Сімейний підряд: яку власність не декларує голова Дніпропетровської облради

Скандал, що сколихнув навколо НАПК, Конституційного суду і електронного декларування, поки залишається незавершеним. Конституційна криза зайшла у глухий кут і навряд чи вирішиться найближчим часом. Однак важливість такого інструменту, як декларування доходів чиновниками, підтверджує те, з якою частотою суди почали закривати справи стосовно політиків через непомірне з доходами майна.

РБК-Україна розбиралося, що декларує голова Дніпропетровської обласної ради Святослава Олійника і наскільки ці дані відповідають дійсності.

Олійника можна назвати кадровим чиновником: прокурор, депутат, заступник голови обладміністрації, голова облради. Якби декларації були раніше – Олійник був би змушений подавати їх як мінімум протягом останніх 20 років.

У своїй декларації Олійник не вказує членів сім'ї. Згідно із законом, такими вважаються неповнолітні діти (незалежно від місця їх проживання) та особи, пов'язані з декларантом спільним побутом, взаємними правами та обов'язками.

Однак, для жителів Дніпра не секрет, що Святослав Олійник складається у відносинах з Іриною Гуназою, яка була соратницею політика довгі роки, і досі числиться як контактна особа його партії "Україна майбутнього". У пари є двоє неповнолітніх дочок, які проживають з матір'ю в Словаччині. Святослав Олійник часто їх провідує.

Ірина Гуназа - підприємець і володіє як нерухомістю, так і частками в бізнесі на території України і Словаччини. Зокрема, земельними ділянками площею 0,2551 га в Солонянському районі, домоволодінням площею 67,6 кв. м і земельною ділянкою площею 0,0499 га на Балашовському узвозі-1 в Дніпрі, нежитловим приміщенням площею 313 кв. м в Павлограді, будинком на вулиці Солончаковій в Дніпрі, земельною ділянкою площею 0,055 га в Ювілейному, житловим будинком площею 63,5 кв. м і земельною ділянкою площею 0,12 га в Грушувато-Криничному, ще одним будинком площею 582,5 кв. м і земельною ділянкою площею 0,0376 га на Балашовському узвозі-5, будинком і ділянкою площею 0,15 га в Вишеньках під Києвом та іншими об'єктами нерухомості.

Ще більш переконливо виглядає власність у Словаччині. У місті Мартін у Гунази є нежитлове приміщення та ділянки площею 1 242 кв. м і 1019 кв. м. Крім того, в Словаччині Ірина володіє сельхозбудівлею і ділянкою площею 7117 кв. м, готелем Bagarova chata і земельними ділянками площею 8206 кв. м в сусідніх Врутках.

Вся ця нерухомість, як в Україні, так і в Словаччині, опинилася у власності Ірини Гунази в період з 2014 по 2019 рік. Водночас у звітності, поданій ФОП Гуназа Ірина Сергіївна, зазначено, що в період 2015-2016 рр. вона не заробляла, а в 2017-2019 рр. отримала дохід в розмірі 2,08 млн гривень.

Але, як бачимо, попри те, що "цифри не б'ються", це не заважає підприємниці активно купувати частки в бізнесах і засновувати нові компанії. Так, у 2012 році Гуназа набуває словацьку компанію Arograf s.r.o., а у 2015 - Proxima s.r.o. Саме на останню зареєстровані готель, земля та інша нерухомість Гунази в Словаччині. Історія ж Arograf тісно пов'язана з Україною.

У 2016 році Arograf стає співзасновником ТОВ "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС". На відміну від своєї словацької компанії, "УПС" дуже добре знайома жителям Дніпропетровської області і журналістам. Проект "Наші гроші" навіть присвятив їй окреме розслідування.

З 2006 року компанією "УПС" володів Тарас Палій. Як і батько, колишній голова Дніпропетровського облавтодору Микола Палій, вибрав дороги. З 2008 року, у часи правління Януковича, фірма Палія виграла тендерів на значну суму 2,25 млрд гривень. Але після зміни влади в країні та області все змінилося.

У 2014 році, коли Ігор Коломойський очолив Дніпропетровську ОДА, відбулися обшуки і резонансне затримання начальника департаменту капітального будівництва Володимира Лисого і самого Тараса Палія. Їм інкримінували розкрадання 13 млн гривень на недобудованих дорогах. Найактивнішим викривачем дорожніх схем став Святослав Олійник, на той момент заступник губернатора Дніпропетровської області. Він стверджував, що відкати за таких робіт становили від 30% до 50% і заявляв, що адміністрація області хоче "відмити" корупційні структури і "запустити їх на реальні, чесні тендеру".

У 2015 році справа про корупцію на ремонтах доріг закрили, оскільки Лисий і Палій визнали свою провину і компенсували збитки. Також правосуддя взяло до уваги такі пом'якшувальні обставини, як діабет і гіпертонія у екс-начальника департаменту комунального підприємства і малолітня дочка у горе-підприємця.

