Ринок праці скувало холодами
Юрій Панченко, економічний оглядач, спеціально для РБК-Україна
Затяжна економічна криза безпосередньо вплинула на український ринок праці.
При цьому формально ситуація виглядає не найгіршим чином. Наприклад, за даними Держстату, середня зарплата в Україні за підсумками вересня зросла на 3,3%, сягнувши 3481 грн. Саме по собі таке зростання зарплат протягом одного місяця - дуже хороший показник. Однак є два фактори, які ставлять під сумнів позитив цієї новини.
По-перше, початок осені - традиційний період перегляду зарплат. Зазвичай українські компанії коригують свої зарплатні відомості два рази на рік: після нового року (у січні-лютому) і на початку осені (у вересні-жовтні).
Саме тому за підсумками вересня можна було очікувати більшого зростання зарплат. Тим більше, разом з переглядом ставок у вересні компанії традиційно після літнього застою розширювали свій штат.
Статистика вересня показує - збільшення штатних одиниць в країні не спостерігалося. Більше того, за підсумками першого місяця осені кількість штатних працівників в Україні знизилася на 2,5% до 8,81 млн.
Зменшення кількості робочих місць спостерігалося практично у всіх галузях, навіть у сільському господарстві (-1%), де сезонне зростання вакансій був особливо помітний. Винятком, де спостерігався невеликий, у межах статистичної похибки, зростання штату, були операції з нерухомістю та сектор телекомунікацій. Як видно, ці дві сфери краще за інших переносять економічну кризу.
Другим фактором, що дає змогу говорити, що нинішнє зростання зарплат носить лише формальний характер, - регіональна розбивка цього зростання. Більше ніж у половині регіонів країни зростання зарплат виявилося мінімальним або ж замість нього спостерігався спад. Наприклад, у Києві зарплати зросли лише на 0,7%.
У свою чергу загальне зростання зарплат було забезпечено статистикою двох областей Донбасу. Згідно зі статистикою, середня зарплата в Донецькій області зросла на 19,9%, а в Луганській - на 14,7%. У самому Держстаті, втім, уточнюють - ці дані є попередніми. У свою чергу таке стрімке зростання зарплат в економічно неблагополучному регіоні пояснюється наднизької базою порівняння - частина підприємств лише нещодавно відновили свою роботу й стали виплачувати зарплати.
Ця статистика не враховує результати компаній, які не потрапили звіту в Держстат, - а в одній Луганській області таких виявилося більше половини. З великою ймовірністю можна стверджувати, що на таких підприємствах - а це компанії, що знаходяться в зоні АТО, - ситуація з зарплатою набагато гірша, а значить - двозначне зростання зарплат на Донбасі вкрай сумнівне.
Втім, навіть без урахування такої корекції нинішні середні зарплати в регіоні набагато нижчі торішніх. У Донецькій області вони становлять лише 93,8% від рівня річної давності, а в Луганській області - 95,9% відповідно.
Більше того, навіть формальний, забезпечений в основному статистичним ефектом, зростання зарплат з працею компенсує зростання споживчих цін. За підсумками вересня реальні зарплати в країні зросли лише на 0,3%. Водночас порівняно з вереснем минулого року реальні доходи українців впали 11,4%. Останній раз таке різке падіння доходів спостерігалося в Україні в далекому 2009 році - в розпал першої хвилі економічної кризи.
Затяжний характер кризи не дає змогу розраховувати на зростання зарплат і в наступних місяцях. Досвід спілкування з бізнесом показує, до стабілізації ситуації практично ніхто не планує збільшення витрат на оплату праці. Єдиний позитив - після масових скорочень 2009 року більшість компаній не розширювали свій штат без необхідності. Як результат - у нинішній ситуації подальше скорочення персоналу буде вже не "скиданням баласту", а "різанням по-живому". Саме тому компанії поки не планують оптимізацію свого персоналу.
Враховуючи, що спад української економіки зараз прогнозується як мінімум до середини наступного року, очевидно, що це безпосередньо впливає на найближчі плани бізнесу. У січні нинішнього року криза також вплинула на оплату праці. Однак тоді результатом такої економії була відмова від виплат новорічних бонусів. Невелике підвищення зарплат на початку року все ж було здійснене. Тепер же корекція може бути куди більш болючою.
Заморожування ринку праці безпосередньо впливає на купівельні спроможності українців.
Нинішня ситуація на ринку праці лише посилює цю проблему. Наприклад, за даними GfK Ukraine, індекс споживчих настроїв українців у вересні продовжив падіння. Серед іншого, українці стали гірше оцінювати своє матеріальне становище і перспективу вітчизняної економіки. Як результат - зникає прагнення громадян робити великі покупки.
Якщо в минулому році збереження високого попиту з боку домогосподарств утримало українську економіку від падіння, то в нинішньому спостерігається зворотна ситуація. Низький внутрішній попит, викликаний у тому числі різкою девальвацією гривні, є важливим чинником нинішнього спаду. Його вплив можна порівняти з проблемами українських експортерів на російському ринку.
Переломити негативний тренд може лише різке поліпшення української економіки, що додасть впевненості і роботодавцям, і працівникам. Поки перспективи такого різкого поліпшення виглядають сумнівними.
Втім, за словами міністра фінансів Олександра Шлапака, економічна статистика вересня виявилася несподівано позитивною. За його словами, є підстави очікувати, що у своєму падінні українська економіка вже досягла дна, а значить, нас чекає нехай повільне і нестабільне, але відновлення.
Підтвердження таких прогнозів статистикою наступних місяців може вплинути на плани бізнесу. Саме це і залишає надію, що ринок праці чекає відновлення все ж швидше, ніж через рік.
