Саміт ГУАМ завершився підписанням Бакинської декларації
У Баку завершився саміт країн-учасниць ГУАМ, до організації входять Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова. Основною темою саміту стала енергетика. Всі учасники форуму говорили про необхідність забезпечення енергетичної безпеки регіону ГУАМ і важливості співпраці у нафтогазовій сфері і будівництві трубопроводів. За підсумками саміту підписано Бакинську декларацію "ГУАМ: об'єднуючи континенти". У комюніке форуму зазначено, що декларація підтвердила спільність інтересів і підходів держав-членів організації до створення загального простору інтеграції і безпеки в регіоні. Декларація також закликає парламенти держав-членів ГУАМ швидше ратифікувати Статут організації. Президент України Віктор Ющенко заявив на саміті про необхідність створення транспортного коридору, який проходитиме територією держав ГУАМ. "Треба відродити стародавній Великий Шовковий шлях", - заявив В.Ющенко. Він не сумнівається в успіху ГУАМ, що є серйозною передумовою для діяльності організації на міжнародній арені. В.Ющенко зауважив факт присутності на саміті представників більше, ніж 30-ти країн і нагадав, що в рамках організації створений Центр міжнародної пропаганди, який відіграє певну роль у боротьбі з тероризмом і торгівлею людьми. В.Ющенко також повідомив, що ГУАМ ініціювала будівництво Євроазіатського нафтогону, яким каспійська нафта транзитом через держави ГУАМ надійде на європейські ринки. Також В.Ющенко торкнувся питання врегулювання "заморожених конфліктів" на території країн-учасниць ГУАМ, які повинні вирішуватися шляхом політичного діалогу. Говорячи про діяльність ГУАМ в цьому напрямку, В.Ющенко зазначив, що одна з тем бакинського саміту - питання формування миротворчого контингенту ГУАМ, який би міг брати участь у миротворчих операціях в точках конфліктів. "Якщо таке політичне рішення буде ухвалене, то він (миротворчий контингент) діятиме в рамках мандата ОБСЄ або Ради Безпеки ООН", - сказав В.Ющенко. "Ті конфлікти, які ми сьогодні називаємо "замороженими", несуть в собі велику загрозу стабільності", - підкреслив Президент України. Молдову за відсутності президента Володимира Вороніна представляв на саміті прем'єр-міністр Василє Тарлєв. За його словами, бачення молдавською стороною основних перспектив ГУАМ полягає в розвитку співпраці в економічній, енергетичній, транспортній сферах, і галузі інфраструктури. Ще одним важливим моментом прем'єр Молдови вважає співпрацю країн ГУАМ у вирішенні "заморожених конфліктів". В.Тарлєв, крім того, заявив про неприпустимість "енергетичного шантажу". "Енергобезпека країн ГУАМ має бути забезпечена", - підкреслив він і додав, що Кишинів зацікавлений у трубопровідних проектах Набукко і Одеса - Броди. Президенти Азербайджану і Литви Ільхам Алієв і Валдас Адамкус обговорили на двосторонній зустрічі можливості енергопостачання Східної і Центральної Європи. У цьому контексті особливої актуальності набуває будівництво нафтогону Одеса - Броди - Гданськ і його з'єднання Чорним морем з нафтопроводом Баку - Супса (Грузія). "Регіон Каспійського моря - одна з найбільш вірогідних альтернатив забезпечення нового напряму енергоресурсів для Литви. Але для цього спочатку треба створити сполучення між Каспійським регіоном і Східною Європою", - заявив В.Адамкус. Він підкреслив, що для країн Балтії дуже важливо забезпечити нові джерела постачань нафти, маючи на увазі напружену ситуацію, яка виникла у зв'язку з намірами Росії перенаправити експортний потік нафти з нафтопроводу "Дружба" іншими маршрутами. І.Алієв також заявив, що Баку готовий надати свої нафтопроводи для держав зі сходу Каспійського регіону. "Ми готові надати всю нашу нафтопровідную інфраструктуру для наших сусідів, якщо вони того забажають", - цитують І.Алієва російські ЗМІ. На питання про перспективи реалізації проекту нафтопроводу Одеса - Броди - Гданськ І.Алієв відповів, що це питання серйозно обговорювалося сторонами. За його словами, було ухвалене політичне рішення про підтримку проекту, створення робочої групи. "Ресурсів у Азербайджану вистачить, зокрема для реалізації проекту Одеса - Броди - Гданськ", - зазначив І.Алієв. Президент Грузії Михайло Саакашвілі протиставив ГУАМ і СНД. Він заявив, що у блоку ГУАМ є серйозні успіхи на відміну від СНД. Зокрема, М.Саакашвілі сказав, що "в рамках ГУАМ сформована вільна торгівля, здійснюється вільне переміщення людей і товарів, тоді як в СНД деякі країни запроваджують стосовно сусідів строгі візові режими і економічні санкції". М.Саакашвілі також виступив проти переділу кордонів. "Нам потрібні рішення ХХI століття, а не ХIХ чи ХХ, коли все вирішувалося за рахунок переділу кордонів, - вважає грузинський лідер, - ми повинні всіляко уникати цього". Торкаючись проблеми грузино-осетинського конфлікту, М.Саакашвілі ще раз підкреслив, що власті Грузії не лише нададуть широку автономію Південній Осетії, але й пропонують представникам невизнаної республіки місця на усіх рівнях грузинської влади. За його словами, місця "вже зарезервовані". М.Саакашвілі пообіцяв, що грузино-осетинський конфлікт буде врегульований впродовж найближчих місяців. У саміті ГУАМ 18-19 червня взяли участь президент Азербайджану Ільхам Алієв, України Віктор Ющенко, Грузії Михайло Саакашвілі, прем'єр Молдови Василє Тарлєв (Молдова 10 років тому стояла біля витоків ГУАМ). Крім того, на Бакинський саміт було запрошено рекордну кількість керівників держав, які формально не мають стосунків з ГУАМ. Це президенти Польщі Лех Качинський, Румунії Траян Бесеску, Литви Валдас Адамкус, віце-президент Болгарії Ангел Марін, представники Латвії, Естонії, Казахстану, Туреччини, Єврокомісії, інших міжнародних організацій. Керівники держав ГУАМ також взяли участь у церемонії підписання ряду документів: комюніке другого саміту ГУАМ, стратегії розвитку галузевої співпраці, програми головування Азербайджанської республіки в ГУАМ на 2007-2008 рр., угоди про мультимодальні транспортні перевезення, протоколу про культурну співпрацю і меморандуму про співпрацю і взаємодопомогу з питань ядерної і радіаційної безпеки між урядами країн-учасниць ГУАМ.
