Страшно й боляче: українські лікарні очікують змін
Українські лікарні можуть отримати фінансову та кадрову автономію
Після багаторічних обіцянок Верховна Рада все ж приступила до реформування української системи охорони здоров'я. Запуск реформи парламентарії почали з надання українським лікарням широкої кадрової та фінансової автономії. Однак постріл може виявитися холостим. Не вказавши в документі конкретні терміни реформи, а також, не прийнявши ряд супутніх законопроектів, депутати ризикують розтягнути проведення реформи на багато років.
Зміна статусу
Парламент зробив перший довгоочікуваний крок до реформування системи охорони здоров'я, прийнявши за основу депутатський проект закону, яким пропонується кардинально змінити підходи до фінансування медицини і наділити українські лікарні широкої фінансової автономією.
"Мета законопроекту - навчити установи охорони здоров'я ринкових відносин, заробляти гроші і вільно ними розпоряджатися", - пояснив РБК-Україна один із авторів законопроекту, заступник голови Комітету Ради з питань охорони здоров'я Олег Мусій (позафракційний).
Суть реформи полягає в реорганізації лікарень, які мають статус бюджетних установ, тобто, знаходяться в повній залежності фінансових рішень чиновників, комунальні неприбуткові підприємства. Різниця в тому, що зараз медустанови зобов'язані витрачати бюджетні гроші за строго затвердженим розпорядком, а, отримавши статус неприбуткових організацій, лікарні зможуть самостійно розпоряджатися кошти. Реорганізувавшись, лікарні повинні будуть розміщувати зароблені кошти виключно в держбанках - Ощадбанку, Укргазбанку або Укрексімбанку.
Теоретично і зараз місцеві органи влади можуть здійснити таку реорганізацію медустанов. Але для цього їм необхідно пройти всі складність бюрократичних процедур. Приміром, згідно із законодавством, при реорганізації кредитори можуть зажадати дострокового виконання зобов'язань, які взяла на себе лікарня. Крім того, лікарні необхідно буде проводити обов'язкову оцінку майна, на базі якого буде створено комунальне некомерційне медустанову.
Щоб уникнути бюрократичної тяганини з переоформленням ліцензій та дозволів на ті чи інші види робіт, у новому законопроекті народні депутати передбачили для лікарень можливість безкоштовного переоформлення всіх документів місцевою владою. При цьому трудові контракти медперсоналу та керівництва лікарень будуть зберігати свою дію і після реорганізації медзакладів.
Додадуть контролю
Згідно з чинним законодавством, при закладах охорони здоров'я можуть створюватися громадські консультативні або наглядові ради, які "сприяють їх діяльності і забезпечують інформованість населення і громадський контроль в сфері охорони здоров'я".
У разі прийняття нового законопроекту, наглядова рада отримає розширені повноваження щодо контролю за дотриманням прав і забезпеченням безпеки пацієнтів, етичних та законодавчих вимог здійснення медичного обслуговування, а також зможе аналізувати фінансово-господарську діяльність лікарень.
Однак прийняття законопроекту, що передбачає реорганізацію лікарень, по суті, поки не призведе до значних змін у роботі медичних закладів. Для того, щоб вони змогли отримувати плату за надані послуги, в законодавство необхідно ввести поняття "медуслуга", а також розробити і прийняти відповідну підзаконну нормативно-правову базу. Такий законопроект був поданий групою народних депутатів 15 квітня.
Якщо він буде прийнятий, комунальні неприбуткові підприємства зможуть повноцінно скористатися своїм статусом. Адже, згідно з Податковим кодексом неприбуткові підприємства мають право не платити податок на прибуток, а ПДВ зобов'язані оплачувати тільки з послуг, які передбачають надання пацієнтам підвищеного комфорту або косметологічні послуги.
Без точної дати
У МОЗ підтримують депутатські ініціативи. "Загальна спрямованість законопроекту значною мірою збігається з ідеологією законопроекту МОЗ про автономізацію медустанов", - наголошується у висновках міністерства до документа.
Правда, урядових законопроект члени парламентського Комітету з питань охорони здоров'я розкритикували і відхилили його, розробивши свій варіант реформи.
