ua en ru

Союз правих: чи зможуть українські націоналісти об'єднатися перед виборами

Союз правих: чи зможуть українські націоналісти об'єднатися перед виборами Олег Тягнибок (ВО "Свобода), Андрій Тарасенко ("Правий сектор") та Андрій Білецький ("Нацкорпус") (Фото: УНІАН)

Націоналістичні партії "Свобода", "Національний корпус" і "Правий сектор" ведуть переговори про висунення єдиного кандидата на президентські вибори. Пам'ятаючи провал націоналістів у парламентській кампанії 2014 року, у цих трьох партіях також допускають можливість об'єднання під одним політичним брендом, щоби восени 2019 року зайти в Раду. Виступивши окремо, націоналісти ризикують не подолати п'ятивідсотковий бар'єр і не потрапити в парламент, запевняють соціологи. Про те, як проходять переговори про об'єднання правих партій і що заважає їх лідерам домовитися – в матеріалі РБК-Україна.

На націоналістично орієнтований електорат націлені як мінімум три партії - "Свобода", "Національний корпус" і "Правий сектор" (ПС). Соціологічні опитування свідчать, що окремо жодна з цих політичних сил не подолає п'ятивідсотковий бар'єр на виборах, щоби пройти в парламент. "Якщо вони будуть віднімати один від одного (голоси виборців, - ред.), то ніхто з них не пройде", - пояснює директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

Якщо ж "Свобода", "Нацкорпус" та ПС підуть на вибори разом, їхнього сукупного рейтингу, близького до 5%, буде достатньо, щоби потрапити в Раду, зазначає соціолог: "Якщо вони об'єднаються, то можуть навіть перетнути виборчий бар'єр - приблизно 5-6%. Оскільки в них один і той же виборчий електорат, а він досить невеликий".

За грамотного технологічного підходу й публічної риторики, за наявності фінансових ресурсів і медійної підтримки націоналісти могли б показати непоганий результат на виборах, погоджується заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

Ці обставини враховують у самих партіях. Як повідомили РБК-Україна представники "Свободи", "Національного корпусу" і "Правого сектору", " переговори про об'єднання ведуться. Але на даному етапі мова йде поки лише про висунення єдиного кандидата на президентські вибори в березні 2019 року, підтвердили виданню у всіх трьох партіях. І говорити про конструктивний завершення переговорів поки рано, оскільки поступатися лідерськими позиціями в націоналістичних силах, насамперед, - у "Свободі" і "Нацкорпусі", не поспішають.

Правий кандидат

Першим кроком на шляху до зближення партій із націоналістичною ідеологією стало підписання в березні 2017 року ВО "Свобода", "Правим сектором", "Національним корпусом" та низкою інших партій і організацій Національного маніфесту. У ньому підписанти задекларували об'єднання своїх зусиль "для побудови національної Української держави".

У партіях цей документ назвали історичним. Водночас лідер "Нацкорпуса" Андрій Білецький уточнив, що маніфест не є програмою якоїсь однієї партії. Уже у листопаді минулого року один із заступників партії "Свобода" Ігор Кривецький припустив, що націоналісти виставлять одного кандидата в президенти й підуть одним списком на парламентські вибори.

Намір погодити єдиного кандидата в президенти згодом в інтерв'ю РБК-Україна підтвердив лідер "Національного корпусу" Андрій Білецький. "Це повинна бути обов'язкова умова для успішних виборів... І президентських, і парламентських", - заявив він у червні цього року.

У "Правому секторі" підтримують ідею з висуненням єдиного кандидата від націоналістичних сил. "Є чітке розуміння того, що нам потрібен єдиний кандидат, щоби ми не розпорошувалися. Тоді й шанси на президентських, і на парламентських виборах у націоналістів суттєво зростуть", - сказав РБК-Україна заступник глави партії і голова Центрального штабу Національно-визвольного руху "Правий сектор" Василь Лабайчук.

Він уточнив, що рішення про те, висувати свого кандидата чи підтримати когось іншого, у ПС поки не прийняли. "Ми, звичайно ж, розглядаємо й один, і другий варіант, але реально рано говорити. Поки прийнятого рішення немає", - сказав Лабайчук. Але, якщо домовитися не вдасться і "Правий сектор" буде висувати свого кандидата, то, на його думку, було б логічно, щоби з'їзд підтримав керівника партії Андрія Тарасенка.

Заступник голови ВО "Свобода" Андрій Мохник також підтвердив виданню, що націоналісти ведуть переговори про погодження єдиного кандидата, який буде балотуватися в президенти. "Звичайно ж, у "Свободи" є свій кандидат - Олег Тягнибок. Але ми хочемо, щоби кандидат був погоджений. Адже в кожної політичної сили є свій лідер. На виборах має бути один кандидат. Робота в цьому напрямі ведеться", - повідомив Мохник. Однак поки передчасно говорити про те, хто буде єдиним кандидатом, уточнив заступник глави партії "Свобода".

"Зараз є суспільний запит на об'єднання націоналістів. І ми працюємо над тим, щоби цей запит задовольнити. І, можливо, якісь свої амбіції притримуємо, не "козиряємо" якимись цифрами й так далі", - додав Андрій Мохник.

У "Національному корпусі" поки роблять ставку на лідера своєї партії Андрія Білецького. Протягом літа "Нацкорпус" проводить агітацію і пропаганду на місцях, а також працює з партійними осередками. "Зараз проходить літній тур лідера партії Андрія Білецького по всій Україні. Він вже відвідав Західну Україну, зараз відправиться в Східну Україну. Усе це робиться для того, щоби максимально підвищити впізнаваність партійного бренду "Національного корпусу" й особисто Андрія Білецького", - прокоментував виданню керівник прес-служби "Національного корпусу" Роман Чернишов.

