ru ua

Слідчий вакуум: чим загрожує втрата прокуратурою права на розслідування

Слідчий вакуум: чим загрожує втрата прокуратурою права на розслідування У прокуратурі апелюють до того, що, як мінімум, виняток потрібно зробити щодо "справ Майдану"

Якщо питання не вдасться врегулювати на законодавчому рівні, в прокуратурі знайшли вихід, як працювати в таких умовах. Так, всі нові справи за підслідністю будуть передаватися до СБУ, МВС і НАБУ.

Вчора, 20 листопада, прокуратура втратила функції досудового слідства, які повинні були перейти до Державного бюро розслідувань (ДБР). Щоправда, воно дотепер не запрацювало. В результаті, слідство поки що зависло в повітрі, адже прокуратура вже не вправі порушувати нові кримінальні провадження. У парламенті минулого тижня депутати намагалися вирішити цю проблему на законодавчому рівні - закріпити слідство за прокуратурою до початку роботи ДБР, але не далі, ніж до 1 січня 2019 року. Однак це питання навіть не вдалося включити до порядку денного. Хто буде займатися слідством, поки ДБР не може приступити до роботи, і чи залишаться функції слідства за прокуратурою ще на рік, розбиралося РБК-Україна.

Нагадаємо, минулого тижня після півтора року конкурсу ДБР нарешті отримало своє керівництво. Так, головою органу став Роман Труба - керівник департаменту ТОВ "Юридична компанія "Сектор права", колишній співробітник ГПУ. Першим заступником - працівниця департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України (відомий в ЗМІ як "департамент Кононенка-Грановського") Ольга Варченко, заступником голови бюро - чинний заступник прокурора Києва Олександр Буряк. Однак, навіть після затвердження керівництва, ще рано говорити, що бюро незабаром зможе запрацювати. Низка депутатів у бесіді з РБК-Україна стверджували - щоб набрати півтори тисячі штату працівників, як мінімум, потрібен рік. До того ж, частину з них - керівників територіальних підрозділів (а таких сім по Україні) та керівників департаментів центрального апарату - потрібно вибирати за конкурсом. Притому, що в законі про Державне бюро розслідувань не прописані критерії такого відбору.

Втім, планувалося, що ДБР почне роботу вже 20 листопада 2017 року, отже, саме починаючи з цієї дати прокуратура повинна була передати повноваження досудового розслідування бюро. Розуміючи, що передавати поки нікому, цей пробіл, на прохання прокуратури, хотіли вирішити на законодавчому рівні - пролонгувавши за прокуратурою повноваження досудового слідства до моменту початку роботи ДБР, однак не пізніше 1 січня 2019 (законопроект 7278 від 10 листопада 2017 року). Однак за включення питання до порядку денного знайшлася підтримка тільки 192 депутатів. Варто відзначити, що навіть президентська фракція БПП, головою якої був чинний генеральний прокурор Юрій Луценко до переїзду на Різницьку, підтримала це питання не в повному складі ("за" проголосувало 79 з 138 депутатів фракції). Незважаючи на фіаско, в парламенті не виключають, що повернутися до цього питання депутати можуть вже в грудні.

Якщо питання не вдасться врегулювати на законодавчому рівні, в прокуратурі знайшли вихід, як працювати в таких умовах. Так, всі нові справи за підслідністю будуть передаватися до СБУ, МВС і НАБУ. Справи, які вели слідчі прокуратури, за словами Луценка, поки будуть залишатися в прокуратурі. "З сьогоднішнього дня Генеральна прокуратура вперше з 1996 року, після зміни Конституції, таки позбулася функції слідства, а тому старі справи залишаються за нами, але справи, навіть старі, в яких підозрювані чиновники категорії "А", навіть колишні, повинні бути передані в НАБУ... Всі інші справи я повинен буду розписувати на СБУ і МВС, поки немає ДБР", - заявив вчора Луценко журналістам. Так, генпрокурор пояснив, що найближчим часом повинні бути передані в НАБУ справи, в яких фігурує колишній президент Віктор Янукович, колишній в.о. прем'єр-міністра Сергій Арбузов, колишній прем'єр Микола Азаров, олігарх Сергій Курченко, колишній міністр доходів і зборів Олександр Клименко, прем'єр-міністр 1996-1997 років Павло Лазаренко. При цьому Луценко зазначив, що передача великих за обсягом справ в інші правоохоронні органи може завдати шкоди результатам слідства, адже для того, щоб вивчити справу з нуля, потрібно багато часу.

