Тютюнові поправки: як під виглядом турботи про бюджет розв'язується нова цінова війна на ринку

На минулому тижні на засіданні Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики народний депутат з фракції "Слуга народу" Євген Петруняк представив свій проект закону № 3044-а, яким пропонує дві поправки до чинних законів: про зниження у 230 разів ставки акцизу на тютюнові відходи і про підвищення адвалорної ставки акцизу на сигарети з 12 до 16%.

У пояснювальній записці нардеп зазначає, що його проект збільшить доходи держбюджету і знизить рівень контрабанди та підробок сигарет. Однак, критики запропонованих ініціатив побоюються, що вони насправді приведуть до прямо протилежних наслідків.

Зокрема, якщо закон буде прийнятий, в Україні різко зросте частка контрафактних сигарет і контрабанди, а також почнеться цінова війна, в якій визначений переможець. РБК-Україна розбиралася в суті цих пропозицій, і те, чому від цього рішення виграють Львівська (Винниковська) тютюнова фабрика, підпільні цехи та контрафактники.

Поправка №1

Зараз тютюнові відходи оподатковуються таким же акцизним податком, як і сировина - 1139,76 грн за кг. За даними Петруняка, у 2018-2019 частка відходів склала 0,009%, а решта 99,991% — це, власне, сама сировина, яку було використане для виробництва сигарет та інших тютюнових продуктів. Відходи підлягають утилізації – їх спалюють, акцентує нардеп.

В такому випадку, логічно поставити собі питання, навіщо заради цих 0,009% потрібно практично звільняти їх від податків? Як випливає з тексту пояснювальної записки, Петруняк пропонує замість 1139,76 грн за кілограм стягувати з відходів всього 5 грн, тобто майже у 230 разів менше.

Як виявилося, ідея полягає в тому, що ці відходи нібито можна використовувати в сільському господарстві, додаючи їх в добрива для захисту рослин.

Крім того, нардеп виявив невідповідність чинного акцизу директивам ЄС, мовляв, у Європі обкладаються акцизами саме тютюнові вироби, а не відходи. Депутат також заявив, що з відходів вже не можна зробити сигарети або інші продукти, тому ставка акцизу в розмірі 5 гривень цілком прийнятна.

Водночас зараз не існує жодних узаконених норм або регламентів, які визначають, скільки таких відходів може бути. Скажімо, на одній тютюновій фабриці відходи тютюну можуть скласти 1%, на інший 5% або навіть 50% і більше – і ніхто не може заборонити виробникові половину сировини спалювати або продавати. Державі також до цього немає справи, адже 100% обкладено податком.

Фото: нардеп Євген Петруняк (facebook.com)

У своїй пояснювальній записці Петруняк також порушив тему контрабанди та контрафакту, заявивши, що у 2017 році частка нелегальних сигарет в Україні становила 1%, а у 2018 році вже 6,1%. Він навів ці цифри, щоб обґрунтувати ще одну ідею: зменшити і пролонгувати планове підвищення акцизів на сигарети (сьогоднішній план – підвищення на 20% щороку до 2025 року) на більш тривалий період, щоб знизити темпи зростання цін на сигарети, з-за чого, власне, і почали зростати контрабанда і контрафакт.

Насправді нелегальний ринок у ті роки був більше, але тенденцію нардеп описав вірно. З урахуванням того, що за попередніми даними нелегальний ринок за станом на серпень 2020 року досяг 6,9%, то ідея з уповільненням темпу зростання акцизів звучить більш ніж розсудливо.

За даними Kantar, у першій половині цього року частка контрафакту досягла 1,2%, що є рекордом за останні 6 років. З урахуванням збільшення виробництва в Україні і в ОРДЛО підробок, нікчемний акциз на тютюнові відходи відкриває нові можливості для підпільних виробників сигарет.

Якщо уявити, що на якийсь тютюновій фабриці раптом виявилося 50% тютюнових відходів, які обкладаються акцизом у розмірі 5 гривень, то що робити з ними? Їх можна продати контрафактникам, які коштом пятигривневого акцизу (замість 1139,76) стануть не просто прибутковими, а екстра-прибутковими, вважають експерти.

"Під шумок внесення змін до держбюджету деякі гравці тютюнового ринку намагаються пролобіювати відстрочку збільшення податків на їх продукцію, що має відбутися вже в наступному році", - вважає економіст Борис Кушнірук.

Як відомо, з наступного року ставка акцизу на тютюнову сировину повинна підвищитися до 1367,71 гривні.

Варто відзначити, що про корупційні ризики даних поправок заговорили і самі депутати. Зокрема, колега Петрунюка по фракції Андрій Холодов побачив у цих ініціативах слід тютюнових лобістів.

"Вчора на засіданні робочої групи я спостерігав, як лобісти одного українського тютюнового виробника намагаються провести норми про зниження оподаткування тютюнової жилки", - написав Холодов у своєму Telegram-каналі.