На Палія паралельно було заведено ще одну справу про присвоєння 1 млн гривень на ремонті мосту в Павлограді. Але цю справу, як і попередню, в 2015 році закрили. Щире каяття підозрюваного розтопило серце дніпровської Феміди.

Факт відкриття двох кримінальних справ у 2014 році і їх синхронного закриття в 2015-му дивним чином збігається зі зміною прав власності компанії "УПС". У 2015 році одноосібний власник фірми Тарас Палій поступається 50% прав словацькій компанії Arograf. Так половина фірми, яка виконує дорожні роботи в Дніпропетровській області, переходить до цивільної дружині заступника губернатора Дніпропетровський області.

Мабуть, просто збіг (по якому веде провадження НАБУ). Як і те, що на той момент "УПС" була найбільшим підрядником по дорожнім ремонтам в області за кошти бюджету.

Після всіх судово-майнових перипетій "УПС" продовжує отримувати підряди, а якість виконаних робіт стає буквально легендарною. Активісти неодноразово інспектували дороги, відремонтовані нечужою Олійнику будівельною компанією. Дороги відрізнялися бітумними плямами, сітками тріщин і колійними вм'ятинами глибиною до 3 см.

Дійшло до того, що Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області у 2019 році офіційно зажадала від "УПС" усунути численні недоліки.

Але дороги – не єдина жертва компаній, пов'язані з екс-заступником губернатора і нинішнім головою обласної ради Дніпропетровської області Святославом Олійником.

Як пишуть українські ЗМІ, "УПС" була лише центром будівельного холдингу, яким через довірених осіб керував чиновник. За бюджетні кошти пов'язані з ним структури ремонтували школи, парки, спортивні комплекси та інші об'єкти соціальної інфраструктури, які так і не були завершені. Про можливі зловживання Олійника відкрили ще одне справа в НАБУ.

Але будівельний бізнес - не єдина спеціалізація пов'язаних з Олійником компаній. Також в орбіті є сільськогосподарські фірми в Україні та Словаччині і низка зареєстрованих торгових марок (серед яких ТМ з «промовистим» ім'ям OLEJNIK). Частина компаній пов'язані з колишньою дружиною Варварою Олійник (Ларченко), велика частина оформлена на цивільну дружину Ірину Гуназу через словацькі фірми.

Наприклад, зі словацькою компанією Proxima, яка офіційно записана на Гуназу, безпосередньо пов'язана ТОВ "Долина Агро СК". У 2015 році ця фірма придбала сільськогосподарський комплекс в Дніпропетровській області, провела реконструкцію, але в експлуатацію вводити не стала. Шляхом придбання будматеріалів на суму в 11 млн гривень утворився податковий кредит, який в 2017-2019 роках успішно легалізували на території України і Словаччини.

Зростаючі активи Олійника в Словаччині не залишилися без уваги місцевих журналістів. Як пише словацька Finančné Noviny, після того, як Коломойський перестав бути губернатором і опинився під розслідуванням ФБР, Олійник почав розглядати Словаччину як запасний аеродром. Саме тому через Ірину Гуназу купується нерухомість і фірми.

"Словаччина стає прихистком для чиновників і політиків з України, які переводять сюди кошти. Ті, хто не має величезних сум і не може перевести їх у США, шукають країни ближчі та менші, - зазначають словацькі журналісти. - В Україні були великі очікування від асоціації з Європейським Союзом. Народ України має повне право ставити питання. Словацькі політики допомагають українським політикам і чиновникам переводити кошти в Словаччину. Чи будуть розслідувати словацькі правоохоронні органи подібні справи, як це робить ФБР з США? Як довго такі схеми можуть безкарно працювати в Євросоюзі?".

Тим часом в Україні у Святослава Олійника, схоже, теж назрівають проблеми. Найближчим часом питання йому почнуть ставити не тільки європейські журналісти, але й рідні антикорупційні і правоохоронні органи.

За даними РБК-Україна, в НАБУ і ДФС лежать заяви про те, що декларація Олійника недостовірна, а Ірина Гуназа приховує сімейні активи.

Для Олійника, як чиновника, це означає ст. 366-1 Кримінального кодексу України – декларування недостовірної інформації. Конституційний суд тимчасово став на захист недоброчестних чиновників і заблокував виконання цієї статті. Але рано чи пізно питання буде вирішено, а закон доведеться виконувати.

Для цивільної дружини Олійника Ірини Гунази необхідність відповідати перед законом може наступити й раніше. Оскільки її підприємницький дохід дуже різниться з витратами, тому ст. 212 КК (ухилення від сплати податків) та ст. 209 (відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом) можуть використовуватися проти неї.