Що рекомендує змінити Венеціанська комісія у скандальному законі про освіту

Зокрема, комісія рекомендує звільнити приватні школи від нових мовних вимог, в рамках реформи вести діалог з нацменшинами та всіма зацікавленими сторонами.

11 грудня Венеціанська комісія оприлюднила висновки щодо ухваленого в Україні нового закону про освіту. Саме цей документ викликав бурхливу реакцію з боку країн-сусідів України. Особливо його 7 стаття, яка говорить, що освіта навіть у школах нацменшин має надаватися українською мовою. В Україні назвали висновки комісії збалансованими і закликали сусідні країни до конструктивного діалогу. У той же час в Будапешті, який виявився найбільш ярим противником нового українського закону, заявили, що Венеціанська комісія підтвердила критику угорської сторони і дорікнули Київу в спотвореній інтерпретації висновків "венеціанки". Які висновки насправді дала Венеціанська комісія і як реагуватиме українська сторона на ці рекомендації – розбиралося РБК-Україна.

8 грудня Рада Європи повідомила, що Венеціанська комісія ухвалила рішення щодо положень нового закону України "Про освіту" стосовно освіти державною мовою, мовою меншин та іншими мовами. А 11 грудня повні висновки були оприлюднені на сайті комісії. "Венеціанська комісія хоче підкреслити, що по-перше, це законно і похвально для держави сприяти зміцненню державної мови та того, щоб нею володіли всі громадяни, а також вживати заходів для її вивчення всіма, як спосіб вирішення існуючих нерівностей та сприяння більш ефективній інтеграції національних меншин у суспільство", - йдеться у висновках.

Разом з тим, комісія вказує, що ухвалена редакція статті 7 закону сильно відрізняється від того проекту, який обговорювався в консультаціях з меншинами. "Вона містить важливі неточності і, як видається, не забезпечує необхідні рекомендації щодо застосування міжнародних і конституційних зобов'язань країни. Точний обсяг гарантій освіти мовами меншин, в основному обмежений початковою освітою, не ясний", - йдеться у рішенні комісії. Також у висновках йдеться про те, що стаття 7 забезпечує правову основу для викладання інших предметів офіційними мовами ЄС – болгарською, угорською, румунською та польською. "Що стосується середньої освіти, то існує можливість для деякої гнучкості: чинний закон про освіту є рамковим законом, а майбутній закон про загальну середню освіту, який ще належить прийняти, може забезпечити більш докладні і збалансовані рішення і розглянути багато проблем", - зазначає Венеціанська комісія. Таким чином, комісія очікує, що багато проблемних питань Україна має вирішити шляхом ухвалення закону "Про середню освіту".

Окреме місце у висновках приділено і російській мові. "Новий закон не дає рішень для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема російській мові, як найбільш широко використовуваній недержавній мові. Менш сприятливе ставлення до цих мов важко виправдати і, отже, виникають проблеми дискримінації", - йдеться у висновку венеціанки. При цьому комісія сподівається, що в цьому контексті будуть внесені поправки в статтю 7, щоб це положення стало більш збалансованим.

Таким чином, Венеціанська комісія рекомендує Києву при ухваленні імплементаційного законодавства забезпечити достатній рівень викладання офіційними мовами ЄС для відповідних меншин, достатній рівень освіти мовами меншин на додаток до державної мови, а також внести поправки у відповідні перехідні положення закону, щоб забезпечити більш тривалий період впровадження реформи. Крім того, комісія рекомендує звільнити приватні школи від нових мовних вимог, в рамках реформи вести діалог з нацменшинами і усіма зацікавленими сторонами, а також забезпечити умови, щоб нове законодавство не поставило під загрозу збереження культурної спадщини меншин і безперервність вивчення їхніх мов у традиційних школах.

Поправки в статтю 7 рекомендується внести лише в частині використання інших мов меншин, які не є офіційними мовами ЄС.

Одразу ж після оприлюднення цієї інформації, Міносвіти опублікувало свою офіційну позицію, в якій заявило про "збалансовані і конструктивні" висновки щодо мовного закону. Більш того, в міністерстві повідомили, що готові сприяти деталізації статті 7 закону про освіту, а також згодні з рекомендацією про збільшення перехідного терміну для імплементації. "Спільно з національними громадами Міносвіти буде працювати над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин, з урахуванням їх освітніх потреб. Основна мета – забезпечити достатній рівень володіння як державним, так і рідною мовами", - зазначили в міністерстві.

Представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба теж заявив, що позиція Венеціанської комісії щодо закону про освіту відповідає інтересам української сторони.

