Долю таллінського Воїна-визволителя вирішуватиме новий естонський парламент
Президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес наклав вето на закон "Про ліквідацію заборонених споруд", як на такий, що протирічить ряду статей Конституції країни. Рішенням лідера естонської держави даний документ відправлений на доопрацювання до парламенту, передає телеканал "Вести". Закон передбачав, зокрема, демонтаж пам'ятника Воїнові-визволителю Талліна від німецько-фашистської окупації в 1944 р. Демонтаж мав бути здійсненим впродовж 30 днів з дня публікації закону. Згідно з нормами, діючими в Естонії, ухвалений парламентом закон може набути чинності лише після проголошення його президентом і публікації в державному віснику правових актів. Нагадаємо, що парламент Естонії 15 лютого прийняв в третьому читанні закон "Про ліквідацію заборонених споруд", за ухвалення закону проголосували 46 депутатів, проти - 44. Відразу після ухвалення документа президент Тоомас Хендрік Ільвес заявив, що не має наміру підписувати цей закон. Подальша робота над закном припаде вже на долю нового скликання парламенту, вибори якого відбудуться 4 березня. Проте нинішні парламентарії ще можуть настояти на своєму і знову направити закон до президентської канцелярії без змін. Документ викликав негативну реакцію і в Росії, і у світі. Президент Литви Валдас Адамкус, перебуваючи з візитом у Вашингтоні, зазначив наступне: "Потрібно залишити пам'ятник на місці і рухатися вперед, а не озиратися назад і створювати абсолютно непотрібні проблеми". Заступник керівника МЗС Росії Володимир Титов підкреслив: "Керівництво Естонії має усвідомити, до яких незворотніх наслідків в наших стосунках і в житті естонського суспільства призведе реалізація планів з перенесення меморіалів, естонські націонал-радикали кидають виклик не лише Росії, але й усій світовій спільноті, загальним моральним засадам". У Естонії деякі газети також писали, що "цей документ стане бомбою, підкладеною під естонське суспільство". Рішення про демонтаж монумента може на кілька десятиліть загострити міжнаціональні відносини в країні. Автори статей відзначали, що за ухваленням закону стоять не принципи, а лише "політичний розрахунок Партії реформ". Лідер цього об'єднання Андрус Ансип очолює естонський уряд, саме він є одним із ініціаторів закону і ідеї демонтажу пам'ятника Воїнові-визволителеві.
