Фатальна помилка: через що міг розбитися АН-26 під Харковом

Харків, П'ятниця 02 жовтня 2020 07:55
Фатальна помилка: через що міг розбитися АН-26 під Харковом
Місце катастрофи АН-26 (Фото: twitter.com/dialog.ua)
Автор: Олег Черниш

Літак АН-26, який виконував навчальні польоти з курсантами, зазнав аварії тиждень тому поблизу аеродрому в Чугуєві Харківської області. У катастрофі загинули 26 осіб. Чітких відповідей, чому так сталося, досі немає. Що насправді могло призвести до трагічної аварії – в матеріалі РБК-Україна.

Військово-транспортний літак АН-26 ввечері в п'ятницю, 25 вересня, виконував навчальні польоти з курсантами Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба. Студенти групами по 19-20 людина сідали в повітряне судно і під наглядом екіпажу з семи військових льотчиків виконували вправи і отримували штурманські навички.

Близько дев'яти годин вечора літак, на борту якого була остання група молодих курсантів, несподівано знизився, зробив різкий поворот вліво і вдарився крилом об землю недалеко від траси Київ–Харків.

На місці трагедії загинули 25 пасажирів АН-26, ще двоє курсантів змогли вибратися з палаючого літака. Один з них на наступний день помер у лікарні від отриманих важких травм. Єдиний, хто вижив – курсант В'ячеслав Золочевський – відбувся забоями і струсом мозку.

З перших днів трагедії чиновники висували різні версії катастрофи. Часто вони докорінно відрізнялися одна від іншої. Для розслідування причин аварії Кабінет міністрів створив спеціальну комісію, Міністерство оборони направило генеральну інспекцію, а Державне бюро розслідування відкрило кримінальне провадження.

Розкид за версіями

В ДБР розповіли, що на даний момент ведуть розслідування по чотирьох напрямках. Мова йде про можливі помилки екіпажу, керівників і організаторів польоту, технічні несправності літака або неналежний його ремонт та обслуговування.

Версія теракту або диверсії на борту літака також не відкидається, запевняє начальник Головного слідчого управління ДБР Максим Борчаковський. Разом з тим вона не є пріоритетною. Відповіді на це питання можуть дати тільки результати вибухотехнічної експертизи, яка ще тільки буде призначена, зазначив він.

Слідчий також пояснив, чому версія теракту не опинилася серед пріоритетних. "Інформація радіообміну "земля–повітря" і деякі інші первинні дані – саме на них ми ґрунтувалися для того, щоб висувати певні версії", – заявив Борчаковський.

Крім того, Державне бюро розслідувань також спростувало інформацію зі ЗМІ про відмову лівого двигуна АН-26. Слідство встановило, що вийшов з ладу вимірювач крутного моменту (ВКМ), але не сам двигун.

Встановлено, що пілот літака, побачивши проблеми з ВКМ, запросив посадку на аеродромі Чугуєва і почав знижуватися до нього, але не долетів буквально півтора кілометра.

Фатальна помилка: через що міг розбитися АН-26 під Харковом

Місце аварії АН-26 (Фото: twitter.com)

Голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер публічно заявив про "зволікання" працівників аеродрому, що давали дозвіл на посадку борту.

"За різними джерелами, за моєю інформацією, з моменту, коли пілот запросив посадку, люди, які відповідають за цю посадку, відповіли тільки через хвилину", – зазначив голова ОДА і зажадав від слідства особливо звернути увагу на цей момент.

І військові, і співробітники ДБР заявили, що певним чином збентежені такими заявами глави області. Представник слідства Вадим Приймачок підтвердив, що затримка дійсно була, але вона сталася через те, що на аеродром в цей момент сідав інший літак.

"Як нам пояснили допитані свідки, у військовій авіації, на відміну від цивільної, немає регламентованого вирішення такої ситуації: хто повинен сідати першим", – додав він.

У Командуванні Повітряних сил були ще більш категоричні з приводу припущень Кучера. Спікер Командування Юрій Ігнат в коментарі РБК-Україна назвав заяви голови ОДА "абсурдними".

"Це просто його оціночні судження, незрозуміло звідки він їх бере, адже він не є фахівцем у цьому питанні. Незрозуміло, чому він дає оцінку діям керівника польотів? Він взагалі був на аеродромі, він бачив як там все робиться, як приймаються рішення?", – додав військовий.

Людський фактор

"Слідство розглядає кілька версій авіакатастрофи. Тим не менш стає зрозуміло, що на технічні несправності, які мали місце, наклався людський фактор у різних його проявах", – сказав голова урядової спецокмиссии, віце-прем'єр-міністр по "оборонці" Олег Уруський.

Військовий льотчик на умовах анонімності пояснив РБК-Україна, що можуть означати слова про "людський фактор" і якими могли бути причини аварії.

"Я допускаю, що було небезпечне зниження літака, але льотчик побачив попереду якусь перешкоду і пішов сідати на грунтове поле ліворуч. Швидше за все, льотчик хотів посадити літак на грунт і різко розвернувся", – вважає співрозмовник.

Інші припущення і теорії, зокрема, про те, що пілот переплутав трасу зі злітно-посадковою смугою або про те, що на борту АН-26 було занадто багато людей, експерт вважає неспроможними. З цим згоден і юрист, який спеціалізується на авіакатастрофах, Андрій Козлов. Версію про те, що пілот переплутав трасу і посадкову смугу, він виключає.

"Це нереально, думаю. Як я зрозумів, це був рідний аеродром для екіпажу. Також і посадковий прожектор вони включили. Нарешті: якщо б вони так переплутали, то ніколи не перетинали б шосе по діагоналі", – зазначив юрист.

Ще один авіаційний експерт на умовах анонімності сказав РБК-Україна, що корінь проблеми міг бути в технічній несправності, на яку екіпаж літака не зміг коректно зреагувати. На його думку, лівий двигун АН-26 в якийсь момент міг зупинитися, але не зафлюгуватись як годиться, тобто його лопасті не зайняли нове положення, яке найменше впливає на аеродинаміку.

Фатальна помилка: через що міг розбитися АН-26 під Харковом

Місце аварії АН-26 (Фото: twitter.com)

Представник Командування Повітряних сил Юрій Ігнат визнає, що на АН така процедура не завжди проходить коректно. "На нових літаках флюгування робиться автоматично, а на АНах воно не автоматичне: двигун може стати (в необхідне положення, - ред.), а може – і ні. Так, флюгування допомогло б легше керувати літаком. Але чи став на флюгер конкретно цей АН – невідомо", – сказав Ігнат.

Відповідь на це ключове питання може дати розшифровка двох бортових самописців – "чорних скриньок", вилучених на місці катастрофи. Головний інспектор Міноборони Ігор Воронченко підтвердив РБК-Україна, що "скриньки" вже розшифровані.

"Розшифровка ящиків вже завершилася, ми зараз ведемо моделювання всього польоту", – сказав він виданню, зазначивши, що вся інша інформація по цьому процесові поки засекречена. Це зроблено для того, щоб "не було упереджених дій і наклепів", оскільки "це дуже делікатна справа".

"Безальтернативна" техніка

На державному підприємстві "Антонов", яке виготовляє і ремонтує АНи, кажуть, що розбитий під Харковом літак був виготовлений в 1977 році і за час експлуатації двічі проходив капітальний ремонт. Останній з них – в 1996 році.

У серпні цього року фахівці "Антонова" досліджували технічний стан 43-річного повітряного судна. Вони визначили, що на наступний капремонт цей АН слід надіслати через два роки – в липні 2022 року. А термін служби "нещасливого" лівого двигуна був продовжений працівниками заводу "Мотор Січ" до червня 2021 року, термін служби правого двигуна закінчувався в жовтні поточного року.

У Повітряних силах визнають, що АН-26 далеко не найсучасніша техніка, тим не менш вони у великій кількості стоять на озброєнні ЗСУ. Точна їх кількість – секретна інформація, але джерело в армії натякнуло РБК-Україна, що їх "кілька десятків".

"Це ще не найстарший наш літак, у нас є АН і 1968-го року. Звичайно, це не нові літаки, але інших у нас немає! Ми тільки на них можемо захищати Батьківщину: на Ан, на Су, на МіГах", – пояснив спікер Командування ПС Юрій Ігнат.

Він вважає, що Україні слід було б домовитися з США про закупівлі в лізинг американських літаків F-16, на яких вже проходили навчання українські військові. Але такий винищувач коштує майже в три рази дорожче, ніж МіГ – близько 60 млн доларів.

Авіаційний юрист Андрій Козлов також не бачить об'єктивних причин критикувати "застарілі" АНи. "Літак цей, звичайно, не новий, але надійний і перевірений, дуже "живучий". Тому при регулярних інспекціях, ремонтах і продовженні ресурсу – цілком придатний. Інша справа, що сама по собі техніка в момент створення не могла, звичайно, мати сучасних засобів забезпечення безпеки", – сказав Козлов в коментарі РБК-Україна.

Представник Повітряних сил також називає АН-26 "надійною технікою", яка "іноді падає". "Падають, тому що найменша помилка призводить до таких трагедій. Так, техніка не нова і відмов (двигунів, - ред.) є багато. Але ми не можемо не літати! Якщо льотчик не літає певний час, то він втрачає допуск до виконання польотів", – підкреслює Юрій Ігнат.

Ігнат називає дилетантськими розмови про те, що Україні буцімто слід відмовитися від експлуатації старої радянської техніки і перейти до сучасних беспилотників. Наприклад, турецькі безпілотники "Бейрактар", на його думку, можуть бути ефективними на полі бою тільки при вирішенні точкових завдань і при активній підтримці артилерії і засобів радіоелектронної боротьби. За його словами, Україна закупила лише шість таких БПЛА, далі все впирається у фінансові можливості держави.

Він впевнений, що трагедія АН-26 повинна звернути увагу влади на важкий стан української авіації. "Хлопців вже не повернеш. Але щоб їх смерть не стала марною, треба розібратися в цій ситуації і діям всіх, військових і не тільки військових осіб, повинна бути дана правова оцінка. І головне, що держава має зробити висновки про те, куди і на які цілі треба виділяти гроші", – резюмував представник Командування Повітряних сил.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся