Роман Чернега: "Половина робітників в Україні працюють нелегально"

Реформована Державна служба України з питань може не почати свою роботу у повному обсязі до кінця травня. Причина - брак кваліфікованих кадрів. Втім, все одне нова служба матиме більше повноважень и зможе впливати на працедавця в площинах офіційного оформлення співробітників та якості умов їх роботи. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега.

Реформована Державна служба України з питань праці може не почати свою роботу у повному обсязі до кінця травня. Причина - брак кваліфікованих кадрів. Втім, все одне нова служба матиме більше повноважень и зможе впливати на працедавця в площинах офіційного оформлення співробітників та якості умов їх роботи. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега.

"На жаль, у нас в країні досі немає культури охорони праці. Але самі керівники підприємств мають усвідомити, що безпека на виробництві - це економія передусім їхніх коштів, коли все працюватиме стабільно і вони не матимуть головного болю через аварії чи нещасні випадки на виробництві", - сказав, зокрема, в інтерв'ю Роман Чернега.

РБК-Україна: Раніше ви анонсували, що Державна служба з питань праці почне свою роботу наприкінці травня. До кінця місяця залишається близько тижня. Чи встигнете ви вкластися в обіцяні терміни?

Роман Чернега: Ця робота вже виконана майже на 80%. Є складнощі з добором кадрів. На жаль, багато керівників структур в областях підпадають під закон про очищення влади. Тож ми зараз проводимо відбір, співбесіди, щоб підібрати фахових патріотично налаштованих людей, які розуміють, що таке державницька функція і позиція.

Не хочу загадувати наперед, але, якщо ми встигнемо за тиждень дореєструвати всі обласні управління, то будемо цим тільки пишатись. Якщо ж ми все таки не встигнемо дореєструвати, то це, можливо, будуть лише дві-три області.

РБК-Україна: Чим відрізнятиметься робота новоствореної Держслужби з питань праці від Державної інспекції з питань праці, на базі якої вона була створена?

Роман Чернега: Раніше Державна інспекція з питань праці регулювала трудові відносини. Окремо був Держгірпромнагляд, який відповідав за охорону і безпеку праці. Крім того, функції з гігієни праці належали Санепідемслужбі.

Тобто можна сказати, що у Держслужбу з питань праці об'єднались два з половиною органи. Відомство не буде наділено якимись новими функціями - ми так само, як і раніше, займатимемося охороною праці.

Однак, ми будемо зміщувати акценти у своїй діяльності. Відомство більше не працюватиме як інспекція. Ми не хочемо, щоб нас сприймали, як каральний орган. Ми є службою, а служба передбачає повноваження у більш превентивній, профілактичній роботі.

Безумовно, державний нагляд має бути, адже ніколи не буде так, щоб всі роботодавці стали добросовісними і відповідальними. Тож інспекційна діяльність буде здійснюватись, однак акцент зміщуватиметься на попередження і роз'яснення.

На жаль, у нас в країні досі немає культури охорони праці. Але самі керівники підприємств мають усвідомити, що безпека на виробництві - це економія передусім їхніх коштів, коли все працюватиме стабільно і вони не матимуть головного болю через аварії чи нещасні випадки на виробництві.

Також слід зазначити, що кількість працівників, яка буде у Держслужбі, у два-три рази менша, ніж у багатьох інших країнах. Ми матимемо в середньому одного інспектора на район.

Приміром, у західних регіонах у районі може бути 10-15 виробництв. Якщо ж брати Дніпропетровську чи іншу промислову область, то їх можуть бути сотні. Тому ми матимемо певні складнощі, пов'язані з частотою відвідувань.

РБК-Україна: На одному зі своїх брифінгів ви заявили, що намагаєтесь повернути до свого відомства фахівців Держінспекції з питань праці та Держгірпромнагляду, які пішли у процесі реорганізації. Чим ви можете мотивувати ці кадри повернутись, якщо вони, приміром, вже знайшли роботу у приватному секторі, де зарплати значно вищі?

Роман Чернега: Нам вже вдається це зробити. Я не можу зацікавити людей достатньою зарплатою. Але, на велике щастя, до нас хочуть долучитись люди, для яких платня не є першочерговою мотивацією. Такий здоровий патріотизм не може не заслуговувати на похвалу.

РБК-Україна: Який відсоток співробітників залишився або повернувся у Держслужбу?

Роман Чернега: Я зараз не можу назвати точної цифри. Але у нас залишилась працювати, наприклад, половина фахівців, які відповідали за гігієну праці. Чимало людей вийшли на пенсію. Але найбільше кадрів ми втратили через тривалий процес реорганізації, коли люди повноцінно не працювали і не отримували заробітні плати, тому були змушені шукати нові місця роботи.

РБК-Україна: Наскільки трудове законодавство у сфері охорони праці зараз відповідає європейським стандартам?

Роман Чернега: Європейці і представники інших міжнародних організацій сказали нам ключову річ - ідеальної моделі у світі немає. Вони поважають ті напрацювання в українському національному законодавстві, які у нас вже є.

