно стоїть Китай з показником вище 40%. Там давно спостерігаються численні ознаки переінвестування, що загрожують великими проблемами не тільки китайською, але і світовій економіці.
Вага інвестиційної складової у ВВП *, %
* станом на останню доступну дату
Джерела: МВФ, Альфа-Банк Україна
Низький обсяг інвестицій сьогодні означає природне обмеження економічного зростання як мінімум на перспективу 3-5 років. Інвестиції лежать в основі зростання продуктивності економіки, який, в свою чергу, може послужити основою для зростання доходів і споживання.
Можливості нарощувати споживання за рахунок боргів (чим Україна досить активно займалася останні десять років на державному рівні), як ми бачимо, не нескінченні.
Сьогодні внутрішні джерела для інвестиційної активності обмежені. Банки в такому положенні, що не готові брати на себе багато нового ризику. Пенсійна реформа так і не проведено. Держава не може фінансувати інвестиції в умовах гострої потреби скорочення дефіциту державних фінансів, сильного тягаря військових витрат і необхідності розгортати тренд з державним боргом. Та і сама ідея держави як основного інвестора, м'яко кажучи, не дуже вдала.
Основними джерелами інвестицій у сформованій ситуації можуть стати тільки кошти з-за кордону. По-перше, це різні донорські проекти на фінансування інфраструктури (Світовий банк, ЄБРР тощо). Це окрема історія зі своїми правилами і обмеженими обсягами.
Головна задача в цьому напрямку - це підвищення інституційних спроможностей держави в контексті проектного управління та звітності, що дозволяє підвищити інтенсивність використання коштів. І, безумовно, загальний темп реформ в Україні і температура її взаємин з донорами.
По-друге, це іноземні інвестиції. Формат даного тексту не дозволяє навести приклади численних досліджень позитивного зв'язку між іноземними інвестиціями та економічним розвитком. На мій погляд, найкращі приклади знаходяться біля західних кордонів України.
Критична маса іноземних інвесторів здатна змінювати ділову культуру країни, усувати корупційні практики, задавати чутний запит на перспективні зміни.
Вигоди від присутності іноземних інвесторів можуть бути самими різними. Приміром, в Україні зараз чується невдоволення щодо малих обсягів квот на безмитні поставки товарів у ЄС та інших обмежень. Але невдоволення і критику на стіл торговельних переговорів зазвичай не кладуть. А тепер уявімо, що у відповідні галузі заходять помітні європейські інвестори. Вони самі і пролобіюють зниження торгових бар'єрів для українських товарів.
Європейська перспектива, дерегуляція, безумовна захист прав власності - це три кити, на яких україна могла б запустити потужний процес залучення іноземних інвестицій. У сфері дерегуляції потрібно робити набагато більше, ніж підлаштовуватися під рейтинги начебто Doing Business.
наприклад, дуже важливо зняття обмежень на рух капіталу - не тільки в частині його входу, але і виходу. Мало хто буде інвестувати в країну, з якої у разі непередбачуваних подій (а для навколишнього світу Україна - країна мало передбачувана) не можна буде оперативно вивести вкладені кошти.
І так далі за списком численних проблем іноземних інвесторів в Україні.
В-третіх, умовно зовнішнім джерелом інвестицій є власні кошти успішних українських експортерів. Для них не потрібно винаходити якусь спеціальну політику. Якщо в країні буде забезпечене сприятливе поле для всіх інвесторів, то і ці кошти будуть більш активно інвестуватися в Україні.
