Ставка на програш: навіщо Коломойському "нападати" на президента

Загострення риторики звинувачень, що продовжують лунати на адресу президента від так званої "депутатської четвірки" Ігоря Коломойського на чолі з нардепом Віталієм Купрієм, швидше за все, не завдасть політичного збитку Петру Порошенку. На думку експертів, ставка Коломойського на "парламентських маргіналів" буде програшною. 

В однобортному зараз вже ніхто не воює

Протистояння між Коломойським і Порошенком вперше перейшло в офіційну політичну площину. За місяць до націоналізації "ПриватБанку", раніше який дистанціювався від політичної приналежності, екс-губернатор Дніпропетровської області очолив комісію партійного контролю "Укропу". Де-факто і де-юре в листопаді 2016 року Коломойський став лідером політичної сили, яка претендує на перемогу в ході наступних парламентських виборів.

Втім, можливість запустити широкоформатне протистояння з президентом олігарх використовував ще в квітні 2015 року, коли в парламенті лобіювалось питання про посилення державного контролю над "Укрнафтою" і, відповідно, відсторонення від фінансових потоків підприємства акціонерів групи "Приват" Коломойського, які володіють 49% акцій. Як відомо, відповідний закон №1310 "Про внесення змін до статті 41 закону України "Про акціонерні товариства" був прийнятий в січні 2015-го.

Але саме в квітні, не чекаючи очевидного, Коломойський почав здійснювати свою тактику у Верховній раді. Фракцію БПП з гучним скандалом покинули 4 депутата Коломойського – Віталій Купрій, Андрій Денисенко, Олександр Дубінін і Валентин Дідич. Схоже, що саме їм Коломойський наказав почати діяти. Так, Купрій звинуватив Порошенка в невиконанні своїх передвиборчих обіцянок, а своїх екс-колег у намірі повернути під державний контроль підприємства, які входять в орбіту економічних інтересів свого "бізнес-патрона". З тих пір Купрій досить часто намагався критикувати Порошенка, Гройсману та їхніх підлеглих.

Війна не покер

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що "нападки" на президента, можуть бути формою захисту Коломойського.

"Під питанням доля таких його активів, як "Буковель", "1+1". Борги "Приват Банку" треба покривати. Цілком ймовірно, що Коломойського змусять це зробити за рахунок продажу ключових бізнес-активів. Тому йому потрібен захист. Зверніть увагу, за місяць до націоналізації "ПриватБанку", в листопаді минулого року, Коломойський увійшов до політради партії "УКРОП". А вже в грудні націоналізували "ПриватБанк". Тобто, Коломойський розумів, що все йде до цього і почав робити кроки по створенню політичної лінії захисту. У нього зараз є в парламенті кілька багнетів – Денисенко, Купрій та інші. Зрозуміло, що вони будуть робити все, щоб очорнити Порошенка. І почали власну гру, розуміючи, що далі якісь преференції від БПП Коломойський не отримає, що у Порошенка можуть бути складності на зовнішньополітичній арені, і може бути, все це призведе до дострокових виборів. Вони хочуть закріпити за собою статус опозиції. Так як критика і звинувачення Порошенка, це найкращий захист активів Коломойського", - говорить Карасьов.

При цьому ряд експертів переконані, що тактика захисту Коломойського не спрацює в силу малої популярності і відвертої маргіналізації "парламентських багнетів" олігарха.

"Вихід з президентської фракції деяких рядових депутатів, які не відомі широкій публіці, жодним чином не позначиться на рейтингах глави держави. На рейтингах позначається економічна, соціальна ситуація в країні. До речі, коли Купрій з побратимами виходив з фракції БПП, він звинувачував Порошенка. І ця позиція лежала в канві напружених відносин Коломойського з президентом. А ось днями Купрій звинуватив вже Коломойського і керівництво партії "УКРОП". Тобто, я хочу сказати, що це просто відображає радикальну життєву позицію Купрія - завжди когось в чомусь звинувачувати, виступати завжди проти всіх і всього. До того ж, звинувачення Купрія, швидше за все, пов'язані ще з особистими мотивами, можливо, утисками якихось його інтересів. Наприклад, звинувачення на адресу генпрокурора Луценка, найімовірніше, це захисна реакція на проблеми депутата з законом. Якщо ж говорити в цілому, то політика – це агресивне середовище. І якщо людина, яка потрапила в велику політику не буде когось критикувати, звинувачувати, лаяти, вона ніколи не засвітиться в телевізорі, а, отже, і залишиться за бортом великої політики. Інша справа, що ті люди, які завжди, і як правило, голослівно звинувачують всіх і вся, вони дуже швидко маргіналізуються. Вони не думають про те, що завтра їм буде не з ким домовлятися, щоб, наприклад, відобразити в тому чи іншому законопроекті волю своїх виборців", - зазначив глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Він упевнений, що конструктивний політик завжди повинен користуватися основним принципом: "Критикуй, але думай, з ким ти будеш дружити завтра".

