Чи зможе Рада скасувати електронні декларації для антикорупціонерів

Проти е-декларування для громадських активістів виступало світове співтовариство: зокрема, Венеціанська комісія, посли "Великої сімки", Держдепартамент США.

3 квітня Верховна Рада буде розглядати питання про скасування обов'язкової процедури електронного декларування для громадських активістів. Раніше депутати не змогли зібрати голоси навіть щоб поставити питання на порядок денний парламенту. Хоча на цьому наполягали представники громадянського суспільства, міжнародні партнери і навіть президент Петро Порошенко визнав, що внесення цієї норми було помилкою. Згідно з чинним законодавством, представники громадських організацій, як і всі суб'єкти декларування, повинні були заповнити декларації до 1 квітня. Інакше їм може загрожувати адміністративна або навіть кримінальна відповідальність. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Скандальна поправка

Рік тому Верховна Рада внесла зміни в Закон України "Про запобігання корупції". Президент Петро Порошенко підписав законопроект, що передбачає дані зміни. Згідно з доповненнями, від декларування звільняються деякі категорії військовослужбовців, але, в той же час, зобов'язуються подавати декларації також представники громадських організацій, фізичні особи, які здійснюють діяльність, пов'язану з запобіганням і протидією корупції. Самі активісти, а також посольства, представники Євросоюзу і низка міжнародних організацій виступили проти такої норми. Там сприйняли дане доповнення як "крок назад у реформуванні", тиск на громадянське суспільство, активістів, які не отримують гроші від держави.

Пізніше Порошенко звернувся до парламенту з проханням скасувати скандальний пункт закону. Під час щорічного звернення до парламенту у вересні 2017-го Порошенко визнав, що введення такої норми було спільною помилкою президента і народних депутатів. "У липні я вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроект про скасування електронного декларування для громадських активістів і просив би його підтримати", - заявляв тоді президент. Нагадав він про це і на своїй прес-конференції 28 лютого.

Однак парламент не поспішав з прийняттям невідкладного президентського законопроекту. Порошенко вніс до парламенту законопроекти про внесення змін у Податковий кодекс і "Про внесення змін у деякі законодавчі акти щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об'єднань та використання міжнародної технічної допомоги". Як повідомляла прес-служба президента, законопроекти були представлені гарантом на зустрічі з громадськими активістами в липні минулого року. "Низка зауважень, висловлених громадськими організаціями, були враховані за результатами зустрічі", - йшлося також на сайті президента. Повідомлялося також, що законопроект був підготовлений з урахуванням досвіду та консультацій міжнародних партнерів. Президентські законопроекти передбачали публічну звітність діяльності ГО, але скасовували декларування майна представників цих організацій. Порошенко сподівався, що Рада підтримає ініціативу ще в першому читанні на минулій сесії. Однак тоді розгляд законопроектів було відкладено комітетами.

В кінці минулого року Європейська комісія опублікувала звіт про механізм припинення безвізового режиму. Там зазначалося виконання Україною умов, необхідних для лібералізації візового режиму, але також висувалися вимоги до Києва. Однією з них було скасування е-декларування для антикорупційних активістів.

Що замість

1 січня стартував новий етап подання електронних декларацій. Президент зустрівся з представниками громадських організацій. Зокрема, мова йшла про вже анонсовані президентом законопроекти, що стосуються скасування електронного декларування для них. Але, разом з тим, пропонувалося розширити звітність про доходи організацій. Виконавчий директор антикорупційної організації Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин в коментарі РБК-Україна уточнив, що президентські законопроекти №6674 і №6675 були представлені активістам, а ті запропонували їх доопрацювати. Вони були відправлені на оцінку Венеціанської комісії.

Власне, через очікування рекомендацій Венеціанської комісії, і затяглося вирішення цього питання. Так пояснив виданню виконуючий обов'язки голови парламентського Комітету з питань запобігання і протидії корупції Юрій Савчук ("Народний фронт"). Савчук розповідає, що у нього було кілька зустрічей з представниками Євросоюзу, зокрема, з головою представництва Євросоюзу в Україні Хьюгом Мінгареллі та Антикорупційної ініціативою Європи. "Після чого ми отримали прохання додержуватись рекомендацій Венеціанської комісії. Дочекатися і прислухатися", - пояснює Юрій Савчук, і каже, що офіційний переклад прийшов тільки кілька днів тому. "Далі тільки політична воля залу і моїх колег", - заявляє Савчук.

Слід зазначити, що Венеціанська комісія спільно з Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ розкритикувала президентські законопроекти про посилення фінансової звітності громадських організацій. У рекомендаціях, зокрема, зазначено, що новий режим оприлюднення інформації про фінансування "суперечить правам людини і основним свободам, а саме свободі об'єднання, праву на повагу приватного життя та заборону дискримінації". "Якщо органи влади все-таки не змінять свої плани з впровадженню нових зобов'язань з надання фінансових звітів і розкриття інформації, необхідно чітко обґрунтувати необхідність таких поправок і істотно поліпшити наявні проекти положень, щоб забезпечити їх законність і пропорційність", - сказано в рекомендаціях. Також там зазначили важливість термінового скасування декларування для активістів саме до 1 квітня цього року.

