Сім років потому. Що змінилося в розслідуванні справ Майдану

Київ, П'ятниця 20 листопада 2020 07:55
Сім років потому. Що змінилося в розслідуванні справ Майдану
21 листопада 2013 року у центрі Києва розпочався Євромайдан (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Автор: Олег Черниш

Українські влади різних часів називали розслідування справ Майдану безумовним пріоритетом. У той же час, реальних досягнень в цьому процесі небагато, як і обвинувальних вироків для винуватців трагічних подій зими 2014 року. Що змінилося до сьомої річниці початку протестів – в матеріалі РБК-Україна.

Україна 21 листопада буде відзначати День гідності і свободи. Саме в цей день сім років тому в центрі Києва зібралися перші протестувальники. Їхні мітинги завершилися не тільки крахом режиму Віктора Януковича, але й загибеллю майже сотні протестувальників.

Чи не в кожній політичній силі, що була при владі за минулі сім років, говорили про незадовільні результати у справах Майдану і вимагали активізувати розслідування. У той же час, не завжди ці заяви збігалися з діями самих же політиків.

Так, в кінці грудня 2019 року українська влада в ході чергового обміну утримуваними особами з Росією пішла на важкі поступки. З-під варти були звільнені ключові фігуранти справи про розстріл Героїв Небесної сотні – бійці "чорної роти" спецназу "Беркут". Ця подія відтермінувала судове рішення на невизначений термін.

Крім того, саме протягом минулого року змінився орган, який займається майдановскими справами. Від спецдепартамента Генпрокуратури ці функції перейшли до слідчих Держбюро розслідувань. Ці зміни неминуче вплинули на просування в "справах Майдану".

Великі проблеми

Адвокати Майдану називають обмін "беркутівців" найважчим ударом по розслідуванню. За їх словами, справа про розстріл мітингувальників 20 лютого 2014 року наближалося до свого логічного фіналу, і до кінця поточного року суд планував винести вирок екс-бійцям "Беркута".

"Тенденції погані (в розслідуванні справ Майдану, – ред.), адже у нас фактично припинено розслідування головної справи про вбивства на Майдані. Воно реально заблоковано діями влади, яка видала головних обвинувачених. Ця справа на сьогоднішній день зупинена і не має можливості продовжуватися", – сказав РБК-Україна адвокат сімей Героїв Небесної сотні Павло Дикань.

Суд присяжних у Святошинському райсуді столиці ще не визначився, як продовжувати процес, коли троє з п'яти обвинувачених "беркутівців" зникли з поля зору українських правоохоронців. Поки що Олег Янішевський, Павло Аброськін і Сергій Зінченко оголошені в розшук. 25 листопада суд повинен вирішити, чи можна почати щодо них заочний процес.

Адвокати підсудних стверджують, що їх підзахисні хочуть повернутися в Україну, але не можуть через проблеми з документами.

"Їх відправили туди (в ОРДЛО, – ред.) взагалі без документів, а для того, щоб повернутися в Україну, потрібно отримати дозвіл від СБУ. Але щоб направити заявку на цей дозвіл треба долучити паспорт. А його у них немає", – пояснив виданню адвокат Олександр Горошинський.

Сім років потому. Що змінилося в розслідуванні справ Майдану

Він заперечує, що "беркутівці" знаходяться в Росії. Раніше Аброськін і Зінченко в інтерв'ю заявляли про своє бажання виїхати в РФ і прийняти російське громадянство. У той же час, захисник Горошинській стверджує, що вони до цих пір знаходяться на непідконтрольній частині Донбасу.

Джерело РБК-Україна в Офісі генпрокурора повідомило, що українські правоохоронці зараз активно домагаються оголошення "беркутівців" у міжнародний розшук. І нібито в цьому напрямку вже є "позитивні кроки".

Крім ситуації зі справою "Беркута" адвокати активістів Евромайдана згадують і про ще одну проблему, що виникла протягом останнього року. На початку червня Конституційний суд визнав неконституційним притягнення суддів до відповідальності за неправосудні рішення.

Саме за цією статтею судять "представників Феміди", які виносили гучні рішення в ході Майдану. Незважаючи на те, що юридично рішення КСУ вступить в силу тільки 11 грудня, процес реабілітації "суддів Майдану" вже розпочався і активно триває.

Так, 30 червня була виправдана екс-суддя Печерського райсуду Оксана Царевич, а 26 серпня – її колега Світлана Волкова. Перша в період протестів позбавляла водійських прав активістів Автомайдану, а друга – у вересні 2014 року відпустила з-під арешту командира "чорної" роти "Беркута" Дмитра Садовника. Він втік до Росії і, за даними правоохоронців, вже отримав російське громадянство. Розслідування проти нього в Україні ведеться в заочному режимі.

Наступним суддею, якого виправдають найближчим часом, може стати ще один колишній представник Печерського суду Віктор Кицюк.

