Зметикували на трьох: що думають про податкову реформу Гройсман, Данилюк і Южаніна
Фото: Южаніна, Гройсман і Данилюк розповіли про перспективи податкової реформи
Ще на початку червня прем'єр-міністр Володимир Гройсман доручив Мінфіну активізувати напрацювання змін у податкове законодавство. При цьому врахувати ліберальні напрацювання парламентського комітету з питань податкової та митної політики, але з урахуванням зобов'язань України перед МВФ, відновлення співпраці з яким тільки-тільки почало налагоджуватися. В уряді оперативно підготували законопроект. У ньому мова йде про норми, які в минулому році були проігноровані Мінфіном або не прийняті парламентом: створення електронного кабінету платника, скорочення повноважень фіскальних органів і передачі ряду функцій на міністерство. Однак основні баталії вже розгорнулися навколо пропозиції про заміну класичної моделі оподаткування прибутку на податок на виведений капітал. Що думають про перспективу податкової реформи Володимир Гройсман, міністр фінансів Олександр Данилюк та голова податкового комітету Ніна Южаніна в матеріалі РБК-Україна.
Уряд Володимира Гройсмана, як і Кабмін Арсенія Яценюка, декларує проведення податкової реформи. І, якщо Яценюку так і не вдалося провести через парламент і реалізувати суттєві зміни, за винятком зниження навантаження на фонд оплати праці, то у нинішнього голави уряду є шанси. Не стільки на прийняття радикальної реформи, скільки на суттєве спрощення адміністрування. Радикальниі зміни зараз не на часі. Україна намагається відновити співпрацю з МВФ, втрачену восени минулого року. У проекті Меморандуму з фондом, підготовленим за участю нинішнього міністра фінансів Олександра Данилюка, уряд бере зобов'язання істотно не змінювати фіскальне законодавство.
Гройсман хоч і доручив підготувати реформу з урахуванням основних положень ліберального законопроекту №3357, напрацьованого при парламентському комітеті з питань податкової та митної політики, але вона повинна бути в рамках співпраці з МВФ. Мінфін активно співпрацює з комітетом Ніни Южаніної. Напрацювавши законопроект, міністерство відправило його на узгодження в комітетську робочу групу. "Все, що було позитивного в 3357, Мінфін взяв", - говорить один з членів робочої групи.
У першу чергу, мова йде про створення електронного кабінету платника. Це автоматизоване робоче місце бізнесу, робота в якому ведеться в режимі on-line з доступом до управління своїм особистим рахунком. Другий важливий момент-скорочення повноважень Державної фіскальної служби і передача частини функцій на Мінфін. Міністерство може стати "центром прийняття управлінських рішень". Зокрема, узагальнення практики застосування податкового законодавства, аналіз, прогноз надходжень, забезпечення виконання функцій і повноважень, покладених на податкову міліцію, будуть за ним. У той же час про реформування, ліквідацію або переформатування силового підрозділу в структурі ДФС в законопроекті не йдеться. Хоча Данилюк неодноразово заявляв про те, що ліквідація податкової міліції, як ворога бізнесу №1 - пріоритет №1. І питання скасування - справа місяців, а не років.
Крім того, законопроектом передбачено, що контрольні функції будуть здійснювати тільки податкові органи регіонального рівня, тобто Офіс по роботі з великими платниками податків. Інспекції отримають право лише на сервісні - консультування, методологія, накопичення та обробку інформації. У комітеті такі зміни, якщо вони будуть прийняті, в робочій групі вже називають "розривом функціоналу ДФС і смертю "азарівщини"".
