Смартфон для прокурора: як ГПУ опинилася у центрі міжнародного скандалу

Смартфон для прокурора: як ГПУ опинилася у центрі міжнародного скандалу
Генеральний прокурор Юрій Луценко опинився в центрі резонансного скандалу (Фото: прес-служба Юрія Луценка)

Печерський райсуд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до даних з телефону головного редактора та ведучої програми розслідувань "Схеми" Наталії Седлецької. Це рішення викликало різку критику з боку колег Седлецької та журналістських організацій. Про порушення свободи ЗМІ заявили в ЄС та посольстві США в Україні. Про те, як Генпрокуратура опинилася в центрі резонансного скандалу – в матеріалі РБК-Україна.

Генеральна прокуратура у серпні в судовому порядку запросила і отримала доступ до інформації з телефону головного редактора і ведучої програми "Схеми" Наталії Седлецької. Публічно про це стало відомо тільки на цьому тижні. До самої журналістки у прокуратури претензій немає, але дані про її телефонні розмови нібито допоможуть ГПУ в розслідуванні можливого розголошення даних слідства головою Національного антикорупційного бюро Артемом Ситником.

Плівки "Ситника"

Ця історія почалася в листопаді минулого року, коли анонімне джерело розмістило в інтернеті аудіозапис, на якій людина з голосом, схожим на голос Ситника, розповідає журналістам подробиці резонансних справ, які веде НАБУ. Серед іншого, мова йшла про справу колишнього прокурора сил АТО, а нині заступника начальника департаменту міжнародно-правової співпраці ГПУ Костянтина Кулика. НАБУ підозрює його у незаконному збагаченні, з кінця 2016 року справа перебуває в суді.

Кулик також відомий своєю безпосередньою участю в так званій "спеціальній конфіскації 1,5 мільярда доларів ОЗУ Януковича". Він очолював групу прокурорів у цій справі. Рішення про конфіскацію коштів на користь держбюджету Краматорський міськсуд прийняв у березні 2017 року. Але текст рішення засекретили, віднісши його до "державної таємниці". Конфісковані кошти перерахували до держбюджету і більшу частину вже витратили.

На початку 2018 року телеканал Al Jazeera оприлюднив той самий засекречений документ. З нього випливало, що оточення Януковича "відмивало" незаконно отримані кошти через ряд офшорних компаній, скуповуючи облігації внутрішньої держпозики у листопаді-грудні 2013 року.

Конфіскувати кошти десяти "офшорок", що володіли ОВДП, вдалося завдяки тому, що на угоду зі слідством пішов громадянин України Аркадій Кашкін. Він визнав свою участь у схемі "відмивання" брудних грошей в обмін на пом'якшення покарання. Але в реальності сам Кашкін виступав лише в ролі номінального директора однієї з фірм олігарха Сергія Курченка "Газ Україна-2020", отримуючи за це кілька сотень доларів щомісяця. За інформацією Слідство.інфо, прокурор Кулик і Кашкін були однокурсниками, і одночасно починали кар'єру в органах прокуратури Харкова.

"Те, що було зроблено за 1,5 млрд доларів – це просто правовий нонсенс і беззаконня. Тобто, достатньо знайти чувака, і запитати: "Ти був у злочинній організації Януковича?" - "А скільки ви платите?" - "200 доларів" - "Був", - розповідав журналістам нібито Ситник, явно ставлячи під сумнів законність проведеної конфіскації.

Пізніше власники семи з десяти зареєстрованих на Кіпрі офшорних компаній, у яких конфіскували кошти, оскаржили це в європейських судах. На думку активістів українського "Центру протидії корупції" та інших антикорупціонерів, є високі шанси, що у підсумку конфісковані гроші Україні доведеться повернути.

В кінці минулого року стало відомо, що НАБУ почало два досудових розслідування, підозрюючи керівництво "Ощадбанку" та Держфінмоніторингу у розтраті і незаконних діях із заарештованими по справі "ОЗУ Януковича" коштами. З того часу новин про хід цих розслідувань не надходило. На згаданому вище аудіозапису журналістам також процитували матеріали прослуховування розмов колишньої цивільної дружини Кулика Ірини Німець.

Через кілька днів після оприлюднення аудіозапису ГПУ за заявою Німець і нардепа від "Народного фронту" Олени Масоріної порушила кримінальну справу за фактом можливого розголошення даних слідства.

"Хочу відразу сказати, що у нас немає провадження проти Ситника. Зареєстровано заяву, будуть проведені відповідні слідчі дії", - заявив тоді генпрокурор Юрій Луценко.

Сам Ситник стверджував, що ніяких даних досудового слідства журналістам не розголошував. "Всі слова, які я говорив у відкритих інтерв'ю, при зустрічах з журналістами у форматі офф-рекордс, я готовий повторити у форматі он-рекордс", - запевняв він.

Як розповіла РБК-Україна прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган, в ході слідства була проведена фоноскопічна експертиза, яка встановила, що голос на аудіозаписи дійсно належить главі НАБУ.

Також допитано кілька осіб, присутніх на тій зустрічі: сам Ситник, його заступник Гізо Углава, Наталія Седлецька і журналістка Христина Бердинських з видання "Новое время". Допитали ще як мінімум одну людини, яка, за словами Сарган, не є журналістом, або іншою публічною особою.