Активісти неодноразово підкреслювали, що згідно з затвердженими поправками до Закону "Про протидію корупції", будь-яка людина, причетна до проведення антикорупційних заходів, стає суб'єктом декларування. Таким чином, відвідавши антикорупційний мітинг, тренінг, надавши приміщення для проведення заходу або отримавши роздаткові матеріали від організації, чоловік повинен відзвітувати про свої доходи в електронній декларації.

Національне агентство з протидії корупції 29 березня оприлюднило офіційне роз'яснення про те, хто з фізичних осіб відноситься до суб'єктів декларування згідно скандальних поправок до відповідного закону. Так, відповідно до роз'яснення НАЗК, суб'єктами декларування є фізичні особи, які одночасно відповідають всім складовим, які зазначені в пункті 5 частини 1-ї статті 3 Закону "Про запобігання корупції". Відповідно, якщо особа підпадає тільки під один або два критерії, то вона не повинен подавати декларацію.

НАЗК змушене було подати дані роз'яснення через те, що Рада так і не змогла скасувати обов'язкове е-декларування для громадських активістів до кінця поточного етапу подання декларацій.

На минулому пленарному тижні народні депутати не змогли зібрати достатньо голосів, щоб включити відповідні законопроекти до порядку денного. Спікер Андрій Парубій кілька разів безрезультатно ставив на голосування законопроекти про відстрочку та скасування подачі активістами електронних декларацій. Мова йде про законопроекти Сергія Лещенка та Артура Герасимова. Лещенко пропонує відкласти подання до 31 грудня 2018 року, Артур Герасимов – до 1 липня поточного року. Також на голосування виносився законопроект Юлії Тимошенко та групи депутатів, який скасовує е-декларування для представників ГО.

Ярослав Юрчишин вважає, що заклики Петра Порошенка про негайне скасування декларування активістів були не зовсім щирими, оскільки президентська фракція при голосуванні системно не давала від 20-40 голосів для внесення відповідних законопроектів до порядку денного. "Бо так виходить, що президент або не співпрацює з власною фракцією, або це така гра на публіку, коли президент публічно заявляє про те, що питання потрібно вирішити, а його фракція банально "валить" це питання в парламенті, підставляючи авторитет України як демократичної держави, створюючи проблеми для наших європейських партнерів", - говорить Юрчишин Експерт додає, що це дає привід нашим опонентам говорити, що Україна впроваджує такі ж закони про іноземних агентів, як і Росія.

Заступник голови фракції "Батьківщина" Іван Крулько вважає, що у влади немає бажання скасовувати е-декларування. "Таким чином влада хоче помститися антикорупційним громадським активістам, які створюють їй незручності, розкриваючи факти корупції і інформуючи про це суспільство. Мовляв, ми заповнюємо декларації, заповнюйте і ви", - підкреслює Іван Крулько.

На думку екс-голови антикорупційного комітету Верховної Ради Єгора Соболєва ("Самопоміч"), декларування активістів ввели з подачі президента і представників "Народного фронту", які, як каже Соболєв, не хотіли і не хочуть виправляти це законодавство. "Вони мають один інтерес – показати всьому суспільству, що всім є що приховувати, дискредитувати ідею підзвітності посадових осіб громадянам, у якого є е-декларування, і всіх підвести до думки, що всі однакові: і антикорупціонери, і корупціонери, і що всім потрібна амністія", - заявляє Єгор Соболєв.

Після того, як Рада провалила обіцянку скасувати скандальний пункт закону "Про протидію корупції", з'явилася офіційна реакція Єврокомісара з питань розширення і політики добросусідства. Йоханнес Хан 28 березня заявив, що Україна не виконала своїх зобов'язань. Нездатність скасувати цю вимогу, за словами Хана, суперечить європейським прагненням України та рекомендаціям міжнародних партнерів.

"Члени громадянського суспільства не є державними посадовими особами та декларація їх активів – це неприпустимий і невиправданий тягар і тиск на них, і це буде грати на руку тим, хто прагне ефективно знищити зусилля України у боротьбі з корупцією", - йдеться в заяві Єврокомісара.

Тоді ж спікер Андрій Парубій провів нараду голів та представників фракцій і груп Верховної Ради. Фракція "Батьківщина" вимагала скликати позачергове засідання парламенту, щоб скасувати резонансну норму до 1 квітня. Як розповів виданню нардеп Іван Крулько, на засіданні зі спікером ініціативу "Батьківщини" підтримала лише фракція "Самопоміч". У підсумку було прийнято рішення розглянути питання на засіданні парламенту 3 квітня.

