ru ua

Служба пошуку ворогів. Чим стане СБУ після реформи

Служба пошуку ворогів. Чим стане СБУ після реформи Баканов не повністю згоден із запропонованою реформою СБУ (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Автор: Олег Черниш

Верховна рада прийняла в першому читанні закон, що запускає кардинальну реформу Служби безпеки України. Але попередньо схвалений варіант документу вже викликає побоювання у правозахисників, експертів та міжнародних організацій. Якою буде СБУ після реформи – в матеріалі РБК-Україна.

Українська спецслужба довгі роки залишалася "неприступним монолітом", який не бажав добровільно віддавати свої повноваження і змінюватися. Перша спроба президента Володимира Зеленського запустити реформу СБУ успіхом не увінчалася. У підсумку тільки в кінці січня поточного року Рада змогла ухвалити відповідний законопроект у першому читанні.

Досить несподівано істотну допомогу в цьому питанні "Слузі народу" надали їх опоненти з кардинально різних політичних таборів. Свої голоси за цей документ дали депутати з "Європейської солідарності", "Голосу" та "Опозиційної платформи – За життя".

Вміння домовлятися

Справді, запропонований варіант реформи з першого погляду виглядає як компроміс. З одного боку, обрізаються повноваження і скорочується штат СБУ. З іншого – спецслужба отримує фактично неконтрольовані повноваження для боротьби з ворогами всередині країни.

Як зазначив у бесіді з РБК-Україна голова комітету Ради з нацбезпеки Олександр Завітневич ("Слуга народу"), у результаті реформи СБУ повинна позбутися невластивих функцій по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю. Їх відомство отримало ще в 90-ті на тлі слабкості міліції і розгулу криміналітету в країні. Зараз же, на думку нардепа, ситуація докорінно змінилася і СБУ повинна стати класичним контррозвідувальним органом за кращими західними лекалами.

З "західними лекалами", втім, ситуація не однозначна. Представники США, НАТО та європейські партнери України позитивно оцінили початок реформи. В той же час вони підкреслили, що сподіваються на "доопрацювання" законопроекту.

"Посли G7 вітають позитивні кроки з реформування СБУ у відповідності з міжнародними стандартами", – сказано в спільній заяві послів "Великої сімки". Вони закликають українську владу не зупинятися і завершити реформу.

Служба пошуку ворогів. Чим стане СБУ після реформиСБУ має стати спецслужбою західного зразка після реформи (фото: ssu.gov.ua)

У парламентській опозиції кажуть, що підтримали закон в першому читанні тому, що реформа наближає Україну до НАТО.

"Від її реалізації залежить як перспектива набуття Україною плану дій щодо членства в НАТО, так і підвищення можливостей вітчизняної спецслужби в умовах війни", – каже депутат від "Голосу" і колишній "сбушник" Роман Костенко.

Він упевнений, що отриманий варіант закону – це "оптимальний продукт" і компромісний варіант для всіх зацікавлених сторін. Його колега з "ЄС" Михайло Забродський вважає, що реформа позбавить СБУ статусу "годівниці" і сфокусує її на основних функціях: протидії шпигунству і ворожій розвідці.

Заступник голови фракції ОПЗЖ Вадим Рабинович і зовсім заявив, що переформатування відомства – це крок до "визволення України". Він також позитивно оцінив скорочення штату СБУ і те, що цей орган позбудеться повноважень впливати на приватний бізнес.

"Сьогодні, коли до вас приходять з перевіркою, то тим, які з корочками СБУ, вже можна не платити. Це змінилося, на одного нахлібника стало менше", – заявив депутат.

Голова профільного комітету Завітневич, у свою чергу, пояснив, що розробники документа враховували тільки ті рекомендації, які націлені на посилення безпеки українських громадян.

"Якщо враховувати все те, що кажуть, тоді у нас взагалі не буде закону, тому що у всіх є багато протиріч. Але ми виходимо з того, що це спецслужба нашої держави, а ми – воююча країна. Ми слухаємо всіх, але рішення приймаємо для нашої країни, громадян та їх безпеки", – зазначив він.

