Скандал з офшорами: чи варто звинувачувати Петра Порошенка в обмані
В Україні розгорівся скандал, у якому головною діючою особою є глава держави Петро Порошенко. Німецька газета Süddeutsche Zeitung отримала доступ до матеріалів бази даних панамської юридичної компанії Mossack Fonseca, що надає офшорні послуги. На підставі "панамських документів" президента підозрюють у тому, що, вже будучи главою держави, він зареєстрував офшорну компанію і не вказав цей актив у своїй податковій декларації за 2014 рік.
Мова йде про компанії Called Prime Asset Partners Ltd., яку зареєстрували в юридичній панамської компанії Mossack Fonseca 4 серпня 2014 року. Її бенефіціаром був вказаний президент України. За інформацією Центру по дослідженню корупції та організованої злочинності (OCCRP), яка проаналізувала "панамські документи", офшорної компанії відводилася роль "холдингової компанії для українських і кіпрських структур кондитерської корпорації Roshen, а джерелом коштів повинні служити "доходи від комерційної діяльності"".
В расследовании OCCRP говорится, что офшорная холдинговая компания Called Prime Asset Partners Ltd була створена для того, щоб перевести кондитерський бізнес українського президента в юрисдикцію Британських Віргінських Островів (БВО). "Його фінансові консультанти кажуть, що БВО були обрані, щоб зробити корпорацію Roshen більш привабливою для потенційних покупців з-за кордону", - наголошується в розслідуванні.
Сам Петро Порошенко сьогодні, 4 квітня, обмежився лише коротким коментарем з приводу скандалу, пов'язаного з ним. "Ставши президентом, я відійшов від управління активами, доручивши цю справу відповідним консалтингових та юридичних компаній. Очікую, що вони нададуть вичерпні пояснення для української та міжнародної преси", - написав у Facebook президент.
Порушив український президент законодавство своєї країни, у бліц-інтерв'ю РБК-Україна пояснив партнер International Tax Associates B. V. (Нідерланди) Рустам Вахітов (спеціалізується на питаннях міжнародного оподаткування).
РБК-Україна: Поясніть, що не так з юридичною формою - БВО-Кіпр-Нідерланди?
Рустам Вахітов: Це відносно ризикована конструкція при використанні як холдингу при виплаті дивідендів з Нідерландів останні кілька років можливий податок 15%, а при продажу голландських або кіпрських акцій - до 25%. Змінилася практика і законодавство, це могло працювати в 2010 році, а з 2012 "Кіпр над Голландією" став ризикованим.
РБК-Україна: чи Можна говорити, що по суті операція з передачі активів в офшор БВО так і не відбулася? Дочірнє підприємство "Кондитерська корпорація "Рошен"" на 100% як належала ТОВ "Центрально-європейська кондитерська компанія", так і належить. ТОВ "Центрально-європейська кондитерська компанія" на 85% належить нідерландській ROSHEN EUROPE B.V, кінцевим беніфіціаром якій і зазначений президент України Петро Порошенко.
Рустам Вахітов: У мене немає достатньої інформації для коментарів.
РБК-Україна: чи Повинен був Петро Порошенко отримувати індивідуальну ліцензію Нацбанку на придбання акцій (корпоративних прав) іноземних компаній? Якщо не подавав, що порушив?
Рустам Вахітов: В принципі будь-яке інвестування коштів валютним резидентом України вимагає отримання ліцензії Нацбанку, але якщо інвестування як такого немає - акції іноземної компанії отримані в подарунок, або статутний капітал не потрібно оплачувати, то технічно отримання ліцензії не потрібно Ми не знаємо, чи отримав ліцензію Нацбанку Петро Порошенко, і потрібна вона в даній структурі.
РБК-Україна: Хто з великих українських бізнесменів використовує схему управління активами через офшори, зокрема, БВО (Нідерланди і Кіпр не можна назвати чистим офшором)?
Рустам Вахітов: Більшість великих українських груп мають у структурі кіпрські або голландські холдингові компанії.
РБК-Україна: чи Зобов'язаний був президент вказувати у своїй декларації наявність активів за рубежем, якщо вартість акцій тут не має навіть номінальної вартості? За британським законодавством, тут мова йде про поняття "підписаний капітал". У зв'язку з цим, є необхідність вносити зміни в українське законодавство і прописувати необхідність зазначення в декларації "підписаного капіталу"?
Рустам Вахітов: В українське законодавство необхідно вносити зміни, що вимагають розкриття власників і бенефіціарів іноземних компаній, фондів і трастів, і сплати податків в Україні, якщо кінцевими бенефіціарами структур є українські резиденти (Controlled Foreign Companies) Так само як і українським компаніям - розкриття своїх бенефіціарів, без дірок, що дозволяють обходити ці вимоги зараз, з серйозними санкціями за порушення цих положень. Це відповідає європейському досвіду, де є і необхідність розкриття бенефіціарів, згідно з Четвертою Директивою по боротьбі з відмиванням доходів. У багатьох країнах є законодавство про контрольованих іноземних компаніях (CFC).
РБК-Україна: чи Правильно ми розуміємо, що оскільки передача активів в компанію БВО не відбулася, то й об'єкта оподаткування немає? Необхідність сплати податків могла виникнути після продажу активу. Створювана потрійна структура говорить про передпродажної підготовки?
Рустам Вахітов: Структура, як зазначалось вище, несе в собі істотні податкові ризики при використанні як холдингу, тому мета її використання, виходячи з представлених даних, не зрозуміла.
РБК-Україна: Чому саме офшор, чому не Україна? Чи можна говорити, що довіра до українського податкового законодавства навіть з боку чиновників такого високого рангу на такому низькому рівні, що воліють захищати свої активи в офшорах?
Рустам Вахітов: З приводу участі у структурі саме Петра Порошенка є питання, тому в цій частині утримаюся від коментарів А в цілому, звичайно ж, український бізнес не особливо довіряє вітчизняному законодавству і судовій системі. Законодавство нестабільно, часто надмірно ускладнює ведення бізнесу, суди не дають достатнього захисту власникам і не викликають довіри іноземних інвесторів. Тому угоди часто структуруються за кордоном.
РБК-Україна: На якому етапі виникне економія зі сплатою податків? В якому випадку Україна не отримає податків в бюджет, якщо бізнес президента буде проданий?
Рустам Вахітов: Теоретично, якби структура виглядала інакше, наприклад, замість Кіпру над Голландією перебував Люксембург протягом як мінімум року, і голландська компанія володіла б акціями українських компаній або самим активом в Україні, і голландська і люксембурзька компанії вели реальну самостійну діяльність, можна було б продати акції голландської компанії за ринковою вартістю І, в цьому випадку прибуток була б звільнена від оподаткування. Як в Україні, так і Голландії.
В подальшому прибуток могла б бути розподілена з Люксембургу в офшор і перебувала там до моменту виплати дивідендів українського власника. До такої виплати українських податків не виникало. Однак це скоріше умоглядне рішення, і на практиці українські податкові органи могли б підняти питання про реальність угод, постійному представництві в Україні або українською резидентстве офшорної компанії, наслідком чого стала б сплата податків за угодою в Україні. Тому вважаю, що метою побудови структури була не продаж активу.
Розмовляла Наталія Непряхіна