ua en ru

Т. Меліхова: “В 2009 р. Київ отримав від продажу землі в чотири рази менше, ніж було передбачено в бюджеті”

Автор: RBC.UA
Про вартість київської землі, про зміни у земельному законодавстві та про відведення ділянок для підготовки столиці до проведення Євро-2012  в інтерв'ю РБК-Україна розповіла голова фракції БЮТ в Київській міській раді, член постійної комісії Київради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури Тетяна Меліхова.

РБК-Україна: З 15 жовтня набрала чинності поправка до Земельного кодексу, згідно з якою вільні земельні ділянки можуть продаватись тільки на аукціонах, але закон, який би врегульовував проведення таких аукціонів, ще не прийнятий. Тоді на основі яких законодавчих актів Київрада розглядає земельні питання? На яких умовах зараз виділяються земельні ділянки?

Тетяна Меліхова: Згідно зі змінами до Земельного кодексу, з 15 жовтня вільні земельні ділянки можуть передаватися лише на конкурентних засадах шляхом проведення земельних торгів (аукціонів). Були також внесені зміни до Земельного кодексу, відповідно до яких відбувається двостадійне відведення земельних ділянок.

Тобто, раніше зацікавлена особа, яка хотіла відвести ділянку, подавала клопотання, після чого згоду на збір документів давав київський міський голова чи за його дорученням заступник міського голови - секретар Київради. А тепер згоду на збір документів дає Київрада. Після того, як всі документи зібрані, остаточне рішення приймається на пленарному засіданні Київради. Ось такі зміни. Спочатку законодавець передбачив двостадійність відведення земельних ділянок і для громадян, але в результаті залишилась стара норма, згідно з якою передача ділянок громадянам у приватну власність під будівництво приватного будинку, під садівництво, під гараж все таки буде здійснюватись в одну стадію.

Що стосується аукціонів. Наразі існує Порядок передачі земельних ділянок на конкурентних засадах, який був затверджений Київрадою ще у 2005 р. Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації (КМДА), не чекаючи поки будуть прописані всі нюанси на законодавчому рівні, запропонувало внести зміни до цього порядку і адаптувати його до нових положень Земельного кодексу. Цей документ Київрада прийняла на пленарному засіданні 24 грудня. А до цього депутати Київради ухвалювали рішення лише щодо передачі підприємцям чи приватним особам лише тих ділянок, на яких знаходиться майно, зареєстроване у БТІ. Також Київрада розглядає передачу громадянам земельних ділянок у власність.

РБК-Україна: Яка подальша доля земельних ділянок, включених до порядків денних пленарних засідань Київради 13 і 14 жовтня, але не проголосованих?

Т.М.: 13 і 14 жовтня 2009 р. було заплановано провести два пленарних засідання по розгляду переважно земельних питань, оскільки змінами до Земельного кодексу передбачалося, що саме з 15 жовтня вільні земельні ділянки будуть передаватися виключно на конкурентних засадах. Тому керівництво Київради дуже поспішало, щоб встигнути проштовхнути ті питання, які цікавлять оточення чинного мера Леоніда Черновецького. Проте опозиційні фракції заблокували трибуну і чітко висловили свою позицію, що 13 жовтня нас цікавило лише одне питання - це зниження тарифів на житлово-комунальні послуги. Я вважаю, що прийняття такого рішення по зниженню тарифів у м. Києві відбулися лише завдяки втручанню прем'єр-міністра України - це величезне досягнення нашої політичної сили.

На пленарному засіданні 13 жовтня планувалося передати земельні ділянки загальною площею 44 га, з них 30 га - це зелені зони і вільні ділянки, в тому числі близько 20 га на Столичному шосе (ліси у Конча-Заспі). Більше половини проектів рішень, які оточення Черновецького запланувало розглянути на пленарному засіданні 14 жовтня, депутатам так і не були роздані. Тому ми навіть не можемо знайти дані про площу цих ділянок. Але загалом за два засідання 13 і 14 жовтня планувалось роздати не менше 100 га землі.

РБК-Україна: Що далі буде з цими ділянками?

