Реформа Парубія: як новий спікер хоче змінити роботу парламенту

Реформа Парубія: як новий спікер хоче змінити роботу парламенту
Андрій Парубій хоче посилити вплив парламенту на уряд
Голова Верховної ради Андрій Парубій готується змінити правила роботи парламенту. 19 травня він зареєстрував проект змін до закону про регламент. Документ народні обранці можуть ухвалити вже найближчим часом. Новий спікер пропонує депутатам більше працювати, хоче посилити вплив парламенту на уряд, збільшити вплив голів фракцій, та ускладнити процедуру реєстрації законопроектів. Офіційно правила роботи Ради спікер пропонує змінити на вимогу європейців. Проте депутати не виключають, що у рамках реформи Парубій хоче «заточити» правила роботи Ради під себе. З тим, щоб уникнути постійних порушень у роботі парламенту, як це було при його попереднику Володимирові Гройсману. Що саме у роботі парламенту пропонує змінити його новий голова, та до яких наслідків це може призвести, в матеріалі РБК-Україна.

Голова Верховної ради Андрій Парубій готується змінити правила роботи парламенту. 19 травня він зареєстрував проект змін до закону про регламент. Документ народні обранці можуть ухвалити вже найближчим часом. Новий спікер пропонує депутатам більше працювати, хоче посилити вплив парламенту на уряд, збільшити вплив голів фракцій та ускладнити процедуру реєстрації законопроектів.


Офіційно правила роботи Ради спікер пропонує змінити на вимогу європейців. Проте депутати не виключають, що у рамках реформи Парубій хоче "заточити" правила роботи Ради під себе. З тим, щоб уникнути постійних порушень у роботі парламенту, як це було при його попереднику Володимирові Гройсману. Що саме у роботі парламенту пропонує змінити його новий голова, та до яких наслідків це може призвести, в матеріалі РБК-Україна.

Назустріч Коксу

Реформу роботи парламенту активно просував ще Володимир Гройсман. Зміни регламенту базуються на рекомендаціях місії Європейського парламенту з оцінки потреб Верховної Ради, більш відомої, як "місія Кокса" (Пет Кокс – колишній очільник Європарламенту – ред.). Місія закінчила роботу в кінці лютого цього року та представила 52 рекомендації.

Один з лідерів парламентських фракцій розказав РБК-Україна, що змінити правила роботи парламенту лідери фракцій Ради домовились ще в березні пsсля повернення з Брюсселю, де проходив тиждень українського парламенту. Однак, під час "прем’єріади" це питання заглохло і знову виникло вже після зміни керівника парламенту.

19 травня Парубій зареєстрував проект змін до регламенту. Свої підписи під документом разом з ним поставили лідери фракцій БПП, "Народний фронт", "Самопоміч" та РПЛ.

Перше, що пропонується змінити – подовжити роботу депутатів у сесійному залі з двох до трьох тижнів на місяць. Він пропонує відмовитись від тижня роботи у комітетах. Адже фактично комітети працюють на повну потужність лише по середам пленарних тижнів.

Часто-густо комітет просто не може зібратися на засідання через відсутність кворуму. За пропозицією спікера депутати мають працювати у комітетах щосереди, але не у половину потужності, як це є зараз, а увесь день.

Також планується збільшити час спілкування депутатів із урядом. Сьогодні для цього депутатам виділено одну годину кожної п'ятниці пленарного тижня. Народні обранці давно нарікають, що цього часу їм не вистачає. Мовляв часто густо вони не встигають почути відповіді урядовців на свої запитання.

Натомість, парламенту можуть виділити дві з половиною години на дискусію з міністрами, яку пропонують проводити не у п’ятницю, як зараз, а у понеділок. За наполяганням фракції "Самопоміч", у законопроекті виділили навіть окрему главу, де детально прописано механізм спілкування з членами Кабінету міністрів.

Зокрема, урядовці мають пояснювати причини їх відсутності в парламенті в цей день. Докладно прописано і саму процедуру "допиту" міністрів – хто, як та в якій послідовності має задавати запитання. Наприклад, питання та відповіді мають тривати не довше однієї хвилини. Депутати кажуть, що це практика роботи парламентів США, Великої Британії та Польщі.

Пріорітетне право ставити питання урядовців мають отримати голови парламентських фракцій. А позафракційні депутати зможуть ставити питання, тільки якщо знайдуть підтримку у щонайменше 15 своїх колег.

Пропонуючи збільшити час спілкування з урядовцями та зобов’язавши їх пояснювати свою відсутність у парламенті, Парубій намагається збільшити залежність уряду від народних обранців. Адже зараз часто-густо ключові урядовці не приходять звітувати перед депутатами.

Наступна пропозиція спікера – створити новий орган – Раду комітетів та ускладнити механізм реєстрації законопроектів.

Кожен законопроект перед реєстрацією має отримати висновок трьох комітетів – комітету із запобігання і протидії корупції (на предмет відповідності антикорупційному законодавству), бюджетного (щодо його впливу на показники бюджету та наявності фінансово-економічного обґрунтування), комітету з євроінтеграції (на предмет відповідності міжнародно-правовим зобов’язанням у сфері європейської інтеграції). У випадку, якщо висновки комітетів будуть позитивними, народний обранець може реєструвати свій законопроект.

Сьогодні такі висновки комітети надають уже після реєстрації. До того ж, кожен нардеп може без жодних перешкод зареєструвати свою законодавчу ініціативу.

Якщо депутати підтримають ініціативу спікера, то тим самим підвищать і без того значну вагу зокрема бюджетного комітету.

