Російське ембарго – нові можливості для агросектору України

Питання російського ембарго на українську продовольчу продукцію уже неодноразово обговорювалося в суспільстві і позиція Мінагрополітики однозначна - закриття ринку РФ не вплине на агросектор України.

Питання російського ембарго на українську продовольчу продукцію уже неодноразово обговорювалося в суспільстві і позиція Мінагрополітики однозначна - закриття ринку РФ не вплине на агросектор України.

Проте якщо раніше ця заборона мала вигляд радше погрози, то зараз не викликає сумнівів у реальності впровадження. Цікава аналогія: чим ймовірнішою для України ставала можливість запровадження зони вільної торгівлі з ЄС, тим реальнішим - російське ембарго.

І тут у мене немає жодних сумнівів: в даній ситуації нам гріх скаржитися. Адже триматися за російський ринок - ринок країни-агресора, країни з ворожим Україні політичним та державним режимом - не просто нерозумний, а пагубний і програшний вибір. Вибір без майбутнього.

А майбутнє - за європейськими, світовими стандартами якості, безпечності харчової продукції, модернізації виробництва та усього агросектору.

Якщо говорити мовою цифр, то товарообіг аграрною продукцією між Україною та Російською Федерацією за підсумками 10 місяців поточного року зменшився на близько 70% (на понад 1 млрд доларів США) порівняно з аналогічним періодом минулого року, і склав 456.2 млн дол. США.

У січні-жовтні поточного року обсяг експорту української сільськогосподарської продукції до Російської Федерації зменшився на 73% (на 683.2 млн дол. США) та склав 253,8 млн дол. США.

Китай, Індія та ряд інших країн витіснили Російську Федерацію з ТОП-10 імпортерів української продукції, при цьому частка експортованих до РФ сільськогосподарських товарів за даними митних органів впала до близько 2% за 10 місяців 2015 року.

Повністю припинились експортні поставки до Росії молока згущеного, масла тваринного, яєць птиці, готових чи консервованих продуктів з риби та ракоподібних, зернових злаків, насіння олійних культур, кондитерських виробів з цукру.

В той же час за деякими товарними позиціями експорт до Російської Федерації продовжується - це, зокрема, м'ясо та субпродукти, какао, вино, вироби із зерна та хлібних злаків, сіль, цукор, овочі, сири.

Вітчизняних товаровиробників можна зрозуміти - десятками років вони працюють на знайомому та добре освоєному великому російському ринку. Проте за тих обставин, що склалися, географічна диверсифікація аграрного експорту, переорієнтація на нові ринки, модернізація виробництва продукції - це не просто вимушена необхідність, це єдино можлива умова розвитку і процвітання АПК України.

Мій підхід - максимально диверсифікувати аграрний експорт та зосередитися на відкритті нових ринків збуту для української продукції. У нас уже є суттєві зрушення у цьому напрямку.

У 2015 році для вітчизняних підприємств-виробників столових яєць було відкрито ринок Ізраїлю, для виробників курятини - ринок Єгипту та готуємося до відкриття Саудівської Аравії. Відновлено експорт м'яса та м'ясних продуктів до Молдови, Вірменії, Узбекистану, Киргизії, молочної продукції - до Казахстану та Китаю. Очікуємо позитивних результатів від компетентних органів щодо відкриття ринку ЄС для українського молока та продукції насінництва.

А це означає, що ситуація із запровадженням Російською Федерацією заборони на імпорт українського продовольства не стане критичною для АПК України. Натомість, нам вдасться вийти із неї з гідністю - довівши, що вітчизняна продукція якісна, конкурентоспроможна та користується попитом в усьому світі.