Свідома помилка. Що відомо про катастрофу рейсу МАУ над Тегераном рік потому

Тегеран, П'ятниця 08 січня 2021 07:55
Свідома помилка. Що відомо про катастрофу рейсу МАУ над Тегераном рік потому
Сім'ї жертв катастрофи не можуть добитися правди від Ірану (Фото: t.me/OP_UA)

Рівно рік тому літак авіакомпанії МАУ зазнав катастрофи у небі над Іраном. Через затяжки часу з боку Тегерана переговори довкола катастрофи просуваються досить проблематично. Чого вдалося досягти в розслідуванні за минулий рік і від чого залежить розмір компенсацій сім'ям жертв – в матеріалі РБК-Україна.

На початку січня 2020 року відносини між Іраном і США вкрай загострилися. Країни фактично стояли на порозі масштабної відкритої війни.

У відповідь на знищення американськими ВПС іранського генерала Кассема Сулеймані в Багдаді Тегеран обстріляв військові об'єкти США на території Іраку і чекав контрудару з боку Вашингтона.

Рано-вранці за місцевим часом з аеропорту Тегерана вилетів український Boeing-737-800 компанії МАУ, збитий іранської ракетою через пару хвилин після зльоту.

Загинули всі, хто знаходився на борту: 167 пасажирів і 9 осіб українського екіпажу. Двоє громадян України були і серед пасажирів. Також загинули громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Великобританії. Ця катастрофа стала 50-ю за кількістю жертв за всю історію авіації.

Визнання провини

Важлива відмінність тегеранської катастрофи від знищення малазійського Boeing над Донбасом у 2014 році – Іран, на відміну від Росії, все ж визнав свою провину. Але зробив це лише через три дні після того, що сталося, і тільки під потужним тиском міжнародного співтовариства.

Незважаючи на визнання провини, говорити про готовність офіційного Тегерана максимально співпрацювати у встановленні істини по справі не доводиться. Весь останній рік розслідування і переговори проходили дуже туго.

Свідома помилка. Що відомо про катастрофу рейсу МАУ над Тегераном рік потому

Місце катастрофи Boeing-737-800 (Фото: facebook.com/mns.gov.ua)

Іран довго не погоджувався віддати на розшифровку чорні ящики збитого літака. Спочатку іранці збиралися розшифрувати їх самостійно, потім заявили, що чорні ящики занадто сильно пошкоджені, але Україні їх не віддадуть. У підсумку, бортові самописці були розшифровані у Франції лише в липні.

Було доведено, що жодних технічних проблем або помилок в роботі екіпажа, які могли б привести до падіння літака, не було. Катастрофа сталася в результаті влучення двох іранських ракет з проміжком в 25 секунд, причому після першої атаки пілоти і пасажири Boeing були ще живі.

Фактично, це підвело риску під окремими спробами Ірану представити ситуацію не настільки однозначною. Наприклад, один з депутатів місцевого парламенту заявляв про те, що "літак опинився під контролем Америки", а його системи безпеки нібито були зламані в Ізраїлі за тиждень до трагедії.

Довгий час Іран не йшов і на дипломатичні переговори з приводу катастрофи, не відповідаючи на відповідні ноти української сторони. Перший раунд переговорів відбувся лише в кінці липня.

За його підсумками справа нарешті зрушила з мертвої точки. Іран погодився виконувати свої зобов'язання по міжнародним конвенціям, які регулюють правила повітряних перевезень, порядок розслідувань подій в небі, виплати компенсації постраждалим і т. д.

Закрита інформація

За підсумками другого, жовтневого раунду переговорів Іран пообіцяв надати Україні необхідні матеріали і докази, що стосуються катастрофи. А також надати свій звіт щодо технічних обставин того, що сталося.

У результаті, як повідомив глава українського МЗС Дмитро Кулеба, технічний звіт був отриманий тільки 31 грудня минулого року. Тепер в України є 60 днів, щоб внести свої зауваження і доповнення до документа.

У той же час, за словами заступника генерального прокурора України Гюндуза Мамедова, наша країна досі не отримала від Ірану офіційну інформацію про фігурантів справи збитого Boeing.

"Більше того, про наявність шести підозрюваних ми дізналися з іранських ЗМІ. Вже під час переговорів іранська військова прокуратура, яка проводить розслідування, на словах підтверджувала цю інформацію", – зазначив він у коментарі РБК-Україна.

При цьому в офіційній переписці, підкреслює Мамедов, жодних даних щодо цих осіб Офіс генерального прокурора не отримав. Ні щодо посад, повноважень і обов'язків, ні рівня причетності і відповідальності.

