Реформа мимоволі: після "офшорного скандалу" президент вирішив провести деофшоризацію
Фото: президент Петро порошенко ініціював деофшоризацію
"Панамський скандал" з оприлюдненням документів, що підтверджують причетність президента України Петра Порошенка до використання офшорних юрисдикцій, не вщухає практично тиждень. Кілька днів знадобилося Порошенко, щоб самостійно прокоментувати зв'язок свого бізнесу з офшорною компанією, створення якої було необхідно для управління його активами інвестбанку Rothschild Group. Більше того, президент анонсував проведення реформи по деофшоризації бізнесу. Її суть зводиться до неможливості використання офшорних рахунків в Україні. Експерти вважають, що ця ідея так і не буде реалізована. По мірі того, як загострення пристрастей буде вщухати, бажання реформувати цей напрямок буде все менше.
Тільки через майже добу президент Петро Порошенко зважився відреагувати на скандал з оприлюдненням "панамського списку" політиків, які користуються послугами офшорних компаній. Він став одним з діючих осіб у документах з бази даних панамської юридичної компанії Mossack Fonseca, що надає офшорні послуги.
Президент був небагатослівний. Його коментар у Facebook зводився до того, що, ставши президентом, він відійшов від управління активами і доручив цю справу відповідним консалтингових та юридичних компаній. Вони нададуть вичерпні пояснення для української та міжнародної преси.
Вже перебуваючи з офіційним візитом у Японії, Порошенко став більш відвертим.
Він визнав створення офшорної холдингової Called Prime Asset Partners Ltd в юрисдикції Британських Віргінських Островів (БВО). Але це виключно для того, щоб передати свої бізнес-активи в управління інвестбанку Rothschild Group, а не для мінімізації податків, ніж його і підозрювали ЗМІ."Це був дуже прозорий процес, це нормальна практика і це було цілком публічна дія,- заявив Петро Порошенко, - Це прозора процедура відділення бізнесу від українського президента, щоб виключити політичний вплив. Я думаю, що це основна відмінність від інших політичних діячів "панамського списку"". Пізніше Rothschild Trust підтвердив, що кондитерський бізнес президента в результаті 12-місячної підготовки переданий в траст "на час державної служби".
Більш того, президент вирішив піти ще далі і пообіцяв реалізувати в Україні реформу за деофшоризації бізнесу і унеможливити використання офшорних рахунків в Україні. "Це важлива частина майбутніх реформ - прозорість, відкритість і зрозумілі кроки",- сказав він.
Джерела інвестицій
Відповідно до законодавства, Україна враховує 75 держав (територій) з низькою податковою юрисдикцією. Ці території знаходяться в списку по ряду критеріїв: загальна ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5% і більше нижчі, ніж в Україні (базова ставка 18%), а також з ними не підписані міжнародні договори про обмін інформацією. Зокрема, серед них і Кіпр, і Швейцарська Конфедерація з БВО і Панамою. Кіпр традиційно є найбільшим інвестором коштів в Україну.
За даними Держстату на 1 січня 2015 року, з початку інвестування (з 1994 року) з острова зайшло прямих інвестицій в обсязі 17,5 млрд доларів, з них 13,7 млрд доларів у вигляді акціонерного капіталу,3,8 млрд доларів боргових інструментів. Левова частка інвестицій зайшла у фінансовий сектор (більш 3,6 млрд доларів), сільське господарство (3 млрд доларів), будівництво (близько 700 млн доларів).
Практично весь український бізнес використовує офшори, відзначають експерти. Якщо не для чистої оптимізації податків, то для захисту своїх активів. Тому, на думку аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД Олександра Жолудя, влади повинні не стільки боротися з використанням офшорів, скільки створювати умови для сприятливої роботи в Україні. "Судова реформа та захист прав інвесторів - основні напрямки повинні бути",- каже Жолудь, додаючи, що сам підхід – "заборонити" - вразливий.
Як показує українська практика, заборона на будь завжди з'являється своя "ціна", що дозволяє його обійти, нагадує податковий омбудсмен Тарас Качка, а успіх економіки залежить від волі капіталу, а не заборонних механізми: "Україна найбільш закрита країна по валютному регулюванню, чому все і злі на главу Нацбанку Валерію Гонтареву. Навіть у Білорусі більш ліберальні норми діють. Тому деофшоризація повинна полягати в світовому досвіді, наприклад, у розкритті інформації по транзакціях, бенефіціарам, застосуванні системи "Знай свого партнера/клієнта", до звітності повинні бути певні вимоги".
Крім цього, варто лібералізувати та оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб, отриманих закордоном, і почати імплементацію норм щодо трансфертного ціноутворення. Законодавство діє вже кілька років, але навіть в Державній фіскальній службі визнають, що фахівців, які знаються на цій темі, практично немає. "Все прописано, але інше питання, а чому ж не працює?" - говорить співрозмовник РБК-Україна в уряді.
Качка додає, що, наприклад, в США вже кілька років діє закон закон про оподаткування іноземних рахунків (FATCA - Foreign Account Tax Compliance Act), головна мета якого перешкоджати ухилення від сплати податків американських громадян, які працюють і проживають на території інших держав. Серед інших, його норми передбачають зобов'язання всіх банків надавати інформацію за всіма транзакціями компаній, зареєстрованих у США. "І щось ховати сенсу не має, тому що інформація доступна контролюючим органам",- пояснює Качка.