У той же час, при доопрацюванні законопроекту в комітеті наполягають на перегляді класичної моделі оподаткування прибутку. За основу запропоновано взяти естонське правило оподаткування виведеного капіталу за ставкою 20%. Під контроль в даному випадку, наприклад, потрапляють операції по виплаті пасивних доходів, фінансової допомоги. За даними авторів ідеї, в 1 кварталі 2016 року з України вивезено таким чином 12 млрд гривень. Компанії, які активно виводять кошти через сплату пасивних доходів і недосконалість законодавства у сфері трансфертного ціноутворення, задекларували збитків на суму понад 1 трлн гривень. Тому в разі невиплати дивідендів, кошти залишаються на підприємстві, в результаті чого збільшуються надходження від ПДВ і податків на зарплату.
Однак у Мінфіні підрахували, що тільки в перший рік дії нової моделі "мінус" по доходах складе 30-40 млрд гривень. План на поточний рік по збору податку на прибуток перевищує 48 млрд гривень. "Якщо цікавить моя думка, то я б не наважився "драконити" МВФ такими пропозиціями",- зазначає співрозмовник РБК-Україна в Мінфіні.
Про перспективи прийняття податкової реформи, в якому вигляді і коли, підтримки президента Петра Порошенка - у бліц-інтерв'ю Володимира Гройсмана, Ніни Южаніної і Олександра Данилюка.
Фото: Гройсман вважає, що українська система повинна бути максимально зрозумілою і прозорою
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман:
РБК-Україна: Робоча група при парламентському комітеті з питань податкової та митної політики напрацювала законодавчі зміни щодо переходу від класичного податку на прибуток до естонської моделі оподаткування - податку на виведений капітал У Кабміні вже позиція з цього приводу?
Володимир Гройсман: Дискусії йдуть в комітеті. Ми в уряді готові долучитися до цієї роботи.
РБК-Україна: Наскільки реально з 1 січня 2017 року запустити цю модель чи є бюджетні ризики?
Володимир Гройсман: Що ви хочете від мене почути?
РБК-Україна: Конкретну позицію.
Володимир Гройсман: Конкретного рішення немає. Дискусія ведеться в комітеті і коли ми вивчимо те, що пропонує комітет, уряд сформулює свою позицію.
РБК-Україна: В бюджетній резолюції, прийнятій Кабміном минулої п'ятниці прописано зобов'язання щодо введення нульової декларації і непрямих методів оцінки доходів і витрат громадян. Цього варто очікувати?
Володимир Гройсман: Ми тільки направили декларацію комітетам парламенту. Там вона буде розглянута і після цього парламент ухвалить відповідне рішення.
РБК-Україна: Є інформація, що президент кілька "пригальмував" роботу з напрацювання законопроектів з деофшоризації.
Володимир Гройсман: Чесно кажучи, мене мало цікавить законодавство по офшорах. Я вважаю, що українська система повинна бути максимально зрозумілою і прозорою. Моє завдання в плані податкової реформи - дві позиції - спростити адміністрування і ввести відповідальність податківців, щоб вони не просто ходили і штрафи виписували.
РБК-Україна: Особисту фінансову відповідальність?
Володимир Гройсман: Відповідальність, в тому числі і матеріальну.
РБК-Україна: Вона є.
Володимир Гройсман: Але не зовсім ефективно працює. І третя позиція: забезпечити, щоб 3-5 років не вносилися зміни в податкове законодавство.
РБК-Україна: Мінфін підготував законопроект, яким пропонує, зокрема, запровадити електронний кабінет платника, повернути один реєстр по відшкодуванню ПДВ. На цьому і закінчимо? Це можна назвати реформою?
Володимир Гройсман: Ні в якому разі не закінчуємо. Це поки не реформа.
Фото: Мінфін фокусується на вдосконалення механізму адміністрування податків
Міністр фінансів Олександр Данилюк:
РБК-Україна: Ще на початку червня прем'єр-міністр доручив активізувати напрацювання законопроекту щодо податкової реформи. Мінфін підготував документ, який містить пропозиції щодо запровадження е/кабінету платників, відновлення роботи 1 реєстру по відшкодуванню ПДВ, врегулювання оподаткування в АТО, передачі ряду функцій з ГФС - Мінфіну. На цьому податкова реформа закінчується чи ви готові до більш радикальних змін?
