Чи реально інвестувати в агросектор України - поради та думки
Перспективність агропромислового комплексу України важко заперечити. 28 млн га орних земель, більшість з яких - родючий чорнозем, дозволяють вирощувати значні врожаї з гарним експортним потенціалом. У поточному маркетинговому році, наприклад, Україна теоретично може експортувати 24-25 млн т зернових. Втім, для аграрного сектора є і великий, хоч і менш рентабельний, внутрішній ринок збуту.
Ризики галузі
Саме питання балансування між необхідністю насичення вітчизняного ринку та вигодами експорту приводить до непорозуміння між державою і бізнесом. Державу не даремно називають одним із головних ризиків для галузі, на рівні з погодними умовами. Найбільш обговорювані питання - відкриття ринку сільськогосподарської землі і експортні мита на зернові.
На думку супротивників ринку землі, в існуючому вигляді законопроект призведе до скупки сотень тисяч гектар олігархами, оскільки у приватних фермерів просто не знайдеться грошей на купівлю ділянок. Якщо ж розглядати з позиції інвестора, то такий закон необхідний.
"Інвестор повинен бути впевнений у завтрашньому дні і хоче мати хоч якусь гарантію своїх капіталовкладень. Для цього потрібно володіти виробничим ресурсом і проведення земельної реформи необхідне. Земля стає заставою для отримання кредитних коштів, що буде джерелом інвестицій в галузь", - зазначає старший аналітик Dragon Capital Тамара Левченко.
Не вщухають також спори з приводу введення мит на експорт зернових.
Нагадаємо, експортні мита на пшеницю, жито, ячмінь і кукурудзу в розмірі 9-14% були введені 1 липня 2011 р. на зміну експортних квот. Згідно з законом, вони буду діяти до 2012 р. В даний момент Мінекономрозвитку оприлюднило проект закону про продовження даних мит до 2013 р., і введення додаткових мит на експорт сої, ріпаку та соняшникової олії. У свою чергу, Мінагрополітики та учасники ринку наполягають на необхідності скасування мит.
В принципі, влада переслідує цілком зрозумілі цілі - знизити ціни на внутрішньому ринку і збільшити надходження до бюджету. Однак, експорт зерна за перші три місяці 2011-2012 МГ (липень-вересень 2011 р.) склав усього близько 3 млн т - при тому, що потужності і врожай дозволяють вивозити до 3 млн т щомісяця. В результаті, крім зниження рентабельності агрокомпаній, до мінусів такої політики додається зменшення припливу валюти в Україну через збільшення дефіциту товарообігу та ризикованості інвестицій в АПК.
Але, незважаючи на ризики, більшість аналітиків вважають, що в аграрного сектора хороші перспективи в середньо- і довгостроковому періоді. Високі темпи приросту світового населення, поступове підвищення рівня життя в густонаселених країнах будуть забезпечувати стабільне зростання попиту і, відповідно, зростання цін на продукти харчування. Тим більше, найближчим часом очікується підписання договору про зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Щоправда, він запрацює не раніше 2013 р., але дозволить аграріям істотно збільшити обсяг експорту в країни ЄС.
Необхідно 16 млрд доларів на рік
Втім, більшості сільгосппідприємств, особливо дрібним, для початку потрібно підвищити рівень конкурентоспроможності, а на нові технології і новий технопарк необхідні значні кошти.
"На сьогоднішній день аграрний сектор використовує приблизно 22-23 млн га землі. Нормальна обробка землі вимагає приблизно 400 дол. на гектар. Отже, для ефективного обігу інвестицій у землю необхідно приблизно 8 млрд дол. щорічно. Якщо врахувати, що Україні необхідно розвивати і ринкову інфраструктуру, знадобиться ще приблизно 4 млрд дол. Ще 4 млрд дол. на техніку, що вимагає щорічного оновлення. Разом, річний обсяг складає близько 16 млрд дол. Це стосується тільки рослинництва. Якщо говорити про тваринництво, то тут потрібні інвестиції набагато більшого обсягу - близько 32 млрд доларів", - зазначає директор по стратегічному плануванню аналітичного центру "УкрАгроКонсалт" Богдан Хом'як.
При цьому, якщо техніка інвестування в валюту через готівковий ринок або FOREX) і промисловість (наприклад, через "Українську біржу") не викликає особливих труднощів, справа з аграрним сектором йде поки що гірше. Найбільші агрохолдинги торгуються за кордоном. Лідирує за популярністю у вітчизняних аграріїв Варшавська фондова біржа (WSE). На ній котируються агрохолдинги Kernel, Milkiland, Astarta, KSG Agro, Agroton, Agroliga, Industrial Milk Company. На Лондонській фондовій - "Миронівський хлібопродукт", "Авангард", Landkom і Ukrproduct. Складність полягає в тому, що просто так торгувати громадянам України на зарубіжних майданчиках не можна. Для цього необхідно або отримувати спеціальну ліцензію НБУ (надзвичайно клопітно), або торгувати через офшорні брокерські компанії (нелегально).