Т.М.: На пленарному засіданні сесії Київради 24 грудня 2009 р. прийнято рішення про внесення змін до Порядку врегулювання процедури передачі у користування земельних ділянок в Києві. У перехідних положеннях чітко прописано, що надані до набуття чинності нового Порядку доручення та згоди на розроблення документації із землеустрою є підставою для розроблення відповідної документації і вважається дозволом Київської міської ради на її розроблення. Що стосується питань продажу земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти нерухомості, то надані київським міським головою, або заступником міського голови - секретарем Київради - доручення Головному управлінню земельних ресурсів та опрацювання матеріалів продажу земельних ділянок до 14 жовтня 2008 р., зберігають свою чинність без повторного розгляду Київрадою проекту рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки. Вільні від забудов земельні ділянки підлягають передачі або продажу на конкурентних засадах - земельних торгах (аукціонах).

РБК-Україна: Чи стосується поправка до Земельного кодексу про проведення аукціонів виділення земельних ділянок громадянам для ведення індивідуального садівництва?

Т.М.: Відповідно до Земельного кодексу, у приватну власність може бути передано 10 соток під будівництво і обслуговування будинку, 12 соток під садівництво та одна сотка під гараж. Такі земельні ділянки відводяться в одну стадію. Ніяких проблем з їх відведенням немає. Але чинна влада знаходить різні механізми відведення таких ділянок, наприклад, на підставних студентів. Так, у 2006 р. 200 студентів отримали земельні ділянки у Биківні. Спочатку ці студенти говорили, що нічого не знають, проте після того, як було порушено кримінальну справу, вони відкликали свої перші пояснення і заявили, що все життя бажали мати по 10 соток землі. Певно, такса підвищилась. І за такі пояснення бідні студенти щось, мабуть, заробили. Про цей випадок знає вся держава, в тому числі, міністр внутрішніх справ та генеральний прокурор. Ми писали у правоохоронні органи про такі випадки, про те, як 15 кооперативів, засновниками яких є 7 осіб, отримали безоплатно у приватну власність 1,5 тисячі га землі. І нічого. У відповідь від прокуратури - лише красиві слова про боротьбу з корупцією.

РБК-Україна: Чи оформлюються у Києві державні акти на землю за спрощеною процедурою, відповідно до постанови Кабінету міністрів?

Т.М.: Ця постанова уряду дуже вчасна, оскільки вона змушує чиновників не брати зайві платежі через численних посередників, наближених до земельних управлінь. Згідно з постановою, до 1 січня 2010 р. державні акти на землю мають отримати всі люди, які мають рішення місцевих рад про виділення їм земельних ділянок. Тобто, земельний акт на ділянку у Києві видається на підставі рішення Київради. З моменту виходу цієї постанови уряду (5 серпня 2009 р.) і до сьогоднішнього дня Головним управлінням земельних ресурсів КМДА видано приблизно 1700 земельних актів.

Ще 900 актів на земельні ділянки, виділені Київрадою впродовж останніх двох місяців, знаходяться в роботі. А якщо говорити про видачу актів з моменту початку приватизації земельних ділянок, то по всій Україні є приклади, що люди не отримали документи по тих рішеннях, які приймалися багато років тому. У місті Києві таких прикладів немає. Є невиписані ще державні акти лише на ті земельні ділянки, рішення про відведення яких приймались Київрадою впродовж останніх місяців.

РБК-Україна: На скільки виконуються надходження до бюджету Києва від продажу землі?

Т.М.: У 2009 р. бюджет міста Києва отримав від продажу землі удвічі менше надходжень, ніж у 2008 р. І у чотири рази менше, ніж було передбачено у бюджеті столиці на 2009 р.

РБК-Україна: Яка це сума?

Т.М.: Згідно з бюджетом Києва, у 2009 р. планувалось від продажу землі отримати 1 млрд. 841 млн. 150 тис. грн., а отримали - 427 млн. 161,7 тис. грн. Для порівняння, у 2008 р. планувалось 1 млрд. 928 млн. 736 тис. грн. надходжень від продажу землі, а отримали - 942 млн. 638,6 тис. грн.

