Порятунок держбюджету України ціною скандалу в СОТ
Юрій Панченко, економічний оглядач, спеціально для РБК-Україна
У найближчому майбутньому Україна може спричинити черговий масштабний конфлікт у Всесвітній торговельній організації.
І такий конфлікт може бути спричинений підвищенням практично всіх митних ставок України строком на один рік.
Ці ініціативи містяться в двох кабмінівських законопроектах: № 1562 - про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року; а також № 1563 - про внесення змін до Митного кодексу України (щодо стабілізації платіжного балансу).
Кабмін пропонує включити додатковий імпортний збір в особливі види мита; визначити, що додатковий імпортний збір встановлюється окремим законом і стягуватиметься незалежно від інших видів мита на умовах, визначених цим законом; звільнити від оподаткування особливими видами мита товари гуманітарної, міжнародної технічної допомоги та товари, що ввозяться Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні".
Збір повинен становити 5-10% і поширюватиметься на всі товари, крім життєво необхідних. Імпорт продовольчих товарів пропонується обкладати додатковим збором 10%, інші товари - за ставкою 5%. Крім того, ставку 10% уряд має намір ввести для товарів, які ввозяться на територію України громадянами.
Примітно, що обидва законопроекти були внесені до Ради за скороченою процедурою. Це означає, що документи не пройшли обов'язкового громадського обговорення. Також така поспішність унеможливила незалежний економічний аналіз наслідків їх застосування.
Замість такого обговорення Кабмін зайнявся торпедуванням швидкого прийняття обох документів. Перший з них 25 грудня в першому читанні був ухвалений Верховною Радою.
Примітно, що документ був проголосований лише з третього разу - це свідчить, що підтримки такої ініціативи в парламенті немає, проте також означає, що уряд має намір домогтися його прийняття за будь-яку ціну.
З першої спроби документ підтримав лише 101 депутат - реальний рівень його підтримки. Після цього глава Мінфіну Наталія Яресько заявила, що від прийняття цієї норми залежить надходження до бюджету 17 млрд грн.
Підтримка законопроекту зросла, але недостатньо - з другої спроби за нього проголосував лише 221 депутат. І лише з третьої спроби документ зібрав 237 голосів.
Очевидно, що напруження навколо цих документів зростатиме - набуття їх чинності заплановано на 1 січня 2015 року.
У пояснювальній записці зазначається, що такий крок повністю відповідає нормам СОТ. Уряд посилається на статті XII ГАТТ 1994 року. Згідно з цією статтею, країни-члени СОТ "в цілях забезпечення свого зовнішнього фінансового стану та рівноваги платіжного балансу" мають право тимчасово обмежувати кількість або вартість товару, що дозволяється до імпорту".
Варто зазначити, що норми СОТ дійсно припускають можливість тимчасового підвищення мит. Єдине - цей захід не повинен поєднуватися з іншими дискримінаціями імпортерів, в першу чергу з квотуванням.
Проте цією статтею завжди намагаються пояснити всі порушення норм СОТ. Зокрема, в РФ намагалися виправдати контрсанкції проти західних країн також виходячи з цієї статті ГАТТ СОТ.
Водночас у пояснювальних записках до обох законопроектів відсутнє пояснення, яким чином нинішня ситуація в Україні відповідає цим критеріям. Особливо в умовах, коли платіжний баланс за підсумками 2014 року пішов "у плюс". А з огляду на триваючу девальвацію гривні, загроза дефіцитного платіжного балансу буде неактуальна і в 2015 році.
Невідповідність українських реалій умовами ГАТТ неофіційно визнають і в уряді. Не випадково неофіційні пояснення чиновників виглядають зовсім іншими.
При цьому, як неофіційно розповідають парламентарі, в уряді їх переконують, що така ініціатива не спричинить міжнародних протестів, оскільки іде... від МВФ. Яке відношення Міжнародний валютний фонд має до світової торгівлі, депутати не уточнюють.
Разом з тим позиція бізнесу однозначна - Кабмін йде на свідоме порушення норм СОТ.
"Законопроекти №1562 і 1563 не відповідають Генеральній угоді з тарифів і торгівлі СОТ, порушують міжнародні договори. Враховуючи односторонній преференційний режим з боку ЄС, запровадження такого тарифного регулювання повинно бути погоджено з ЄС, чого не сталося", - йдеться в заяві Європейської бізнес асоціації.
Прийняття цих законопроектів, на думку ЄБА, "загрожує скасуванням безмитного режиму, в односторонньому порядку наданому Європейським союзом для українських товарів".
Чим же обумовлені такі песимістичні прогнози?
Насамперед тим, що Україна вже має в СОТ репутацію "поганого хлопця". На жаль, у нас ніколи не надавали значення хорошій репутації.
Зіпсувати собі репутацію країна змогла, щоразу підвищуючи граничний рівень митних ставок, - в основному на автомобілі і холодильники. В рамках таких порушень Україна вперше зіткнулася з відповідними санкціями у відповідь на підвищення мит на автомобілі Туреччина підвищила мита на українські горіхи. Тоді це було лише попередженням...
Не додала авторитету і спроба досягти масштабного перегляду умов членства в СОТ. Хоча норми торгової організації передбачають можливість такої корекції, до перегляду була подана 371 позиція, що стало явним шоком для інших країн.
Результатом такої вимоги України було заморожування переговорів про створення зони вільної торгівлі з Канадою. На щастя, воно не завадило завершити аналогічні переговори з ЄС.
Проте зараз такий крок може мати наслідки у торгівлі з ЄС. Зокрема, європейське промислове лобі може зажадати скасування дії автономних преференцій для України. Враховуючи, що ці преференції - односторонній крок з боку ЄС, їх скасування цілком можливе.
І нарешті, зауваження більш загального характеру.
Після зміни влади Україна отримала можливість "обнулити" весь негатив від своїх попередніх дій. Однак з прийняттям пропонованого підвищення митних ставок ця можливість ліквідується.
А для європейського бізнесу Україна залишиться все тим же непередбачуваним і дуже ненадійним партнером, що і рік тому.