Завітневич називає закон "революційної реформою" і сподівається, що він буде прийнятий у другому читанні до кінця поточної сесії.

Видалення зайвого

Що ж насправді закладено в проекті закону про СБУ? Насправді, зміни пропонуються досить-таки кардинальні. По-перше, Служба безпеки позбудеться повноважень по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю.

Саме цей напрямок роботи спецслужби довгі роки критикували чи не більше за інших, а начальники управління "К" стабільно потрапляли в політичні скандали.

Наприклад, Павло Демчина, який керував ним у 2016-2019 роках, звинувачувався в незаконному збагаченні, а його наступник на цій посаді Дмитро Нескоромний зараз перебуває в розшуку. Його підозрюють в організації замаху на іншого "сбушника" – начальника управління внутрішньої безпеки Андрія Наумова.

Перманентні скандали і неодноразові випадки тиску на бізнес практично не залишили шансів на виживання економічним та антикорупційним підрозділам спецслужби. Така позиція не зміниться в підсумковому варіанті реформи, впевнений Завітневич.

Цю ж норму підтримують західні партнери, українські експерти та правозахисники. Колишні керівники спецслужби, у свою чергу, критикують такий підхід.

"Службу звинувачують в поголовній корумпованості, а насправді це зовсім не так. Спецслужба як і будь-яка інша держустанова є віддзеркаленням держави, в тому ж управлінні "К" більшість чесні хлопці. Так, є випадки прояву корупції, але з ними зазвичай сама СБУ і бореться", – сказав РБК-Україна колишній заступник голови спецслужби, генерал Віктор Кононенко.

Служба пошуку ворогів. Чим стане СБУ після реформиКолишні співробітники спецслужби також незадоволені реформою (фото: ssu.gov.ua)

Він вважає, що багато співробітників відомства зараз демотивовані через реформу. За словами Кононенка, вони побоюються майбутніх звільнень і зниження рівня соціального забезпечення. Законопроект дійсно передбачає скорочення штату СБУ майже на 10 тисяч співробітників і ліквідацію медичного управління відомства.

Проти такого різкого скорочення виступає і чинне керівництво спецслужби. Глава СБУ Іван Баканов в коментарі РБК-Україна зазначив, що вважає це просто неможливим в поточних умовах.

"Зменшити кількість співробітників до 17 000 протягом трьох років не є можливим. Треба зважати на фінансові ускладнення та необхідність знизити навантаження на державний бюджет", – зазначив він.

Голова служби закликає застосувати модель поетапного скорочення персоналу. Мова йде про достроковий вихід військових на пенсію на час реформи і щорічне скорочення вакантних посад. За словами Баканова, це дозволить уникнути одномоментних компенсацій звільненим. А це в свою чергу, буде запобігати значному навантаженню на бюджет держави.

Більш того, законопроект передбачає, що з 2026 року Служба безпеки і зовсім не зможе розслідувати кримінальні провадження. Зараз слідчі відомства ведуть тисячі справ, які часто не стосуються ні державної безпеки, ні захисту від тероризму. До прикладу, саме СБУ передали справу заступника голови Офісу президента Олега Татарова, якого НАБУ запідозрило в корупції.

Автори закону хочуть в найближчому майбутньому забрати ці повноваження у спецслужби і передати їх Держбюро розслідувань. У комітеті з нацбезпеки припускають, що саме ця норма, цілком ймовірно, буде переглянута до другого читання.

"Це питання дискусійне. Зараз ми заклали таку норму, але ми ще будемо говорити з ДБР, чи буде у них така можливість прийняти всі кримінальні провадження від СБУ і розслідувати їх", – пояснив Завітневич.

Служба пошуку ворогів. Чим стане СБУ після реформиБаканов бачить ризики у запропонованих змінах роботи СБУ (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

В Службі безпеки з таким нововведенням поки не згодні.

"Повністю відмовитися від досудового розслідування буде доцільно тільки тоді, коли ми створимо єдиний незалежний орган досудового розслідування, який не буде здійснювати при цьому оперативно-розшукову діяльність", – заявив виданню Іван Баканов.