РБК-Україна: Яка вартість землі у Києві?

Т.М.: Що стосується вартості землі, тут цифри різняться в межах 1,5-4,5 тис. грн. за 1 кв. м. Вартість землі залежить від зони. У формування грошової оцінки входять багато компонентів, в тому числі наявність транспортного сполучення, розташування ділянки всередині чи на периферії мікрорайону тощо. Згідно з цифрами, які наводить Головне управління земельних ресурсів, середня вартість землі у Києві складає 2,5 тис. грн. за 1 кв. м., по Україні, в сільських районах - це 54 грн. за 1 кв. м.

РБК-Україна: Яка загальна площа земельних ділянок, виділених КП «Київпастранс» у 2009 р. для будівництва зупинок під час реконструкції лінії швидкісного трамваю?

Т.М.: Лише на одному пленарному засіданні 26 листопада 2009 р. «Київпастрансу» було виділено 7 га під будівництво зупинкових комплексів. Схема така: щоб уникнути прозорої передачі ділянок через конкурс, землі передаються у постійне користування КП «Київпастранс», а потім невідомо на яких умовах це підприємство самостійно залучає інвесторів для будівництва зупинкових комплексів. До речі, на цих ділянках частково є й зелена зона. Позиція БЮТ полягає в тому, що треба проводити прозорі аукціони, адже у Києві є багато підприємців, які хотіли б отримати ці ділянки, знаючи одразу, яку суму потрібно заплатити, і без хабарів будувати власний бізнес разом із зупинковими комплексами для міста.

У запланованих «Київпастрансом» зупинкових комплексах від зупинок буде лише вихід для посадки-висадки пасажирів, натомість абсолютну більшість площі займуть торговельно-офісні центри. Ці комплекси будуть мати приблизно такий вигляд, як вихід зі станції метро «Хрещатик», де розташовані магазини, кафе, ресторани. Це настільки «за вуха притягнуто» до виділення землі під «зведення трамвайних зупинок», що смішно стає.

РБК-Україна: Скільки ділянок Київрада виділила КП «Київпастранс» впродовж 2009 р.?

Т.М.: Багато разів виділялись ділянки КП «Київпастранс» для реконструкції швидкісного трамваю. Загалом там було більше 10 рішень, не менше.

РБК-Україна: На якому етапі виділення земельних ділянок для будівництва об'єктів інфраструктури до Євро-2012, зокрема, «Київенерго» для будівництва підстанцій?

Т.М.: До Євро-2012 планується побудувати підстанції 110/10 кВ «Європейська», «Олімпійська», «Університетська», «Ватутінська», «Славутич», «Бортничі», «Оленівська», «Московська», «Корчуватська». Зараз ведеться збір документів лише для будівництва та обслуговування підстанції «Європейська» на Петрівській алеї. Ще у 2004 р. компанія «Київенерго» звернулася до Київради з клопотанням про відведення 0,19 га, але досі рішення по цій земельній ділянці не прийнято. На основі старих документів це рішення вже не може бути прийнято, оскільки йдеться про відведення вільної земельної ділянки. Бездіяльність міської влади з 2004 р. призвела до того, що документи так і не було зібрано.

У серпні 2008 р. Головне управління капітального будівництва КМДА подало клопотання про виділення йому зазначеної ділянки для будівництва підстанції. На будівництво електропідстанції 110/10 кВ є згода, але поки зібрані документи до Головного управління земельних ресурсів КМДА не повернулися. Вважаю, що процес оформлення документів триває так довго тому, що чиновники мерії не зацікавлені у прийнятті рішення, яке не приносить жодного фінансового зиску. Щодо виділення землі під чийсь приватний інтерес, документи часом збираються у рекордно короткі терміни до 3 місяців.

