"Роттердам" народив мишу

Електроенергія для промисловості знову дорожчає Електроенергія для промисловості знову дорожчає
Електроенергія для промисловості знову дорожчає, проте це ніяк не пов'язано з "роттердамською" формулою розрахунку собівартості вугілля для теплової генерації, як стверджують багато експертів. Справжня причина – зниження виробництва електроенергії атомними станціями, збільшення вартості інвестпрограм для гідроенергетиків і підвищення тарифів для теплоелектроцентралей (ТЕЦ), стверджують експерти. Саме ці три види генерації виграють від зростання цін для промспоживачів, в той час як ТЕС, а з ними і вугільні шахти, змушені будуть сидіти чи не на голодному пайку.

Електроенергія для промисловості знову дорожчає, проте це ніяк не пов'язано з "роттердамською" формулою розрахунку собівартості вугілля для теплової генерації, як стверджують багато експертів. Справжня причина – зниження виробництва електроенергії атомними станціями, збільшення вартості інвестпрограм для гідроенергетиків і підвищення тарифів для теплоелектроцентралей (ТЕЦ), стверджують експерти. Саме ці три види генерації виграють від зростання цін для промспоживачів, в той час як ТЕС, а з ними і вугільні шахти, змушені будуть сидіти чи не на голодному пайку.

Порт, покритий міфами

Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) в черговий раз підвищила оптову ринкову ціну електроенергії. При цьому зростання виявилось вищим за планове, що, втім, навряд чи істотно позначиться на гаманцях українців. "Крім послуг водоканалів, де частка електроенергії є значною, навряд чи варто говорити про якесь суттєве зростання цін на товари та послуги в результаті зростання тарифів на електроенергію для промисловості. Також не очікую великої інфляційного тиску в результаті", - зазначає заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко.


Спочатку у всіх бідах звинувачували так звану "роттердамську" формулу. Згідно з цією методикою, прийнятою НКРЕКП в березні і готової до застосування з квітня, ціна вугілля при розрахунку собівартості виробництва кіловат-години буде закладатися на основі вартості вугілля в порту Роттердама з урахуванням доставки в український порт і розвантаження там.

Чому через Роттердам, якщо є своє вугілля, а також поставки з неконтрольованих територій Донецької та Луганської областей? Якщо коротко, то такі аргументи.

По-перше, досі собівартість, а значить і тарифи – визначалися регулятором (читай: державою) в адміністративному порядку без прив'язки до світового контексту-незалежно від того, імпортувався ресурс чи вироблявся в країні. Поява зрозумілої формули – перший крок до цивілізованого ринку вугілля і ринку електроенергії.

По-друге, з ОРДЛО імпортується близько 40% вугілля антрацитових. Одноразове припинення поставок (як це було на початку червня через транспортні збої) відразу ставить ТЕС, які працюють на антрациті, на межу виживання, а країну – перед особою віялових відключень. Потрібен ресурс для оперативної закупівлі імпортного палива.

Однак опоненти побачили в новій формулі лише загрози та потенціал "зайвого" заробітку для "тепловиків" і шахтарів. Чи виправдані були ці побоювання?

В кінці червня НКРЕКП озвучила цифри по збільшенню ОРЦ і тарифів для різних видів генерації. Тариф для "Енергоатому" підвищено з 45,42 копійок до 49,54 копійок за кВт-год (з 1 липня 2016 року), для гідроелектростанцій з 64,53 коп до 93,61 копійок. Також підвищені тарифи для ТЕЦ "Це" - на 3,76%, "Сумитеплоенерго" - на 6,94%, "Чернігівське Хімволокно" - на 4,11%, "Технова" - на 5,13%.

І тільки ТЕС (тобто, ті самі "тепловики", які повинні були "нажитися" на "роттердамській" формулі) чомусь опинилися за бортом підвищення тарифу і продовжують закуповувати вугілля за старою ціною, яка не передбачає ніякого "люфту" на імпорт у разі необхідності.

Атом і вода проти вугілля

Чому ж піднялася ОРЦ, якщо не через "Роттердам"? У першу чергу, експерти вказують на енергоблоки АЕС, які простоюють. Деякі з них зупинилися на планові ремонти, деякі – через неможливість закупівлі електростанціями ядерного палива. До цього додалася проблема з заблокованими рахунками "Енергоатому". В результаті прогнозні обсяги вироблення найдешевшої в країні електроенергії АЕС знизилися на цілих 10%.

Що це означає для решти ринку? "АЕС набирає ринок з найменшою ціною кіловата. Чим більша частка АЕС, тим нижче ОРЦ. Нижче атома фактично немає ціни. У них кВт-год коштує 49 копійок, у тепловій генерації – близько гривні, у ТЕЦ – близько 3 грн", - пояснює виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації "Енергетична асоціація України", колишній член НКРЕ Юрій Кияшко.

Тобто після зниження виробництва "атомкою" на 10%, вивільнену нішу необхідно буде заповнити за рахунок інших генеруючих компаній. А це значить – за рахунок більш дорогого кіловата. Виходить, зниження вироблення на АЕС призвело до збільшення собівартості виробництва кВт-години електроенергії для всієї системи.

Крім "атомників" "постаралися" також гідроенергетики. Як раз в цей період ПАТ "Укргідроенерго" отримало додатково близько 1 млрд грн на розвиток власної інфраструктури – добудову Дністровської та Канівської ГАЕС. Розвиток маневрових потужностей у довгостроковій перспективі, безумовно, важлива задача. Однак за реалізацію цих планів споживачам доведеться почати доплачувати вже сьогодні.