Димова завіса
У той же час радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ упевнений, поки немає чіткої концепції реформування, заяви президента можна сприймати як завісу для відволікання уваги. Заборонити використання територій з низькою податковою юрисдикцією Україна не зможе, так як практика роботи з ними застосовується у всіх країнах і є елементом фінансової системи, в першу чергу, європейською, куди Україна прагне.
та й немає сенсу забороняти працювати з усіма офшорами, зазначає він, тому що більше шкоди приносять не ті території, де компанії реєструються для управління корпоративними правами, а з якими бізнес здійснює експортно-імпортні операції. Ось такі зовнішньоекономічні операції повинні бути максимально заблоковані, так як дійсно сприяють мінімізації податкових зобов'язань.
Голова ГФС Роман Насиров у своєму бліц-інтерв'ю РБК-Україна також відзначав ці проблемні напрямки. Ще в минулому році фіскальна служба в рамках звіту аналітичних підрозділів податкової міліції оприлюднила статистику за 2014 рік, згідно з якою 30,5% експортних та майже 18% імпортних операцій українським бізнесом було здійснено за допомогою офшорних схем. Підприємства виводили валюту і маніпулювали цінами, найчастіше використовуючи посередників з Швейцарії, Кіпру, Гонконгу і Панами. Зараз ГФС даних не надає, посилаючись на їх відсутність у відомстві, так як контроль за офшорами не їх компетенція, а повноваження НБУ. РБК-Україна запросила таку інформацію в Нацбанку, але на момент здачі нотатки регулятор так їх і не надав.
Не надали такі дані і в Мінфіні. Але в прес-службі відомства зазначають, що питання протидії тіньовому відтоку капіталу з України є одним з пріоритетних напрямків в законодавчих ініціативах уряду. Так, Україна, як член секретаріату Глобального форуму прозорості та обміну податковою інформацією отримала можливість співпраці з низкою офшорних юрисдикцій. До цього багаторічні переговори були безрезультатними. "Великобританія, Нідерланди і Данія розширили дію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових спорах Ради Європи та ОЕСР на ряд своїх територій, обмін інформацією з якими раніше був неможливий",- пояснюють у Мінфіні. Мова йде про таких територіях як Ангілья, Бермудські, Кайманові та Фарерські острови, БВО, Гібралтар, про. Мен, Аруба, Кюрасао, Сінт-Мартен (Нідерланди) і Гренландія.
У прес-службі Мінфіну також роблять акцент на перегляд ставок оподаткування окремих видів пасивних доходів та доходів від відчуження нерухомості з Кіпром. У минулому році угоду про уникнення подвійного оподаткування була денонсована і зараз уряд подав до парламенту новий законопроект №0097 для ратифікації протоколу.
Також проведені переговори з Люксембургом для збільшення ставок, ведуться переговори з Нідерландами, у планах -переговорний процес з Австрією та Бельгією. Готові в Мінфіні підтримати ініціативу щодо перегляду списку територій з низькою податковою юрисдикцією, якщо такі пропозиції будуть у Мінекономрозвитку.
На думку Олексія Куща, Україна, використовуючи практику західного світу може захищати свої економічні інтереси не тільки заборонами, а і введенням більш високого оподаткування не тільки на пасивні доходи. "Коли з'явилося таке поняття, як депозитарні розписки, у США побачили, що капітал іде з країни, і ввели податки на цінні папери інших країн",- уточнює Кущ.
Голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Південця зазначає, що скандал офшорний може стати стимулом для напрацювання законодавчих змін деофшоризації українського бізнесу. Одним з напрямків, яке допоможе повернути капітал в Україну, вважає вона, може стати лібералізація податкового законодавства. Крім того, реформу варто починати з "нульового декларування" і запровадження непрямих методів оцінки доходів і витрат.
"Я б починав з того, що дав би можливість спочатку легалізуватися. Тому, напевно, має сенс розглянути варіант "нульової декларації",- погоджується заступник глави Адміністрації президента Олександр Данилюк, - Але в перспективі потрібно розуміти, легалізувалися, а далі що?"
Експерти впевнені, по мірі того, як загострення пристрастей навколо "панамського скандалу" буде вщухати, бажання реформувати цей напрямок буде все менше. Адже проблема виникла не тільки зараз і не два роки тому, а у влади за останні кілька років була можливість впритул зайнятися офшорної діяльність українського бізнесу. Навіть якщо і будуть напрацьовані законодавчі зміни, то першими хто їх не пропустить, це будуть депутати і фінансово-промислові групи, чиї інтереси активно представлені в українському парламенті.
Так і без змін, у контролюючих органів цілком достатньо діючих повноважень для ефективної боротьби з виведенням грошей в офшори. "Жодна гривня, ні один долар не проходять повз Нацбанку. Він знає про всіх каналах, про кожної транзакції, кожному рахунку в банку і підприємстві і якби регулятор задіяв хоча б мінімальний відсоток своєї інформації, то доходи бюджету поповнилися б істотно",- каже Олексій Кущ. В уряді підтверджують, що НБУ, ГФС, Держфінмоніторинг, МЕРТ досить вибірково користуються своїми повноваженнями.