На його думку, саме такий підхід дозволить оптимізувати систему правоохоронних органів і вдосконалить механізми їх взаємодії зі спецслужбами.

Широкі повноваження

Паралельно з урізанням повноважень СБУ проект закону планує надати відомству фактично необмежені можливості в боротьбі з ворогами української державності.

Контррозвідники отримають право без санкції суду входити на підприємства і домоволодіння, опитувати людей і навіть блокувати інформаційні ресурси. Також, отримавши інформацію від СБУ, Центральна виборча комісія зобов'язана буде знімати з виборів кандидатів у депутати та політичні партії.

Для цього необхідно тільки, щоб силовики визнали кандидата причетним до "сепаратистської або розвідувально-підривної діяльності".

Крім того, СБУ займеться виявленням іншого громадянства у держчиновників, правоохоронців і суддів, а також буде брати участь в їх конкурсному відборі. Спецслужбісти також зможуть надсилати як юридичним, так і фізичним особам офіційні застереження про "неприпустимість протиправної поведінки". За відмову з'явитися для отримання такого повідомлення передбачено покарання.

Правозахисники вбачають у таких широких повноваженнях контррозвідки великий простір для зловживань. Голова Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Олександр Павліченко бачить в цьому бажання СБУ зберегти вплив на політичні процеси в країні і використовувати повноваження правоохоронних відомств.

На його думку, Служба безпеки намагається узаконити сформовану раніше практику незаконних обшуків, затримань та арештів. Але тепер під виглядом офіційних повноважень контррозвідки.

"Грубо кажучи, це навіть не крок назад, а це просто позиція нахрапистого утвердження своєї влади. Такого бути не повинно, і тому цей законопроект не повинен пройти", – заявив Павліченко РБК-Україна.

Служба пошуку ворогів. Чим стане СБУ після реформиПравозахисники побоюються, що нові повноваження СБУ призведуть до зловживань (фото: ssu.gov.ua)

Колишній "сбушник" Віктор Кононенко вважає, що окремі нові позасудові повноваження спецслужби прямо порушують конституційні права громадян, а деякі – просто нелогічні. Як приклад, він наводить надання СБУ права негласно переміщати через кордон товари і людей.

"Я от не можу навіть для себе це пояснити. Якщо контррозвідка – це захист держави зсередини, то навіщо нам щось переміщувати через кордон, тим більше незаконно? Попахує якоюсь провокацією", – пояснив він.

Правозахисник Павліченко прямо називає цю функцію прикриттям для контрабанди з боку силовиків.

Кононенко каже, що намагався переконати колег з "Євросолідарності" і "Голосу" не підтримувати реформу в такому вигляді, але до його аргументів не дослухалися.

Розробник законопроекту Олександр Завітневич визнає, що частина його норм написані досить розмито і теоретично можуть бути використані для зловживань з боку силовиків.

"У медалі є дві сторони. Так, з одного боку можливо це і зловживання, а з іншого – у нас багато випадків прояву гібридної інформаційної війни з боку країни-агресора, на які правоохоронці не можуть реагувати моментально", – вважає він.

Голова комітету наводить як приклад роботу ряду Телеграм-каналів, які, на його думку, використовуються для інформаційного впливу на українців в інтересах Росії. Завітневич говорить, що держава повинна мати можливість реагувати на це адекватно і швидко.

Говорячи про перспективи прийняття закону у другому читанні голова спецслужби Іван Баканов підкреслює, що робота СБУ і так суттєво покращилася протягом минулого року. А ось профільний законопроект, на його думку, потребує ще серйозного і якісного доопрацювання.

"Реформа СБУ – це відповідальний крок, який не залишає народним обранцям права на помилку. В умовах гібридної агресії реформування такої структури – надтонка робота", – пояснив він свою позицію в коментарі РБК-Україна.

Українська влада йде на досить ризикований крок, починаючи реформу Служби безпеки країни в умовах зовнішньої агресії. При цьому постійні скандали в "закритому" відомстві демонструють необхідність перезавантаження спецслужби. Головне, щоб цей процес не породив у результаті нового "силового монстра" зі сумнівною ефективністю, але з необмеженим впливом.