Олександр Данилюк: Робота над цим документом ще йде і участь в неї приймає широке коло фахівців та експертів, у тому числі народні депутати, профільні асоціації. Ми працюємо над тим, щоб створити стабільні і зрозумілі правила гри для бізнесу. При цьому, ми чітко розуміємо, що не тільки ставки податків впливають на поліпшення інвестклімату і процес детінізації. Тому ми фокусуємося на вдосконалення механізму адміністрування податків.
РБК-Україна: Робоча група при парламентському комітеті з питань податкової та митної політики зараз активно просуває введення податку на виведений капітал замість класичної моделі податку на прибуток. Чи Готова Україна і бізнес перейти на нову модель?
Олександр Данилюк: Мінфін розглядає всі можливі варіанти, щоб вибрати найбільш ефективний з них.
РБК-Україна: Прораховували в Мінфін обсяг втрат за доходами? Може компенсатором стати підвищення ставки ПДВ на кілька п. п.?
Олександр Данилюк: За нашими оцінками, перехід на таку модель призведе до втрат у межах від 30 до 50 млрд гривень. Ми однозначно повинні шукати на це компенсатори, можливо і через підвищення ставки ПДВ.
РБК-Україна: Автори моделі податку на виведений капітал погоджуються з тим, що доходи можуть скоротитися на 30 млрд гривень, але альтернативою може стати сплата авансів великими платниками, які показали прибуток, а не збитки, а також нормальна робота і контроль за трансфертним ціноутворенням. Наскільки такий варіант може бути прийнятним?
Олександр Данилюк: Фактично, це форма звільнення від податку на прибуток середнього бізнесу, що повинно стимулювати його детінізацію. Ще раз повторюся, що ми розглядаємо всі можливі варіанти, щоб визначитися з найбільш ефективним.
РБК-Україна: Компанії задекларували понад 1 трлн гривень збитків. 60% з них перебувають на обліку в офісі великих платників 80% здійснюють операції з нерезидентами. Через сплату пасивних доходів і відсутності належного контролю за ТЦУ виводять кошти за кордон. Податок на виведений капітал закриває цю схему?
Олександр Данилюк: Виплата пасивних доходів контролюється фіскальною службою в частині порядку та правильності оподаткування доходів нерезидента. НБУ контролює в частині валютного регулювання. Оподаткування здійснюється за нормами Податкового кодексу або міжнародних договорів України. Тому зміна порядку оподаткування податком на прибуток не є мірою, яка дозволить закрити можливі схеми ухилення від оподаткування через виплату пасивних доходів. Проте існує висока ймовірність виникнення нових схем.
РБК-Україна: Комітет пропонує збільшити ставку ПДФО до 20% і скасувати військовий збір. Розглядається це пропозиція в Мінфіні? Робили прорахунки?
Олександр Данилюк: Військовий збір встановлено тимчасово поки не набуде чинності рішення Верховної Ради про завершення реформи Збройних сил. Податок на доходи фізосіб є постійним. Тому збільшення ставки призведе до посилення податкового тиску і буде мати негативний вплив на платників. Реалізація зазначеної пропозиції нівелює всі заходи, які вживаються урядом для виведення зарплат изтени. Крім того, Меморандум з МВФ не містить зобов'язань щодо підвищення ставки ПДФО та скасування військового сбору.
РБК-Україна: В бюджетній резолюції прописані норми щодо запровадження нульової декларації і непрямих методів контролю за доходами. У податковому комітеті практично готовий законопроект, а його голова Ніна Южаніна пропонує запустити процес вже в 4 кварталі. Є підтримка в Мінфіні?
