Збій у системі. У скільки українцям обходиться безкоштовне лікування "ковіду"

Лікування "ковіду" в лікарнях оплачується з держбюджету. Але багато українців скаржаться, що, потрапляючи в стаціонар, їм доводиться витрачати величезні суми. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Коронавірус "Дельта", що став причиною нинішньої хвилі епідемії в світі, збільшив навантаження на медичну систему. Різні дослідження кажуть про те, що цей штам більш агресивний, тому тим, хто підхопив вірус і не був щеплений, частіше потрібна госпіталізація.

Держава через Національну службу здоров'я України покриває витрати лікарень на лікування пацієнтів з COVID-19. Тобто в теорії медична допомога і медикаменти, які українці отримують в стаціонарі, повинні бути для них безоплатними.

На практиці не все працює так, як повинно. Хворі нерідко змушені викладати гроші на лікування з власних кишень. Пацієнтам або їхнім близьким вручають списки того, що потрібно купити – починаючи звичайними бинтами і закінчуючи недешевими антикоагулянтами.

Чому так – навряд чи у кожного, хто зіткнувся з такою ситуації, є відповідь. Але списувати все на байдужість чи якісь махінації з боку лікарів точно не варто.

Ціна ковіду

У Ксенії Запорожської під час "ковіду" розвинулася пневмонія, тому лікар прописав їй антибіотики і курс крапельниць. Ксенія лікувалася амбулаторно, тільки на крапельницю приходила до лікарню. Пацієнти, які хворіють вдома, купують всі препарати за свій рахунок.

"На лікування я витратила не менше 5-7 тисяч гривень, а то й більше. Вартість однієї крапельниці складала 400 грн. Ще я приймала препарати антиагрегантної дії з метою профілактики тромбоутворення. Але це був тільки початок, далі у мене був жорсткий постковід. Тому багато грошей також пішло на обстеження, щоби визначити, що в організмі постраждало найбільше", – пояснила співрозмовниця.

У багатьох середньо-важких і важких пацієнтів, які потрапили в лікарню, чеки на ліки виходять в рази більше. Ми попросили наших читачів на сторінці РБК-Україна в Facebook поділитися своїм досвідом: чи довелося їм за що-небудь платити, якщо вони потрапляли з "ковідом" до лікарні, і скільки витратили.

Пацієнтам не завжди вдається отримати безкоштовні ліки від COVID (фото: Немеш Янош / УНІАН )

Зінаїда Клестова розповіла, що була госпіталізована прямо напередодні Нового року. В інфекційному відділенні пробула приблизно 12 днів.

"На ліки не витрачала нічого. Один раз був перебій з дексаметазоном, але я лягала зі своїм про всяк випадок. І вистачило на всю палату. Величезне спасибі моїм лікарям і медсестрам. Працювали на совість", – написала Зінаїда.

Сергій Чимишенко теж пролікувався в стаціонарі безкоштовно, у нього був стан середньої тяжкості.

"Мені прописали тільки парацетамол, таблетки від кашлю і робили уколи, що розріджують кров. Це все. Зато безкоштовно. До речі, коли я попросив призначити мені КТ або антибіотики і сказав, що оплачу їх сам, мені їх не призначили – сказали, що не потрібно", – написав він.

Кілька користувачів розповіли схожі історії. Наприклад, чоловіку і свекрусі Анни Попової в Маріуполі також надали повністю безоплатне лікування.

"Чоловік рік тому лежав у лікарні під киснем, лікування безкоштовне. Свекруха півроку тому лежала в лікарні під киснем, теж лікування було безкоштовним. До речі, харчування теж безкоштовне і дуже хороше", – поділилася на сторінці РБК-Україна співрозмовниця.

Але є й інші випадки, коли пацієнти були змушені самостійно фінансувати якщо не всі, то принаймні частину витрат.

"Перехворіла з чоловіком у березні-травні 2021 року. В лікарні давали тільки ношпу в уколах, анальгін з димедролом і два рази зробили аналізи – один на D-димер і один ПЛР-тест. Всі інші ліки були закуплені в аптеці", – написала Ксенія Харищак.

Світлана Сташук-Клименко хворіла коронавірусною інфекцією в минулому році, провела в стаціонарі 8 днів. "Лікувалася за власні кошти – витратила 8 тисяч", - розповіла співрозмовниця.

Дорогі ліки пацієнтам іноді доводиться купувати за свій рахунок (фото: facebook.com/skhidneregionalneypravlinnya)

У МОЗ заявили, що з початку року Національна служба здоров'я (НСЗУ) виділила для пацієнтів з коронавірусом понад 11 млрд гривень. Гроші компенсуються не за кожного "ковідного" пацієнта, а за кількість медичних бригад. У лікарні має бути не менше чотирьох бригад, одна обслуговує приблизно 20 осіб.

"В тариф на оплату послуг медзакладів, які надають стаціонарну медичну допомогу таким пацієнтам, включено всі лікарські засоби та медичні вироби, необхідні для лікування як в умовах терапевтичних/інфекційних відділень, так і в умовах інтенсивної терапії", – сказали виданню в прес-службі НСЗУ.

Також у пакет, який покриває держава, входить вартість лабораторних досліджень, харчування, киснева підтримка і 300% премії медперсоналу.

Гроші не ходять за пацієнтом

Тоді чому не всі українці і не завжди отримують медичну допомогу безоплатно?

Насправді, це багатофакторне питання, сказав виданню лікар-анестезіолог Іван Черненко з Роздільнянської центральної райлікарні. Іноді є бюрократичні процедури, тому деякі препарати не встигають закупити. А іноді проблема полягає в самому тарифі – його не завжди вистачає, пояснив медик.

Пацієнти з легким чи середнім перебігом хвороби рідко змушені самі докуповувати препарати. Брак відчувається, коли людина у важкому стані або в реанімації.

Під час сплесків епідемії восени минулого року і навесні цього – не було так багато важких пацієнтів. Тому коштів, що виділяються для хворих, вистачало. Але під час нинішньої хвилі, що виникла через штам "Дельта", реанімаційних пацієнтів дуже багато, уточнив Черненко. До того ж кожному з них потрібно набагато більше кисню.

"Тариф за лікування "ковідного" пацієнта – 22 тисячі гривень, якщо я не помиляюся. Якщо ми лікуємо порівняно легкий "ковід" – коли людина потребує трохи кисню, але загалом її стан стабільний, тоді цих 22 тисяч вистачає цілком. Але якщо ми говоримо про реанімаційного пацієнта – цих коштів, звичайно ж, недостатньо", – додав медик.

"Ковідний" пакет не покриває всіх випадків госпіталізації з COVID (фото: facebook.com/kyivcity.gov.ua)

Зазвичай для лікування "ковіду" в стаціонарі використовується 4-5 препаратів. Найдорожче обходяться антикоагулянти і суміші для парентерального харчування.

"У добу пацієнту потрібно приблизно два шприци низькомолекулярних антикоагулянтів, один коштує приблизно 200 грн. Досить дорого коштують різні суміші для парентерального харчування. Як правило, один флакон білкової суміші коштує 300-400 грн", – зазначив Черненко.

Якщо ж пацієнт потребує сильніших препаратів, наприклад, тоцилізумаб, то, звичайно, витрати можуть йти і на десятки тисяч гривень. Такі суми лікарня просто не потягне, заявив медик.

"Ми не можемо собі дозволити забезпечити всіх на 100% медикаментами. Тому ділили так: всі пацієнти отримували якусь кількість ліків. Якщо у людей не було фінансової можливості купити медикаменти, лікарня їм видавала все. Не було такого, щоби пацієнта кидали напризволяще", – сказав Черненко.

Минулого тижня Кабмін вирішив збільшити тариф по "ковідному" пакету. З листопада НСЗУ платитиме за одну бригаду по 634,3 тисячі гривень. Можливо, це трохи виправить ситуацію.

Другий фактор, який призводить до захмарних чеків на лікування – це призначення хворим непротокольних препаратів – різних "фуфломіцинів" і сумнівних за своєю ефективністю БАДів. Їхня вартість не покривається державним тарифом. До того ж вони фактично не допомагають, але ці зайві витрати лягають на плечі пацієнта, пояснив Черненко.

Пацієнтам іноді прописують непотрібні ліки від COVID (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Якщо хворому пишуть метровий список ліків, які потрібно купити, йому або його близьким краще проконсультуватися на гарячій лінії НСЗУ 16-77. Там можуть підказати, чи входять ці медикаменти в протокол лікування і чи є вони зараз на балансі тієї чи іншої лікарні. Якщо є, то пацієнт не повинен їх купувати. Перевірити наявність ліків в лікарні можна також на дашборді, який є на сайті НСЗУ.

"Як кисень, так і лікарські засоби та медичні вироби, необхідні для лікування пацієнтів з коронавірусом, заклади, які лікують пацієнтів з COVID-19 у стаціонарі, мають купувати самостійно. Це відповідальність керівника закладу. Такі обов’язки зафіксовані у договорі з НСЗУ про надання стаціонарної медичної допомоги пацієнтам з коронавірусом", – підкреслили в Нацслужбі здоров'я.

Там радять: коли лікарі змушують купувати ліки, передбачені протоколом, або заплатити за безкоштовну послугу, краще відразу звертатися в колл-центр або направляти електронну скаргу на їхньому сайті. Якщо ви вже заплатили, то після скарги Нацслужба звернеться до лікарні з вимогою повернути вам гроші. Якщо медзаклад відмовиться це робити, тоді матиме справу з правоохоронними органами.