Фото: нардеп від "Слуга народу" Андрій Холодов (РБК-Україна)

Також нардеп, якого за даними журналістських розслідувань називають одним бенефіціаром великої роздрібної тютюнової мережі, додає, що на легальних сучасних тютюнових фабриках практично немає ніяких відходів виробництва, а той мінімум, який є – спалюють там же під контролем податкової.

"До законопроекту 4101 була подана поправка, яка пропонує знизити акциз до 5 грн за кг, щоб сировина для виробництва цигарок під виглядом "тютюнових відходів" можна було завозити в Україну практично без податків для використання в якості "добрив", - зазначає нардеп, опосередковано вказуючи на явний інтерес в цій поправці з боку Львівської тютюнової фабрики.

Представник Мінфіну також виступив на засіданні комітету проти проекту закону, оскільки неможливо відстежити, що саме буде продаватися - відходи чи все ж тютюнова сировина. Але навіть попри все це, комітет підтримав поправку Петрунюка.

Поправка №2

Іншою своєю поправкою Петруняк вирішив зробити те, що вже намагалися не один раз – підвищити так звану адвалорну ставку акцизу на тютюнові вироби.

Суть адвалору полягає в тому, щоб обкладати додатковим податком сигарети преміального або вищого цінового сегмента. Тобто, чим дорожче сигарети, тим більше податків, заплатить їх виробник.

Зараз ставка адвалору становить 12%, які обчислюються від суми максимальної роздрібної ціни на сигарети і ПДВ. При цьому адвалор стягується в тому випадку, якщо ціна пачки сигарет перевищує вирахувану за спеціальною формулою ціну, яка зараз становить 51,06 грн – якщо пачка коштує дорожче, от тоді і стягується адвалор.

Петруняк пропонує підняти ставку адвалору до 16%. І це автоматично призведе до того, що дорогі преміальні бренди будуть ще дорожче. Але сигарети за ціною менше ніж 51,06 грн так і залишаться дешевими. А різниця між цінами на дешеві і дорогі сигарети стане ще більше.

Нескладно прийти до висновку, що підняття адвалору невигідно тим компаніям, у портфелі яких є преміальні бренди, і вкрай вигідно тим, у кого преміальних брендів мало або немає зовсім. Преміальних брендів або сигарет за ціною вище 51,06 грн практично немає в портфелі ЛТФ, тоді як вони є у портфелі інших великих виробників.

"Підвищення адвалору призведе до подорожчання дорогих сигарет, а дешеві залишаться в нинішньому ціновому слоті, тобто gap між дешевими і дорогими зросте. А враховуючи коронакризу, падіння доходів і негативні очікування громадян – це буде мотивувати людей переходити на дешеві сигарети, контрафакт і контрабанду. Класичний приклад нечесної цінової конкуренції тютюнових компаній", - звернув увагу Холодов.

Як відомо, починаючи з 2010 року від ідеї підвищувати адвалор повністю відмовилися в країнах ЄС, оскільки цей податок провокує цінові війни і не приносить державним бюджетам відчутних доходів. За останні 10 років 24 країни ЄС знизили адвалор. І в Угоді про Асоціацію з ЄС немає ні слова про підвищення цього податку.

В Україні близько 80% тютюнового ринку взагалі не сплачують цей податок не тому, що ухиляються від сплати, а тому що велика частина сигарет коштує менше порогу, після якого адвалор стає обов'язковим.

Прогнозувати надходження до бюджету адвалору складно, це один з найбільш нестабільних податків. У структурі всіх податків, які сплачують виробники сигарет складає до 4%.

За даними учасників ринку, на початку цього року його частка була всього 1% або на 79 млн грн (для порівняння – специфічний акциз тільки за січень приніс бюджету майже 4 млрд грн). Оскільки ціни на сигарети постійно зростають через збільшення акцизу, то лише до кінця року частка адвалору може збільшуватися.

У разі підвищення адвалорної ставки виробники будуть намагатися скорочувати свій преміальний сегмент, на який прогнозовано впаде попит.

"Це - класичний приклад того, що підняття ставок податків не призводить до зростання доходів бюджету", - вважає Світлана Воробей, заступник міністра фінансів.

Вона також нагадала, що вже давно ВООЗ дійшла висновку, що адвалорні ставки ніяк не впливають на зростання податкових зборів, тільки специфічні.

Петруняк же, провівши розрахунки, вважає, що його ідея принесе скарбниці 3,5 млрд гривень, Мінфін говорить, що все буде навпаки і що це означатиме порушення домовленості, досягнутої в 2017 році, між владою і галуззю про непідвищення податків більше, ніж встановлено планом.

Виходячи з усього перерахованого вище, підвищення адвалору з 12 до 16% не знайшло підтримки в комітеті, але попереду ще голосування.

"Буде цікаво подивитися, хто переможе при голосуванні: ті, хто працюють в інтересах державного бюджету, або ті, що хоче винести з нього кілька сотень мільйонів гривень в кишені виробників сигарет", - сказав Холодів, який, до речі, не проголосував проти цього проекту, вирішивши утриматися.