Солідарний з колегою і політтехнолог Дмитро Касьянов: "Купрій має свою лінію, яка пов'язана із збереженням свого політичного майбутнього. Ви можете зараз спрогнозувати, де і в якій політичній силі Купрій може з'явитися в наступному скликанні парламенту? Тільки, якщо виграє сам по мажоритарці. Ось, мабуть, і все. Тому, я б не пов'язував його позицію з якимись розбіжностями між першими особами держави або з економічних питань. І випади Купрія на адресу Порошенка не позначаться на фракції БПП. У парламенті, на жаль, є люди, які завжди "проти" і просто не можуть бути "за". Люди просто не думають в сторону "за". Пам'ятайте, щоб хоч один раз нам намагалися пояснити свою позицію "за" ті ж Найєм, Лещенко, Чумак? Ось і Купрій з тієї ж когорти. Це суто популістська позиція, яка передбачає завжди понад опозиційну риторику. І у нас більшість політиків, на жаль, перебувають у межах такої неконструктивної риторики. Ви не почуєте дискусії, обґрунтованої аргументами, цифрами".

Коли я повернуся, нехай буде шоста година

Висновки експертів про маргінальність певних депутатів, а точніше – їх професійну і політичну непотрібність, як для України в цілому, так і виборців, зокрема, можна підтвердити аналізом виконання передвиборних і поточних обіцянок. Взяти, приміром, того ж Віталія Купрія.

Згідно даними порталу "Слово і діло", метою якого є висвітлення інформації про обіцянки провідних українських політиків і чиновників та стан їх виконання, Купрій обіцяв, що буде наполягати на введенні воєнного стану в зоні АТО – не виконав.

Також обіцяв, що благодійний фонд партії "УКРОП" продовжить допомагати жителям Чернігова – не виконав. Клявся забезпечити повне перезавантаження влади – не виконав. Запевняв, що відправить мера Дніпродзержинська Сафронова, який стримував бізнес-активність Коломойського в індустріальному місті, у відставку – не вийшло.

При цьому, згідно з даними порталу, Купрій успішно звернувся до міжнародних фінансових інститутів з проханням продовжити надавати фінансову допомогу Україні лише після відставки екс-генпрокурора Шокіна; направив скаргу до Вищої ради юстиції на суддю, який начебто покриває "бездіяльність" Порошенка; з'ясував, скільки грошей Липецька фабрика "Рошен" платить в бюджет Росії; подав в суд на бездіяльність чиновників парламенту; вимагав від ГПУ притягнення до кримінальної відповідальності винних у конфлікті в Мукачевому.

"В суспільстві колосальним попитом користується негативізм. І такі політики, як Купрій, задовольняють цей попит. Вони не працюють з суспільством і суспільною свідомістю в позитивній площині", - вважає Касьянов.

Володимир Фесенко в свою чергу підкреслив, що Купрій, за своєю життєвою ідеологією, є радикалом. "Такі як він, яких більш ніж достатньо у Верховній Раді, звикли робити політичний піар на звинуваченнях. А тому, серйозно ставитися до маргінальних політиків не варто", - вважає Фесенко.

"Такі, як Купрій, не критичні для прийняття потрібних владі законів. Нехай грають. Вони здатні влаштовувати лише якийсь маленький бунт на кораблі. Цих бунтівників в недалекому майбутньому просто позбудуться і про них забудуть", - прогнозує Вадим Карасьов.