"Іран посилається на військову таємницю. Хоча міжнародне право зобов'язує надавати якнайповнішу інформацію в рамках кримінального провадження", – зазначив Мамедов.

Свідома помилка. Що відомо про катастрофу рейсу МАУ над Тегераном рік потому

Гюндуз Мамедов (Фото: ark.gp.gov.ua)

Додатково ускладнює ситуацію те, що Boeing був збитий Корпусом вартових ісламської революції (КВІР) – елітною військовою структурою, що займає особливу роль в політичній системі Ірану.

"Ця трагедія сильно б'є по міжнародному іміджу Ірану, є чинником і внутрішньої політики країни. У травні у них будуть президентські вибори і ця карта активно розігрується всіма зацікавленими політичними силами", – сказав РБК-Україна заступник міністра закордонних справ Євген Єнін.

Версія Ірану про причини катастрофи – людська помилка, тобто мова йде про відсутність умислу. Саме через цю обставину Тегеран проводить розслідування за статтею "ненавмисне вбивство". Це викликає обґрунтовані сумніви, сказав виданню Мамедов, так як українському слідству поки ще невідомі всі обставини авіакатастрофи.

Одразу ж після трагедії українська прокуратура почала власне кримінальне провадження. І розслідується воно зокрема за статтею "умисне вбивство". Але про висунення заочних підозр іранським військовим з боку України поки що не йдеться.

Крім того, Офіс Генерального прокурора відправив п'ять запитів про міжнародно-правову допомогу, але, як вказує Мамедов, "відповіді Ірану нас не влаштовують".

Також Україна запропонувала Тегерану створення спільної слідчої групи, за прикладом розслідування катастрофи MH17. Це, зокрема, передбачало б проведення спільних слідчих дій за участы українських та іранських слідчих і прокурорів, проведення експертиз.

"Діалог триває, але я б не назвав його конструктивним", – резюмував Мамедов.

Свідома помилка. Що відомо про катастрофу рейсу МАУ над Тегераном рік потому

(Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Покарання і компенсація

Як розповів РБК-Україна Єнін, зараз є три основних треки, за якими просувається справа про катастрофу Боїнга.

Перший – технічне розслідування, завдання якого – встановити причини трагедії, в першу чергу технічні.

Другий – кримінально-правовий, спрямований на притягнення конкретних винних до відповідальності.

І третій – переговори про залучення Ірану як держави до міжнародно-правової відповідальності за збиття цивільного літака.

Україна ставить перед собою кілька завдань: забезпечити максимально об'єктивне та неупереджене розслідування, притягнення до відповідальності винних і виплату компенсацій. Тоді як Іран де-факто має протилежні цілі: зменшити розмір компенсацій, обмежитись мінімальним покаранням для винних військовослужбовців і т. д.

"За рік нам вдалося серйозно просунутися вперед, незважаючи на шалений опір, східні хитрощі та маневри, з якими ми стикаємося увесь цей час", – констатував Єнін.

Була створена міжнародна коаліція з п'яти потерпілих у трагедії країн, від імені якої Україна веде переговори з Іраном. Хоча всі принципові рішення Київ погоджує з іншими столицями. Крім того, важливий сам факт визнання Іраном відповідальності за катастрофу і готовність співпрацювати в рамках міжнародних конвенцій.

Також Тегеран погодився на виплату сім'ям загиблих однакових розмірів компенсацій, незалежно від громадянства жертв. Раніше уряд Ірану пропонував закласти в бюджет на поточний рік 200 мільйонів євро на виплату компенсацій, але пізніше відкликав цю пропозицію.

Свідома помилка. Що відомо про катастрофу рейсу МАУ над Тегераном рік потому

Євген Єнін (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Наприкінці грудня уряд запропонував виплатити 150 тисяч доларів родичам кожної з жертв катастрофи, причому ще до річниці трагедії. Але в Україні цю пропозицію сприйняли стримано.

"Принцип переговорного процесу - нічого не узгоджено, поки не узгоджено все", – сказав РБК-Україна Єнін.

За його словами, розмір компенсацій залежить від декількох факторів. Зокрема, від результатів технічного розслідування і розуміння справжніх причин катастрофи. Далі, від готовності іранської сторони йти на співпрацю. Третій чинник – міжнародні практики, які склалися.

У разі, якщо переговорний процес все ж зайде в глухий кут, то не можна виключати і варіант зі зверненням в міжнародні суди, після відповідного рішення ради Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО). Зокрема, мова може йти про Міжнародний суд ООН.

Ще влітку про таку можливість публічно заявляв президент Володимир Зеленський. Але оскільки подібні судові процеси, як правило, тягнуться роками, такого сценарію в Україні хочуть уникнути.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся