Сесія Київради - Хто не встиг, той запізнився
Створений опозиційними депутатами конфлікт навколо правомочності роботи Київради розв'язався 19 серпня. З ранку під мерію міські профспілки привели медпрацівників, вчителів, працівників комунальної сфери. Бюджетники зажадали відновлення роботи Київради, яку раніше заблокували депутати Верховної Ради від "Свободи", "Батьківщини" та "Удару".
Опозиція ще 7 серпня намагалася вигідним для себе судовим рішенням намертво зв'язати руки Київраді. Щоправда, нардеп "Батьківщини" Чорноволенко, що подав позов, на засідання не з'явився, а його колега Дмитро Ільченко подав клопотання про відкликання позову, поскаржившись, що слід подати позов на заборону сесії, призначеної на 19 серпня. Але позов чомусь не подав. У той же день суддя Окружного адміністративного суду Володимир Данилишин розглянув позов депутата Київради Дмитрука з приводу легітимності Київради і виніс рішення: "Київрада має повноваження на здійснення владних функцій аж до обрання нового складу цього органу в ході наступних виборів".
Опозиція останнім часом, схоже, переживає кризу винахідливості: широко розрекламована акція - захоплення "незалежними" активістами напередодні 19 серпня приміщень Київради - закінчилася фіаско: справа завершилася адміністративним арештом на 5 діб. Можна було б відпустити "заблукалих", але влада цього разу не вважала за потрібне плодити міфи про свою безпорадність. На що розраховувала опозиція, опротестовуючи рішення Окружного адміністративного суду в Апеляційному саме 19 серпня? Безумовно, на успіх. Апеляційний відреагував по-своєму і швидко. Але! Але побити рекорд секретаря Київради Галини Гереги - за 15 хвилин провітрити сесійну залу і проголосувати доленосні для столиці пункти - суду не вдалося.
За неповні чверть години 87 депутатів прийняли п'ять найважливіших для міста рішень. У тому числі затвердили 20% надбавки бюджетникам, які чекали рішення під мерією. В черговий раз Київрада звернулася до Ради Верховної з пропозицією визначити дату проведення виборів у Києві. Катавасії зі штурмами та позовами, природно, не сталося б, не користуйся українська опозиція замшілою тактикою. Як і десять, і двадцять років тому її лідери намагаються домогтися результатів не переговорами, пошуком компромісів, а силовими методами. Нерідко вони домагалися мети. Але 19 серпня для опозиції стало холодним душем: міські профспілки несподівано проявили себе по-бойовому і вивели на протест кілька тисяч своїх членів. Десяток "ударників" опозиції попросту розчинився в масі бюджетників під мерією. Телевізійна картинка "наруги влади над борцями за справедливість" застрягла десь у віконних отворах розбитих вікон першого поверху мерії, куди ломилися опозиційні нардепи.
Але головне - відкриття сесії було і правомочним, і конструктивним. Голова КМДА Олександр Попов наголосив, що користь від сесії для столиці беззаперечна - прийнято необхідні зміни до бюджету міста, що дало можливість профінансувати надбавки до зарплат працівників бюджетної сфери, продовжити будівництво станції метро "Теремки", підготовку до опалювального сезону і багато чого іншого. "Багато чого іншого" - це ще й гроші на підготовку до нового навчального року шкіл і дитячих садків столиці. На питання, чи готовий він до того, щоб кожне засідання мерії супроводжувалося боями і штурмами, Попов сказав: "Це неправильно. Є питання, які не обговорюються. Наприклад, соціальний захист, життєдіяльність міста. Тут просто треба брати закочувати рукави і працювати, а не заважати працювати. Не може такого бути в нормальній країні. Законність підтверджена, Київрада працюватиме. Все. Крапка ".
