Ситуативний союз: як великий бізнес допомагає регіонам боротися з коронавірусом

Пандемія COVID-19, яка охопила весь світ, набирає обертів і невблаганно продовжує диктувати свої правила, вже ставши каталізатором світової економічної рецесії й посилення заходів безпеки у багатьох країнах. В Україні перший випадок зараження коронавірусом був зафіксований на початку березня. Сьогодні число інфікованих українців сягає понад 2 тисячі, тоді як померло від наслідків інфекції 69 осіб.

Крім цього, смертельний вірус в Україні в черговий раз оголив і без того всім відомі "больові" точки, такі як застарілу у всіх сенсах медицину, слабку соціальну політику, не готову до дистанційного режиму сферу освіти, спорожнілу казну тощо.

Для розв'язання проблем в настільки непростій ситуації та ефективної боротьби з коронавірусом президент Володимир Зеленський вирішив піти на ситуативний союз з великим бізнесом, заручившись його підтримкою в регіонах. Про те, виправдано чи було це рішення глави держави і як саме бізнес допомагає владі боротися з епідемією і спільно розв'язувати проблеми, які накопичилися за багато років – детальніше РБК-Україна.

16 березня президент Володимир Зеленський зустрівся з власниками і топ-менеджерами найбільших українських компаній. Глава держави закликав присутніх допомогти впоратися з ситуацією, зокрема закупити тести для виявлення вірусу, необхідне медичне обладнання, захисні й дезінфікуючі засоби.

"Бізнес повинен бути соціально відповідальним у важких ситуаціях для держави. Українці повинні відчувати себе захищеними, коли звертаються в державні лікарні. І я наполягаю, щоб ви допомогли зараз. В Україні зараз немає критичної ситуації, і ми сподіваємося, що зможемо гідно вийти з цього періоду, зберігши здоров'я і життя українців", - розповів після зустрічі Зеленський.

Як зазначили пізніше в Офісі президента, бізнесмени підтримали ідею Зеленського та пообіцяли надати всю необхідну допомогу державі у здійсненні превентивних заходів щодо протидії розповсюдження коронавірусу.

Для того, щоб допомога бізнесу була розподілена рівномірно, в ході зустрічі у Зеленського вирішили створити штаби по боротьбі з коронавірусом в різних областях і закріпити над ними певне кураторство, де у цих бізнесменів є активи.

За словами одного з учасників зустрічі, своєрідна "карта бізнесменів" сформувалася наступним чином: Рінат Ахметов взяв під своє піклування Івано-Франківську, Львівську, Донецьку і Луганську області плюс міста, де він має вплив, як, наприклад, Кривий Ріг. Ігорю Коломойському дісталася Запорізька область. Ігор Палиця отримав для кураторства Волинську область разом з Коломойським і Тернопільську область. За Галиною та Олександром Герегою закріпилася Хмельницька область. Віктор Пінчук взяв Дніпропетровську область, Андрій Веревський - Полтавську і Кропивницкую, Юрій Косюк – Вінницьку та Черкаську області, Андрій Ставніцер – взяв під кураторство Одеську область, Олександр Ярославський – Харківську область.

Бізнес у допомогу державі

Одними з перших в боротьбу з коронавірусом включилися в Фонді Ріната Ахметова, передавши вже 16 березня МОЗ шведські апарати штучної вентиляції легенів Servo-I Універсальний і Servo Air, ізолюючий мобільний бокс для транспортування інфекційних хворих, захисний біологічний і протихімічний костюм з фильтровально-вентиляційною установкою, 400 одноразових захисних комбінезонів проти хімічних засобів, інфрачервоні термометри з лазерною указкою, 10 тис. захисних масок, окуляри.

"Коронавірус — це біда, з якою сучасний світ зіткнувся в такому масштабі, напевно, вперше. Я абсолютно впевнений, що в цій ситуації кожен повинен подумати, чим конкретно він може допомогти Україні та українцям", - сказав Рінат Ахметов в інтерв'ю "Українській правді".

Всього Ахметов обіцяє витратити 300 млн грн на боротьбу з коронавірусом. Зокрема, придбати ще 300 тис. експрес-тестів і 200 апаратів штучної вентиляції легенів. Виконати обіцянку буде проблематично, оскільки дістати їх зараз дуже складно через великий попит у світі.

