Секретний рахунок регулятора. Найгірші банки за версією НБУ
Олексій Комаха, спеціально для РБК-Україна
Ось вже багато років НБУ для оцінки діяльності своїх підопічних використовує надсекретну "Систему раннього реагування" (далі - СРР або Система). Це набір економічних показників роботи банків, які ніде не публікуються і розраховуються регулятором для внутрішнього користування.
Розрахунки проводяться щодо всіх фінустанов мінімум два рази на місяць для виявлення прихованих проблем. Якщо банк порушує нормативи "Системи", то чиновники НБУ, починають реагувати: можуть викликати керівництво неблагополучного або потенційно неблагополучного банку "на килим", вислати перевірку або дати банку припис виправити відхилення і т. д.
Але не завжди. Якщо "клієнт" має серйозний політичний дах або "рекомендаційні листи від князя Хованського", то його можуть просто ввічливо попросити бути уважнішими при складанні звітів.
Примітно, що СРР не регламентована на законодавчому рівні і є ноухау самих чиновників. Протягом останніх десяти років "Система" кілька разів кардинально змінювалася. Додавалися одні показники, прибиралися інші.
Всього цих показників кілька десятків. Точний перелік нормативів та алгоритми їх розрахунку невідомі навіть банкірам. У надрах нагляду НБУ секретність методики пояснюють бажанням уникнути підмальовок при складанні звітності підопічних.
При цьому показники СРР, по суті, аналог обов'язкових економічних нормативів, які банки повинні розраховувати і дотримуватися відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні (затверджено постановою НБУ N368 від 28.08.01 р.)
На відміну від офіційних нормативів, які частково публікуються банками, алгоритми розрахунку в СРР набагато жорсткіше і набагато об'єктивніше відображають стан справ у фінустанові. Саме тому розраховані результати НБУ тримає в секреті.
За великим рахунком офіційні нормативи "для публікації" вже давно перетворилися на фікцію. В цілому по системі все виглядає просто чудово.
Хоча насправді більшість банків або "малюють" ці показники або ж порушують в відкриту. Це визнають і самі чиновники.
Так, наприклад, перший заступник голови НБУ Олександр Писарук нещодавно поскаржився на недосконалість "звітної" дисципліни банків, яка за його словами "знижує ефективність системи раннього реагування НБУ та виконання регулятором наглядових функцій в цілому".
У результаті НБУ навіть ввів мораторій на покарання банків за порушення обов'язкових економічних нормативів, якщо це пов'язано з девальвацією гривні або втратами банків в Криму і на Донбасі. Якщо війна і анексія дуже сильно вдарили в основному по фінансовому стану великих банків, то від девальвації постраждала вся банківська система. Тому дефакто необов'язковість обов'язкових нормативів поширюється практично на всі фінустанови.
Інша справа СРР. За словами обізнаних банкірів зараз банківський нагляд НБУ більше уваги приділяє саме аналізу звітності секретної "Системи".
Основні параметри, які оцінюють у СРР - достатність капіталу, ліквідність, рівень проблемних та інсайдерських кредитів, наявність розривів у строках залучення пасивів та розміщення активів (так звані Гепи), рентабельність активів та інші показники. Але при цьому регулятор дає максимально об'єктивні оцінки цих маяків.
Найбільше значення НБУ надає двом показникам: достатність капіталу і частка негативно класифікованих активів (НКА). За даними СРР сама погана комбінація цих двох показників спостерігається в наступних банках.
Майже всі банки порушують один або два нормативи СРР, іноді навіть не здогадуючись про це. Але є і рекордсмени, які не відповідають уявленням НБУ про ідеальний банк відразу за 7-8 параметрами:
Як видно з таблиці багато порушників працюють з відхиленнями мінімум з травня по жовтень минулого року. Хоча деякі живуть з цим роками. Швидше за все, картина не змінилася і на даний момент.
Чемпіони за недотриманням показників СРР - банк "ВТБ" і банк "Київ" по 8 порушень кожен.
ВТБ, підконтрольний російській державі, в минулому році став одним з лідерів по відтоку депозитів. Крім того, якість кредитного портфеля банку помітно зіпсувала війна на Донбасі і анексія Криму, а також масовий від'їзд за межі Батьківщини багатьох видних регіоналів, які любили кредитуватися в цій фінустанові і тепер вже навряд чи розрахуються за своїми боргами. У результаті рентабельність активів (норматив Е1) ВТБ, згідно СРР на 1 жовтня 2014 року, склала (-) 67,7%, що у 3,5 рази гірше гранично встановленого наглядом значення.