Отже, в прокуратурі апелюють до того, що, як мінімум, виняток потрібно зробити щодо "справ Майдану", щоб залишити прокуратурі також справи категорії "А", слідство за якими вже розпочато. "Бо, дійсно, передача зараз справи Януковича в НАБУ, як мінімум на півроку пригальмує темпи слідства", - додав генпрокурор і зазначив що, згідно з законодавством, в НАБУ будуть передані тільки справи економічного характеру. Тому справа щодо "розстрілів" в НАБУ потрапити не має.

Як пояснила прес-служба Генпрокуратури, зараз у слідчих прокуратури залишається право "дорозслідування" розпочатих ними кримінальних проваджень, але не більше двох років. У той же час слідчі прокуратури не мають права розслідувати нові кримінальні провадження, тобто ті, відомості про яких внесено до ЄРДР після 20 листопада 2017 року. Право розслідувати кримінальні провадження за ознаками підслідності НАБУ, слідчі органів прокуратури втрачають за будь-яких умов.

Незважаючи на те, що представники прокуратури ще минулого тижня на засіданні парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності апелювали до необхідності збереження за ними слідства ще на рік, Юрій Луценко навіть припустив, що це може бути політично неправильним рішенням. "Я не думаю, що це оптимальне вирішення питання (продовження функцій слідства за прокуратурою, поки ДБР не запрацює, - ред.). Так ми діяли вже з 1996 року. Я, вступаючи на посаду, говорив про повну підтримку необхідності поділу слідства і нагляду - процесуального керівництва. Я не сходжу з цієї дороги. Я не думаю, що чергове перенесення термінів є політично правильним в цій ситуації. Це - одна з цілей реформи прокуратури - позбутися в одному офісі двох функцій, які раніше часто призводили до політичних і бізнес-репресій", - заявив генпрокурор.

У прокуратурі дійсно знайшли законодавчі підстави, щоб розписувати справи на МВС і СБУ. Це частина 5 статті 36 Кримінального процесуального кодексу, в якій йдеться про "використання керівниками прокуратур повноважень за дорученням проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування у зв'язку з неможливістю здійснення ефективного досудового розслідування".

Втім, у прокуратурі стверджують, що така передача повноважень - "на межі закону". По-друге, це призведе до збільшення навантаження на слідчих поліції та служби безпеки. "Сама передача теж не виправдана з точки зору закону, так як прописано, що можуть передаватися в разі неефективного проведення розслідування іншим підрозділом. ДБР немає... Їх нікому розслідувати. І єдиної позиції з цього питання теж немає, немає розуміння, як у цій ситуації діяти", - підкреслив начальник департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк. За словами Горбатюка, іншою проблемою є те, що слідчим прокуратури законодавець надав можливість завершувати кримінальні провадження, розпочаті слідчими прокуратури. Не забезпечені аналогічними повноваженнями щодо продовження розслідування справ слідчі поліції, СБУ, податкової служби.

Проблему, що виникла, Горбатюк називає прямою відповідальністю Верховної Ради, яка не врегулювала це питання на законодавчому рівні.

Незважаючи на те, що Луценко спокійно стверджує, що робота буде продовжуватися і в таких умовах, Горбатюк різкий у висловлюваннях і заявляє, що робота слідчих прокуратури "паралізована". Серед загроз він називає те, що на даний час фактично припинено розслідування проваджень стосовно колишніх вищих посадових осіб і розслідування справ про вбивства на Майдані під час Революції гідності у 2014 році.

Що будуть робити

За словами члена парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (комітет є профільним у питаннях ГПУ та ДБР) Ігоря Мосійчука (РПЛ), жодного колапсу у зв'язку з тим, що ДБР ще не працює, немає, адже, як зазначив генпрокурор, старі справи ще два роки буде розслідувати прокуратра, нові - будуть розписані в поліцію, СБУ, НАБУ. Навпаки, депутат бачить загрозу в пролонгації таких повноважень за прокуратурою. "Як тільки буде проголосований законопроект, який продовжить на рік, півтора, до часу створення ці повноваження, то ДБР не буде створено ніколи тому, що прокуратурі властиво тримати вплив на слідство, і будь-якому генпрокурору цього б хотілося. До честі, Юрій Віталійович (Луценко - ред.) не так сильно тримався, хоча і теж воював, щоб продовжили ці повноваження на засіданні комітету", - говорить депутат.

