Занадто багато ризиків: чому Україна досі не отримала транш від МВФ

Міністр фінасів Олександр Данилюк може стикнутися з бюджетними ризиками, якщо питання з виділенням траншу МВФ затягнеться Міністр фінасів Олександр Данилюк може стикнутися з бюджетними ризиками, якщо питання з виділенням траншу МВФ затягнеться
Питання про виділення Україні чергового траншу МВФ буде вирішено не раніше вересня - на порядку засідань МВФ, які розписані до кінця серпня "українське питання" не значиться. Зволікання з виділенням коштів загрожує не тільки політичними ризиками, але і бюджетними. Без позитивного рішення МВФ уряд не зможе отримати макрофінансову допомогу від ЄС в 1,2 млрд євро, а також залучити кошти під держгарантії США в один млрд доларів. Під загрозою зриву перебуває і приватизація, від якої Мінфін запланував отримати понад 17 млрд гривень на покриття дефіциту бюджету. У Державній фіскальній службі вже попереджають про перспективу податкового недобору до кінця року до 25 млрд гривень.

Питання про виділення Україні чергового траншу МВФ буде вирішено не раніше вересня - на порядку засідань МВФ, які розписані до кінця серпня "українське питання" не значиться. Зволікання з виділенням коштів загрожує не тільки політичними ризиками, але і бюджетними. Без позитивного рішення МВФ уряд не зможе отримати макрофінансову допомогу від ЄС в 1,2 млрд євро, а також залучити кошти під держгарантії США в один млрд доларів. Під загрозою зриву перебуває і приватизація, від якої Мінфін запланував отримати понад 17 млрд гривень на покриття дефіциту бюджету. У Державній фіскальній службі вже попереджають про перспективу податкового недобору до кінця року до 25 млрд гривень.

У списках не значиться

Незважаючи на впевненість і неодноразові заяви міністра фінансів Олександра Данилюка про відновлення кредитування МВФ України, фонд не поспішає вносити українське питання в порядок денний засідання ради директорів. "Ми очікували 1,3 мільярда, але деякі умови не були виконані вчасно, що було відстрочено, йшла мова про зменшення траншу. Але це питання Ради директорів, - заявляв раніше міністр. - Рада офіційно буде засідати в четверту тиждень серпня. Тоді ми й сподіваємося на наше засідання, де буде обговорюватися питання України, і сподіваємося на позитивне рішення щодо траншу".


22 серпня стало відомо, що до кінця місяця основний кредитор не планує розглядати можливості надання третього траншу в рамках програми EFF. Поки що у порядку МВФ - співпраця з Барбадосом, Йорданією, Екваторіальною Гвінеєю і Сербією. Проте у фонді відзначають, що розклад засідань є попереднім і може бути змінено.

Як раніше повідомляло РБК-Україна, в Мінфіні розраховували отримати черговий транш до кінця липня, тобто до початку літніх канікул у МВФ. Нічого нового і спірного - того, що раніше б не обговорювалася, - у проекті Меморандуму з МВФ не було, запевняли РБК-Україна в уряді. При цьому сума фінансування для Мінфіну була не принциповою, хоча спочатку в уряді розраховували, що грошей МВФ виділить по максимуму. Всього ж до кінця року Україна планує отримати від фонду більше чотирьох млрд доларів.

Однак, в середині липня український фінансовий питання не піднімалося на раді директорів. Більше того, з'явилася заява виконавчого директора МВФ Крістін Лагард, де вона повідомила про те, що "є ряд технічних питань, які повинні бути зняті". "Ми не можемо затвердити наполовину готову програму. Але, сподіваюся, на поліпшення", - резюмувала Лагард.

Парламент перед літніми канікулами так і не зміг затвердити пакет першочергових законопроектів, необхідних для продовження співпраці з МВФ. Зокрема, мова йде про проекти щодо функціонування ринку газу, затвердження списку підприємств у сфері енергетики, що не підлягають приватизації. Депутати не тільки не виконали вимоги фонду, але навіть відступили від них. Так, Рада продовжила мораторій на стягнення боргів ТКЕ перед НАК "Нафтогаз-України" (заборгованість на 17 серпня - 17,9 млрд гривень), що є неприйнятним для МВФ, оскільки тим самим збільшується дефіцит компанії. 24 липня президент Петро Порошенко ветував цей законопроект. Крім того, гальмує процес і скандал з запуском електронного декларування активів і доходів держчиновників. Система була запущена в термін - 15 серпня, проте вона працює в тестовому режимі. "Я думаю, що, все-таки, будуть чекати повного запуску, потім дивитися наскільки ефективно працює, а далі вже приймати рішення", - прогнозує директор Центру CASE-Україна Дмитро Боярчук.

Тягнемо-дотягнемо

"По нашій частині - проблем немає. У нас все узгоджено. Ніхто не вимагає від нас зараз пенсійної реформи, - запевнив РБК-Україна віце-прем'єр Павло Розенко. - Все, що ми повинні були зробити, - зміна порядку нарахування субсидій, скорочення пільгового режиму виходу на пенсію - ми зробили!".

Хоча, слід нагадати, що у попередньої версії проекту Меморандуму уряд зобов'язувалася до кінця року надати пакет законопроектів щодо скорочення дефіциту Пенсійного фонду. Зараз же, за словами Розенка, питання зменшення дефіциту ПФУ взагалі не обговорюється, він повинен бути покритий за рахунок бюджету. А це 145 млрд гривень в 2016 році. Загальний же обсяг бюджетної допомоги у наступному році може бути в межах 185-190 млрд гривень. "Поки що точної цифри немає", - додає Павло Розенко.