Благодійні фонди Віктора й Олени Пінчук закупили 10 апаратів штучної вентиляції легенів на суму $460 тис. Обладнання вже в Україні. По одному апарату отримають лікарні у Волинській, Донецькій, Закарпатській, Львівській, Луганській, Одеській та Чернівецькій областях, три апарату — лікарні в Києві.

У трубно-колісної компанії "Інтерпайп" Пінчука також повідомили, що перерахували $2 млн на закупівлю тестів на коронавірус. Крім цього, компанія направить на боротьбу з коронавірусом в Дніпрі та Дніпропетровської області 35 млн грн, зекономлених шляхом податкових канікул, введених через карантин на період з 1 березня по 30 квітня.

Співвласник і гендиректор найбільшого стивідорного оператора в Україні TIS Андрій Ставніцер повідомив, що придбав для Одеської інфекційної лікарні чотири апарату ШВЛ. Бізнесмен підкреслив, що за ці дні TIS вже перерахував 20,5 млн грн в національний фонд боротьби з недугою і понад 2,5 млн грн – на потреби Одеській області.

На своїй сторінці в Facebook він також розповів, що 16 березня в ході зустрічі президента Володимира Зеленського з 15 великими українськими бізнесменами прийняли рішення про створення спеціального фонду, завдяки якому лікарні забезпечуватимуться всім необхідним

У мережі "Епіцентр К", яка належить Олександру та Галині Герегам, також вже закупили медичне обладнання та засоби захисту від коронавірусу на суму 90 млн грн і заявили про купівлю 150 апаратів ШВЛ.

Як відзначають в компанії, з початку розповсюдження інфекції в Україні засновники компанії Олександр і Галина Гереги створили оперативний штаб допомоги у протидії епідемії та сформували перший транш для забезпечення штабу у розмірі 150 млн грн на першочергові потреби медичної галузі.

"Як соціально-відповідальна компанія, "Епіцентр" відгукнувся на ініціативу президента і приступив до роботи з протидії поширенню пандемії. Між представниками великого бізнесу були розподілені обов'язки по забезпеченню країни обладнанням і медикаментами, необхідними для боротьби з коронавірусом. Ми взяли на себе місію поставити в усі обласні центри України апарати штучної вентиляції легенів (ШВЛ) і взяли кураторство над Хмельницькою областю по забезпеченню закладів охорони здоров'я обладнанням та засобами захисту", - пояснив засновник компанії Олександр Герега.

На базі обладміністрації Гереги створили штаб, який вже забезпечив апаратурою та засобами захисту 25 медустанов області. Медики отримали ампліфікатор, цифрові палатні рентген-апарати, монітори пацієнта, конденсатори кисню, інфузійні помпи, ларингоскопи, стерилізатори, автоклави, відсмоктувачі, бактерицидні опромінювачі, бактерицидні лампи, захисні комбінезони, двосекційні функціональні ліжка. Також засоби захисту, дезінфекційні засоби, необхідну побутову техніку та постільна білизна.

Для боротьби з поширенням коронавірусу в Харківській області в роботу включився президент групи DCH Олександр Ярославський. Бізнесмен заявив про готовність виділити близько 13 млн доларів на підтримку Харківської області. Крім того, бізнесмен спільно з власником компанії Alibaba Джеком Ма привіз в Україну перші ПЛР-системи на 1 млн осіб. 9 квітня в Україну прибула друга партія тест-систем на суму $ 850 тис., також в процесі поставки 50 ШВЛ, за які бізнесмен перерахував $ 1,15 млн.

"На національну програму, яку озвучив президент, - на медицину, на людей старшого віку - я дав $2 млн. І сьогодні на харківську регіональну програму виділив ще $1 млн. Треба буде більше - дам більше. Це час, коли потрібно думати не тільки про себе", - зазначив бізнесмен.

Вимушена міра

Коронавірус став серйозним викликом для всієї країни, особливо для регіонів. Тому багатьом бізнесменам дійсно довелося перебрати на себе управління ситуацією і пожертвувати не мало коштів і сил для протидії поширенню коронавірусу в областях. Але, в ситуації, коли на кону стоять людські життя – доводиться йти на непопулярні, а часом й нестандартні рішення, відзначають співрозмовники видання.

Так, на думку політолога Володимира Фесенка, мета президентської ініціативи - максимально залучити великий бізнес до протидії пандемії, з усіма його організаційно-фінансовими можливостями.

