ua en ru

Долю каштанів на Хрещатику вирішить Київрада

Автор: RBC.UA
На сьогоднішньому засіданні профільної комісії Київської міської ради створена спеціальна робоча група, саме вона дасть остаточні рекомендації з доцільності заміни каштанів на головній вулиці столиці.

На сьогоднішньому засіданні профільної комісії Київської міської ради створена спеціальна робоча група, саме вона дасть остаточні рекомендації з доцільності заміни каштанів на головній вулиці столиці. Голова постійної комісії Київради з питань екологічної політики, депутат Київради від Народної партії "Народний блок В.Литвина" Анатолій Коваленко повідомив, що його особисто дивує, чому проблемами Хрещатика сьогодні переймається депутат Київради Ігор Добруцький, котрий називає каштани в центрі Києва старими і пропонує замінити їх деревами, експортованими з Німеччини і Польщі. А.Коваленко нагадав, що фахівці Національного аграрного університету неодноразово заявляли, що каштани на Хрещатику не потребують заміни. Крім того, як Коваленко підкреслив, що в Києві сьогодні повно територій, включених до зеленої зони і які справді потребують нових насаджень, і що "так само, як виносили у Верховній Раді питання про газотранспортну систему, я відчуваю, потрібно буде вносити проект рішення про недоторканність каштанів на Хрещатику. Але, я думаю, цього не буде". Висновки робочої групи носитимуть консультативний характер, остаточне рішення затверджуватиме Київрада і Київська міська державна адміністрація (КМДА). Рішення про впорядкування вулиці Хрещатик Київрада ухвалила ще 31 жовтня 2006 року. Нагадаємо, що І.Добруцький, лідер депутатської групи в Київраді "Столичні реформи" (власник торгового дому "Роксолана" і голова Асоціації флористів і садових центрів), повідомив 16-го лютого, що згідно з проектом реконструкції центральної вулиці столиці на озеленення Хрещатика виділено 5 млн. грн, за ці гроші планується купити майже тис. нових дерев: 260 каштанів, решту - липи і дуби. Ялинки біля Київської мерії замінять білими і рожевими каштанами. За словами І.Добруцкого, 1 кв. м обслуговування насаджень за євростандартами (підливання, підгодовування, прибирання снігу) коштуватиме столиці 4 євро. "Це зовсім небагато, зваживши, що в Європі витрачають 500 євро на 1 кв. м лише для закладки нових парків в центрі міста, і 350 євро - на околиці". Він також заявив, що вулиця Хрещатик стане самоокупною. За його словами, проектанти реконструкції взялися до справи облаштування "по-бізнесовому". Вулиця сама зароблятиме на щорічне озеленення і його підтримку, а також на святкування Дня Києва за рахунок збору від реклами і проведення масових заходів. За даними І.Добруцького, для цього необхідно трои більше, ніж 1 млн. грн на рік. Якщо раніше за проведення масових заходів платили максимум 50 тис. грн до скарбниці міста, то тепер за оренду центральної вулиці платитимуть 250 тис. Нововведення торкнуться і автомобілістів: на початку березня вже заборонять паркування автотранспорту на парній стороні Хрещатика. На протилежній стороні планується встановити більше 10-ти гранітних скульптур видатних київських і українських діячів. Ну а в підземних переходах по вул. Хрещатик вже 28 лютого з'явиться 12 квіткових кіосків (всього планується 20). Станом хрещатицьких каштанів міські власті вперше зацікавилися в 2005 р., коли в Україні було виявлено комаху Cameraria ohridella, "каштанова моль". Тоді "Київзеленбуд" звернувся в інститут зоології ім. Шмальгаузена НАНУ і інститут захисту рослин ААН з питанням: що робити? Способу боротьби зі шкідниками досі не винайшли. У 2006 р. керівник робочої групи з впорядкування Хрещатика, депутат Київради І.Добруцький підготував проект рішення про заміну білих каштанів рожевими сорту "Бріоті", кліматостійкішими. За радянських часів каштан був символом столиці України - на міському гербі Києва був зображений листок цього дерева. Після здобуття Україною незалежності, символом Києва став Архангел Михаїл. Вперше каштани з'явилися у Києві в рік повстання декабристів. Їх привезли з Балкан і посадили на території Києво-Печерського монастиря. За іншою версією, каштани з'явилися в 1842 році. Місто чекало на приїзд імператора Миколи I. Генерал-губернатор Бібіков хотів здивувати царя і дав розпорядження прокласти нову вулицю (бульвар Шевченка, колись називався вулицею Бібікова), обабіч якої солдати посадили екзотичні саджанці, привезені з Балканського півострова. Під час доповіді про підготовку візиту цар був чимось невдоволений... За одну ніч каштани замінили тополями. Цілком випадково уціліло кілька дерев, які з часом стали символом Києва.