Затягування процесу з відновленням співпраці з МВФ загрожує не тільки політичними ризиками, але і бюджетними. Незважаючи на те, що транш у повному обсязі повинен бути спрямований на поповнення міжнародних резервів НБУ, від рішення МВФ залежить надання Україні макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 1,2 млрд євро, а також кредитні гарантії від США у розмірі одного млрд доларів. "Макродопомога йде на фінансування дефіциту, який розпланований в межах ліміту МВФ (3,7% від ВВП - ред.) ", - пояснив заступник голови стратегічної групи радників при Кабміні Павло Кухта.

Фінансувати дефіцит Мінфін може хіба що тільки за рахунок приватизації і ОВДП. Від продажу держмайна в бюджеті закладена сума в 17,1 млрд гривень. На даний момент в бюджет надійшло лише 46,4 млн гривень від продажу 59 об'єктів. Мова йде про так званої "малої приватизації". З продажем великих підприємств у країні проблема.

Конкурс з продажу Одеського припортового заводу так і не відбувся по ряду політичних і економічних причин. І тепер стартова вартість підприємства, за словами голови Фонду держмайна Ігоря Білоуса, може бути знижена вдвічі. Нагадаємо, стартова ціна була 520 млн доларів. У перші два тижні вересня уряд має визначитися з остаточною ціною. "Якщо домовимося з Ostchem щодо реструктуризації боргу (193 млн доларів за поставки газу, - ред.), то додадуться ще інвестори. Підприємство коштує 400-450 мільйонів доларів. Плюс, я бачу досить великий попит на обленерго. Тому, я оптимістично дивлюся на виконання плану по приватизації", - заявив РБК-Україна Ігор Білоус.

На думку Дмитра Боярчука, уряд зараз може розмістити свої цінні папери, так як "нормальна ситуація". Ставки дещо скоротилася, але попит є. Крім того, додає він, уряду завжди були інструменти для збалансування бюджету, зокрема, недофінансування певних витрат. "Мінфін може постаратися стиснутися з витрат, у разі необхідності. У всякому разі, може спробувати відтягувати їх фінансування на кінець року, сподіваючись на ефект надпланових доходів. За рахунок більш високої інфляції, ніж було спрогнозовано, як це було в минулому році", - говорить Павло Кухта.

Де гроші лежать

За словами співрозмовника РБК-Україна в Мінфіні, бюджетна ситуація має статус "хиткого балансу". За даними міністерства, за сім місяців план держбюджету перевиконано на 8,2 млрд гривень. З них по митним платежам на 5,3 млрд гривень, за податковим - на 2,8 млрд гривень. "Велика частина перевиконання по митниці була сформована під час різкої девальвації гривні в лютому-березні. Тоді, за результатами першого кварталу, бюджетний розклад було перевиконано на 3,5 мільярда гривень, - повідомили РБК-Україна в прес-службі Мінфіну. - Протягом квітня-липня митниця збільшила перевиконання на 1,8 мільярда гривень до 5,3 мільярда гривень. Тобто, ризику по митних платежах до кінця року ми не бачимо".

У теж час Державна фіскальна служба зірвала план по ренту на нафту, газ і бурштин, у цілому майже на 8 млрд гривень. Але, цей недобір був компенсований перевиконанням надходжень з податку на доходи фізосіб (+3 млрд гривень), податку на прибуток (+3,6 млрд гривень), акцизного податку (+1,3 млрд гривень) та частини чистого прибутку (2 млрд грн). "По податку на прибуток за перший квартал було задекларовано 13,8 мільярдів гривень, що дозволило виконати план і зменшити переплату на 4,4 мільярда гривень - з 26,6 мільярдів гривень на 1 квітня до 22,2 мільярда гривень - на 1 червня, - додають у Мінфіні. - За другий квартал задекларовано 13,3 мільярдів гривень, що перевищує бюджетний розпис. Тому, нами очікується повне виконання плану по прибутку і, при цьому, переплати будуть скорочуватися".

У ГФС своє бачення ситуації. Там попереджають, що до кінця року може бути ризик "дірки" в 25 млрд гривень. Причина в завищених показниках доходів ще на етапі формування бюджету. Наприклад, в неадекватних прогнози цін на нафту. Спочатку в бюджет була закладена ціна нафти в 60 доларів за барель, пізніше Мінекономрозвитку прогнозував вартість в 30 доларів. Звідси виник і недобір по ренті.

Бюджет був розрахований з урахуванням зростання економіки на 2%. За даними Держстату, у другому кварталі реальний ВВП склав 0,6%. Уряд переглянув свій прогноз ще влітку, погіршивши свої очікування до 1,5%. Стільки ж прогнозує МВФ. Тоді ж був переглянутий і курс гривні до долара - з середньорічного 24,2 грн/долар до 26,7 грн/долар.

Крім того, через масове банкрутство банків в цьому році бюджет може недорахуватися прибутку в понад 2 млрд гривень. Не вирішено питання і з ПДВ з аграріями. В кінці минулого року сільгоспвиробники, щоб залишити податок у своєму повному розпорядженні отримали передоплату за продукцію. В результаті, бізнес залишився з ПДВ, отримавши ще й відшкодування податку. Бюджет так і не був переглянутий з урахуванням оновлених прогнозів та наявності ризиків. У Мінфіні РБК-Україна пояснили, що поточна ситуація не критична, недонадходження ж не перевищують 15%. "За результатами двох кварталів, що причин для перегляду немає. Подивимося, що буде по третій", - говорить співрозмовник РБК-Україна в міністерстві. Побоювання ГФС в Мінфіні називають не більш ніж спробою чинити тиск на міністерство: "Вони хочуть знизити собі планку і не напружуватися. Нехай інструменти трансфертного ціноутворення використовують! А скільки можливостей їм дали по митниці: і єдине вікно, мобільні групи, відеокамери. А вони кричать про катастрофу".

On Top