Як ситуація в Греції вплине на Україну
Результати вчорашнього референдуму в Греції ще більше загострили грецьке питання в Євросоюзі. Невизначеність, яка тривала декілька років, може врешті закінчитись тим, що Греція вийде з єврозони, а можливо й з ЄС. Це може сколихнути єдність єврозони
Результати референдуму стануть додатковим способом тиску на міжнародних кредиторів. Таке сподівання перед референдумом висловлював прем'єр Алексіс Ципрас. Але виявилося, що ці результати не залишили грецьким політикам поля для маневру. Міністр фінансів Янус Варуфакіс пішов у відставку, а прем'єр розпочав переговори з Володимиром Путіним.
Грецьке питання, безумовно, матиме вплив і на Україну. В короткостроковій перспективі загострення ситуації в Греції відсуне в ЄС українські справи на другий план.
Але українці побоюються, що криза в Греції негативно відіб'ється на ситуації в Україні. Так, з кінця минулого тижня курс долара в обмінниках почав повільно зростати.
Проте, зазначив економіст Олег Устенко, грецьке питання на ситуацію з валютою в Україні не впливає жодним чином. "Це взагалі надумана тема", - сказав експерт.
Також він вважає, що криза в Греції може мати цілком позитивні наслідки для української економіки. "І Європейський Центробанк, і Єврокомісія, і МВФ достатньо сильно обпеклися на Греції. Це серйозний урок, який вони візьмуть і який вони трансформують у більш серйозний контроль за використанням коштів і за виконанням програми порятунку країни, яка була запланована по всіх цих країнах, з якими вони зараз достатньо активно працюють. Вони працюють і в Україні. Я думаю, що контроль за виконанням програми буде більш жорстким. Це непогано, це означає, політичні еліти матимуть менший простір для маневрів", - сказав Устенко.
Він переконаний, що наші політики будуть вимушені проводити реформи та запропонувати європейським інвесторам більш конкурентні умови, щоб перемогти у боротьбі за європейський інвестиційний капітал.
"Греки дуже сильно налякали всіх інвесторів, які орієнтувалися на ринки, що розвиваються, чи ризокові ринки... Це означає, що буде виділятись менше коштів для вкладання в ці ризиковані економіки. Оскільки коштів буде виділятися менше, а загальна кількість країн конкуруючих за ці кошти залишатиметься достатньо значною, це означає тільки одне, що конкуренція за цей інвестиційний ресурс буде багатократно збільшена. Отже виграє та країна, яка зможе запропонувати більш конкурентні умови для своїх потенційних інвесторів. Фактично, це також може дати плюс Україні, бо без реформ, в середній чи довгостроковій перспективі, Україна не зможе конкурувати за інвестресурс", - переконаний Устенко.
Голова української частини парламентського комітету асоціації Україна - ЄС Остап Семерак бачить політичні плюси для України від ситуації в Греції.
"На мою думку, для ЄС грецьке питання було важливішим за українське. І вирішення справ у Греції для ЄС було більш важливе. Тому вчорашній референдум, можливо, буде мати позитивний наслідок, тому що стало все зрозуміло. Греки, очевидно, будуть відмовлятися від єврозони і, таким чином, в ЄС буде трохи більш зрозумілою ситуація", - сказав РБК-Україна Остап Семерак.
Він додав, що українські політики мають використати на користь України ситуацію в Греції. "Треба доносити світові і Євросоюзу, в чому є різниця між Україною і Грецією. В Греції, де немає війни і реформ, немає бажання жити у спільному європейському домі. Натомість Україна, яка переживає війну, яка здійснює реформи, яка заплатила життям за європейське майбутнє, дала новий дух і новий поштовх до розвитку в ЄС", - сказав Семерак.
Ці оптимістичні погляди не розділяє нардеп від "Радикальної партії", делегат ПА ОБСЄ Ігор Попов. "Результати грецького референдуму заморозять навіть потенційне розширення ЄС. На фоні дискусії про рівень дезінтеграції Греції із єврозони будь-які розмови про нових членів будуть не на часі", - вважає депутат.
Цілком прогнозовано, що ЄС скоротить витрати на програми розширення, а Німеччина, яка втратить грецький ринок, може домагатися скасування санкцій проти Росії. Попов також побоюється, що грецька криза негативно позначиться на лібералізації безвізового режиму в Україні.
А тим часом, Україна перебуває у невизначеному передчутті можливого технічного дефолту наприкінці липня.
"Ципрас вголос сказав те, що не може вимовити жоден український прем'єр: такий розмір зовнішнього боргу наша країна платити не може. Тому брати нові борги - це лише збільшувати тіло боргу", - резюмував Ігор Попов.