А що ж ТЕС і вугільна галузь? На засіданні Кабміну 1 липня міністр енергетики Ігор Насалик привселюдно заявив, що ціни на вугілля з моменту початку каденції цього уряду не виросли "ні на копійку". Тариф ж при цьому не тільки не підвищувалася, а навіть дещо знизився, складаючи сьогодні близько 99 коп. за кВт-год для підприємств теплової генерації. Цього не вистачить на закупівлю імпортного вугілля, якщо такі контракти доведеться укладати для забезпечення енергетичної безпеки країни, наприклад, з австралійськими або південноафриканськими постачальниками.

"При цьому "тепловики" залишилися при своєму інтересі, для них тариф не підвищений. На підвищення ОРЦ не вплинула зміна цін на вугілля, оскільки ціна фактично не змінилася, вона в тих же межах – 1200 грн за тонну для газової групи і 1300 грн/тонна для антрацитної", - вважає директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський.

За словами аналітика консалтингової компанії "Нюфолк" Геннадія Кобаля, сьогодні є проблеми з поставками вугілля, сировини для теплової генерації. "Проблема не вирішена і сьогодні вона стоїть навіть гостріше, ніж півроку чи рік тому. Накопичені запаси вугілля мінімальні і ми зараз навіть почали імпортувати якусь частину електроенергії. Було офіційне звернення до населення про те, що слід знизити споживання електроенергії. Питання насправді дуже просте: генерація потребує додаткових коштів", - відзначає експерт.

Дискутувати або працювати

Наскільки критичним може бути потенційне підвищення тарифів для ТЕС з включенням в них "гіпотетичної" імпортної складової? Нещодавно глава НКРЕКП Дмитро Вовк повідомив на своїй сторінці в Facebook, що ціни на електроенергію в Україні істотно нижчі за середньоєвропейські як для промислових, так і в особливості для побутових споживачів. Зокрема, згідно з поданим Вовком графіком, для населення найнижчі ціни в Сербії, Боснії і Герцеговині, Албанії, Молдові, Македонії, але вони в 2-3 рази вищі від українських, а середній рівень тарифу для населення в країнах Євросоюзу – 20 євроцентів/кіловат, або 5,4 грн/кВт-год без ПДВ. "Якщо в передових країнах Європи ціни на електричну енергію для побутових споживачів вищі в 10 разів, ніж в Україні, а для побутових споживачів вищі в середньому в 2 рази, то чи є ціни на електричну енергію в Україні конкурентними?" – зазначив глава НКРЭКУ у своєму блозі в Facebook.

Цією заявою Вовк фактично відповів на закиди прем'єра Володимира Гройсмана, який заявив, що чергове підвищення цін на електроенергію для промисловості робить українську економіку неконкурентоспроможною. Тоді ж прем'єр доручив розібратися, "що це за ріст і скільки це може продовжуватися".

На думку ж Вовка, наявність документа, що регламентує розрахунок цін – вже позитивний сигнал для інвестора. "25 років документа, що регламентує розрахунок цін, не було в принципі. Всі інвестори хочуть передбачуваності, він її дає... Будь-який інвестор з мінімальним розумінням буде очікувати ціни на рівні європейських, оскільки залізо варто зіставити, а законодавство буде гармонізуватися", – зазначив глава НКРЕКП.

Раніше він як раз і пояснював доцільність "роттердамської" формули необхідністю "підстрахувати" виробників електроенергії на випадок різкого припинення поставок з ОРДЛО.

Бажання інвесторів бачити зрозумілі і прозорі правила гри підтверджує і Ростислав Футало, представник компанії India Power в Україні, яка розглядає можливості приватизації у сфері енергетики. 30 червня на Українській енергетичній конференції він зазначив, що в будь-якому випадку, ручне регулювання – це погано.

"Це дає простір для зловживань. Не тільки я, але й інші інвестори ставили питання про те, що мають бути правила гри, законодавство - формули, щоб там не було, воно повинно бути стабільним і прогнозованим", - каже Ростислав Футало. "Інакше як інвестор вирахує максимально оптимальну ціну покупки, якщо він не знає один величезний фактор – тариф, наприклад, або розрахунки за нього, якщо він завтра зміниться чи випаде з формули, то ніхто з інвесторів не прийде", - додав Футало.

Експерти вважають, що дискусія повинна спрямовуватися у бік цивілізованого ринку, а не точкового неконкурентної боротьби. "Напевно, головна проблема, що прем'єр-міністр і глава НКРЕКП обговорюють дані тарифи, а не впроваджені об'єктивні ринкові механізми, які дозволять ринку реально визначити об'єктивну ціну. Замість того, щоб якимись політичними, регуляторними, адміністративними рішеннями визначалася дана ціна на такий базовий продукт як електроенергія", - каже власник компанії "Енергетичні ресурси України" Андрій Фаворов.

За його словами, згодом в країні повинен з'явитися відкритий ринок, на якому попит і пропозиція будуть балансувати один одного, і на якому буде визначатися об'єктивна ринкова ціна. "Тому що є ринкові індикативи, напевно, самий ліквідний цей той самий "Роттердам". Але як це правильно конвертувати для України – дискусія триває", - підсумував експерт.

On Top