На даний момент банк потребує значної докапіталізації, перспективи якої дуже туманні у зв'язку з введенням проти материнського ВТБ санкцій ЄС і США.
Найбільш шокуюча картинка спостерігається в банку "Київ", який на 99% належить державі в особі Мінфіну. У нього найнижчий в системі показник достатності капіталу (К1) згідно СРР (-) 33,35%. Ліквідність банку дорівнює нулю, а частка негативно класифікованих (неробочих) активів перевищує 96%. Фактично, це вже не банк, а "чорна діра". Цей, з дозволу сказати, заклад вже багато місяців не платить за депозитами і взагалі не проводить платежі.
Нещодавно міністр фінансів Наталія Яресько пообіцяла розібратися з проблемами в цьому банку. Але навряд чи у неї щось вийде. Гроші в "Києві" випарувалися вже вдруге.
Перший раз - ще в часи кризи 2008-2009 рр. Після рекапіталізації в 2009 році заклад так і не змігл справитися з проблемами, а внесені державою в статутник цього банку понад 3 млрд грн зникли в невідомому напрямку.
Друге "почесне" місце за кількістю відхилень у "чорному списку" СРР розділили "Надра Банк" і банк "Камбіо", які набрали по сім очок кожен.
"Камбіо" вже визнаний неплатоспроможним і виведений з ринку.
"Надра Банк", який належить Дмитру Фірташу, більше півроку лідирує в антирейтингах СРР і нерідко місяцями не проводить клієнтські платежі. Активи банку складають майже 36 млрд грн (11 місце). Вивести його з ринку проблематично, націоналізувати - занадто дорого.
Враховуючи близькість Фірташа до Президента, зробити і те й інше без згоди власника або самого "портрета" навряд чи вдасться. Швидше за все, НБУ і далі буде робити вигляд, що не помічає проблем у банку Фірташа, поки вкладники не почнуть штурмувати офіс регулятора.
Примітно, що засвітився в антирейтингу і банк "Кліринговий дім" (п'ять порушень), який також входить в орбіту впливу Дмитра Фірташа і його бізнес-партнера нардепа Івана Фурсіна.
Як не дивно, але в "чорному списку" нагляду НБУ виявилися і установи з європейськими коренями австрійський Райффайзен Банк Аваль (РБА) і італійський "Правексбанк" (по шість порушень). На відміну від своїх українських колег по нещастю, ці банки набагато акуратніше виконують клієнтські платежі. Попадання в антирейтинг, швидше за все, пояснюється відсутністю явних фальсифікацій у звітності.
Хоча загальний стан цих фінустанов також важко назвати блискучим. Так, наприклад, в РБА, якщо вірити даним СРР, достатність капіталу (К1) всього 3,8% при нормі не менш 10%.
А у "Правексу" показник рентабельності активів (Е1) за версією СРР більше нагадує автомобільний номер тільки з мінусом (-) 2511,18%.
Серед лідерів за кількістю порушень показників СРР багато років значиться ще один заклад з італійським капіталом "Укрсоцбанк". Цікаво, що "Укрсоцбанк" в першому півріччі минулого року навіть в офіційній звітності визнав порушення нормативів НБУ.
Банк не вписався відразу в два обов'язкових (публічних) нормативи відношення регулятивного капіталу до активів і максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента. Тим не менш, вже до кінця третього кварталу бухгалтери щось підправили у звітності - і банк опинився в ажурі.
Ось тільки за версією нагляду не все так райдужно. За розрахунками чиновників, "Укрсоцбанк" фактично має від'ємний капітал. Показник достатності капіталу (К1) за даними СРР в цьому банку (-) 2,67%. При цьому, італійські акціонери публічно відмовляються докапіталізувати свою українську дочку, посилаючись на відсутність в Україні реформ і планують позбутися від нерентабельного активу.
Входять в топ-15 "поганих" банків також "Кредит Дніпро" Віктора Пінчука, "Фінанси і Кредит" Костянтина Жеваго і "Дельта Банк" Миколи Лагуна.
Цікаво, що як мінімум четверо фігурантів "чорного списку" НБУ - "Надра Банк", "Дельта Банк", банк "Київ" і Український банк реконструкції та розвитку (як і "Київ", він належить Мінфіну) - вже визнані проблемними (не плутати з неплатоспроможними). Доля цих фінустанов поки під великим питанням.
Швидше за все "Київ" і УБРР будуть відправлені на ліквідацію. Що робити з "Дельтою" і "Надрами", схоже, не знають ні їхні власники, ні Нацбанк.
Основні порушники "Системи" і голова НБУ Валерія Гонтарєва на письмові запитання автора не відповіли.
