Суди: час для перезавантаження
Тарас Шепель, голова Третейського суду при ICC Ukraine,
заступник голови Третейської палати України,
експерт робочої групи з судової реформи і реформи прокуратури Реанімаційного пакету реформ.
З березня по жовтень поточного 2014 року в напрямку реформи судової гілки влади в нашій державі не зроблено майже нічого.
Маємо констатувати:
1. Виконання закону "Про відновлення довіри до судової системи України" дозволило дійти висновку про неможливість очищення системи з середини.
2. Виконавча влада не має повноважень та механізмів здійснювати судову реформу, все що вона може зробити - завойовувати та зміцнювати вплив над судами, та сприяти утвердженню "ручного" правосуддя.
3. Підґрунтям для проведення реформи мають бути зміни до Конституції, та прийняття законів, зокрема нової редакції "Про судоустрій", що сподіваємося можливо буде зробити у новому складі Верховної Ради України.
Отже, спроби розпочати реформу лише дали можливість знайти оптимальні шляхи її проведення.
Ратифікувавши 16 вересня 2014 року угоду про асоціацію з ЄС, наша держава відверто, на міжнародному рівні визнала наявність проблем у сфері забезпечення функції правосуддя, та прийняла зобов'язання їх подолати.
Витяг з угоди про асоціацію:
"РОЗДІЛ ІІІ
Юстиція, свобода та безпека
Стаття 14
Верховенство права та повага до прав людини і основоположних свобод
В рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво буде спрямоване, зокрема, на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості та боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод".
Корупція - головна проблема сучасної судової системи України. Національною особливістю є її масштаб, який дозволяє віднести корупцію до факторів системоутворюючих та рушійних в побудові та функціонуванні сучасної судової системи України.
Проблема корупції полягає в меншій мірі в формально-юрисдикційній площині, вона більш пов'язана з особистісними факторами суддів як людей, та одним з основних шляхів її подолання є кадрове перезавантаження, або ж очищення суддівського корпусу від осіб, які є корупціонерами, та мають схильність до збереження корупції.
В суспільній свідомості очищення, або "люстрація" суддів охоплюється поняттям очищення державної влади взагалі. Проте до судової гілки влади незастосовні загальні люстраційні принципи, за якими може бути здійснено очищення зокрема виконавчої влади.
Особливістю в очищенні судової гілки влади є те, що вона формально, за всіма основоположними принципами побудови державної влади, є незалежною, та на неї не має жодним чином впливати зокрема виконавча влада. Попри це, фактичний стан речей в українській дійсності протилежний - судова влада фактично дуже залежна від виконавчої влади.
Але проведення судової реформи - поза владними повноваженнями виконавчої влади, зокрема Президента та Кабінету міністрів.
Для якісного кадрового очищення потрібні зміни до Конституції, ухвалення нової редакції закону про судоустрій, який має стати основою для обрання нових органів у сфері судівництва.
Побудова сильної, незалежної, якісної судової системи - це суспільний запит, та умова євроінтеграції, які має задовольнити Верховна Рада шляхом ухвалення відповідних конституційних норм та законів, та органи суддівського самоврядування, які мають будуватися відповідно до цих норм.
Отже, головними збудниками судової реформи є суспільство, як українське, так і європейське, яке не сприйме нашу державу без належних юрисдикційних механізмів захисту та поновлення прав.
Здійснювати перебудову судової системи, як структурну, так і кадрову, повинні органи суддівського самоврядування, які мають бути створені на підставі законів, ухвалених Верховною Радою.
При цьому завдання виконавчої влади - сприяння цим процесам.
Роль суспільства - громадський контроль за повнотою та якістю проведення судової реформи.
Схематично це виглядає так:
Отже, слід виділити два основні складові елементи очищення судів:
1. Структурно-юрисдикційний (реформа судоустрою).
2. Кадровий.
1. Реформа судоустрою та юрисдикційна реформа.
В Україні суди часто виконують непритаманні їм функції, не пов'язані з відправленням правосуддя, або такі, які можуть виконувати інші органи.
Наприклад, у Німеччині право штрафувати водіїв (виконувати первісне оформлення порушень) мають шкільні вчителі та двірники - в разі порушення певних правил, як то неправильне паркування чи порушення ПДР поблизу дитячих установ.
В Україні районні суди завантажені валом адміністративних справ, пенсійних справ, інших, які можливо вирішувати в іншому порядку. Однією з категорій справ є, зокрема, "узаконення" - тобто рішення суду замінює правовстановлюючий документ за певних обставин, або спонукає до дій державні установи органів виконавчої влади.
Зростання навантаження на суддів за наведених умов негативно впливає на якість виконуваної суддями роботи - страждає якість розгляду цивільних та кримінальних справ, по яким практикується тяганина, створюються підґрунтя для зловживань.
Іншою проблемою є те, що державні суди в Україні виконують не притаманну функцію з вирішення комерційних суперечок, чим у світі традиційно займаються недержавні арбітражі.
Саме господарські суди в Україні вважаються найбільш корумпованими, та в сфері вирішення комерційних суперечок найбільш практикується дача хабарів.
Структурно-юрисдикційну частину судової реформи необхідно здійснити першочергово, оскільки вона передбачає внесення змін до певних законів, без потреби змінювати Конституцію, що є більш складним та тривалим процесом.
Так, структурні зміни мають на меті визначення, в яких спеціалізаціях мають існувати суди. Багато експертів поділяють думку, що мають бути суди цивільно-кримінальної спеціалізації, та адміністративні суди.
Спори, які розглядають господарські суди, що випливають з договірних відносин, можуть успішно вирішувати недержавні арбітражі.
Створення дієвих недержавних арбітражів можливе шляхом реформування системи третейських судів, які за природою є арбітражами, але мають певні вади, які виникли внаслідок слабкого регулювання цієї інституції. Для розвитку арбітражу необхідно внести відповідні зміни до чинного закону про третейські суди, які дозволять скоротити кількість третейських судів (зараз близько п'ятисот, з яких працюють не більше двадцяти), та підвищити якість їх роботи.
Слід пам'ятати, що реформа арбітражу не є частиною судової реформи, оскільки арбітражі (третейські суди) не відносяться до судової системи України, але вона має відбуватися системно разом з судовою реформою, для досягнення позитивного ефекту реформ.
Щодо скорочення завантаженості судів загальної юрисдикції, необхідно також почати з реформи у сферах, що не охоплюються судовою реформою, а стосуються матеріально-правового регулювання певних відносин, з метою їх спрощення.
Так, слід:
- спростити ряд процедур зокрема в будівельній сфері, та реєстрації виникнення та передачі прав;
- переглянути перелік адміністративних порушень, та передбачити процедуру їх розслідування та притягнення до відповідальності порушників в спрощеному порядку, без задіяння судів;
- спростити адміністрування у пенсійних та інших відносинах, та передбачити альтернативний порядок вирішення спірних питань;
Слід чітко розмежувати юрисдикції судів окремих спеціалізацій, уникнувши суперечностей у цій сфері, що заважають громадянам отримати судовий захист.
2. Кадрове перезавантаження.
В світі репутація - головна цінність судді, проте в Україні існує інша реальність - судді, маючи відносно невеликі зарплати, відкрито розкошують, в багатьох випадках мають коштовну власність, дозволяють собі негідну поведінку, прикриваючись наявністю імунітетів.
Кадрове перезавантаження вимагає внесення змін до Конституції, оскільки наявних правових підстав не вистачає для звільнення великої кількості суддів, щодо яких існують підозри зокрема у корумпованості, чи недостатній компетенції, через обмеженість підстав для звільнення - зокрема, сьогодні для звільнення потрібно довести наявність факту порушення суддею присяги, або набрання чинності вироком у кримінальній справі.
Іншою проблемою є забезпечення кадрового резерву для формування нового, чи значно оновленого суддівського корпусу. Проте це можливо вирішити ретельною перевіркою та відбором, підвищенням спеціалізованої фахової підготовки юристів.
Отже, очищення судів, яке в суспільній свідомості асоціюється з люстрацією, має бути здійснено шляхом:
1. Внесення змін до Конституції.
2. Внесення змін до закону про судоустрій.
3. Внесенням змін до процесуальних кодексів.
4. Внесення змін до нормативних актів, зі спрощення процедур та регулювання відносин, зокрема у сфері вирішення спорів іншими, альтернативними судам юрисдикційними засобами.
5. Формування нових органів у сфері судівництва - на вищому та нижчих рівнях.
6. Перевірка суддів, очищення та набір нових кадрів органами суддівського самоврядування, під пильним громадським контролем та з залученням експертів ЄС та міжнародних організації.
7. Забезпечення гідних умов роботи суддів - від робочих місць та матеріального забезпечення судів, до заробітних плат суддів та соціальних гарантій.
Саме ці заходи, здійснення яких потребує гармонійної співпраці законодавчої та виконавчої влади, під громадським контролем та з залученням іноземних експертів, можуть досягти мети - очищення судів, та побудови незалежної, чесної, професійної судової системи.
Прим.: Цей текст є тезами до виступу Тараса Шепеля, що відбувся вчора, 1 жовтня, на прес-сніданку "Де ахілесова п`ята у Феміди? Больові точки правосуддя" у медіа-центрі реформ.