Олександр Данилюк: Мінфін брав безпосередню участь у розробці цього законопроекту разом з іншими членами робочої групи - депутатами і представниками ДФС. Прийняття законопроекту підвищить ефективність протидії розмивання податкової бази, дозволить впровадити автоматизовану систему моніторингу відповідності витрат фізосіб отриманими доходами. Також буде сприяти детінізації зарплат, доходів від підприємницької діяльності, іноземний та інших доходів. Стане основою для впровадження в Україні міжнародних ініціатив, розроблених ОЕСР. Вони зараз узгоджуються і финализируются.
РБК-Україна: Що з ідеями деофшоризації, впровадженні правил BEPS і КІК?
Олександр Данилюк: Впровадження правил BEPS і приєднання до Конвенції з автоматичного обміну інформацією - завдання, які ми плануємо реалізувати найближчим часом. Ще 20 квітня ми звернулися в Центр з питань податкової політики та адміністрування ОЕСР, щоб з'ясувати, що ж Україні необхідно зробити для приєднання до конвенції. З 1 липня 2019 року для України вступить в силу Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Це дасть можливість автоматично обмінюватися інформацією междустранами-учасницями. Крім того, як відомо, на базі комітету створено робочу групу, яка напрацює законопроекти, мета яких-ліквідація податкових лазівок для ухилення від сплати податків.
РБК-Україна: Що з усіх ідей може бути прийнято і коли? Або Мінфін напрацьовує проект бюджету-2017 на старій податковій базі?
Олександр Данилюк: Узгоджені учасниками робочої групи напрацювання щодо вдосконалення податкової системи будуть враховані при підготовці проекту бюджету на 2017 рік.
Фото: робота з узгодження податкових змін з Міністерством фінансів ще не завершено
Глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна:
РБК-Україна: У нас є інформація, що ви зустрічалися з президентом, щоб обговорити податкові зміни, зокрема, податок на виведений капітал Є підтримка?
Ніна Южаніна: На даний момент робота з узгодження тексту з Міністерством фінансів ще не завершена і остаточна редакція не готова.
РБК-Україна: А плануєте таку зустріч?
Ніна Южаніна: Ми вже кілька разів зустрічалися, обговорювали суть.
РБК-Україна: Які основні спірні моменти, є розуміння запропонованої моделі?
Ніна Южаніна: Повторюся, ми знаходимося ще в дискусії, обговорюємо абсолютно всі норми проекту.
РБК-Україна: Є підтримка серед депутатів? Є претензії з боку МВФ, тому що в проекті Меморандуму уряд зобов'язувалася не змінювати радикально податкову систему?
Ніна Южаніна: Це тільки частина питань, які обговорюються. Те, що ми пропонуємо податок на виведений капітал, говорить про те, що скасовуємо податок на прибуток. І оскільки представники переговорного процесу з основним кредитором в повній мірі не вміють ще підносити свої "продукти" так, щоб не викликати масу зауважень, то ми натрапляємо на нерозуміння, відторгнення. Це виглядає так, що ми вводимо новий податок.
РБК-Україна: Але ви не пропонуєте новий податок, ви міняєте моделі. У чому плюс такої системи і які бюджетні ризики, тому що в Мінфіні кажуть, що в перший рік введення прогнозується мінус по доходах близько 30-40 млрд гривень? Весь інший ефектценивается на підставі різного роду припущень збільшення оборотних коштів, звідти більше ПДВ, але на основі припущень доходи не сформуєш
Ніна Южаніна: Я не хочу забігати наперед. Нам потрібно ще кілька днів попрацювати.
РБК-Україна: Попрацювати з Мінфіном? Робота з міністерством йде, є розуміння?
Ніна Южаніна: є Розуміння. Але я не можу добитися комплексного розуміння всього законопроекту №3357, тому що, наприклад, обговоривши тему податку на виведений капітал, у нас запитують: "А чому ми нічого не змінюємо з податку на доходи фізосіб"? Я починаю розповідати всю ідеологію законопроекту і розумію, що цей блок ніким не вичитаний.
РБК-Україна: В законопроекті, підготовленому робочою групою, запропоновано ставку податку на доходи фізосіб збільшити з 18% до 20% і скасувати військовий збір.