Седлецька, судячи з усього, розповідати прокурорам нічого не стала. "Обов'язок не видавати свої джерела прописан не тільки в міжнародних журналістських стандартах, в редакційній політиці "Радіо Свобода" (де виходить програма "Схеми", - ред.) і етичному кодексі журналіста. Це – стаття Кримінального процесуального кодексу України, яка захищає мене, мої джерела і все, що з ними пов'язано, від розкриття", - прокоментувала свій виклик до ГПУ по цій справі Седлецька.

 

В цей чудовий морозний день декілька годин провела на допиті в Генеральній прокуратурі. Допитували мене як свідка - з'...

Опубліковано Natalie Sedletska Вівторок, 19 грудня 2017 р.

За словами Лариси Сарган, Седлецька і Бердинських відмовилися давати свідчення, пославшись на свій статус журналістів. "В результаті ми не змогли встановити дату зустрічі з Ситником, а без цього не можна висунути підозру по справі, адже в її тексті треба чітко вказати, де і коли була зустріч, хто на ній був присутній і т. д.", - пояснила вона. І звернення до суду за доступом до телефону Седлецької, за її словами, стало вимушеним ходом.

Цікаво, що слідчий запросив інформацію відразу за 17 місяців - з липня 2016-го по листопад 2017-го. У цей період у справі Кулика проходили негласні слідчі дії. За версією прокуратури, зустріч журналістів з главою НАБУ могла пройти в будь-який день за цей період.

Захід обурений

Одними з перших дії прокуратури розкритикували колеги Седлецької з програми "Схеми", назвавши це не лише грубим втручанням у життя громадянина України, але тиском на незалежного журналіста.

"У нас є підстави вважати, що це розслідування ГПУ і таке рішення суду здійснюється з метою психологічного тиску та перешкоджання професійній діяльності журналістів", - йдеться в заяві редакції програми "Схеми". Подібну стурбованість діями ГПУ висловили в Transparency International Україна, Інституті масової інформації та інших громадських організаціях.

Незабаром скандал вийшов за межі України. "Рішення Печерського райсуду про надання Генпрокуратурі доступу до мобільного телефону міжнародно визнаної журналістки Наталії Седлецької, включаючи її повідомлення і геолокацію, викликає дуже серйозні питання. Жодне рішення суду не повинно порушувати основні свободи ЗМІ та міжнародні журналістські стандарти, такі як захист джерел журналістів", - заявила представник Євросоюзу Майя Кос'янчіч. В посольстві США зазначили, що ця історія "може мати негативний вплив на свободу преси і зусилля по боротьбі з корупцією в Україні".

Артем Ситник сприйняв цю справу як спробу тиску на НАБУ. "Якби були реальні підстави когось притягнути до відповідальності, повірте, це давно вже було б зроблено. Ми настільки всіх дістали своїми розслідуваннями, що їм потрібно з нами щось зробити. Це тактика, яка буде застосовуватися і надалі. Тому виключати подальших розслідувань щодо мене або затримань я не буду", - пояснив Ситник. На його думку, баланс між необхідністю розслідувати кримінальну справу та захистом прав журналіста не був витриманий.

Повний доступ

Після того, як історія з Седлецькою отримала міжнародний резонанс, в ГПУ спробували виправити ситуацію. Головреда "Схем" запросили на закриту зустріч з Луценком. У свою чергу, журналістка запропонувала поспілкуватися у прямому ефірі "Радіо Свобода", що не влаштувало вже генпрокурора. "Юрій Луценко не займається піаром в прямому ефірі", - прокоментувала його прес-секретар.

Замість розмови у прямому ефірі генеральний прокурор провів зустріч з групою народних депутатів, обурених цією історією. Луценко показав їм документ, підписаний у середу, 5 вересня, який обмежує запит інформації від мобільного оператора за рішенням суду тільки геолокацією, а не контентом. "Це маленький, але результат розголосу і резонансу по цій справі. Однак це не означає, що контент теж в подальшому не може бути витребуваний", - повідомив нардеп від "Батьківщини" Олексій Рябчин.

У ГПУ запевняють, що їх спочатку цікавили лише дані про місцезнаходження телефону журналістки за 17 місяців, а прохання надати доступ до СМС-повідомленнями пояснили "звичайною практикою". Навіщо ж потрібні дані ще й телефону Христини Бердинських і ще одного учасника зустрічі? Як пояснила Лариса Сарган, слідчий зможе встановити дату зустрічі, якщо виявиться, що в один момент часу всі телефони були в одному місці.

Адвокат "Радіо Свобода" Анатолій Попов вважає аргументи прокуратури абсолютно надуманими. "У слідства є заява, по якій і було відкрито кримінальну справу, і там чітко вказано, що зустріч з Ситником відбулася влітку 2017 року, нічиї телефони вивчати не потрібно. Тому клопотання про отримання доступу до телефону за період з літа 2016 року по листопад 2017 року, очевидно, нелегітимне, це просто надуманий привід", - сказав юрист РБК-Україна.

Дані геолокації не дозволяють встановити точне місце розташування людини, а лише приблизний напрямок його переміщень, додав Попов. "І доказом у справі це все бути не може, зате підходить для неофіційного аналізу того, куди їздила Наталія, слідчий, очевидно, виконав чиєсь замовлення про збір інформації. І ніякої "звичайної практики" клопотань не існує – прокуратура повинна запитувати тільки те, що їй потрібно для розслідування, а не все підряд інформацію", - говорить він.

Юрист зазначив, що захист Седлецькоъ тепер має намір з'ясувати, як їм довести неправомірні дії слідчого та слідчого судді. Але саме судове рішення про доступ до телефонів журналістів, згідно з кримінально-процесуальним кодексом, оскаржити не вдасться.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся