Руслан Крамаренко: “Активна співпраця з венчура із Силіконової долини ми почнемо вже у вересні”

Залучити іноземних інвесторів в економіку Києва столична влада намагається шляхом проведення публічних заходів. Так, на Першому київському інвестиційному форумі в кінці березня презентувалася Стратегія розвитку Києва до 2025 р. Зараз за підсумками форуму в роботі знаходяться близько 2,5 тис. проектів, повідомив Руслан Крамаренко, заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА). До вересня по більшій частині цих проектів буде завершено техніко-економічне обгрунтування і тендерна документація, запевнив Крамаренко. Також в інтерв'ю РБК-Україна він розповів про результати квітневого форуму венчурів з Кремнієвої долини в Києві.

РБК-Україна: Який сумарний підсумок форуму венчурів?

Руслан Крамаренко: Київ отримав дуже позитивний досвід, хоча не обійшлося без казусів. У перший день свого візиту венчури були у посла США Джона Теффта, який розповів, що вони потрапили до дуже корумпованої країни. Але вже до кінця цього ж дня настрій венчурів значно покращився - вони побачили наші дата-центри, наш рівень проникнення Інтернету. Враження від слів посла, таким чином, було нівельовано.

До речі, мало хто вірив, що нам вдасться провести форум такого рівня. Багато хто намагався зробити аналогічний проект - і Наталія Королевська, і Вікторія Тігіпко. Але вдалося провести форум саме нам.

Особлива удача в тому, що раніше бізнес-інкубатори і власники стартапів рекламували виключно себе. А ми змогли побудувати міст між Києвом і Силіконової долиною.

РБК-України: Головне, щоб по цьому мосту рух став двостороннім. Які реакції з боку венчурів?

Руслан Крамаренко: Наприклад, 70% з венчурів, які приїжджали, відвідають Євро-2012. Тобто, приїдуть вони вже не одні, а сім'ями та друзями. Це, звичайно, можна розцінювати як жарт, але це важливий контакт - емоційний. І він встановлений.

А якщо говорити зовсім серйозно - вони готові працювати з нами. Майже всі дали свої фідбек, в яких передбачені варіанти співпраці, від запуску систем навчання для бажаючих робити стартапи - до більш масштабних програм, що включають інвестування в проекти. Перший освітній модуль в Києві пройде наприкінці червня.

Майже кожен з венчурів, з тих, які відвідали форум, - люди з багатими біографіями. Багато з Азії, Європи. Вони вже пройшли той непростий шлях, який ми тільки починаємо. Тому вони відкриті до нових форм роботи.

Ми придумали кілька розумних робочих схем. Внутрішні консультації за цими схемами завершуються. І коли венчури приїдуть на футбол, ми розбавимо їхній відпочинок роботою. Літо буде зайнято організаційним періодом, а активна співпраця почнемо вже у вересні.

РБК-Україна: Наскільки відомо, венчури вже вибрали кілька стартапів під фінансування.

Руслан Крамаренко: Було представлено 20 стартапів, вибрали три. Активні переговори зараз йдуть з Best.Ua. Більш детально розповісти не можу, оскільки переговори йдуть безпосередньо і я не можу порушувати таємницю переговорів.

Але в найближчих планах розширити київський конкурс - зробити всеукраїнський конкурс IT-проектів. Силіконовій долині цікаві дуже багато напрямків в області IT-технологій. У той же час, місту цікавіші проекти, пов'язані з реальним міським господарством.

РБК-Україна: В той же час, програма «розумних світлофорів» впроваджується вже мінімум п'ять років.

Руслан Крамаренко: Це ті проекти, які впроваджувалися, але недовпроводжувались. І в цьому складність. Так, я з першого дня хочу, щоб працювали світлові табло на Бажана і Теліги, але там теж свої хвости - кримінальні справи, незавершені тендера, арештоване обладнання. У червні, начебто, ці табло повинні почати працювати. Але це я до того, що перебудовувати завжди важче, ніж будувати з нуля.

РБК-Україна: В центрі уваги на форумі венчурів був проект Bionic Hill. Які його перспективи? Або це стане черговим прекрасним проектом, який зависне на півдорозі до реалізації?

Руслан Крамаренко: Цей проект не був у центрі уваги венчурів. Ми на його прикладі хотіли показати масштаби, з якими ми можемо працювати, кількість наших IT-фахівців.

До речі, кількість IT-фахівців підтвердив і Теффт, і статистика його підтверджує - Україна входить до п'ятірки провідних країн за цим показником. А з офшорного програмування - до трійки лідерів.

Тому Bionic Hill був представлений як абсолютно реальний проект - у нас ведуться переговори з компаніями, які можуть відкрити в ньому свої офіси.

Прожектом, як «Київ Сіті», чия історія тягнеться з 2001 р., Bionic Hill не стане, тому що земля під ним не знаходиться в міській власності. Це приватна ініціатива і місту тут необхідно просто не заважати.

РБК-Україна: Компанія, якій належить ділянка, хотіла спочатку будувати житло, але потім у неї щось не заладилося. І тому народилася ідея Bionic Hill?

Руслан Крамаренко: Ідея будівництва чергового спального району, вважаю, трохи невірна. Спочатку треба створювати робочі місця, а потім уже будувати житловий район. А робочі місця можна створити там, де є недорога оренда.

РБК-Україна: Є якісь гарантії, що у разі запуску Bionic Hill він не перетвориться в мегаофіс з дешевими приміщеннями для всіх бажаючих, а не IT-компаній?

Руслан Крамаренко: По-перше, ми позиціонуємо Bionic Hill як IT-містечко. Відповідно, ведемо переговори саме з профільними компаніями.

По-друге, депутати Верховної Ради зараз розробляють два законопроекти - по технопаркам і інноваційним паркам. Ми маємо намір, у разі ухвалення цих законів, надати Bionic Hill саме такий статус. В законах будуть прописані критерії, що визначають компанії, які беруть участь у створенні і роботі технопарків.

Крім того, якщо ми з центру міста перемістимо на околицю офісні приміщення, городяни будуть тільки щасливі.

РБК-України: Безумовно. Більшість учасників опитування РБК-Україна визначили розширення інфраструктури лівого берега як пріоритет у розвитку Києва. Але все одно в такого роду проектах криється ризик. Наприклад, російське Сколково.

Руслан Крамаренко: Але ми ж не маємо ілюзій і не збираємося будувати чергове Сколково або Силіконову долину. Наступати на чужі граблі ми не мають наміру - Україна таке не потягне. Бюджет того ж Сколково - близько 50 млрд дол., при щорічних інвестиціях в районі 5 млрд дол. Про такі цифри і мова не йде.

Ми відштовхуємося від реалій. Наприклад, IBM збирається побудувати центр обслуговування своїх клієнтів в країнах Східної Європи - на 2,5-3 тис. робочих місць. І ми беремо участь в цьому конкурсі. І це не єдиний приклад - дуже багато компаній розглядають можливість перенесення своїх офісів із Західної Європи до Східної.

З іншого боку, місту потрібні офісні приміщення, які дадуть місту певні податкові і орендні надходження. Крім того, як показав досвід Силіконової долини, концентрація фахівців в одній локації зручна самим компаніям - вони, звичайно, перетікають з компанії в компанію, але нікуди не діваються.

Завдяки інноваційному парку планується створення 35 тис. нових робочих місць, які забезпечать зростання валового регіонального продукту і надходження тільки ПДФО менше 600 млн грн на рік. Зі свого боку місто гарантує підтримку проекту Bioniac Hill і бере на себе витрати по будівництву дороги до парку і проведення всіх необхідних інженерних мереж.

РБК-Україна: До речі, ідея, що обговорювалася ще в минулому році - створення муніципального IT-містечка. Ця ідея піднімалася на зустрічі з венчура? На якому етапі проект?

Руслан Крамаренко: Після спілкування з венчурами я остаточно зрозумів, що створення комунального бізнес-інкубатора - це утопія.

Припустимо, створимо ми цей бізнес-інкубатор. Що це буде означати? Дешеву оренду і якусь фінансову підтримку від міста.

Що буде далі? Обов'язково подзвонить якась досить шанована людина і попросить за «дуже хорошу компанію», якій потрібні, умовно, 150 кв. м недорогоъ оренди і деяка кількість грошей. При наявності в столиці неймовірної кількості таких шанованих людей, ми офіс заповнимо за тиждень.

Вигнати цих людей з офісу буде вже неможливо. І на виході ми не отримаємо не те що IT-містечко, але, в кращому разі, там не буде офшорних компаній.

РБК-Україна: Не факт, що не буде офшорних компаній.

Руслан Крамаренко: Саме, не факт. Тому зі спілкування з венчурами я виніс, що правильніше створити умови для розвитку бізнес-інкубаторів, налагодити навчання стартаперів та допомогти їм з просуванням. Для міста це краще, оскільки через такі проекти громада теж братиме участь в цих бізнесах.

Враховуючи, що проекти були з усією Україною, ми можемо саме в Києві налагодити реалізацію проектів та бізнес-інкубаторів.

РБК-Україна: Участь у бізнесі - це зрозуміло. Але як приватні бізнес-інкбатори можуть співпрацювати з містом, є приклади?

Руслан Крамаренко: Наприклад, схема руху міського транспорту народилася в приватному бізнес-інкубаторі. «Картка киянина» - теж. Ідея «Картки школяра» прийшла зі шкільного конкурсу проектів.

Наша задача, щоб ці підприємці залишалися тут, працювали тут. Саме в цьому головна задача міста. У нас ніша інкубаторів не зайнята, хоча стоять стартапів все більше. В результаті все більше число проектів шукає підтримку в Росії, Європі та США.

І самі венчури рекомендували бізнес-інкубаторів поменше займатися глобалістикою і побільше - рішенням локальних задач, в межах міста, країни. Цьому процесу треба посприяти, щоб фахівці не шукали інші місця для реалізації своїх ідей. Інакше програмістів-гастарбайтерів в світі буде дуже багато, а тут не буде програмістів. Тут повинен бути попит на IT-фахівців.

РБК-Україна: У якому форматі приватні інкубатори можуть співпрацювати зі стартаперами та з містом?

Руслан Крамаренко: Це їх право вибирати, в якій формі співпрацювати. Я минулого року відвідував Кремнієву долину і зустрічався з керівниками найбільших інкубаторів. У США кількість претендентів на одне місце, наприклад в Y Combinator і 500 Startups, часто перевищує конкурс в Стенфордському університеті.

Є два основних підходи - одні інкубатори надають консалтингові послуги і допомагають презентувати проект інвестору, інші - забезпечують майбутніх підприємців офісом, фінансами і технічною базою.

Класичний інкубатор надає компанії інфраструктуру, офіс, організовує освітні заходи. В деяких випадках також пропонуються невеликі інвестиції.

Ще один тип інкубаторів називається акселераторами. Вони працюють з проектом, що пройшов конкурс, індивідуально, залучаючи фінансові ресурси і досвідчених експертів-менторів. Головне завдання акселераторів полягає в тому, щоб спільно з стартаперам за обмежений період створити інвестиційно-привабливий продукт на рівні робочої версії або прототипу.

Взаємовідносини стартапера з інкубатором можуть будуватися як на платній, так і на безкоштовній основі. У першому випадку за фіксовану плату підприємець отримує доступ до навчальної програми, семінарів і коучингової сесії. Або за розміщення стартапа інкубатор отримує невелику частку в бізнесі.

РБК-України: Зрозуміло, що перший варіант, коли підприємець зберігає за собою право на бізнес, більш прийнятно. Але тоді він повинен мати 10-20 тис. дол. на консалтингові послуги, на початкові вкладення. Чи можливо на цьому етапі участь міста, наприклад пільгове кредитування такого навчання?

Руслан Крамаренко: Я бачу інше рішення. Є ряд організацій, які дають гранти на подібне навчання. Це не кредит, який треба повертати. Місто в цей ситуації може виступити посередником - допомагати стартаперам правильно оформляти грантові заявки і знаходити для них оптимального донора.

Але! Для цього місто має наростити «відсоток засвоюваності» грантів. Грубо кажучи, скласти для себе певну успішну кредитну історію. Поки на рахунку міста мінімальну кількість грантів, я маю на увазі всі сфери. А той, хто коли-небудь працював в цій сфері, знає, що найважче дається перший грант, наступні даються легше.

У зв'язку з цим ми зараз ставимо завдання для всіх міських служб відпрацювати всі можливі варіанти по грантовим програмам, і цілитися не на ті, де дають більше грошей, а на ті, які зможемо максимально швидко реалізувати. Коли у нас вже буде якась історія успішної роботи з грантами, нам буде легше отримувати нові, буде відпрацьований алгоритм і буде створена своя репутація на цьому ринку.

РБК-Україна: Венчурами розглядалися проекти з управління міським господарством, зокрема, транспортними потоками?

Руслан Крамаренко: Зараз компанія BSG за підтримки Фонду «Ефективне управління» зосередилася на розробці централізованої системи управління транспортом. До липня-серпня повинні дати своє бачення з цього питання.

РБК-Україна: Важливий момент розвитку транспортної складової - будівництво метро на Троєщину. Чи будуть інвестиції, чиї і на яких умовах?

Руслан Крамаренко: З моєї точки зору, це найцікавіший з існуючих проектів. По-перше, не така велика протяжність цієї гілки.

По-друге, це лівий берег, значить, глибина залягання буде невелика - навіть якщо будувати по вул. Маяковського. А це суттєво знижує і вартість робіт, і швидкість введення в експлуатацію. Крім того, ця гілка може тарифікуватися за окремою сіткою, зі своїм рухомим складом.

Зараз дев'ять компаній подали свої пропозиції на розробку бізнес-плану та схеми фінансового закриття процесу. Відповісти сьогодні на запитання, коли, які і на яких умовах зайдуть гроші, неможливо.

Першого червня пройде розкриття документації. Отже, на березень 2013 р. буде проведено конкурс на залучення інвестора за розробленою схемою фінансування.

А сьогодні треба врахувати витрати, які вже зроблені, вартість землі. Необхідно буде зрозуміти рівень собівартості та плати за проїзд. І потім вже буде формуватися бізнес-план.

РБК-Україна: Які компанії беруть участь в конкурсі?

Руслан Крамаренко: Французи, канадці, росіяни, німці. Немає жодної компанії-метелика. Інвесткоміссія буде проходити у відкритому режимі.

РБК-Україна: І по перехоплювальним парковкам на в'їзді до міста: на якому етапі реалізація проекту?

Руслан Крамаренко: На етапі розробки документації та оформлення земельних ділянок, згідно раніше заявленим планам. На найближчу сесію міськради буде винесено питання про землевідведення під КП «Київпарксервіс».

Спілкувався Антон Подлуцький

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся