Саркозі і Кемерон по-різному бачать участь Великобританії у дискусії про подолання кризи в єврозоні
Франція і Великобританія розходяться в поглядах щодо втручання останньої в дискусію про подолання кризи в єврозоні, передає ВВС.
На думку Президента Франції Ніколя Саркозі, остаточні переговори в рамках саміту Євросоюзу (ЄС) в Брюсселі, заплановані на середу 26 жовтня 2011 р., Повинні пройти за участю лише членів зони євро. Прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон, у свою чергу, вважає, що всі члени блоку ЄС повинні взяти участь в обговоренні.
Спочатку планувалося, що на майбутній зустрічі будуть присутні лише 17 стан зони євро. Проте після заяви глави саміту Хермана ван Ромпея про можливий перегляд установчих договорів ЄС в рамках боротьби з борговою кризою в єврозоні, влада Великобританії критично поставилися до даної ініціативи і зажадали ввести в курс справи всі 27 країн блоку.
Президент Франції Саркозі висловив невдоволення з приводу британської критики: "Ми втомилися від вашої критики і постійних вказівок, що нам робити. Спочатку ви заявляєте, що ненавидите євро, а потім намагаєтеся втрутитися в роботу на наших зустрічах", - заявив французький Президент.
Британський прем'єр-міністр у відповідь на це підкреслив, що всього лише керувався інтересами своєї країни. На його думку, приймаючи важливі рішення з порятунку єврозони, потрібно також захищати інтереси країн, що зберегли свою валюту і в зону євро не входять.
"Ми хотіли убезпечити національні інтереси Великобританії на тлі податково-бюджетної і економічної інтеграції країн єврозони. Головне, щоб вона не проходила на шкоду Сполученому Королівству, адже глави країн єврозони збираються порушити найважливіші питання, що стосуються спільного ринку, як, наприклад, питання рекапіталізації банків", - вважає Кемерон.
Британський прем'єр скасував заплановані раніше візити до Японії і Нову Зеландію, щоб особисто бути присутнім на зустрічі в найближчу середу.
Нагадаємо, глави країн та урядів країн, що входять в єврозону, почали переговори в пошуках виходу з системної боргової кризи.
Основне завдання, що стоїть перед європейськими лідерами, - порятунок єдиної європейської валюти і запобігання подальшого розповсюдження кризи.
Однак між країнами існують значні розбіжності з двох основних питань саміту: на скільки необхідно збільшити розмір європейського фонду фінансової допомоги і яка частина грецьких боргів повинна бути списана.
Зазначимо, раніше вчора Президент Франції Ніколя Саркозі заявив, що у переговорах з подолання кризи в єврозоні намітився прогрес. Свої слова він промовив у м. Брюсселі, підводячи підсумок діалогу з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.
"Прогрес в наявності. В термін до наступної середи (26 жовтня) має бути знайдено рішення, комплексне рішення, сміливе рішення, остаточне рішення. У нас немає іншого вибору", - заявив французький лідер. Він особливо підкреслив, що майбутні саміти глав регіону носять вирішальний для виходу з кризи характер.
Втім, Меркель заявила, що не варто чекати важливих рішень від сьогоднішнього саміту глав держав Євросоюзу.
Зазначимо, с 23 жовтня в Брюсселі проводиться "марафон" з трьох самітів, які триватимуть до 26 жовтня. Крім глав держав, в них візьмуть участь представники Міжнародного валютного фонду і глави як центральних банків-регуляторів, так і приватних кредитних організацій.
На останній день в учасників заплановано обговорення самого головного питання - порятунку Греції. Уряд республіки вже пішов на вкрай жорсткі заходи економії, що дозволило їй отримати черговий транш кредиту. Крім того, все частіше від представників країн - учасниць союзу виходять пропозиції про списання боргу.
У 2009 р. Греція опинилася перед обличчям найбільшої фінансової кризи через надзвичайно високі борги перед урядами інших країн. У травні минулого року МВФ і Євросоюз виділили грецькій владі кредитну лінію у розмірі 110 млрд євро. Однак цього виявилося недостатньо, і в липні цього року на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакету фінансової допомоги в розмірі 109 млрд євро, понад діючу програму.
Криза в грецькій економіці призвела до серйозних проблем країн єврозони в цілому.
Багато європейських банків (насамперед - французькі) є власниками державних облігацій Греції, тому посилення боргової кризи в грецькій державі загрожує новою хвилею загальноєвропейської рецесії.