Шляхи інвестування
Таким чином, залишається два способи інвестувати. Один - простіший - кредитування компаній, наприклад через облігації. Тим більше, що потребуючи оборотних коштів аграрії регулярно їх випускають, з останніх - реєстрація KSG Agro наприкінці вересня проспекту емісії на 200 млн грн.
Більш трудомісткий і витратний процес входження в капітал існуючих підприємств або створення свого. У цьому випадку доведеться вирішувати питання з вибором сфери діяльності, у якій нове підприємство може бути конкурентоспроможне.
"У силу сформованої структури ринку новим гравцям буде важко побудувати ще одного потужного виробника соняшникової олії або, наприклад, курятини. Насамперед, потрібно поглянути на нішеві сектори, де конкуренція не дуже висока. Це може бути виробництво овочів, ягід, грибів, квітів, фруктів і т.п. Можуть бути цікаві бізнеси, пов'язані з первинною обробкою готової продукції. Це може бути, наприклад, упаковка та фасування продукції, створення і просування власного бренду", - вважає глава інвестиційно-банківського напряму ІК Phoenix Capital Володимир Носов.
Крім того, вирощування фруктів і овочів - досить прибутковий бізнес. "Першим по прибутковості капіталовкладення є вирощування фруктів і овочів. Друге - виробництво м'яса, третє - рослинництво. Але рослинництво - це найпростіший ринок, на нього легше всього зайти", - зазначає Богдан Хом'як. Тим не менше, для входу навіть на "простий" ринок потрібні значні кошти.
"За нашими оцінками, загальний обсяг інвестицій в рослинництво становить до 1,5 тис. дол. на кожен гектар посівних площ. Це включає в себе ціну придбання прав оренди, вкладення в основні засоби, необхідні для обробки землі, і потреба в оборотному капіталі. Чим більше оброблювана площа, тим більше потрібно інвестицій. Наприклад, в товарному молочному тваринництві потреба в капіталі ще вище - до 10 тис. дол. на кожну корову", - підкреслив Носов.
В Dragon Capital радять звернути увагу на брак сучасних елеваторних і складських потужностей в Україні. "Станом на середину 2011 р. в Україні було зареєстровано близько 30 млн тонн сертифікованих складських приміщень для зберігання зерна. Більше половини з них (55%) - це старі склади амбарного типу. У таких приміщеннях зерно не може зберігатися більше 3-4 місяців без шкоди якості, оскільки там немає можливості перевертати зерно. Решта елеватори (бетонні і більш сучасні, баночного типу) дозволяють зберігати зерно більше року. Однак і для зберігання, зростаючого щороку врожаю, все ж не вистачає... Побудова сучасного елеватора обходиться в 250 дол. на тонну зберігання", - коментує Левченко.
При цьому варто пам'ятати, що створення сільськогосподарського підприємства вимагає не тільки значних інвестицій, але і спеціальних знань, розуміння специфіки ринку і певних зв'язків. "Інвестування в український аграрний бізнес більш ризиковане, ніж в нерухомість. Оптимальна форма - інвестування в ту галузь, де можливий Ваш контроль", - зазначають в "Украгроконсалт".
Вихід - у подвійному лістингу
У підсумку, інвестиції в агросектор для більшості громадян України практично недоступні. Без вкладання мільйонів або порушення закону на цьому ринку робити нічого.
Єдиним на даний момент реальним виходом бачиться введення подвійного лістингу. Ця процедура дозволить компаніям, що вже котируються на закордонних майданчиках, вийти і на український фондовий ринок. Однак, створення подвійного лістингу вимагає внесення змін у валютне законодавство.
Голова Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) Дмитро Тевелєв прогнозував завершення робіт над цим питанням вже в першому півріччі 2011 р., але поки що справа дійшла тільки до проекту положення "ПРО допуск цінних паперів іноземних емітентів до обігу на території України". Втім, зацікавленість в цьому питанні, крім ДКЦПФР, висловлюють і НБУ, і учасники ринку, і самі компанії. Це дає надію, що найближчим часом в українських інвесторів з'явиться можливість торгувати акціями таких гігантів, як "Кернел" (підконтрольний Андрію Веревському найбільший в Україні виробник сонячної олії), "Миронівський хлібопродукт" (провідний виробників продуктів з домашньої птиці, належить Юрію Косюку) і "Авангард" (лідер на ринку яєчних продуктів, власник - Олег Бахматюк).
Леонід Музикус, РБК-Україна
