Не в реформі: бізнес вважає податкові зміни поверхневими

Бізнес прорахував всі плюси і мінуси податкових змін Бізнес прорахував всі плюси і мінуси податкових змін
Цілий день роботи, багатогодинні консультації парламенту з урядом - і депутати затвердили всі податково-бюджетні законопроекти (див. матеріал РБК-Україна "Инфографика: ключові параметри податкової реформи"). Вже вночі на підставі цих норм Верховна Рада проголосувала і за бюджет на 2016 рік. Міністр фінансів Наталія Яресько вже заявила, що прийняття пакету урядових ініціатив дозволить знизити податкове навантаження в економіці, підвищити ефективність і адресність держвидатків. Всі норми ще будуть проаналізовані МВФ. А чи задовольняють податкові зміни бізнес - в матеріалі РБК-Україна.

Цілий день роботи, багатогодинні консультації парламенту з урядом - і депутати затвердили всі податково-бюджетні законопроекти (див. матеріал РБК-Україна "Инфографика: ключові параметри податкової реформи"). Вже вночі на підставі цих норм Верховна Рада проголосувала і за бюджет на 2016 рік. Міністр фінансів Наталія Яресько вже заявила, що прийняття пакету урядових ініціатив дозволить знизити податкове навантаження в економіці, підвищити ефективність і адресність держвидатків. Всі норми ще будуть проаналізовані МВФ. А чи задовольняють податкові зміни бізнес - в матеріалі РБК-Україна.

Виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Анна Дерев'янко:

"Знаючи практику наших законодавців, багато чого може з'явитися в процесі розшифровки цього обговорення. З позитивного, чого вдалося досягти, - це зміни по алкоголю в плані акцизного податку, скасування додаткового імпортного збору. Багато з наших компаній цікавилися, чи буде його достроково скасовано, щоб можна було вже формувати свої бюджети. Але все одно спокійно планувати свою діяльність поки не можна. Будуть питання.

Ще з позитивного - істотне зниження навантаження на фонд оплати праці. Це те, що бізнес просив, і для "білих" платників це суттєва зміна, плюс і серйозний крок вперед. В плані адміністрування просили більш чітких правил, і що в підсумку вийшло - треба аналізувати. Компанії заспокояться лише тоді, коли побачать фінальний закон і тоді, коли зрозуміють, що для них немає погіршень. Якщо зрозуміють, що є погіршення, будуть пристосовуватися або ініціювати зміни в прийняті закони. Але це вже буде наступний етап.

За процедурою відшкодування поки нічого не зрозуміло. Зберігається певна несправедливість. Я не знаю, хто тут дотиснув збереження критеріїв, але виходить вже понівечена версія того, що було у Мінфіну, і того, що було у парламенту. І вийшло в результаті те, що їх зблизило. Об'єктивно, логіку рішень пояснити не можу, але на перший погляд може бути вибірковий підхід.

У нас як завжди: є хороші ідеї, але їх ще потрібно грамотно виконати. А з виконанням виникає багато проблем. Тому, може з реєстрами і непогана ідея, але в умовах, коли в бюджеті брак грошей на відшкодування ПДВ, точно хтось буде страждати.

Те, наскільки якісно все прийнято, практика покаже. Якщо щось не запрацює, міняти доведеться. Не вперше. Але реформою назвати не можу, а скоріше, поспіхом для прийняття бюджету. Але, сподіваюся, в наступному році, вдасться допрацювати і прийняти".

Заступник голови ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник:

"Гарно звучить: всім автоматичне відшкодування ПДВ, але як би не вийшов знову "ручний" режим. Черговість теж говорить про те, хто в пріоритеті. Що стосується 22% ЄСВ - обіцяли і зробили, просто було багато шуму з нічого. Логіка по аграріям правильна. Роблять акцент на переробниках. Багато речей начебто й правильні, але навіщо це все в такій боротьбі відбувалося. Тут є питання. І в процесі такого поспіху помилки можуть закрастися. Якщо кому поставлять не там, то норма може трактуватися по-іншому. Поки що це - не реформа. Реформою можна назвати те, що вийде в результаті дискусії. До цього - моніторинг прийнятих норм, оцінка їх роботи, проведення роботи над помилками і в підсумку - реальна реформа без погіршень і, сподіваюся, з поліпшеннями".