За словами іншого члена профільного комітету Павла Костенка ("Самопоміч"), у влади було більше року, щоб сформувати ДБР, однак процес навмисно затягується, що б ще на деякий час залишити повноваження слідства за прокуратурою. "Це безвихідна ситуація, в якій треба приймати рішення про перенесення запуску. Це робиться для того, щоб прокуратура могла продовжувати слідство. Прокуратура, наскільки я розумію, наполягає на двох-трьох роках, але це неприпустимо", - каже Костенко і пояснює, що представники прокуратури на засіданні комітету просили, щоб слідство закріпили за ними навіть не на рік, а на два-три роки. За словами депутата, незважаючи на той факт, що на обрання керівництва ДБР чинився політичний тиск, орган потрібно якомога швидше запускати.

Костенко зазначив, що "Самопоміч" готова голосувати за підтримку питання пролонгації слідства за прокуратурою ще на рік, але не більше. Причому не зрозуміла ситуація, чому коаліція не змогла або не захотіла мобілізувати свої сили для підтримки цього питання. "Мені незрозуміла така позиція - довести ситуацію до колапсу, а пізніше говорити, що Верховна Рада щось не проголосувала, хоча всі прекрасно розуміють, що потрібне рішення у Верховній Раді голосується протягом одного-двох годин. Комітет не вирішує. Вирішує кілька людей, які сидять в Адміністрації президента, секретар РНБО Турчинов і керівники фракцій БПП і "Народний фронт". Вони вирішують, як запускати, коли і що робити", - стверджує представник "Самопомочи".

У "Батьківщині" всю відповідальність за відповідну законодавчу прогалину покладають на парламентську коаліцію. "Більшість Верховної Ради була зайнята іншими питаннями - як передати Порошенку контроль за губернаторами, як їм швидше продати державну власність. Порошенко не продає свій бізнес, тому що немає умов, а державну власність треба продати. Тепер вони всі схаменулися в останній день і почали бігати. Як це все буде працювати, це відповідальність парламентської більшості", - говорить депутат Сергій Власенко. Причому іншу загрозу депутат бачить у тому, що обране керівництво ДБР є політично заангажованим.

"У мене особисто є серйозні сумніви, що треба продовжувати цю традицію, коли ми продовжуємо терміни для прокуратури, щось там залишаючи їй. Це не правильно... Це абсолютно політично ангажована структура, яка працює непрофесійно і замість реальної, серйозної роботи займається власним піаром і війною з іншими правоохоронними органами", - додав Власенко.

Навпаки, у президентській фракції ніякої проблеми в цій ситуації не бачать. Пояснюють - протягом двох наступних тижнів прокуратура поки не буде вести слідство, а вже на початку грудня, це питання вирішить парламент. "Настав процесуальний вакуум. Він не смертельний, але неприємний. Такого в нормальній державі не повинно бути. Два роки сиділи - нічого не робили. Комісія повинна була давним-давно створити ДБР. Минулого тижня номінували трьох осіб і прокинулися. На всю країну комедію закатали і роблять зі всіх дебілів. Прийме парламент зміни до КПК, відстрочить ще на рік, поки реально створиться ДБР", - пояснює співрозмовник РБК-Україна в БПП.

В "Народному фронті" теж стверджують, що питання знову винесуть на голосування в Раді. "У парламенті зареєстрований законопроект про продовження на рік слідчих функцій за генеральною прокуратурою. Думаю, що буде знайдений компромісний варіант і буде продовжено на півроку", - говорить нардеп Антон Геращенко, колишній радник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Причому він переконаний, що ДБР зможе запрацювати вже через півроку.

Правозахисники вважають, що на період, поки ДБР не запрацює, було б дійсно доречно залишити функції слідства за прокуратурою, адже не варто забувати, що стороною кримінального провадження також є постраждалі. "У кримінальних процесах крім самих підозрюваних або потенційно підозрюваних, є ще і постраждалі. Якщо держава не розслідує певні кримінальні справи, провадження не в роботі через те, що відповідний орган не створено, це є грубим порушенням прав потерпілих. Це, до того ж, загрожує державі майновими збитками. Адже не виключено, що доведеться платити компенсації", - пояснює адвокат Валентина Теличенко.

Крім того, є загроза, що у випадку передачі проваджень з прокуратури на інші правоохоронні органи, справи не будуть розслідуватися. Наприклад, у разі їхньої передачі в поліцію, де є брак фахівців і велике навантаження на слідчих. Це також буде затягувати процес розслідування. Теличенко не виключає, що в разі пролонгації слідчих функцій за прокуратурою, слідчі судді можуть відмовляти прокурорам у задоволенні їхніх клопотань. "Що стосується справ, розслідування яких будуть завершувати слідчі прокуратури, то є ризик, що слідчі судді після 20 листопада не будуть визнавати їхні повноваження, і будуть відмовлятися розглядати їхні клопотання", - додала Теличенко.