Восени партія підіб'є підсумки і проведе чергові заміри рейтингів, пояснив він. "Ми зараз уже стверджуємо, що наша внутрішня соціологія дає нам як партії "Національний корпус" 2,5%", - запевняє Чернишов.

За його словами, якщо буде позитивна динаміка в рейтингах, то для "Нацкорпусу" це стане додатковим аргументом, щоб активніше просувати ідею про необхідність балотування на посаду президента від усіх націоналістичних сил саме Андрія Білецького. "Якщо ж позитивної динаміки не буде або буде певна стагнація, що навряд чи - усе це покаже найближчий місяць - значить, нас чекає новий етап переговорів із партнерами щодо формату спільної роботи", - відзначили в прес-службі "Національного корпусу".

В інтерв'ю РБК-Україна Білецький раніше заявляв про свої президентські амбіції, не виключивши підтримку іншого кандидата з націоналістичного табору. "От кого вирішимо в нашому колі висунути, той і піде. Буду я – відпрацюю на 100%. Буду не я – буду працювати на людину на 100%. Ми повинні ростити в собі поняття загальної справи й боргу", - пояснював голова "Національного корпусу".

Неофіційно представники націоналістичних партій кажуть, що якщо погодження кандидатів відбудеться, то, швидше за все, ним стане або Білецький, або лідер "Свободи" Тягнибок. "Хоча я слабо уявляю ситуацію, що хтось із них зможе поступитися один одному", - відповів співрозмовник видання в націоналістичному русі, який побажав залишитися анонімним.

Водночас паралельне балотування обох співрозмовник виключає. "Якщо в Білецького буде орієнтовно 2,5-3% особистого рейтингу, то тоді, з огляду на більш тісну комунікацію в "Нацкорпусу", ніж у "Свободи" з усім націоналістичним полем, можливо, "Нацкорпусу" вийде "дотиснути" "Свободу" і обстояти свого лідера – Білецького як єдиного кандидата у президенти від націоналістів", - прогнозує одне з джерел у націоналістичному русі

В ім'я бренду

Який результат єдиного кандидата на виборах президента в правих партіях будуть вважати прийнятним - сказати складно. Але як мінімум президентська кампанія дозволить націоналістам мобілізувати своїх виборців перед виборами у Верховну раду. Щоправда, про спільний похід на парламентські вибори восени 2019 року представники націоналістичних партій розмовляють більш обережно. "Логічно, що й цей аспект повинен проговорюватися. Оскільки в цьому скликанні націоналісти не представлені в парламенті", - зазначив Андрій Мохник.

На останніх виборах у Верховну раду націоналістам не вдалося повторити успіх парламентських виборів 2012 року, коли під прапорами Всеукраїнського об'єднання "Свобода" їм вдалося отримати понад тридцять депутатських мандатів. У 2012 році "Свобода", яка на той час мала практично монопольні позиції на націоналістичному електоральному полі, отримала 10,44% голосів виборців. Її представники також здобули перемогу у 12 мажоритарних округах.

За оцінками Фонду "Демократичні ініціативи", 3% російськомовного населення підтримали на виборах у 2012 році саме "Свободу". "Свобода" здавалася найбільш войовничою партією, яка може "дати стусанів" влади. А потім побачили, що це не зовсім так, і частина їхніх виборців у ній розчарувалася", - додає Ірина Бекешкіна.

Другим фактором просідання рейтингу "Свободи", пояснює соціолог, стало розчарування їхньою діяльністю в місцевих органах влади на Західній Україні, де переважно сконцентрований їхній електорат.

Уже два роки потому, на парламентських виборах у 2014 році, показник "Свободи" скоротився більш ніж удвічі, для проходження виборчого бар'єру до 5% партії не вистачило частки відсотка. Частину голосів на себе тоді відтягнула партія "Правий сектор", що стала популярною під час Революції гідності.

"Нам не вистачило у 2014 році 0,29%. У нас не вистачило запасу міцності, щоби пройти бар'єр, аби було стільки голосів, щоб їх не могли в нас украсти. Але ж ті ж відсотки були і в інших політичних сил, зокрема в "Правому секторі" (на виборах у 2014 році ПС набрав 1,8%, - ред.)", - міркує про причини поразки "Свободи" Андрій Мохник.

Перешкодою на шляху до союзу правих сил може стати відсутність партійних блоків у чинному виборчому законодавстві. "Очевидно, що партіям з нижчим рівнем підтримки доведеться відмовитися від свого бренду, якщо вони хочуть потрапити до Верховної ради. Нову партію вже немає часу створювати. Грубо кажучи, найбільш відома й найдовше існує серед них трьох - "Свобода", - каже Ірина Бекешкіна.

До речі, об'єднання націоналістів у єдину силу під прапорами "Свободи" раніше допускав один із її керівників Ігор Кривецький. Але Андрій Мохник каже, що поки про форматі спільного походу на парламентські вибори рано говорити. "Я не забігав би вперед. Нам краще проходити всі етапи крок за кроком. Спочатку слід пройти етап президентських виборів", - сказав він РБК-Україна.

Для "Нацкорупусу" та ПС похід на вибори під брендом "Свободи" означає майже зникнення, роз'яснює Ірина Бекешкіна. "Таким же чином низка партій зникла в "Нашій Україні". Але що стосується потрапляння у Верховну раду, то це можливо лише через більш "розкручену", більш відому політичну силу", - каже соціолог.

Водночас одне з поінформованих джерел у націоналістичному русі можливість злиття "Нацкорпусу" і "Правого сектору" зі "Свободою" категорично заперечує, пояснюючи це тим, що жодна з політичних сил не готова пожертвувати своїм партійним брендом.