Голова Федерації профспілок працівників малого та середнього підприємництва "Єднання" Наталія Кожевіна:

"Ми не знаємо до кінця, що парламент прийняв. З того, що знаємо, для 3 групи і юросіб 5 млн грн обороту - це замало. Дали б краще нормально людям працювати, створювати робочі місця. Але це ще терпимо. Потрібно дивитися адміністрування та штрафні санкції. Зараз про це не говорять, а потім підуть листи з податкової - і все по новій. Жодним чином це не реформа. Для мене обурює ставлення уряду до реформ. Дивлюся, як норми продавлюються, і вважаю, що це принизливо для України".

Менеджер з питань фіскального регулювання "Філіп Морріс Україна" Олексій Калініченко:

"Збільшення ставок акцизного податку означає зростання роздрібних цін на 3-5 грн. За умови, якщо Кабмін своєчасно встановити мінімальні роздрібні ціни на сигарети і обмежить продажу сигарет, які реалізовані при діючих ставках, бюджети отримають додаткові надходження від ПДВ і роздрібного акцизу в 300-350 млн гривень вже в січні. З сигарети ціною до 18 гривень будуть платити гарантований мінімальний акциз. Зараз - до 15 грн.

Це правильний підхід в умовах економічної невизначеності. Депутати проявили зважений і реалістичний підхід до питання податків. Крім того, після трьох років дискусій, Мінфін і депутати погодилися, що тютюнові відходи, які можна тільки "вивезти на звалище" не будуть обкладатися акцизом.

Ми раді, що позиція виробників була прийнята до уваги. Ми дуже сподіваємося, що діалог з Мінфіном та народними депутатами при доопрацюванні нового Податкового кодексу буде вестися у професійній площині. Три наступні місяці покажуть, що рішення встановити мінімальні ціни, збільшити специфічну ставку і мінімальний акциз - це політично зріле рішення, від якого виграє насамперед бюджет України".

Директор з корпоративних та правових питань "Імперіал Тобакко" в Україні, Молдові та країнах Кавказу Олег Стрекаль:

"Ставки акцизу, прийняті депутатами, виявилися нижче, ніж спочатку пропонував Міністерство фінансів. Була знижена адвалорна складова акцизу, що призведе до недоотримання бюджетом 1.5 мільярда гривень в 2016 році. За таке зниження виступали наші конкуренти, в яких великий обсяг сигарет преміального та дорогого сегментів. Тобто, в наступному році ці бренди заплатять акцизу менше, ніж ініціював Мінфін. Лобіювали таке зниження Філіп Морріс і JTI при завзятій підтримці депутатів з "Блоку Петра Порошенка". Ці ж депутати, за ініціативою вищезгаданих компаній, протягли ще одне рішення - введення мінімальних роздрібних цін на сигарети. Ця ідея ніколи Податковим комітетом Ради не обговорювалася і рішення по ній не виносилося. Але в останній момент формулювання про мінімальні ціни з'явилася на сайті Ради як одне з пропозиції Комітету з податкової і митної політики. Найгірші традиції часів Януковича повернулися в оновлений парламент. Мінімальні ціни на сигарети заборонені в Євросоюзі, куди, за деклараціями політиків, Україна прагне. Їх введення пов'язано не з бажанням наповнити держбюджет (згадайте втрати від зниження адвалора), а з метою знищити конкуренцію на тютюновому ринку і забезпечити виробників сигарет додатковим прибутком. Дуже висока корупційна складова цього протизаконного нововведення. Адже ціни буде встановлювати чиновник, якого легко мотивувати на вигідну тієї чи іншої компанії рішення. Голосування щодо тютюнових акцизів і мінімальним роздрібними цінами ще раз показало, що кулуарні, непублічні рішення превалюють в Раді і боротьба з корупцією залишається порожнім гаслом".

Генеральний директор асоціації "Укргорілка" Володимир Остапюк:

"насправді радіти нічому. Домогтися того, що в результаті вийшло, вдалося тільки завдяки комітету й депутатам. Це єдиний майданчик, де був діалог. Мінфін з нами не зустрічався, не обговорював і не хотів займатися вирішенням конкретної проблеми. Ми пропонували збільшити ставки на 15%, щоб це дійсно дало результат для бюджету, щоб ми не скорочували обсяги виробництва і не звільняли людей.

Держава прийняла інше рішення. Тепер ми отримаємо до 30% скорочення виробництва, тінь до 50%, а вартість горілки буде в межах 75 гривень. Прийняте підвищення, звичайно, краще, ніж зростання на 100%. Але якщо подивитися на 2014 рік, коли ставки були збільшені на 42,5% у два етапи, то держава отримала за 10 місяців 4,651 млрд гривень, а у 2015 році за цей же період 4,508 млрд гривень. Практично на 150 млн гривень менше. Тільки ми при цьому скоротили на 20% обсяги виробництва.

Ще один важливий момент. Тіньовий ринок в наступному році може збільшитися до 70%, а може і до 80%, якщо Кабмін програє апеляцію щодо перегляду мінімальних роздрібних цін. Суддя Окружного адміністративного суду Києва винесла рішення і скасувала останнє збільшення МРЦ з 39,90 грн до 54,90 гривень. А у нас тільки акцизу в пляшці в 2016 році буде 21 гривень. Плюс ПДВ і 5-відсотковий роздрібний акциз. Мінімум 30 гривень податків буде в пляшці".

Президент об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України Леонід Косянчук:

"Підвищення податків, а акциз це такий податок, який сплачує споживач, не дуже популярний захід у кризовий період. Але головне, щоб закон виконували всі без винятку оператори ринку. І саме для того, щоб це виконувалося, важливо було прийняти електронне адміністрування сплати акцизного податку. Цю пропозицію і було ініціативою великих платників податків на паливному ринку. Це легальні учасники ринку.

Така система адміністрування зробить неможливим виробництво нелегального палива, тобто фальсифікату, та ввезення контрабанди, тому що якщо офіційно не будуть показані обсяги виробництва палива або того, що ввезено, то не буде можливості реалізувати його.

Зараз, за різними оцінками, від 25 до 33% ринку в тіні. Кожен третій літр є фальсифікованим або контрабандним, тобто має кримінальне забарвлення. І цей тіньовий сегмент росте дуже швидкими темпами, тому що лобіюється на самому верху. Там за рахунок несплати податків йде заробіток на порядок вище, ніж у легальних продавців. Я прогнозую, що електронна система фактично унеможливить фальсифікацію і контрабанду".

Перший заступник виконавчого директора Асоціації міст України Олександр Слобожан:

"Був сумбур, але ми більш-менш задоволені, тому що, по-перше, пройшла "регуляторка". У нас є можливість свої рішення не погоджувати з питань регуляторної процедурі і не втрачати за півроку на це. Якщо б ми втратили півроку, то нові ставки могли б запровадити лише з 2017 року. Тому це питання дуже сильно впливав на надходження в місцеві бюджети. Тепер всі зміни запрацюють з 1 січня 2016 року.

Другий важливий момент - виключена норма щодо касових апаратів. Не доведеться нам їх оплачувати і не доведеться бізнесу напружуватися, і головне - не буде схеми. Крім того, по 3 групі "єдиноподатників" знайдено певний компроміс. Я розумію, що 5 млн гривень - це не 20 млн гривень, але хоч якийсь компроміс, плюс невелике збільшення ставки. У цьому варіанті ми бачимо навіть невеликий плюс за надходженнями.

По паливу прибрали можливість ухилення, піде плюс з роздрібного акцизу. Щодо податку на нерухомість не все влаштовує. Підвищення ставки, звичайно, добре, але ми очікували, що будуть виключені певні категорії пільговиків та розширена база оподаткування.

Ми розуміємо, що це компроміс. Тобто, дохід від податку на нерухомість, але не в тих обсягах, в яких прогнозує Мінфін. Не 3,8 млрд гривень, а десь 1,7 млрд гривень. У цьому році Мінфін прогнозував 2,7 млрд гривень, ми запланували зібрати 400 млн гривень, а за 11 місяців зібрали 600 млн гривень. Це об'єктивний аналіз. Проблема в чому? Немає реєстру. Ми вважаємо, що фіскали не повинні бути прив'язані до реєстрів Мін'юсту, а можуть брати дані БТІ".

Експерт групи "Податкова реформа" Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовский:

"Все було добре, поки не почали вносити правки. Особливо це стосується змін по створенню двох реєстрів: одного - для автоматичного відшкодування ПДВ, другого - для всіх інших. Ми вважаємо, що це є корупційною схемою. Фактично один реєстр для олігархів. Тобто створюється така окрема закрита група, яка і буде отримувати відшкодування.

Ми прорахували, що навіть якщо кошти будуть розподілятися 50 на 50, як говорила Ніна Південця (голова Комітету ВР з питань податкової та митної політики - ред.), то це не врятує положення, тому що у податкових органів залишаються механізми регулювання на підприємствах, які будуть включені в перший реєстр. Тому, оцінюючи в цілому, якщо не вважати змін за реєстром, то позитивно. У той же час зміни по малому і середньому бізнесу несуттєві, вирішене питання захисту податкового кредиту".

On Top