Позитивно відгукуються про реформаторський проекті і пацієнтських організацій. "Автономність - це також і відповідальність. Лікарні почнуть організовувати лікувальний процес, орієнтуючись на потреби пацієнтів, а не слідуючи вказівкам зверху про те, що і як слід робити. Ми раді, що був прийнятий законопроект, і сподіваємося, що тепер в Україні ресурси будуть витрачатися не на утримання ліжок та роздутого персоналу, а на послуги, які потрібні оточуючим", - сказав РБК-Україна голова координаційної ради "Всеукраїнській мережі людей, що живуть з ВІЛ/СНІД" Дмитро Шерембей.
Разом з тим у МОЗ є принципова пропозиція, яка, на думку чиновників, необхідно внести в законопроект між першим і другим читанням. Зокрема, у відомстві скаржаться на відсутність у законопроекті чітких термінів з реорганізації медзакладів.
Як зазначив в Facebook заступник міністра охорони здоров'я Ігор Перегінець, "якщо не будуть враховані рекомендації МОЗ та депутатів Яринич і Сисоєнко за визначенням строків переходу, цінність такого потенційного закону дуже обмежена. Бюджетні установи будуть переходити в нові правові форми вічно і ніколи". Втім, конкретних строків, які необхідно реорганізувати українські лікарні ні МОЗ, ні депутати не називають.
Побоювання і упередження
Експерти побоюються, що з прийняттям законопроекту реформа може "забуксувати " на місцевому рівні. Так, проектний менеджер по реформі охорони здоров'я при Національній раді реформ Павло Ковтонюк каже, що обласні або районні ради можуть на своїх засіданнях прийняти рішення зробити свої лікарні самостійними, але цього майже ніхто не робить. "У цьому складається принципова проблема. Вона полягає в інерції місцевої влади, ніхто не хоче ризикувати, не хоче міняти звичних хід справ", - каже він.
Тому, на думку Павла Ковтонюка, місцеві органи влади необхідно простимулювати: зобов'язати місцеві влади провести реорганізацію до 2018 року. Саме до цього часу, згідно з розробленою МОЗ концепції реформи фінансування охорони здоров'я, система буде повністю готова до переходу на договірні відносини з лікарнями.
"Важливо, щоб це було зроблено не адміністративним методом, а простимульовано з допомогою фінансів. Зокрема, в закон потрібно внести норму, що з 2018 року гроші з держбюджету на медичні цілі зможуть витрачатися лише на підставі договорів з медичними установами на надання послуг. А оскільки стороною такого договору може стати тільки автономне установа, місцева влада, щоб лікарні не позбулися засобів, будуть змушені провести реорганізацію своїх медустанов", - розповів РБК-Україна Павло Ковтонюк.
Після того як лікарні навчаться заробляти і витрачати кошти чиновники мають намір перейти до другої стадії реформи системи охорони здоров'я – впровадження в Україні загальнообов'язкового державного медичного страхування.
"Мета реформи охорони здоров'я - надати всім лікарням управлінську і фінансову автономію. Це принциповий крок до майбутньої страхової моделі фінансування. В Україні буде створено національне страхове агентство, яке як замовник медичних послуг буде укладати договори про їх наданні з лікарнями. Однак такі договори можна укладати з медустановами, які мають статус бюджетних. Адже, по суті, вони перебувають на утриманні держави і не мають права заробляти гроші. Уявіть, що до 2018 року в Україні створено національний страховик, а укладати договори не з ким - добровільно в автономний статус переходити ніхто не захотів", - пояснює Павло Ковтонюк першочерговість надання автономії медустановам.
Співавтор законопроекту, депутат Олег Мусій обіцяє, що, можливо, в тексті законопроекту до другого читання дедлайн реорганізації буде встановлено – до 2020 року. "Поки що відкритим залишається питання – автономізація повинна бути добровільним процесом або обов'язковим? Якщо зробимо автономизацию обов'язковим процесом, то є великий ризик, що не вистачить управлінців, які будуть розуміти, що робити з цією автономізацією", - уточнив він РБК-Украина, чому спочатку депутати не прописали в законопроекті чіткий дедлайн
За словами Мусія, підготувати законопроект до другого читання профільний Комітет Ради зможе в травні. "Регламент Верховної Ради надає народним депутатам два тижні на внесення правок. Якщо їх буде небагато, то теоретично комітет може розглянути 12 або 13 травня. Якщо буде дуже багато, то правки необхідно узагальнити. Тому їх можна буде розглянути через одне засідання комітету", - зазначив нардеп.
