Сенат Польщі назвав Волинську трагедію етнічною чисткою з ознаками геноциду
Сенат Польщі ухвалив резолюцію по 70-річчя волинської трагедії. За ухвалення тексту документа проголосувала більшість депутатів верхньої палати польського парламенту. Про це повідомляє радіо "Свобода".
55 сенаторів було "за", 20 - "проти", а 10 утрималися. У заяві "У 70 річницю волинського злочину" йдеться про те, що 9 лютого 1943 р. нападом загонів УПА на Волинське село Паросля "почалася груба акція фізичного знищення поляків, яка проводилася бандерівської фракцією Організації українських націоналістів та Української повстанської армією". У документі сказано, що жертвами антипольської акції УПА стали близько 100 тисяч поляків. Трагічні події 1943 р. в заяві названі "етнічною чисткою з ознаками геноциду". На думку сенаторів, таке визначення волинського злочину можна обгрунтувати тим, що події на Волині мали організований масовий характер і супроводжувалися жорстокістю.
Одночасно в документі йдеться, що після падіння комунізму Польща і Україна багато зробили для подолання складного минулого. "Поляки прагнуть до примирення і дружбу з українцями, - йдеться в резолюції. - Це підтверджується численними доказами. Втім, справжнє примирення можна побудувати тільки на правді і спільному засудженні злочину". Як наголошується в документі, пам'ять про загиблих на Волині поляків "має назавжди стати частиною польської історичної свідомості".
Сенат не підтримав пропозицію депутатів з партії "Право і справедливість" про внесення поправок до тексту резолюції. Політики з цієї партії пропонували використовувати в заяві термін "геноцид", а також наполягали на встановлення Дня пам'яті мучеництва кресовьян, який має відзначатися 11 липня (дата кульмінації антипольських акцій на Волині).
Раніше екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський закликав не радикалізувати позицію в справі Волинської трагедії, а шукати об'єднання поляків і українців. Він заявив, що не можна ігнорувати правди про злочини, але варто також шукати шляхи поліпшення відносин. На думку колишнього польського Президента, обговорення Волинської трагедії повинно здійснюватися з обережністю, уникаючи роз'ятрювання ран.
Зазначимо, що Міністерство закордонних справ заявляло, що вважає неприпустимим ухвалення рішення Сеймом Польщі по відношенню до воїнів ОУН-УПА. Згідно із заявою МЗС, прийняття цього документа не сприятиме високому рівню відносин України та Польщі.
Цього року виповнюється 70-річчя Волинської трагедії. Вбивства, переважно поляків, тривали в Західній Україні в період з лютого 1943 по лютий 1944 Кульмінацією трагедії стали липень і серпень 1943
Зазначимо, що брали участь у подіях пізніше одержали назву "Волинська трагедія" і члени польської Армії Крайової за участю польських батальйонів Шуцманшафт. Метою дій українських націоналістів на Волині, згідно з українською історіографією, було перш бажання перешкодити майбутнім претензіям Польського уряду на ці землі. Крім того, нелояльное до УПА населення було потенційної опорою для Німеччини і СРСР. На Волині діяли як сили УПА так і польські партизани. У традиційній польській історіографії події на Волині сприймаються як етнічна чистка польського населення, в українській - як "дія у відповідь" на звірства поляків щодо українських цивільних.
