Теракт в Харкові і його політичні наслідки
.
Терористичний акт в Харкові 22 лютого ускладнює зниження протистояння між регіональними елітами і спад напруженості в місті серед харків'ян. Замість цього ми ризикуємо отримати входження Харкова в зону постійної АТО - без факту ведення відкритих бойових дій на території регіону. І несподівані результати місцевих виборів.
Сьогодні в Харкові - день жалоби за загиблими напередодні в результаті терористичного акту.
22 лютого в Харкові під час ходи активістів Євромайдану (акції в рамках річниці цієї події) був здійснений теракт. Як повідомила СБУ, спрацював дистанційний вибуховий пристрій, закладений на шляху проходження колони активістів.
В результаті теракту загинули три людини, у тому числі, один з активістів місцевого Євромайдану Ігор Толмачов і підполковник МВС Вадим Рибальченко. Більше десяти осіб отримали осколкові поранення різного ступеня тяжкості і були доставлені в міські лікарні і військовий госпіталь. З них четверо з важкими пораненнями.
"Вперше за весь час серії вибухів у Харкові теракт забрав життя людей. Вперше вибух стався вдень, а не вночі. Вперше вибух був спрямований проти мирного мітингу", - сказав Дмитро Дробот, представник громадської організації "Сила людей".
Можна додати - вперше у Харкові вибух стався в ході масової акції, при великому скупченні народу, в тому числі і випадкових перехожих, не всі з яких поділяють думку учасників ходи. І масштаби трагедії могли бути набагато значнішими. Аналоги - обстріл маршруток в інших регіонах і вибух гранати під час зустрічі виборців з Наталією Вітренко (Кривий Ріг, 1999 рік, 47 постраждалих).
За фактом вибуху прокуратура Харківської області відкрила кримінальне провадження за ст 258 КК України - терористичний акт.
Генеральний прокурор Віктор Шокін в терміновому порядку направив до Харкова свого заступника Володимира Гузыря.
СБУ оголосила в Харкові найвищий рівень антитерористичної готовності. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив про початок антитерористичної операції (АТО) в Харкові.
"Це зайвий раз свідчить про те, що терористична кампанія, яка здійснюється в Україні, має одних і тих самих замовників і організаторів, що і агресія на сході України", - заявив секретар Радбезу.
Президент Петро Порошенко вимагає притягнути до відповідальності винних у вибуху в Харкові, який відбувся на акції до річниці Євромайдану. "Це зухвала спроба розширити територію тероризму", - підкреслив Порошенко.
Голова Харківської облдержадміністрації Ігор Райнін, коментуючи вибух, заявив, що в найближчі години будуть прийняті жорсткі заходи по наведенню спокою і стабільності в регіоні. "Розцінюю цей цинічний та зухвалий вибух як спробу залякати харків'ян і розширити зону терористичної загрози", - сказав губернатор.
За словами начальника обласного УСБУ Олександра Пивовара, в рамках проведення антитерористичних заходів будуть посилені всі дії правоохоронних органів, силовиків і військових щодо всіх підозрілих осіб, що здійснюють свою протиправну діяльність у нашому регіоні.
"Жорсткі заходи будуть вживатися щодо всіх. Такі команди вже віддані і починають здійснюватися. В тому числі і на блок-постах, і в місті Харкові", - додав Олександр Пивовар.
Також УСБУ в Харківській області повідомило про затримання терористів з групи так званих "харківських партизан" напередодні теракту і після нього. "Ми знаємо, звідки йдуть команди по здійсненню дестабілізації в Харківському регіоні. Це так звані "харківські партизани", які, за вказівкою співробітників спецслужб ФСБ, ГРУ РФ, здійснюють дестабілізацію в регіоні. Всі, кого вони сюди засилають, їх дії будуть припинятися, і вони понесуть суворе і заслужене покарання", - підкреслив Олександр Пивовар.