Ще у 2008 р. «Київенерго» подала клопотання про відведення земельних ділянок для будівництва підстанцій «Славутич», «Бортницька», «Оленівська», «Університетська», «Московська», але вирішення цих питань не зрушилось з місця. Сьогодні, після внесення змін до Земельного кодексу, ці вільні земельні ділянки треба відводити у постійне користування вже не «Київенерго», а, наприклад, Головному управлінню капітального будівництва КМДА, а воно уже буде залучати «Київенерго» як інвестора.

Головне управління капітального будівництва спільно з Головним управлінням земельних ресурсів КМДА запропонували «Київенерго» будувати підстанцію «Олімпійська» на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні НСК «Олімпійський». Але до цього часу не надійшло клопотання про виділення цієї ділянки. Мені не зрозуміло, чому вирішення цього питання відтягується.

Підсумовуючи, скажу, що на сьогоднішній день київською міською владою для виділення земельних ділянок для будівництва електропідстанцій до Євро-2012 не зроблено нічого. При тому, що це виключно компетенція, повноваження та обов'язки місцевої влади.

РБК-Україна: Можете розповісти про схему розміщення готелів до 2020 р.?

Т.М.: Згідно з міжнародними вимогами, для проведення Євро-2012 у Києві не вистачає готелів, тому мерія вирішила розробити цю схему. Будівництво, згідно з документом, планувалось реалізовувати у два етапи: перший - до 2012 р., другий - до 2020 р. Згідно зі схемою, під готелі було заплановано забудовувати зелені зони, навіть не вільні земельні ділянки, а саме зелені зони. Вони навіть додумались до того, щоб будувати готелі на кістках розстріляних киян у Бабиному Яру. Коли наша фракція привернула увагу, в тому числі, і світової спільноти до цього питання, то мер наклав вето і запропонував депутатам виключити Бабин Яр з переліку ділянок для будівництва готелів. Ми не голосували за схему розміщення готелів, оскільки у цьому документі надто багато протиріч.

У мене склалося таке враження, що ця схема розміщення готелів до 2020 р. була розроблена для того, щоб максимально захопити земельні ділянки. Чи дійсно Києву необхідно стільки готелів? Дай Боже, щоб були завантажені всі ті, які вже є, ті, що можуть бути реконструйовані, й ті, для будівництва яких уже розглядаються документи у погоджувальних службах. Готелі до Євро-2012 необхідно будувати неподалік спортивних споруд, під'їздних шляхів. А ця схема від Черновецького абсолютно не враховує такого роду пріоритетів.

РБК-Україна: Зараз розробляється концепція Генерального плану розвитку міста Києва до 2025 р. На скільки суттєво новий документ буде відрізнятись від чинного Генплану?

Т.М.: Чинний Генеральний план діє до 2010 р. Тобто термін його дії закінчується. Але мета міської влади при розробці нового Генерального плану - не продовжити розвивати Київ, а замести сліди, приховавши всі ті численні зміни, які щосесії вносились до чинного Генплану. Адже близько половини земельних питань, які розглядалися на сесіях Київради за період каденції Черновецького - а це близько 4,5 тис. га - вносили зміни до Генерального плану.

Необхідність розробки нового Генплану також пов'язана з тим, що Київ має розвиватися як європейська столиця і не може мати таку транспортну інфраструктуру, як зараз. Наприклад, у місті Києві немає кільцевої дороги, а у Пекіні - шість кільцевих доріг та автошляхи збудовані у трьох рівнях. Потребують також перепланування мікрорайони старої забудови - такі як Нивки, Відрадний, Борщагівка тощо.

Новий Генеральний план на перспективу розвитку міста розробляти необхідно, адже до 2026 р. передбачається збільшення населення столиці майже до 4 млн. осіб. Разом з тим, у мене складається враження, що мерія приймає свої рішення без єдиної концепції, без ґрунтовного наукового підходу до перспектив розвитку міста, діючи хаотично та ігноруючи потреби навіть дня завтрашнього. Все ж таки Черновецький - це бізнес-проект власної сім'ї та власного оточення.

Хочу побажати, щоб в Новому році наш мер більше дбав про розбудову нашого міста, киян різновікових категорій та особисто керував Київрадою.

Спілкувалася Ірина Мартинюк