"Це вимушений крок і правильна ініціатива, адже в умовах пандемії треба діяти швидко і часом нестандартно. Але, як показує практика, більшість країн також залучає великий бізнес, тому в цьому немає нічого дивного. Навпаки, у великих компаній, як правило, хороші організаційні ресурси, розгорнута регіональна логістика, і найголовніше - додаткові фінансові можливості і зв'язки, яких на рівні держави немає. Наприклад, в рамках такої співпраці з Офісом президента Олександр Ярославський допоміг української влади налагодити контакт з китайським мільярдером Джеком Ма і організувати постачання великої партії експрес - і ПЛР-тестів. Без такої кооперації це зробити було б в рази довше", - каже в коментарі РБК-Україна експерт.

Політтехнолог Борін Тізенгаузен додає, що крім фінансових можливостей і зв'язків, великий бізнес ще й володіє необхідною репутацією і підтримкою. "Ініціатива абсолютно позитивна, і з цієї точки зору у Зеленського не було виходу, крім як залучити бізнес з їх капіталом, зв'язками, репутацією і підтримкою в регіонах. Вони змогли ефективно поставити на рейки боротьбу з коронавірусом в регіонах", - вважає Тізенгаузен.

У зв'язку з цим, додає політолог Костянтин Бондаренко, практично 90% потреб українських лікарень, які зіткнулися з коронавірусом, забезпечив бізнес.

"Мова як про закупівлю дорогого обладнання, так і про банальні маски й дезинфектори. Так що розподілити області України між великим бізнесом було правильним рішенням з боку президента. В Україні вже стало традицією звертатися за допомогою до бізнесу під час кризи. Так у свій час робив Віктор Ющенко, коли залучав гроші бізнесу для будівництва "Лікарні майбутнього", яку так і не побудували, Петро Порошенко відбудовував армію, зараз ми спільними зусиллям відроджуємо систему охорони здоров'я", - сказав у коментарі Бондаренко.

До того ж, бізнес допомагає на різних рівнях - хтось закуповує апарати ШВЛ, хтось маски й респіратори, хтось забезпечує цілі лікарні, каже співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін.

"Бізнес більш мобільний, менш бюрократизований, у нього налагоджені контакти з постачальниками і логістика. З боку президента було логічно залучити його до забезпечення лікарень всім необхідним для протистояння коронавірусу. До того ж, до великого бізнесу, який взяв кураторство над цілими областями, підключається малий і середній бізнес, який також акумулює кошти і допомагає на своєму рівні", - уточнює Амелін.

Щодо так званого кураторства по регіонах, додає Фесенко, таке рішення обумовлене тим, щоб повною мірою використовувати можливості бізнесу, якимось чином їх "заякорити" і рівномірно розподілити ресурси, щоб жодна з областей не залишалися сам на сам з проблемою.

"Ресурси держави дуже обмежені. У великого ж бізнесу потужний управлінський потенціал і зв'язки. Тому, на моє переконання, налагодити таку взаємодію з великим бізнесом в цій ситуації абсолютно доцільно і правильно. До того ж, ця практика не нова. Так було в кінці 2008 року, коли уряд Тимошенко організовув допомогу в умовах фінансової кризи. У 2014 році бізнес допомагав армії. Хтось із бізнесменів навіть приєднався до регіонального управління, як Сергій Тарута чи Ігор Коломойський, наприклад. Про успішність цих кейсів можна довго дискутувати, але, у всякому разі, свою головну стримуючу функцію ця ідея виправдала", - додає експерт.

Згоден з такою думкою і політичний експерт Володимир Цибулько, який додає, що кооперації бізнесу і держави – досить затребувана і популярна у всьому світі і має на меті державно-приватне партнерство для максимально ефективного вирішення суспільно значущих завдань на взаємовигідних умовах.

"Якщо за таким співробітництвом дійсно щирі наміри – то це абсолютно доцільне рішення і цивілізована практика. Водночас це наслідок нестачі сильних лідерів на місцях в команді президента. І таких лідерів в команді Зеленського знайшли серед великих бізнесменів", - вважає експерт.

Втім, як зазначають співрозмовники видання, ініціатива президента з залученням бізнесу повною мірою себе виправдовує. У будь-якому випадку, карантин та коронавірус стане для багатьох свого роду контрольним тестом на "профпридатність", як для влади та місцевих чиновників, так і для бізнесу та громадськості.