С.Слизький: "Ми шукаємо рішення, щоб об'єднати всі спиртзаводи області"
РБК-Україна: Наскільки вірна інформація, що в області стабільно працює лише Дубов'язівский спиртзавод? У якому стані інші підприємства?
Сергій Слизький: Дійсно, стабільно працює тільки Дубов'язівский спиртзавод. Але Наумовський спиртзавод вже отримав ліцензію на виробництво біоетанолу. По ДП Сумиспірт та Новосухановскому спиртзаводам ми зараз готуємо програму стабільної роботи цих підприємств, але там важка ситуація з кредиторкою, дебеторкой і боргами по зарплаті.
РБК-Україна: Які розміри боргів?
С.С.: На сьогоднішній день на заводі Стецьківскому загальний борг - близько 5 млн грн., На Новосуханівскому - 4,5 млн грн. Думаю, що в що протягом місяця ми їх запустимо. При цьому Поповський спиртзавод вже запустився 12 липня.
РБК-Україна: Які обсяги виробництва на працюючих спиртзаводах?
С.С.: Наприклад, Дубов'язівский завод працює стабільно. Можу сказати, що до кінця року ми вийдемо на 100% завантаження підприємства. Керівник Поповського заводу теж запевнив мене, що підприємство буде працювати і ми вийдемо на планову завантаження.
РБК-Україна: Які спиртзаводи знаходяться в передбанкрутному стані?
С.С.: Вони всі в такому стані. Треба багато працювати, щоб вони відновили потужності і стали працювати на перспективу.
РБК-Україна На якому етапі реалізації знаходиться ідея щодо створення в області регіонального представництва державного концерну «Укрспирт»?
С.С.: Законодавчо ми зараз не можемо цього зробити. Було видано постанову про ліквідацію всіх регіональних відділень «Укрспирту». Але ми все одно шукаємо іншу форму, щоб об'єднати спиртзаводи області в одне ціле. Це може бути ініціатива самих керівників підприємств.
РБК-Україна: Наскільки такий досвід затребуваний в інших областях?
С.С.: Таких прецедентів в Україні немає. Але обласне управління, що займається спиртом, може стати подобою ринку спирту, який зможе вивести підприємства на більш високий рівень. Це дозволить легше вести переговори з покупцями і простіше реалізовувати продукцію. Але говорити про це ще рано.
РБК-Україна: 13 липня були звільнені всі працівники ВАТ «Сумський м'ясокомбінат», яке колись було найбільш потужним м'ясопереробним підприємством в області. Залишився борг у 30 млн грн., Працівники не отримували зарплату півтора року. Як була допущена така ситуація?
С.С.: Причина - безгосподарність. Обов'язково візьму ситуацію на контроль.
РБК-Україна: У вас були контакти з головним акціонером м'ясокомбінату Володимиром Щербанем?
С.С.: Не було.
РБК-Україна: Якщо швидко не продати майновий комплекс цього підприємства, він знеціниться.
С.С.: Ми займаємося цим питанням. На роботу таких підприємств сильно впливають зовнішні фактори. На галузь було видано 243 ліцензії на ввезення м'яса з-за кордону. Ми перетворилися в країну імпорту, хоча були країною експорту. В Україну імпортовано близько 4 млн т м'яса, хоча потреба країни - 2 млн т.
Будь-яке виробництво вимагає спокою і стабільного середовища. Виробництво не можна запустити за кілька місяців, це монотонна щоденна робота, що вимагає бізнес-плану, кадрового забезпечення, а вже потім залучення грошей і формування проекту.
РБК-Україна: Так що буде з м'ясопереробної галуззю області? Залишилось працювати лише одне велике підприємство - Конотопський м'ясокомбінат.
С.С.: Це приватна власність. Але я обов'язково зустрінуся з керівниками м'ясокомбінатів, щоб знайти вихід. М'ясна продукція, що випускається в області, яка продається в супермаркетах області, становить лише 10% від загальної кількості. Наша якісна продукція не представлена в місцевих супермаркетах.