Маленькі зрушення

З 2020 року розслідуванням справ, пов'язаних з акціями протесту в ході Революції гідності, займається виключно Державне бюро розслідувань (ДБР). Це пов'язано з тим, що наприкінці листопада минулого року Генеральна прокуратура втратила право вести слідство.

З урахуванням цього "майданівські справи" передали з ГПУ в ДБР. Також в спеціально створене управління перевели частину колишніх співробітників прокуратури, які раніше займалися цими провадженнями.

У Держбюро у відповідь на запит РБК-Україна повідомили, що розслідують 80 справ, пов'язаних з подіями на Майдані. Крім того, три кримінальних провадження стосуються вбивств силовиків під час протестів.

За рік до кримінальної відповідальності притягнуто 34 особи, у розшуку знаходяться 82 підозрюваних. В більшості своїй "новими" підозрюваними у справах ДБР стали колишні прокурори і слідчі, які в 2013-2014 роках клопотали про арешти майданівців.

Сім років потому. Що змінилося в розслідуванні справ Майдану

Крім них, під слідством знаходяться і два екс-бійця спецпідрозділу "Омега" Внутрішніх військ МВС. Їх підозрюють в умисному вбивстві двох Героїв Небесної сотні на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.

У той же час, адвокати сімей загиблих не вважають роботу Держбюро розслідувань особливо ефективною.

"Так, оголошуються ці підозри, в основному слідчим і прокурорам, але треба розуміти, що по багатьом злочинам вже сплив строк притягнення до відповідальності (мається на увазі 5-річний термін давності за злочини середньої тяжкості, – ред.)", – пояснив адвокат Дикань.

Крім того, юрист вказав на те, що передача матеріалів в ДБР і ознайомлення з ними слідчих затягнулися майже на півроку. На його думку, це не найкращим чином позначилося на якості і строках розслідування справ.

Його опоненти з боку захисту обвинувачених також не бачать ефективної роботи ДБР в цьому напрямку.

"Розслідування справ Майдану як стояло "мертвим вантажем", так і стоїть. Нічого не змінилося від передачі їх в ДБР. Як не було об'єктивного розслідування, так і немає", – заявив адвокат Горошинський, який також виступає захисником Януковича.

При цьому адвокати екс-президента домоглися 16 листопада скасування його заочного арешту по справі про розгін Майдану.

Начальник профільного департаменту Офісу генпрокурора Олексій Донський не вважає наслідки цього рішення катастрофічними. За його словами, суд швидше за все знайшов технічну помилку в рішенні про арешт підозрюваного, а не суттєві процесуальні порушення.

"Тут мова не може йти про відсутність міжнародного розшуку або статусу підозрюваного у Януковича. Ймовірно, Апеляційний суд знайшов технічну помилку, наприклад при встановленні терміну арешту, яку необхідно буде виправити при повторному розгляді в суді першої інстанції", – сказав прокурор в коментарі РБК-Україна.

Донський пояснив, що рішення про заочний арешт Януковича необхідно для того, щоб почати проти нього заочне розслідування, а потім передати обвинувальний акт до суду.

Сім років потому. Що змінилося в розслідуванні справ Майдану

Начальник департаменту Офісу генпрокурора відмовився оцінити, наскільки активізувалася або загальмувалася робота в "майданівських" справах за минулий рік. При цьому, джерело видання серед співробітників цього підрозділу зазначило, що вперше за роки його роботи керівництво Генпрокуратури не перешкоджає, а навпаки сприяє розслідуванням.

"Боюся наврочити, але такого сприяння нашому департаменту як зараз з боку керівництва Офісу генпрокурора ніколи не було. Зараз є повна свобода дій, всі документи підписуються і узгоджуються дуже оперативно. Навіть важко сказати, з чим це може бути пов'язано. Можливо, керівництво ГПУ боїться громадського невдоволення", – розповів співрозмовник РБК-Україна.

Він додав, що керівництво Офісу генпрокурора після ситуації з обміном "беркутівців" більше не втручалося у кадрові питання департаменту та не блокувало роботу.

У той же час джерело стурбоване ситуацією у колег з ДБР: частою зміною і скороченням слідчих, а також тим, що їх начальником в "майданівському" управлінні стала особа, яка ніколи раніше не займалася подібними розслідуваннями.

Чергову річницю початку Евромайдана прокурори зустрічають зі стриманим оптимізмом. Інший настрій у адвокатів Героїв Небесної сотні і у захисників обвинувачених.

"За минулий рік зрозуміло одне: справи Майдану стали нікому не потрібні. І в першу чергу владі", – резюмує адвокат сімей Небесної сотні Павло Дикань.

Його колега з протилежного табору Олександр Горошинський впевнений, що українська влада не хоче "встановлення істини" в справах Майдану.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся