Реструктуризація валютних кредитів: банкіри пропонують компроміс, позичальники не в захваті

Банки не залишають спроб знайти компромісний варіант вирішення проблеми з валютними іпотечними позичальниками. Учасники ринку запропонували новий варіант законопроекту, який передбачає диференційований підхід до реструктуризації боргів залежно від категорії позичальників. Валютні кредити можуть бути перераховані в гривню за курсом на день реструктуризації з умовою прощення 25-100% заборгованості. Повністю борг може бути списаний спадкоємцям учасників АТО, загиблих в результаті військових дій. Цей документ повинен замінити прийнятий ще влітку скандальний закон, який досі не переданий на підпис президенту, і навряд чи це станеться. Однак не всі позичальники згодні з новою версією вирішення проблеми, так як існують побоювання, що під норми запропонованого законопроекту потраплять лише 2% боржників.

Банки не залишають спроб знайти компромісний варіант вирішення проблеми з валютними іпотечними позичальниками. Учасники ринку запропонували новий варіант законопроекту, який передбачає диференційований підхід до реструктуризації боргів залежно від категорії позичальників. Валютні кредити можуть бути перераховані в гривню за курсом на день реструктуризації з умовою прощення 25-100% заборгованості. Повністю борг може бути списаний спадкоємцям учасників АТО, загиблих в результаті військових дій.

Цей документ повинен замінити прийнятий ще влітку скандальний закон, який досі не переданий на підпис президенту, і навряд чи це станеться. Однак не всі позичальники згодні з новою версією вирішення проблеми, так як існують побоювання, що під норми запропонованого законопроекту потраплять лише 2% боржників.

Індивідуальний підхід

Міжнародний валютний фонд несподівано підтримав пропозицію банківського сектора про списання боргів по валютних кредитах на придбання житла, хоча раніше був категорично проти цього. Як стверджують учасники ринку, був розроблений компромісний законопроект, який вирішить проблеми і позичальників, і кредиторів.

Нагадаємо, в липні, після довгих суперечок і під тиском активістів, депутати 229 голосами підтримали в третьому читанні і в цілому законопроект №1558-1. Його норми передбачали реструктуризацію всіх споживчих кредитів шляхом перерахунку зобов'язань у гривню за офіційним курсом Нацбанку на дату підписання кредитного договору. Крім того, якщо обсяг платежів вже перевищував 15% загальної суми боргу, то всі зобов'язання позичальника перед кредитором вважалися виконаними.

Цей законопроект так і не вийшов зі стін парламенту - його не підписав спікер Верховної Ради Володимир Гройсман.

Нова версія законопроекту, розроблена банкірами, профільною асоціацією, Національним банком і депутатами, передбачає зовсім інший підхід до вирішення проблеми - диференційований, з урахуванням категорії позичальника та майна, придбаного за рахунок валютного кредиту. Виходячи з цього, визначається та частина боргу, яка підлягатиме списанню.

При цьому кредитні зобов'язання будуть переведені з іноземної валюти в гривню за курсом НБУ на дату реструктуризації. Фізособам, які мають єдине житло, банк пробачить не менше 25% боргу. 50% планується списати позичальникам, які мають єдине соціальне житло. Під цю категорію підпадають квартири площею до 60 кв. м і будинки площею до 120 кв. м. Такий самий обсяг списання буде поширюватися на інвалідів 1 групи, учасників АТО, ветеранів, багатодітні сім'ї.

100% прощення від кредитора отримають спадкоємці загиблих учасників АТО, а також позичальники-військовослужбовці, які отримали під час проведення антитерористичної операції інвалідність 1 групи і які володіють єдиним соціальним житлом.

Щадні умови

Реструктуризації будуть підлягати зобов'язання за умови, що борг за основною сумою кредиту, відсоткам, комісіям на 1 січня 2015 р. не перевищує 2,5 млн грн за курсом Нацбанку, а до 1 січня 2014 р. була відсутня прострочена заборгованість. Якщо до 1 липня 2015 р. і був непогашений борг, то не більше ніж протягом 30 днів.

На різницю між сумою боргу за договором і перерахованою за курсом гривні, а також об'ємом прощення планується встановити процентну ставку в розмірі не більш ніж та, що міститься в іпотечному договорі. Ставка не повинна переглядатися протягом трьох років. Після цього банк має право підвищити її до рівня ставки за депозитами фізосіб +3%.

"Три роки - термін, достатній для того, щоб відновити свою платоспроможність. Цей термін - результат компромісу, тому що банки з іноземним капіталом, у так званому "Меморандумі чотирьох", незмінну ставку фіксували всього на рік", - пояснила координатор Комітету з питань захисту прав кредиторів Незалежної асоціації банків України Інна Багатих.

За її словами, вартість кредитного ресурсу зараз настільки велика, що не те що фізособи - навіть бізнес не може дозволити собі кредитуватися. Тому ставка на визначений період фіксована. У той же час, законопроект передбачає, що банки можуть застосовувати додаткові фінансові інструменти до своїх позичальників. Все буде вирішуватися в індивідуальному порядку.

Наприклад, валюта в гривню може бути перерахована за курсом нижчим, ніж офіційний, або ставка може бути меншою, ніж визначено іпотечним договором. Також можлива пролонгація кредиту.

Всі бажаючі позичальники зможуть скористатися правом реструктуризації протягом трьох місяців з дня набрання законом чинності. Необмежений термін подачі заявки мають тільки учасники АТО.

Законопроектом також запропоновано можливість реалізації принципу "ключі на стіл". Передача іпотеки банку як погашення основного боргу буде підставою припинення зобов'язань фізичної особи перед банком.

Нагадаємо, раніше банкіри в рамках меморандуму пропонували реструктуризацію кредитних зобов'язань, обсяг яких не перевищує 1,5 млн грн. Ще тоді вони наполягали на введенні поняття соціального житла. Але про повне прощення боргу для учасників АТО не йшлося.

За даними на липень, зазначила Інна Багатих, кількість іпотечних договорів фізосіб, які могли б підлягати реструктуризації за Меморандумом, становила 36,7 тис. на загальну суму 17,3 млрд грн.

"Об'єм за нинішнім пропозицій зможемо дізнатися після закінчення трьох місяців, коли надійдуть заявки. Тоді ж можна буде оцінити і обсяг збитків банків", - зазначила Багатих.

Догодили не всім

"Нацбанк повністю підтримує такий варіант виходу із ситуації, оскільки він ґрунтується на реальних механізмах захисту і підтримки українських валютних позичальників, у першу чергу - для малозабезпечених і соціально незахищених, - заявив днями перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. - Не виключаючи можливості і не обмежуючи право банків та їх клієнтів визначати умови реструктуризації в договірному порядку".

Він додав, що найближчим часом НБУ, Міністерство фінансів і МВФ планують переглянути положення меморандуму в рамках співпраці з фондом і внести в нього зміни, що корелюються з зазначеними домовленостями.

Формально документ знаходиться на узгодженні в парламентському Комітеті з питань фінансової політики та банківської діяльності. Перший заступник голови комітету Михайло Довбенко в коментарі РБК-Україна зазначив, що ще протягом місяця законопроект буде узгоджуватися з усіма зацікавленими сторонами. Не раніше середини-кінця листопада його буде зареєстровано у Верховній Раді і розглянуто в комітеті.

"Навіть незважаючи на те, що законопроект №1558-1 прийнятий, йому ходу не дали, і ми змушені шукати компроміс з усіма, - додав він. - Важливо дати сигнал людям, які мучаться, що ми не склали руки, ми шукаємо варіанти вирішення проблеми".

При цьому, як зазначив Довбенко, ризики від реалізації законопроекту планується розподілити не тільки на банківський сектор - частково їх має нести і держава. Серед варіантів - зміни в нормативи банків, щоб виключити можливість застосування санкцій за недотримання вимог. Не виключається, що частина рефінансування піде на погашення збитків від прощення для збереження ліквідності.

За інформацією РБК-Україна, як тільки законопроект буде прийнятий, його відразу ж буде готовий підписати президент Петро Порошенко.

Член ради НБУ, старший радник "Альфа-банку" Роман Шпек впевнений, що позичальники максимально скористаються пропозицією, якщо законопроект буде прийнятий.

Варто відзначити, що серед запропонованих норм - зняття мораторію на стягнення заставного майна через півроку після того, як закон вступить в силу.

"Позичальники, які, користуючись мораторієм, свідомо ухиляються від виконання своїх кредитних зобов'язань, отримають переконливий сигнал про необхідність врегулювання заборгованості з банками-кредиторами", - йдеться в листі банкірів-членів НАБУ голові Нацбанку Валерії Гонтарєвій.

Втім, не всі позичальники задоволені запропонованими нормами. Активіст "Фінансового майдану" Юлія Сало вважає, що це "розвід", а банкіри "кидають їм кістку", щоб вони замовкли. За її оцінками, лише трохи більше 2% іпотечних боржників зможуть скористатися запропонованими умовами.

"Соціальне житло - це те, яке видає держава. А якщо люди продавали свої квартири і йшли на розширення, і тепер у них 70-80 кв м, то вони вже не потраплять під дію норм", - заявила вона.

Крім того, не зовсім зрозуміло, в які умови банкіри поставлять позичальників через три роки.

"Є прийнятий закон, і ми хочемо його підписання", - резюмувала Юлія Сало.

Лист банкірів-членів НАБУ голові Нацбанку Валерії Гонтарєвій (нижче - текст законопроекту).