Мета таких змін - обмежити наплив величезної кількості законопроектів до парламенту, менше 5 % яких у результаті ухвалюються. Тільки з часу початку роботи Ради 8-го скликання – грудня 2014 року – до парламенту надійшло майже 4 тисячі законопроектів. Разом з проектами постанов та процедурними документами кількість законодавчих ініціатив сягла майже 7 тисяч.  

"Ідея цього – запобігти законодавчому спаму, який ми маємо сьогодні в парламенті. Але на практиці у нас фільтром є бажання президента. Наприклад, якщо президент не хоче, щоби зареєстрували постанову про скасування результатів голосування за закон про Юрія Віталійовича Луценка, то увесь сектор реєстрації законопроектів випаровується з Верховної Ради", - говорить первший віце-спікер парламенту Оксана Сироїд.

Такої ж думки дотримуються і в "Народному фронті". "Є слушною ідея щодо певних обмежень на внесення законопроектів. Кількість ініціатив треба зменшувати, а робити їх більш якісними. Їх насправді є дуже багато, а логіки в цьому мало", - сказала заступник голови фракції НФ Вікторія Сюмар.

Щодо Ради комітетів, то у її складі будуть керівники усіх парламентських комітетів, яких, до речі, пропонується позбавити членства у іншому органі парламенту - Погоджувальній раді, а також голови тимчасових спеціальних комісій. Згідно проекту Парубія, Рада комітетів має збиратись щосереди. До того ж цей орган отримає право давати рекомендації щодо порядку денного сесії та розкладу пленарних засідань.

Натомість, Парубій пропонує, щоб депутати взагалі не збирались по п’ятницях.

Таким чином, якщо зміни до регламенту ухвалять, депутати будуть працювати чотири дні на тиждень три рази на місяць.

Тим часом депутати не виключають, що можуть окрім нововведень Парубія скоротити кількість комітетів та прирівняти її до кількості міністерств, щоби ті чи інші комітети не дублювали свою роботу.

Туманні перспективи

Поки що ініціатива Парубія не користується широкою підтримкою його колег по парламенту.Кажуть, фракції повинні домовитися, а питань і ньюансів багато. До того ж, нещодавно Рада уже провалила законопроект щодо відкритості роботи комітетів та інформації про розмір виданих кожному депутату коштів для компенсації вартості проїзду по Україні та оренди житла. Втім більшість фракцій готові підтримати законопроект, що правда зі своїми зауваженнями.

"В нас взагалі назріли зміни до Регламенту. П'ятниця – це просто катастрофа. Послухали уряд, почали читати запити і розійшлися", - каже Вікторія Сюмар. В неофіційних розмовах депутати кажуть, що Парубій не радився з ними щодо проекту. "Вони розробляли це без нас", - зауважив один із депутатів від НФ.

У БПП також мало знайомі із пропозиціями Парубія та кажуть про неоднозначне ставлення депутатів, зокрема, до збільшення кількості пленарних днів, що призведе до зменшення можливості депутатів працювати в округах.

"Пропонується скорочення роботи в округах до одного тижня. Наші мажоритарники, в розмовах, категорично проти. Кажуть, що мажоритарнику роботи тільки один тиждень на окрузі мало", - розповів депутат фракції Олександр Черненко. Його дивують повноваження, якими можуть наділити новий парламентський орган  - Раду комітетів.

"Особисто мене дивують занадто серйозні повноваження так званої Ради комітетів, яка буде серйозно впливати на порядок денний і взагалі ледь без цієї Ради комітетів не можна буде законопроект зареєструвати, якщо вона не дасть свою візу. Це порушення Конституції, бо обмежуватиметься гарантована Конституцією ініціатива законотворення. Депутат має право законотворчої ініціативи", - додав Черненко. На його думку, таким чином керівництво парламенту хоче обмежити можливість потрапляння до Ради непотрібних, "спамових" законопроектів.

Доречною пропозицією обмеження депутатів в праві реєструвати законопроекти вважає і віце-спікер парламенту Оксана Сироїд. Проте, депутат гадає, що ця норма була б логічною, коли парламент обирався за пропорційною системою відкритих списків.

У "Батьківщині" кажуть, що офіційної позиції щодо представленої Парубієм реформи не мають. Депутати наполягають, щоб народні обранці навчилися дотримуватись чинного регламенту."Проблема не в тому, щоб підтримати чи не підтримати зміни до регламенту, проблема в тому, що ми маємо сьогодні регламент, який не виконуємо. Давайте ми з початку розпочнемо щось виконувати", - сказав член фракції Сергій Власенко.

Фракція "Самопоміч" вимагала,щоб колеги погодилися прописати контрольні повноваження парламенту за діяльністю уряду, а також врегулювати у Регламенті Верховної Ради діяльність коаліції. "

Ще одне суперечливе питання – як має працювати Породжувальна рада – у відкритому режимі чи за зачиненими дверима. У "Самопомочі", наприклад, вважають, що через те, що Погоджувальна відкрита  фракції займаються нічим іншим, як піаром, а не справжньою роботою, а саму роботу Погоджувальної ради порівнюють із "Голлівудом".

Не вірять депутати і в можливість зміни правил голосування, які кулуарно обговорюються в парламенті. Мова йде про голосування деяких питань більшістю присутніх на засіданні депутатів, а не більшістю від складу парламенту, як це є сьогодні. До речі, це також одна із рекомендацій Кокса. Та й протиснути таку реформу можна тільки через зміни до Конституції.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся