Рахунок за карантин: скільки в Україні і світі витрачають на допомогу бізнесу під час пандемії

Намагаючись запобігти соціальному та економічному колапсу, західні країни виділяють безпрецедентні суми на підтримку бізнесу і громадян під час пандемії. Найближчі західні сусіди України також запустили ряд масштабних програм допомоги, у порівнянні з якими українські антикризові заходи виглядають абсолютно непереконливо. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Останні суперечливі рішення в боротьбі з коронавірусом український уряд пояснює пошуком балансу між двома цілями: як скоротити щоденний потік хворих і при цьому не завдати непоправної шкоди економіці. Таке ж завдання стоїть і перед владою інших країн світу.

Нові хвилі карантинних обмежень, які багато країн Заходу почали вводити восени, викликали цілком очікувані масові протести, аж до вуличних сутичок. І це при тому, що їхні уряди намагаються діяти не тільки заборонами, продовжуючи безпрецедентні заходи з підтримки економіки та зайнятості.

Флагманом тут традиційно виступають США. У більшості штатів бізнес в цілому продовжує працювати, але обмеження поступово набирають хід. Наприклад, влада штату Нью-Йорк, який був в епіцентрі пандемії півроку тому, ввела "макрокластерний" підхід. Він передбачає закриття некритичних бізнесів в окремих частинах штату, де фіксується найбільше нових випадків.

Бари і ресторани, як і тренажерні зали, закриваються після десятої вечора, заборонено збиратися групами більше 10 осіб. У той же час в Нью-Мексико введено майже повний локдаун з закриттям офісів, барів, розважальних закладів, ТРЦ і т.д.

У країні тривалий час обговорюють новий стимулюючий пакет для економіки – 2,2 трлн доларів, на додачу до 3 трлн доларів, які вже виділили за час пандемії (з урахуванням заходів Федеральної резервної системи – вже 6 трлн доларів). Цей пакет, швидше за все, буде прийнятий не раніше січня, після того, як почне роботу нове скликання Конгресу.

У третьому кварталі американська економіка показала безпрецедентне з часів Другої світової зростання – 33%, але це легко пояснюється низькою базою порівняння, після катастрофічного другого кварталу поточного року. Але вона так і не відновилася до докризових часів, кількість безробітних перевищує докризові показники на 10 мільйонів осіб.

У Великобританії антикризові заходи серйозно відрізняються в залежності від регіону. В Англії бари і ресторани працюють тільки на винос, закритий весь некритичний рітейл, розважальні установи. Школи та університети працюють.

Держава оплачує 80% зарплати людям, які вимушено не ходять на роботу, дію програми продовжено до березня. Запущений "Кікстарт план" – стимулювання створення робочих місць для людей від 16 до 24 років. Її бюджет – 2 млрд фунтів, вона розрахована на допомогу 300 тисячам молодих людей.

На початку листопада Банк Англії запустив черговий стимуляційний пакет для економіки розміром в 150 мільярдів фунтів. У той же час, за прогнозами банку, рецесія в цьому році виявиться більш глибокою, ніж планувалося раніше, а відновлення буде тривати довше. І на докризовий рівень економіка Великобританії вийде не раніше початку 2022 року.

Сусідський досвід

Показовим є також приклад кількох країн – західних сусідів України. Посилення карантинних заходів і навесні, і зараз, вони супроводжують активною підтримкою національних економік і пересічних громадян.

Польща зараз йде на 16 місці в світі за кількістю хворих на день, на сходинку вище України. На початку листопада в країні закрили ряд культурних установ – театри, кіно, галереї тощо. У зв'язку з тим, що це дало певний ефект, від раніше запланованого на 12 листопада повного локдауна вирішили відмовитися.

З початку епідемії влада країни витратила на боротьбу з нею близько 80 млрд євро, з них понад 33 мільярдів – на підтримку економіки, зробивши акцент на збереженні робочих місць. Серед найбільш відчутних заходів – державна компенсація зарплат співробітникам до 500 євро в місяць на людину. Втім, для участі у програмі підтримки підприємства повинні були підпадати під певні критерії, наприклад, зіткнутися з серйозним падінням продажів у зв'язку з карантином.