РБК-Україна: Чому сумська продукція не з'являється на місцевих прилавках?
С.С.: Власники великих супермаркетів Сум - з Дніпропетровську та інших міст. Вони не зацікавлені в тому, щоб ця продукція була на прилавках, хоча наша продукція має високу якість.
РБК-Україна: За іншими напрямками немає подібних проблем?
С.С.: Така ж ситуація з борошном. Приміром, продукція Кролевецького комбінату хлібопродуктів (КХП) не присутня в області. Раніше комусь було нецікаво пускати Кролевецький КХП на ринок Сумської обл., хоча це державне підприємство входить в десятку кращих в Україні за рейтингом незалежних видань. Кролевецький КХП орієнтований на експорт, співпрацює з Центрально-Африканською Республікою, Індонезією, Молдовою. Підприємство отримало акредитацію за ISO, отримує сертифікат SNI (сертифікат Індонезії). Підписано контракт з 200-мільйонною Індонезією, яка не виробляє свого борошна. Основним постачальником борошна для неї є Туреччина, хоча Україна, як зернова країна, має колосальний потенціал, але виявляється сировинним придатком. Ми повинні бути країною глибокої переробки і пропонувати якісний кінцевий продукт на експорт, це стосується ковбасних виробів, борошна та інших товарів.
РБК-Україна: Чи правда, що основним кредитором Кролевецького КХП є київська фірма ТОВ «Інвестиційні програми», засновником якої є дружина глави Сумської ОДА Юрія Чмиря?
С.С.: Ця компанія є кредитором Кролевецького КХП. Що стосується засновника, то давайте зайдемо з іншого боку. Питання - в показниках підприємства. Воно переробляє щомісячно 6 тис. т зерна, там працюють 326 осіб. Середня зарплата - одна з найвищих в галузі по регіону (2200 грн.), Хоча на деяких аналогічних підприємствах платять по 950 грн. Працівники Кролевецького КХП соціально захищені, щорічно їздять на відпочинок і впевнені у стабільності підприємства. Відновлено роботу підсобного господарства - це 400 голів свиней. Повторюся: КХП входить в десятку кращих в Україні. Поновлюються кадри, щодня йде пошук молодих фахівців, ведеться модернізація.
Хто засновник фірми «Інвестиційні програми», я не знаю.
РБК-Україна: Але за інформацією з відкритих джерел, дружина губернатора - засновник цієї фірми.
С.С.: Якщо навіть і так, то в першу чергу слід дивитися на високі показники і стабільність підприємства.
РБК-Україна: Це добре, але якщо у губернатора є бізнес, то він буде зацікавлений у розвитку своїх підприємств, а не області в цілому!
С.С.: Губернатор зацікавлений у розвитку бізнесу області в цілому. Повірте мені, адже я знаю Юрія Павловича!
РБК-Україна: Хочете сказати, що він не впливає на розвиток Кролевецького КХП?
С.С.: Не впливає.
РБК-Україна: А раніше впливав?
С.С.: І раніше не впливав. Це підприємство розвивалося самостійно. Там є кредитори, але вони не втручаються в роботу, а допомагають підприємству.
РБК-Україна: Я правильно зрозумів, що Ви не підтверджує і не спростовує інформацію про засновників фірми «Інвестиційні програми»?
С.С.: Так.
РБК-Україна: Чи правда, що ця фірма намагалася встановити контроль над Кролевецький КХП?
С.С.: Ні, цього не було. Цей комбінат перебуває у власності держави і входить до ДАК «Хліб України». Марно намагатися встановити контроль над ним.
РБК-Україна: Якщо Юрій Чмирь не пов'язаний з Кролевецький КХП, то як пояснити, що він обрав Вас, колишнього директора цього комбінату, на посаду свого заступника?
