Зростання економіки як головне завдання влади

Для зростання економіки на 8-10% в рік необхідно капіталізувати країну, при якій вартість українського бізнесу виросте в рази. Для підвищення капіталізації країни необхідні не тільки дешеві кредити і прямі іноземні інвестиції в економіку України, але і створення таких умов, при яких вітчизняному бізнесу буде вигідніше залишати зароблені мільярди в Україні і вкладати в розвиток економіки, а не виводити в офшори та на іноземні рахунки.

Для цього, безумовно, необхідна політична воля і довіру бізнесу до влади. На жаль, поки що ні того, ні іншого не спостерігається. За чотири роки влада не змогла створити рівні правила гри для бізнесу і як мені здається, час вже втрачено, за рік до виборів ліміт довіри до влади вичерпано.

Замість того щоб запустити реформу правоохоронних органів, судів, фіскальної служби і юстиції влада продовжує займатися імітацією і роздачею посад за принципом "свій-чужий", перетворивши конкурси передбачені законом про держслужбу у фарс.

Чи є варіанти виходу з цієї непростої ситуації? Звісно є - це ефективні, політично незаангажовані, управлінці, націлені на результат, а не на нескінченний процес.

І зараз все частіше такі тези звучать з непровладних таборів, як наприклад від А.С. Гриценко та інших опозиційних політиків: "Не було б того розриву в довірі, тих безглуздих кадрових призначень, було б все чесно і зрозуміло, без цієї брехні щоденної. Буквально з першого дня кадрових призначень люди б відчули: це професіонали. Це не" Рошен " і "Богдан", а люди, які беруться і ефективно працюють. Було дуже приємно чути чудовою англійською мовою слова Гриценка, який пояснює західним партнерам свій підхід до підбору чиновників по "трьох П" Професіоналізм, Порядність і Патріотизм!".

На жаль, для влади на перший план виходять майбутні вибори в наступному році. І для них ситуація невтішна, оскільки за результатами недавніх соц. досліджень більше 40 % українців не визначилися за кого голосувати. А це означає, що корекція рейтингів залежатиме вже не від визначились у своєму виборі, а від потенційної можливості наростити свій електорат. Дуже хотілося б сподіватися що слова Вакарчука не залишатися осторонь від політики означали б його підтримку єдиного кандидата від демократичної опозиції.

Саме з цієї причини в офісах конкуруючих БПП і БЮТ дуже нервово сприйняли соцопитування, при якому Вакарчук і Гриценко розділили перше місце в рейтингу довіри українців. А це означає, що саме у них є великий потенціал для зростання, про яке можуть тільки мріяти Порошенко, Тимошенко або Рабінович.

Успіх демократичних сил на виборах багато в чому буде залежати від готовності відмовитися від своїх особистих амбіцій, заради спільного результату та збереження країни. Тому важко не погодитися з автором статті, що консолідація і висунення єдиного кандидата в президента, якраз і є тим рецептом, який допоможе повернути довіру суспільства, бізнесу і західних партнерів до української влади.

У влади та бізнесу повинна складеться нульова толерантність до корупції і головне у тих і інших повинна бути повна впевненість у невідворотності жорсткого покарання за будь-які порушення, у свою чергу електронний уряд на блокчейні зробить держоргани прозорими і більш відповідальними.

Після прийняття нового ліберального податкового кодексу із обіцяних президентом і ним же спущеного на гальма податком на виведений капітал, проведення великої судової реформи, реформи правоохоронних органів і в першу чергу ДФС, амністію капіталів весь український бізнес стане спокійно платити податки в повній впевненості що всі конкуренти роблять теж саме, а влада в свою чергу не краде і звітує про ефективно витрачені гроші платників податків. Без цих умов нова "супер силова" структура НБФБ, яка створюється під президента, призведе лише до протесту бізнесу і відтоку капіталу.

Напівзаходи не працюють, для того щоб підвищити рівень життя і зупинити масову міграцію в країни ЄС працездатного населення необхідна рішучість влади, якій довірятиме суспільство.