Реформа чи марнослів’я: чи вірять у зміну профтехосвіти підприємці, громада та освітяни

Ресторатори, будівельники, айтішники. Наразі у департаменті освіти і науки ОДА нема де проштовхнутись. Роботодавці дізналися про реформу професійно-технічної освіти, яку розпочала Одеська обласна державна адміністрація. Підприємці пропонують допомогу та хочуть змінити систему, аби отримувати якісних працівників. 

Розпочалось все цього року. Очільник Одеської ОДА Максим Степанов, якого призначили через конкурс у січні, вирішив змінити підхід до профтехосвіти в регіоні. Стару зашкарублу систему ПТУ наказав реанімувати та перебудувати на засадах ефективності та сучасності.

Училища почали об’єднувати у кластери, які в свою чергу прив’язали до тісної співпраці з роботодавцями. Фінансування зробили спільним. Головна ідея проста: "бізнес замовляє – держава готує". Нічого зайвого.

Піонерами реформи став Північний центр професійно-технічної освіти. Його створюють на базі Савранського, Кодимського та Балтського училищ. Ми вирішили зв’язатись із навчальними закладами, громадами та підприємцями, щоб з’ясувати чи справді реформа може щось змінити.

"В нас відбулося профорієнтування. Кожен заклад готує своїх спеціалістів, – розповідає директорка Північного центру професійно-технічної освіти Ярослава Жирун. – Ми не прибрали професії, а просто спрямували їх за замовленням. Балта готує швачок, Кодима – плодоовочеводів і трактористів. Саврань узяла на себе будівельників, малярів, штукатурів, столярів і поварів.

Ми відчули себе впевненіше. Бізнес допомагає з фінансуванням та модернізацією застарілих освітніх програм. Об’єднавшись у такий кластер, ми стаємо сильнішими та дійсно багатопрофільними. Зараз у нашому центрі професійно-технічної освіти загалом навчається 700 учнів. З такою динамікою ми зможемо забезпечити північ Одеської області кваліфікованими кадрами".

Керівники на місцях говорять – ініціатива голови ОДА Максима Степанова щодо співфінансування ПТНЗ сподобалась. Загалом до кінця 2017 року районні державні адміністрації та міста області виділили зі своїх бюджетів 8 мільйонів гривень. Наприклад, Савранська РДА повністю взяла на себе витрати на енергоносії навчальних закладів. А от інфраструктуру профтехосвіти вирішили розвивати спільно з бізнесом та центральною владою.

"Нам до вподоби ідея очільника ОДА щодо співфінансування та співпраці з бізнесом. Наразі ми робимо потужний для Саврані проект спортивного майданчику на базі профтехучилища. Районна державна адміністрація дала близько 200 тисяч гривень, місцевий бізнес – близько 140, ще 100 виділив обласний бюджет. Таким чином, ми назбирали майже півмільйона гривень на інфраструктурні проекти для ПТНЗ. Це перші приклади співфінансування на півночі Одеської області, – розповідає голова Савранської районної державної адміністрації Віталій Свічинський. – Зараз ми хочемо поглибити співпрацю Північного центру професійно-технічної освіти з бізнесом. 10 жовтня ми відвідали конференцію в Одесі. І тепер розглядаємо можливість створення навчально-практичних центрів у партнерстві з будівельною компанією "Knauf". Наші студенти повинні навчатись на практиці. Якісна освіта за новими стандартами та гарантоване робоче місце – це головні мотиватори отримання професійно-технічної освіти".

Виробник будівельних систем "Knauf" – одна з багатьох компаній, що долучилися до реформи, яку ініціював Максим Степанов. У списку також виробник фарб "Triora", регіональний представник виробника EskaroGroupAB, будівельна компанія "Мікромегас". Партнери різні, а перелік їх швидко поповнюється. Більшість підприємців наголошують, модель "бізнес замовляє – держава готує" має зробити своє діло. Іншого виходу реформування старої системи не бачать.

"Ми займаємося розвитком професійно-технічної освіти не тому, що просто хочемо, а тому, що це необхідно. Держава втратила роль єдиного та ключового роботодавця та замовника. Сьогодні замовлення кадрів диктує бізнес. І дуже добре, коли голова ОДА розуміє це. Ми розробили цілу професію з монтажу гіпсокартонних систем. Підготували викладачів та методичну літературу. Зараз зайнялися енергоефективністю, і нам дуже потрібні спеціалісти з цієї справи. Чому б не готувати їх у навчальних закладах нашої області, тим паче, що ми можемо з цим допомогти", – говорить генеральний директор ДП "Knauf маректинг" Олександр Старченко.

Проте палітру професій, яким навчають у професійно-технічних закладах хочуть не тільки модернізувати, але й осучаснити. Голова ОДА робить ставку на ІТ-сектор. І тут реформі радіють.

Генеральний директор продуктової компанії KeepSolid Василь Іванов розповідає – кадрів не вистачає в обох секторах: і в технічному, і в гуманітарному. Підприємствам бракує якісних розробників і тестувальників програмного забезпечення для Windows та MacOS. Знайти не можуть і продавців та маркетологів для ІТ-продуктів.

"Я вбачаю єдиний вихід у дуальній освіті, – говорить Василь Іванов. – Ми можемо і хочемо брати учнів на практику. Так краще для нас самих. Навіщо нам людина, яку після трьох років у навчальному закладі, потрібно навчати ще три. Нам потрібні розробники, нам потрібні тестувальники. Я не знаю жодного закладу в Одесі, який готує гарного ІТ-маректолога, а вони нам конче потрібні".

Дуальна освіта – це система, за якої підготовкою фахівця займається одразу навчальний заклад і роботодавець. В ідеалі впродовж двох днів з п’яти студент вивчає теорію у ПТНЗ, а решту часу проходить практику на підприємстві. Впровадити такий підхід – один з пунктів програми Максима Степанова щодо реформування ПТНЗ.

За словами директора Одеського вищого професійного училища морського туристичного сервісу Сергія Белоконенка, це врятує Україну. Відплив кадрів не буде проблемою, якщо студенти отримуватимуть гарну освіту та матимуть у майбутньому місце на підприємстві.

"За цим майбутнє. Цьогоріч ми вирішили, що 30 студентів нашого училища навчатимуться по такій системі з 1 вересня по 1 червня. Навчальні програми довелось змінити. Проте на практику ми змогли виділити лише два дні на тиждень. Звісно, було б краще, коли діти лише один день вивчали б теорію, а чотири – практикувались. Але щоб прийти до такої моделі нам потрібен час, – говорить Сергій Белоконенко. – Роботодавець оплачує практику та навіть зробив для студентів форму. Але головне тільки одне – він навчає людей, яким обіцяє місця. Студентам не доведеться шукати щастя деінде за кордоном. Роботу вони отримають раніше, ніж закінчать навчання".

Варто поставити головне питання, й освітяни, підприємці та громади наголошують – реформа не є марнослів’ям. Система професійно-технічної освіти опинилась у стані, коли єдиним показником успішності є результат. ПТУ очікують отримати нове устаткування та зростання кількості абітурієнтів, випускники – роботу, бізнесмени – професіоналів.

Держава як і завжди, хоче побачити економічне зростання. Наступного року ОДА на чолі з Максимом Степановим планує створити ще два об’єднаних центри. Чорноморський морський коледж поєднають з Іллічівським професійним судноремонтним ліцеєм. Ізмаїльске вище професійне училище з Ізмаїльським центром професійно-технічної освіти. Роботодавці оголошеним симбіозом вже зацікавилися.