Ніна Южаніна: Це уніфікація ставок ПДФО та податку на виведений капітал, щоб не було перетікання об'єкта оподаткування. Але оскільки це пропозиція остаточно не було підтримано авторським колективом законопроекту №3357, то поки що ми залишаємо його за дужками. Але це не є головним у податок на виведений капітал.
РБК-Україна: чи йдеться в робочій групі про те, щоб в перспективі знизити ставки ПДФО та ЄСВ? І коли це може бути можливо, тому що зниження ставки ЄСВ вдвічі - до 22%- не дало очікуваного ефекту. У Мінекономрозвитку, наприклад, говорять, що ефективність спрацювала лише на 50% від очікуваного.
Ніна Южаніна: Дуже б хотілося почути від МЕРТ, як вони вважали очікуваний результат. Фактичний результат на сьогоднішній день показує зниження збирання ЄСВ лише на 20-25% при зниженні ставки практично в 2 рази. Так що позитивний ефект є. Жоден з розрахунків не підтверджував, що відразу ж вдасться компенсувати в абсолютній величині зниження ставки. Для цього потрібно як мінімум кілька періодів. І для більшого ефекту повинен спрацювати комплекс заходів, не тільки про лібералізацію йдеться. Паралельно має бути або посилення контролю, або зниження ставки до такого рівня, який би дозволяв знизити ризики і спокійно сплачувати податки в бюджет, не турбуючись ні про що, і не займатися пошуком мінімізаторів.
РБК-Україна: А посильна ставка ПДФО і ЄСВ це скільки? 20-30% в загальному?
Ніна Южаніна: 25% хоча б.
РБК-Україна: Законопроект, який подав Мінфін на відпрацювання ваш комітет, можете назвати реформою? Адже прем'єр доручив активізувати напрацювання законодавства, але у нього є кілька основних вимог -мораторій на зміни та покращення адміністрування. Так законопроект Мінфіну відповідає вимогам покращення?
Ніна Южаніна: Законопроект назвати реформою частково можливо. Це та частина, реалізація якої дозволить підвищити збирання податків і культуру платника і контролюючих органів до зовсім іншого рівня.
РБК-Україна: Зараз стоїть необхідність прийняття цього законопроекту до парламентських канікул? Всі інші глобальні питання вже з осені?
Ніна Южаніна: Немає. Зараз і ця частина, і податок на виведений капітал знаходиться на останній стадії узгодження. Я не впевнена, що уряд повністю відпрацювало всі питання, які ми напрацювали. Тому моє завдання на рівні Мінфіну закінчити сьогодні погодження, і на вихідних або в понеділок попросити про зустріч з прем'єром і проговорити всі питання з ним.
РБК-Україна: Що з законопроектом за нульовим декларуванню та непрямими методами контролю за витратами і витратами? Мінфін у цьому напрямку працює не дуже активно. Основна підготовка покладено на комітет?
Ніна Южаніна: Законопроект готовий повністю. Зараз ми почали пояснювати в деталях суть законопроекту фракцій, депутатських груп і просто людям, які цікавляться цим питанням. Але документ не зареєстрований, тому що за одноразового декларування, яке може сприйматися як амністія, є заперечення МВФ. Я думаю, що Мінфін повинен увійти в активну стадію з МВФ, щоб пояснити, що амністією таке декларування називати не можна. Оподаткування доходів, зазначених самостійно декларантами та з яких раніше не були сплачені податки, буде проводитися за однією з діючих ставок Податкового кодексу. Тому це не амністія.
РБК-Україна: Коли ви плануєте реєструвати законопроект і запускати процес декларування? У 4 кварталі, як говорили раніше?