У зверненні до харків'ян мер міста Геннадій Кернес однозначно засудив дії терористів. "Немає таких політичних цілей, заради яких можна підкладати і підривати бомби поряд з мирними харків'янами. Харків завжди був толерантним містом, у нас ніколи не було конфліктів на національному чи міжконфесійному ґрунті... І те, що сталося сьогодні, - я впевнений, привнесено в Харків ззовні... Ті, хто за допомогою подібних акцій думають розхитати ситуацію в місті, - я впевнений, свого не доб'ються. Харків був, є і буде невід'ємною частиною України. А акції "залякування" - такі, як сьогоднішній вибух - будуть тільки об'єднувати харків'ян навколо наших спільних цінностей: миру, єдиної країни і неприйняття тероризму", - сказав мер Харкова.
Опоненти харківського мера використовують вибух як можливість покласти політичну відповідальність за нього персонально на Кернеса і екс-губернатора Михайла Добкіна.
Так, у черговому зверненні до генпрокурора Шокіна екс-нардеп України Інна Богословська зазначила: "Це стало можливим тільки з двох причин: перше - після першого вибуху біля Московського суду ніхто не поніс покарання; друге - головні натхненники сепаратизму в Харкові Кернес і Добкін безкарно гуляють на свободі і продовжують розхитувати місто і область! Скільки можна загравати з ними! Скільки ще людей має загинути в Харкові, щоб ідеологи та організатори сепаратизму були ізольовані і знешкоджені?!".
Таку ж позицію зайняли місцеві активісти Євромайдану. На момент написання цієї статті міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і його радник, народний депутат Антон Геращенко - традиційні опоненти Кернеса - безпосередньо таку думку не висловили. Однак, з урахуванням їх взаємовідносин, можна не сумніватися, що вони таку позицію підтримають.
Тому можна зробити наступні висновки.
Перше. Теракт 22 лютого в Харкові буде використаний в затяжній політичній боротьбі проти харківського мера з метою усунення його від посади і зняття його кандидатури з майбутніх виборів.
Другий. Незважаючи на значне число затриманих за підозрою в тероризмі або сепаратизмі (називалася цифра в 700 осіб за рік), теракти в регіоні тривають. Отже, ці заходи недостатньо ефективні і, можливо, спрямовані не на тих осіб. Тому, навіть з урахуванням активізації харківських правоохоронних органів щодо запобігання тероризму в регіоні, можна припустити, що стосовно місцевих силовиків будуть і певні оргвисновки.
Третє. У Харкові і на території України введено систему антитерористичних заходів або спецрежим. Його посилення, цілком ймовірно, буде використовуватися як привід для боротьби з незгодними з діями нинішньої влади. Такі побоювання вже звучать в експертних групах.
Крім того, можливо, подальше посилення профілактичних заходів призведе до входження в зону АТО (без ведення прямих бойових дій) всієї Харківської області.
Характер політичного тероризму в Україні змінюється, акції стають більш жорсткими, кривавими і непередбачуваними по спрямованості і своїм наслідкам. Харківські лікарні заповнені пораненими та хворими бійцями, коло учасників АТО і всіх, хто якось причетний до цього - родичів, знайомих, друзів, постійно розширюється, зростає волонтерський рух. І ось тепер до цього додаються теракти вдень, у місцях масового скупчення людей.
Це об'єктивно виразиться в ослабленні опозиційних настроїв харківських виборців. Враховуючи, що основні політичні конкуренти правлячої коаліції в Харкові - Партія регіонів та Опозиційний блок" - знаходяться в стані, близькому до напіврозпаду, до місцевих виборів монопольний вплив цих сил буде суттєво підірвано.
І тоді питання відсторонення від виборів чинного міського голови Харкова і його команди для їх опонентів буде як і раніше важливим, але, можливо, не першорядним, тому що його можна буде вирішити технологічно, шляхом самих виборів. Для сьогоднішньої опозиції важливішим стане ефективний пошук сильного кандидата.