Фактично, до 1 квітня, згідно із законом, активісти все ж повинні були подати свої електронні декларації. Інакше їм загрожує адміністративна або навіть кримінальна відповідальність. Тому, за словами Ярослава Юрчишина, дуже важливо скасувати, а також і декриміналізувати цю норму. Однак виконавчий директор TI Україна має великі сумніви в успішності голосування у вівторок. Сам активіст з колегами вже подав електронну декларацію.

Чого очікувати від парламенту

На порядок денний парламенту вже внесено законопроекти, що стосуються е-декларування для громадських активістів. У вівторок 3 квітня будуть розглядатися вищезазначені проекти законів Сергія Лещенка та Артура Герасимова про відстрочення подання декларацій до того, як буде знайдений консенсус, і прийнято рішення про скасування.

Юрій Савчук (НФ) в коментарі виданню зазначив, що громадські організації не стали порушниками закону, на сьогоднішній день потрібно подання ними декларацій відстрочити, а пізніше зняти з них це зобов'язання.

Юрчишин в коментарі "РБК-Україна" зазначив, що законопроекти про відстрочку вже не мають ніякого сенсу. "До 1 квітня всі декларації повинні бути подані. Тому тут єдине, що має сенс – це скасувати". І тоді, за словами Юрчишина, ми покажемо Євросоюзу, що здатні визнавати і виправляти помилки, хоча "дурість вже буде зроблена" – декларації активістів будуть в системі.

Заступник голови антикорупційного комітету Ігор Попов вважає правильним доповнити чинний закон перехідними положеннями, щоб до поданих або неподаною деклараціями за 2017 рік не застосовувалося покарання.

Також на порядку денному у депутатів і президентські законопроекти про посилення фінансової звітності ГО.

Виконавчий директор TI-Україна каже, що працювати можна з будь-якими законами, лише б була політична воля, а не імітація процесу. "Тобто, за півроку з подачі президентських законів можна було їх вдосконалити і прийняти – цілком, але для цього нічого не робилося", - відзначає Юрчишин.

Народний депутат Ігор Попов сказав, що готовий проголосувати за повну відміну е-декларування для активістів. Але депутат підкреслює, що потрібно все правильно оформити. Він пропонує нові критерії звітності громадських організацій. Нардеп каже, що звіти ГО на сьогоднішній день є неінформативними. Зокрема, Попов підтримує ініціативу президента оприлюднити топ-5 зарплат працівників і керівних органів. Ігор Попов наголошує, що така норма для громадських організацій діє в Сполучених Штатах. Також Попов хотів би залишити декларування для членів спостережних рад. За словами нардепа, якщо буде кілька позицій самих організацій, всередині Ради, і кожна фракція буде агітувати за свій законопроект, то жодного рішення не буде прийнято.

Юрій Савчук (НФ) каже, що його фракція одноголосно підтримує питання скасування е-декларування для активістів. Депутат не може прогнозувати, чи вистачить голосів взагалі, але акцентує, що майже всі члени антикорупційного комітету, які складаються в різних парламентських фракціях і групах, підтримали дане питання.

Віце-спікер Ірина Геращенко на своїй сторінці в соцмережі підкреслила, що постійно голосувала за скасування е-декларування активістів у сесійній залі і буде переконувати своїх колег голосувати за таке рішення. "Я налаштована оптимістично і переконана, що у вівторок буде необхідна мобілізація депутатів для результативного голосування про скасування", - написала вона.

Як заявив Іван Крулько, фракція "Батьківщина" повним складом буде голосувати за законопроекти, які передбачають скасування е-декларування для активістів та декриміналізацію статті про неподання декларації. Крулько вважає, що голосів вистачить, якщо на те буде політична воля, але підкреслює: "Є велика ймовірність того, що влада знову відкладе проблему на потім і піде шляхом відстрочки е-декларування на 3 місяці".

У той же час, протилежну позицію займає "Радикальна партія". Соратники Олега Ляшка твердо заявляють, що не підтримають зняття електронного декларування з громадських активістів. Член фракції Ігор Мосійчук в Facebook заявив, що незважаючи на тиск міжнародних партнерів, скасовувати норму не можна. Як пояснює Мосійчук, активісти отримують гроші з закордону і шляхом лобізму впливають на українську політику. Олег Ляшко пише: "Так звані антикорупційні активісти отримують за свою "боротьбу" шалені суми грошей з-за кордону. Чому українці не мають права знати, хто і звідки платить і замовляє "антикоррупціонерам"?".

Тим часом, 30 березня Держдепартамент США опублікував заяву, де "наполегливо рекомендував" Україні скасувати декларування громадських активістів та міжнародних членів наглядових рад державних підприємств, і тимчасово надати амністію для тих осіб, які вчасно не подали декларації. "Система декларування активів в Україні повинна притягати державних посадових осіб до відповідальності, а не створювати непотрібну тягар або тиск на громадянське суспільство. Цей каральний закон стосується тих самих людей, які прагнуть підвищити прозорість та підзвітність в Україні, виконуючи обіцянки Євромайдану та прагнення українського народу до демократичної країни, яка керується верховенством закону", - сказано в заяві.