А ось найбільш затятий противник нового українського закону – Угорщина – досить оперативно відреагувала на висновки Венеціанської комісії в дещо іншому ключі. В МЗС цієї країни поспішили заявити, що Україна нібито "по-своєму інтерпретувала" попередній звіт Венеціанської комісії. Там вважають, що Венеціанська комісія підтвердила угорську критику українського закону про освіту. "Після заяви Високого представника Європейського союзу з закордонних справ і попередньої доповіді Венеціанської комісії було остаточно доведено, що це не тільки угорське питання, але і європейське", - заявив заступник голови угорського МЗС з питань комунікації Тамаш Менцер. На переконання угорської сторони, комісія підтвердила, що Україна йде врозріз з її власною Конституцією і міжнародними зобов'язаннями. "Крім того, комісія також заявила, що оспорювана частина закону про освіту України, стаття 7, повинна бути змінена", - додав представник МЗС Угорщини. Правда, там забули уточнити, що рекомендація Венеціанської комісії щодо внесення правок до статті 7 стосується як раз не угорської меншини, а російської.

В українському парламенті досить категорично відреагували на такі вимоги угорської сторони. Спікер українського парламенту Андрій Парубій відразу ж після повідомлення Ради Європи про висновки Венеціанської комісії заявив, що жодні зміни у "мовну статтю" закону про освіту вноситися не будуть. Спікер Ради повідомив, що розмовляв з представниками комісії, "і було погоджено, що сьома стаття закону "Про освіту" змінюватися не буде, і вона залишиться в ухваленій редакції".

Джерела РБК-Україна в АП ще до оприлюднення висновків Венеціанської комісії стверджували, що вони носять рекомендаційний характер, а значить, Київ не зобов'язаний втілювати все, що кажуть експерти Ради Європи, і у своїх діях керуватися виключно національними інтересами. Українська сторона наполягає, що закон "Про освіту" не суперечить Конституції та Європейській хартії регіональних мов або мов меншин. Адже ні для кого не секрет, що в прикордонних районах з Угорщиною громадяни України часто не знають українську мову, а це, на переконання Києва, негативно впливає в контексті захисту державної мови та порушує право цих людей знати рідну мову. За статистикою Українського центру оцінювання якості освіти, у 2016 році більше третини випускників із Закарпаття склали ЗНО з української з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною системою. У профільному міністерстві вважають, що подібні тенденції порушують конституційне право дітей на вищу освіту. Саме тому важливо розширити викладання навчальних предметів державною мовою в таких школах.

Президент Петро Порошенко на всіх фронтах заявляв, що новий закон про освіту має наблизити Україну до Європи, а значить – потрібно докласти максимум зусиль для того, щоб роз'яснити свою позицію європейським партнерам. Комунікація з Заходом особливо важлива після погроз Угорщини про блокування будь-якого подальшого зближення України з ЄС і НАТО. Очевидно, що офіційний Будапешт пильно стежить за ситуацією навколо нового закону про освіту і зупинятися не збирається. Там вже публічно висунули Києву умови, при виконанні яких Угорщина не буде перешкоджати євроінтеграційним прагненням України. Мова йде про те, щоб не обмежувати права нацменшин, вести з ними переговори про подальші дії і повністю виконати рекомендації Венеціанської комісії.

Українські дипломати, які провели низку візитів і численних бесід зі своїми угорськими, румунськими та польськими колегами, визнають, що переговори з угорською стороною проходять досить складно. Глава МЗС Павло Клімкін після оприлюднення висновків Венеціанської комісії написав колонку "Європейській правді", у якій наголосив на важливості того, що комісія назвала посилення позицій державної української мови в освіті не тільки законними, але і похвальними. "Венеціанська комісія констатувала, що український закон, будучи рамковим, залишає достатній простір для повноцінного вивчення учнями з національних меншин рідної мови. Конкретні ж положення і деталі повинні бути закріплені в окремому Плані реалізації закону "Про освіту", а потім, якщо необхідно, то і в законі "Про загальну середню освіту", який саме зараз розробляється. Як і рекомендує комісія, ці положення і документи будуть готуватися в тісному контакті з самими національними громадами", - зазначив міністр.

А ось що стосується позиції Венеціанської комісії щодо російської мови, то, за словами Клімкіна, "міжнародній спільноті давно пора розібратися у складній мовній ситуації, яка виникла в Україні за століття російського панування". Міністр дає зрозуміти, що Київ не має наміру вносити зміни в закон у цій частині. Він зазначив, що українська сторона не ставить під сумнів необхідність забезпечити культурно-освітні права російської меншини, але тільки якщо це стосується її національної ідентифікації і тільки в місцях її компактного проживання. "Вважаю, що це може бути зроблено без зміни закону шляхом запровадження такої кількості уроків російської мови і літератури, яка б задовольняла потреби громад і погоджувалася з необхідністю повноцінного оволодіння державною українською мовою", - вважає він. І в цьому контексті Київ виступає за конструктивний діалог і толерантну дискусію з російською меншиною.

Очікується, що буде продовжена і дискусія і з угорською стороною щодо мовного питання. Звичайно ж, риторика українських політиків про те, що зміни в статтю 7 вноситися не будуть, не задовольнить досить рішуче налаштований Будапешт. Тому дуже важливо, що саме Київ готовий запропонувати, щоб стримати обурення угорської сторони, яка навряд чи заспокоїться лише збільшенням перехідного періоду в реформі освіти.