Однак, є низка моментів, які ми маємо змінити, відповідно до Конвенції Міжнародної організаціі праці, до якої ми долучились. Приміром, має бути законодавчо забезпечений безперешкодний доступ інспекторів на виробництво у будь-який час. Зараз наші інспектори, наприклад, йдучи повз будівництво і бачучи, що робітники працюють без захисних касок і відповідного огородження на поверхах, навіть не можуть зайти на територію такого об'єкту.

Нещодавно ми спільно з Міжнародною організацією праці провели семінар "Організація діяльності Державної служби праці", до якого були залучені іноземні експерти. За його підсумками, ми чекаємо на додаткові пропозиції від МОПу щодо того, що нам треба виправляти.

Але загалом вони досить позитивно оцінюють, те, що ми вже маємо. Дуже важливо що у нас є соціальний діалог і політична воля проводити якісні зміни, що теж відзначили європейці.

РБК-Україна: Чи готуєте ви зараз якісь законодавчі ініціативи щодо реформування відомства?

Роман Чернега: Зараз ми працюємо над тим, щоб зробити вже універсальний порядок проведення державного нагляду. Раніше Держінспекція, Держгірпромнагляд і санепідемслужба мали свої окремі порядки перевірок і здійснення контролю. Зараз ми це все зводимо в один документ, який запропонуємо на розгляд і прийняття уряду.

РБК-Україна: А наскільки відповідають європейським стандартам норми забезпечення прав працівників підприємств?

Роман Чернега: Минулого року вже було зроблено важливий крок за сприяння Верховної Ради. Раніше штраф за виявлене порушення щодо незадекларованої праці був менше 2 тис. грн. Зараз таке стягнення, у випадку виявлення факту неоформлення працівника, складає близько 30 тис. грн. Це вже є аргументом для працівника, коли він може вимагати від роботодавця офіційного оформлення.

Звісно, нам ще далеко до ідеальної форми співпраці між працівниками і роботодавцями, але ми вже стали на цей шлях. І завдяки соціальному діалогу ми вже бачимо розуміння з боку роботодавців і профспілок.

РБК-Україна: Скільки працівників в Україні зараз працює нелегально?

Роман Чернега: Якщо легально в Україні зараз працює близько 8,5-9,5 млн, то, на мою думку, десь половина людей працює нелегально.

РБК-Україна: Тобто близько 4 млн людей?

Роман Чернега: Так.

РБК-Україна: Чому ця цифра така велика, на вашу думку?

Роман Чернега: Я не можу сказати однозначно. Але у цій складній економічній ситуації, у якій зараз перебуває держава, люди самі погоджуються на нелегальну працю. Часто власник пропонує працівникові приміром дві тисячі гривень без оформлення або півтори з трудової книжкою. І тут вже постає питання вибору.

РБК-Україна: Як ви плануєте боротись із зарплатами у конвертах?

Роман Чернега: Ці питання лежать в одній площині. Наше відомство, так само як і податкова служба, Міністерство соціальної політики, служба зайнятості та інші структури, проводять роз'яснювальну роботу. Ті зміни, які були прийняті до податкового законодавства, дали роботодавцям можливість вибору: чим більшу зарплату вони платять, тим менший єдиний соціальний внесок їм треба платити до бюджету. Багато підприємців вже зараз стали на цей шлях і рахують економію.

РБК-Україна: Щороку на великих промислових підприємствах стаються десятки аварій, під час яких травмуються та гинуть люди. Чи не найгострішою ця проблема є на шахтах. Яким ви бачите вихід з цієї ситуації, враховуючи те, що у держави зараз немає коштів на модернізацію підприємств?

Роман Чернега: Ці випадки стаються зазвичай саме у приватному секторі. Тому це питання до власників і директорів таких підприємств: чому профілактичні заходи не здійснені належним чином. Приміром на шахті ім. Засядька, яка є однією з найпроблематичних за всю історію України, найбільш трагічні і багаточисельні травми і жертви. Все тому, що власник не забезпечує належних умов.

РБК-Україна: Чи були покарані винуватці хоча б однієї з таких трагедій?

Роман Чернега: Раніше, у 2000-х роках, коли внаслідок однієї з надзвичайних ситуацій на шахті ім. Засядька загинули більше 100 шахтарів, були відкриті кримінальні справи. Але мені важко сказати, чи був хтось притягнутий до відповідальності.

Я думаю, що держава безумовно мала б вжити певних заходів. Якщо брати статистику, то прокуратура порушує кримінальні справи по ряду інших випадків виробничого травматизму чи смертності, і директори чи спеціалісти з охорони праці можуть нести кримінальну відповідальність. Але таких випадків небагато.

РБК-Україна: Чому так?

Сергій Чернега: У нас не все гаразд з правовою культурою. Також, це може бути тільки моє припущення, але інколи постраждалі чи рідні відмовляються від заяв тому, що роботодавець виплачує компенсації чи унаслідок якихось інших причин. Мені важко сказати.

РБК-Україна: Що ви можете сказати про останню аварію на шахті ім. Засядька?

Роман Чернега: Зараз цю ситуацію ми взагалі не можемо проконтролювати, тому що шахта знаходиться на окупованій території.

Спілкувалась Юлія Молочко