С.С.: Підхід полягає не в тому, що хтось з кимось пов'язаний, адже я знаю Юрія Павловича не один рік. Не хотілося б акцентувати увагу на моїх професійних якостях, але показники роботи Кролевецького КХП, які я озвучив, як раз і були мотивацією. Він мені зробив пропозицію працювати з ним в команді, мотивуючи тільки успіхами КХП на території України. Інших мотивів не було.
РБК-Україна: Чи підвищиться найближчим часом вартість хліба?
С.С.: Найближчим часом не повинна. Але є об'єктивні чинники, такі, як важка збиральна кампанія. Багато озимих культур вигоріло. У світі в цілому великі проблеми з ринком зерна. Ви ж бачите, які зараз кліматичні умови?! Це впливає на врожай.
РБК-Україна: Який прогноз по збору врожаю в цьому році?
С.С.: По області плануємо зібрати 1,8 млн т зерна. Минулого року було 2,1 млн т.
РБК-Україна: Яка ситуація з цукровою галуззю? Адже колись область славилася своїми цукровими заводами.
С.С.: В області було 12 заводів, залишилися лише 2 працюючих - Жовтневий та Угроїдський. На Угроїдському заводі заплановано переробити в цьому році 104 тис. т буряка, на Жовтневому - 160 тис. т буряка. У перспективі ми опрацьовуємо варіант будівництва в області ще одного сучасного переробного цукрового заводу. Є інвестор, але поки не можу озвучити його ім'я.
РБК-Україна: Які пропозиції від інвесторів по сільському господарству?
С.С.: Є внутрішні інвестиції. У Конотопському районі - господарство «Вітчизна» Сергія Чижика. У нього великі молочні стада - 400 голів великої рогатої худоби. У перспективі - до 1 тис. голів. Створення місця для одного поголів'я разом з комплексом - близько 40 тис. грн. Загальна вартість проекту сягне 40 млн. грн.
У Краснопільському районі є підприємство «Чарівний світанок». У них в свинокомплексі 10 тис. голів. Зарплата на цьому підприємстві - більше 2 тис. грн., Середній вік працівників - 37 років.
Гроші - це інструмент. На чолі кута повинен бути кадровий потенціал країни. Влада повинна разом з вузами, товаровиробниками поставити мету - готувати хороших фахівців. Я проводив співбесіду на базі Сумського національного аграрного університету з випускниками для відбору в резерв. Керівники підприємств зараз самостійно шукають фахівців, їм потрібна підтримка влади.
РБК-Україна: Назвіть інших інвесторів.
С.С.: У мене була зустріч з гендиректором компанії «Вімм-Білль-Данн» в Україні, що володіє Буринський молокозаводом, Андрієм Наумовим. Я зустрічався з керівництвом компанії «Гадячсир». Я запропонував їм партнерські відносини, допомогу в розвитку їхнього бізнесу.
РБК-Україна: Чи правда, що ВАТ «Миронівський хлібокомбінат» планує вкладати великі інвестиції в область?
С.С.: Миронівський «хлібокомбінат» працює в Роменському районі. Він уже взяв в оренду 10 тис. га землі, а в перспективі має намір розширитися до 50 тис. га і побудувати комплекс на Сумщині.
РБК-Україна: Губернатор запевнив, що іноземний інвестор готовий будувати корівники на Сумщині.
С.С.: Є пропозиції з боку Латвії та інших країн ЄС з установки корівників. Виробництво молока - це довгограючий процес, прибуток приходить через 6-7 років. Є багато пропозицій від «Вімм-Білль-Данн». Вони просять, щоб ми визначили 2-3 господарства. Вони виступлять гарантом перед банком для видачі кредиту. Ми повинні бути впевнені в поверненні цих коштів, щоб не підвести партнера. «Вімм-Білль-Данн» готове підписати контракт між своїм молокозаводом та цими господарства про співпрацю. Це буде 1 тис. голів великої рогатої худоби, близько 40 млн грн.
Спілкувався Дмитро Литовченко