Також для бізнесу були введені численні податкові поблажки: можливість звільнення від податку на нерухомість, відстрочка або повна відміна виплат по соціальному страхуванню (для фірм до 9 співробітників - повна відміна, до 49 співробітників – виплата половини зобов'язань) і т. д.

З новою хвилею карантину було запущено ще десять антикризових заходів. Зокрема, держава буде покривати до 70% постійних витрат малих і середніх підприємств, наприклад, орендної плати, якщо дохід відповідної фірми впав більш ніж на 30% у зв'язку з карантином.

Запущено спільне фінансування лізингу в транспортній сфері, допомога в реструктуризації бізнесу, а вчителі отримають більше 100 євро на обладнання, потрібне для дистанційного навчання.

В Україні, як і у всій Європі, підприємці виходять на акції протесту проти карантину (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

В українському медіапросторі останнім часом активно обговорювався приклад Словаччини, яка у дві хвилі провела загальне тестування населення на коронавірус, щоб виявити вогнища зараження і більш ефективно проводити карантинні заходи

Як і в інших розвинених країнах, ще в перші місяці пандемії словацький бізнес міг розраховувати на компенсацію зарплат співробітникам, від 1100 євро в місяць у разі повного закриття бізнесу, до 540 євро у випадку істотного зниження обертів. Програму продовжили до березня наступного року.

Крім того, бізнесу дали відстрочку на виплату різних корпоративних податків у разі, якщо доходи компанії впали на 40% і більше. Пересічним громадянам, самозайнятим особам та малому і середньому бізнесу дозволили просити відстрочку орендних платежів на термін до 9 місяців.

У листопаді дуже жорсткі карантинні заходи повернули в Угорщині – у країні знову введений режим надзвичайної ситуації, який триватиме до 8 лютого. Зараз там діє комендантська година з 8 вечора до 5 ранку, ресторани працюють тільки на винос, заборонені будь-які збори, середня школа та університети переведені на дистанційне навчання.

Компанії ресторанної сфери можуть розраховувати на 50%-ву компенсацію витрат на зарплату співробітникам. Витрати на персонал для малого бізнесу, в першу чергу, в галузях, що постраждали від карантину, не будуть обкладатися податками.

Комендантську годину в листопаді ввела і Румунія – з 11 вечора до 5 ранку. Школи перевели на дистанційне навчання, зупинили роботу критих ринків.

Економічні заходи цілком традиційні: податкові пільги і відстрочки, в першу чергу, для готелів і ресторанів, державні гарантії за кредитами для малого та середнього бізнесу, наймані працівники отримають до 75% компенсації зарплати у зв'язку з вимушеним скороченням робочого тижня. Держава також стимулює бізнес наймати нових працівників молодше 30 і старше 50 років, компенсуючи частину їхньої зарплати.

Українська реальність

Витрачати на підтримку економіки стільки, скільки це роблять Штати, Великобританія і країни ЄС, Україна не може. Ще навесні, ввівши локдаун, влада запропонували низку програм допомоги малому бізнесу і громадянам, котры залишилися без роботи. Їх розмір не можна порівняти з тим, скільки на подібні речі виділяють навіть сусідні з нами країни.

Тепер, пішовши по шляху карантину на вихідних, у Кабміні обіцяють відновити виплати на дітей для сімей "ФОПів" та програми по частковому безробіттю.

Крім того, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив про плани визнати карантин вихідного дня форс-мажором. Це, як вважають в уряді, могло б допомогти бізнесу з орендою та іншими зобов'язаннями. До того ж він анонсував кредитні канікули за програмою "5-7-9", адаптовану під потрібні бізнесу з початку карантину.