Ніна Южаніна: Всі зараз затиснуто в термінах. Вже вчора почалася активна робота по узгодженню з МВФ процедури, яку ми спланували. Я не знаю, скільки часу займе узгодження, але все було сплановано так, що до відходу парламенту на літні канікули ми повинні проголосувати законопроект за основу і в цілому. Період декларування 4 квартал. А 3 квартал потрібен для підготовки методології та проведення роз'яснювальної роботи, так як така процедура в нашій країні буде проходити вперше.
РБК-Україна: Передбачається запровадження непрямих методів контролю за доходами? Тому що в Мінфіні, наприклад, кажуть: "Добре, провели декларування, але за цим має стояти основна мета - запровадження непрямих методів оцінки доходів і витрат".
Ніна Южаніна: А що Мінфін не в курсі, що це складова законопроекту? По суті, законопроект робиться для того, щоб вирішити кілька питань і запустити процедуру, яку вже багато років ми не можемо розпочати. І про це не знає Мінфін? А для пояснення нашої позиції МВФ необхідно володіти глибоко питанням. По-іншому, без декларування, ми не можемо почати запуск непрямих методів контролю, які передбачається застосовувати з 2017 року при зйомних покупки вартістю 150 тис. гривень і більше. Це висока вартість покупок, які держава буде контролювати. І це означає, що потрапить під контроль не особливо велика кількість платників. За цей час ми повинні навчитися і обробляти інформацію і зберігати її. Чому 150 тисяч? Щоб не навантажувати податкових агентів, тобто продавців товарів, робіт і послуг, які будуть надавати інформацію про покупки, а також банки, що здійснюють операції на такі суми.
РБК-Україна: А ви не плануєте зустрітися з МВФ, щоб самостійно пояснити всю суть пропозицій?
Ніна Южаніна: Я вчора розмовляла з Олександром Данилюком. Перед ним дійсно стоїть завдання отримання траншу і він зараз займається виключно Меморандумом. Але я не розумію, чому поруч з ним немає заступників, які б допомогли розібратися у всій тематики.
РБК-Україна: чи Обговорювали ви вчора з ним пропозиція щодо введення податку на виведений капітал?
Ніна Южаніна: Дуже коротко, тому що інших проблем багато і ми повинні були обговорити всі. Я попросила про зустріч з іншими фахівцями Мінфіну, які працювали в нашій групі, щоб разом з усіма обговорити все ще раз. Все-таки рішення приймає міністр і він повинен добре вникнути в тему. Якщо він буде стояти осторонь, то це неправильно. Я прийму будь-яке рішення і результат наших переговорів.
РБК-Україна: Є інформація, що президент трохи "охолов" від ідеї з деофшоризацией. А прем'єр-міністр сказав, що його мало цікавить законодавство по офшорах. Це говорить про те, що бажання вже немає або виписані вами норми за правилами КІК і BEPS дуже жорсткі?
Ніна Южаніна: Законопроект жорсткий по відношенню до бізнесу. Мета не просто подати документ, а тільки один факт його реєстрації в парламенті буде сигналом для бізнесу шукати вихід із ситуації. Найстрашніше - це зміна юрисдикції і ми можемо отримати відтік капіталу. Президент, як ніхто інший, це розуміє, тому каже, що законопроект може бути зареєстрований тільки разом з лібералізацією валютної. І ми працюємо над цим. Тоді це буде правильний підхід і, як каже президент, тоді можна і бізнесу пояснити.
РБК-Україна: тобто про прийняття до кінця року не йдеться?
Ніна Южаніна: Йде. Основний законопроект напрацьований і зараз проводиться активна робота по всім нормам, які виписали в Нацбанку. У них передбачено поступовий процес валютної лібералізації, в перспективі. А ми хочемо максимально прискорити.
РБК-Україна: І запустити з 2017 року?
Ніна Южаніна: Так, тому що звітність по 2017 році буде подаватися в 2018 році. Тому по суті КІК запрацює в 2018 році. Тобто немає сенсу відтягувати. Але все, що ще потрібно буде виправити, врегулювати, буде відбуватися до 2 читання.