За даними Мінфіну, з моменту запуску програми було видано кредитів на 13,1 млрд гривень (менше 0,5 млрд доларів). Але левова частка – понад 9,4 млрд гривень – пішло на рефінансування раніше отриманих позик, які бізнес, очевидно, не може обслуговувати.

Поки ж запропоновані урядом програми підтримки навряд чи можна назвати повноцінною компенсацією бізнесу за збитки, отримані під час карантину. Чим підприємцям перекрити нові втрати від карантину вихідного дня – також незрозуміло.

"Ми не зможемо, як у Фінляндії, безпосередньо підтримувати туристичну галузь або окремі компанії з цієї галузі. Або як Польща роздавати так звані "вертолітні" гроші компаніям. Якщо той же ресторанний і готельний бізнес говорить, що у них у вихідні дні виручка падає на 30-40%, то, безумовно, компенсувати такі обсяги держава їм не зможе", – говорить керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Ключова проблема для бізнесу в тому, що на тлі падіння виручки у компаній залишаються фінансові зобов'язання. Глава Центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки Юрій Шоломицький пояснив, що ті ж ТРЦ, отримуючи значну частину доходу в суботу і неділю, несуть постійні місячні витрати на оплату праці, оренду тощо.

"Якщо ж визначати, що вони мають право на компенсацію цих витрат на вихідних (пропорційно по відношенню до всього тижня), це дійсно компенсує лише малу частку їхніх фактичних витрат", – вважає він. За оцінками КШЕ, "карантин вихідного дня" призведе до втрати 0,14 процентних пунктів ВВП.

Ще в березні, готуючи зміни до держбюджету, уряд заклав майже 67 млрд гривень на боротьбу з наслідками пандемії. З цієї суми понад 30 млрд гривень в якості заходів по стимулюванню економіки розписали на будівництво і ремонт доріг. Це було одним із заходів по створенню нових робочих місць, запевняли в уряді.

Будівництво та ремонт доріг стали "символом" боротьби з пандемією в Україні (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Андрій Забловський вважає, що навіть невеликий ресурс, що залишився в "антиковідному фонді", зараз є сенс направити на адресну підтримку найбільш вразливих галузей і бізнесу. І хоча це не стане панацеєю, все ж підтримає частину підприємців.

"Важливо чітко прописати критерії, хто на таку допомогу може розраховувати, щоб не викликати обурення у тих, кому грошей не дістанеться. Інакше до цього не буде довіри з боку бізнесу, тут потрібна максимальна прозорість", – вважає співрозмовник.

Великий бізнес по-різному оцінює запропоновані урядом кроки. Є компанії, які виступають за ще більш жорсткий локдаун на три-чотири тижні, каже виконавчий директор Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Анна Дерев'янко.

"Є великий бізнес, який вважає, що потрібно поставити охорону здоров'я в перший пріоритет і фінансувати її належним чином, а не забирати гроші з фонду по боротьбі з ковідом на будівництво доріг. Це вже колективна думка в бізнес-середовищі. І друге – потрібно займатися превентивними методами, щоб зменшити в результаті навантаження на сферу охорони здоров'я", – пояснила вона.

З іншого боку, є велика частина бізнесу, яка вважає, що ідея з більш жорстким карантином не дозволить повноцінно стримати просування вірусу. Критики посилення обмежень, за словами Дерев'янко, апелюють до того, що виконання цих правил "кульгає" по всій країні і не виконується всіма однаково.

Говорячи про форми держпідтримки, експерт уточнила, що в бізнес-середовищі немає очікувань щодо якихось пільг, дотацій і преференцій для великого бізнесу в зв'язку з карантином. Скоріше, є очікування підтримки малого бізнесу з боку держави.

"В України достатньо обмежені ресурси, щоб виділяти зі свого мізерного бюджету інструменти підтримки для бізнесу. Але малий і мікробізнес знаходиться під найпотужнішим ударом, у них немає запасу міцності. Саме його потрібно підтримувати. І важливо, щоб бізнес перебував в рівних умовах, а поки ми бачимо деякі викривлення", – підсумувала виконавчий директор ЄБА.