Розвиток інклюзивної освіти на прикладі Дніпропетровської області

Розвиток інклюзивної освіти на прикладі Дніпропетровської області
Ілюстративне фото

У середині лютого 2016 року в один із львівських ресторанів зайшов молодий чоловік з очевидними ознаками ДЦП. Персоналу він здався якимось підозрілим, і його попросили піти. Ніхто з відвідувачів навіть не спробував заперечити. Скандал поширився в інтернеті. Цим чоловіком виявився переселенець з Донбасу Роман Кисляк. Щоб привернути увагу до цієї проблеми, він організував рух "На каву з одним", щоб показати, що інваліди - така ж частина суспільства, як і всі інші люди.

Через два тижні до нього на каву приїхала перша леді Марина Порошенко, щоб надати йому підтримку і заявити про те, що в Україні толерантне ставлення до інвалідам та людям з особливими потребами - пріоритет не менший, ніж відображення російської агресії. До того часу Марина Порошенко вже почала свою соціальну ініціативу - впровадження інклюзивної освіти по всій країні. І вона вже багато чого досягла.

Розвиток інклюзивної освіти на прикладі Дніпропетровської області

Фото: Роман Кисляк та Марина Порошенко

Інклюзія - спосіб інтегрувати дитини-інваліда в суспільство дітей з нормальним розвитком. Ще ніколи в Україні і колишньому СРСР такої освіти не приділялося уваги, навпаки - дітей-інвалідів з народження ізолювали, залишаючи їх батьків один на один з проблемою навчання і соціалізації своїх дітей. Вся система робила таких дітей "невидимими". Власне, випадок з Романом Кисляком - це важкий наслідок такого дикого підходу до особливим дітям.

В рамках Фонду Петра Порошенка перша леді почала процес впровадження інклюзії в усіх освітніх закладах. Фонд розробляє методики, програми, проекти класів, шкіл і дитячих садків з елементами інклюзії, навчає педагогів та інших фахівців. Напрацювання Фонду вже офіційно затвердило Міністерство освіти і науки.

Але проблема в тому, що існуюча освітня інфраструктура, створена здебільшого в часи СРСР, абсолютно непридатна для дітей з особливими потребами. Простіше кажучи, в школі або дитячому саду можна облаштувати кабінети в розрахунку на таких дітей, але як вони туди потраплять, наприклад, на інвалідних візках? Ні пандусів, ні підйомників майже ніде не було. Але і їх все одно буде недостатньо. До того ж будувати пандуси в інших випадках просто неможливо через конструктивні особливості будівель шкіл та садочків, особливо всередині.

Але Марина Порошенко, здається, справа зрушила з мертвої точки. Місцевій владі, яка відповідає за освітню інфраструктуру, залишається лише скористатися методиками Фонду. І вони це роблять.

Так, Дніпропетровська облдержадміністрація на чолі з Валентином Резніченком з 1000 шкіл області призвела до норм інклюзії 25% і обіцяє довести цей показник до 100%. Це ж відноситься і до дитячим садкам, лікарням, і до поліклінікам і навіть паркам. І тому ця область стала лідером з впровадження інклюзії в Україні.

Розвиток інклюзивної освіти на прикладі Дніпропетровської області

Фото: Валентин Резніченко та Марина Порошенко

Динаміка інклюзії

У січні 2019 року, через три роки після початку своєї соціальної програми Марина Порошенко разом з президентом Петром Порошенком провели в Києві Всеукраїнську нараду з питань інклюзивної освіти, під час якого стало відомо, що в Україні кількість шкіл з инклюзией зросла в 2,5 рази і досягло 3788 Тепер у них навчається понад 11 тисяч особливих дітей, і це в три рази більше, ніж до того. У дитячих садках України кількість інклюзивних груп зросла з 732 в 2016 році до 1318 на початку цього року, і у цих групах тепер виховуються 2190 особливих дітей.

Фонд Порошенка зумів провести через парламент низку важливих проектів законів, і тепер інклюзія є обов'язковою не лише для дошкільних та шкільних закладів, а й для професійно-технічних.

Як наслідок, уряд почав виділяти на освіту таких дітей додаткові гроші: більше 300 млн грн на інклюзію, 100 млн - на створення инклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ, включають в себе спеціальне обладнання і роботу профільних фахівців).

Розвиток інклюзивної освіти на прикладі Дніпропетровської області

Станом на початок цього року близько 14 тисяч дітей почали ходити в звичайні школи та садки, створено понад 500 ІРЦ і ще близько 200 з'являться в цьому році.

Нові архітектурні рішення дозволили встановити 10781 пандусів, 3663 кнопок виклику, близько 750 обладнаних туалетних кімнат 51 ліфтів і підйомників для особливих дітей.

За 2017-2018 роки було підготовлено більше 10 тисяч вчителів інклюзивних класів та 7633 асистентів вчителів і особливих дітей. Вчителі почали отримувати надбавки.

Без бар'єрів

Особливість Дніпропетровської області не тільки в тому, що тут впроваджують инклюзию вражаючими темпами, а і в тому, що тут продумують все до дрібниць, може, навіть більш детально, ніж припускають стандарти інклюзивної освіти.

Ще в 2016 році в Дніпропетровській ОДА народилася ідея створити інклюзивне парк прямо за будівлею адміністрації. Але керівники області не могли поставити архітекторам чітко розписану завдання, тому що ідея всім була інтуїтивно зрозуміло, а жодного подібного зразка не було не те що в Україні, а й у світі.

Розвиток інклюзивної освіти на прикладі Дніпропетровської області

Запрошений архітектор Сергій Дербін з Придніпровської державної академії будівництва та архітектури взявся за вирішення цієї задачі. І він виявив, що якщо подивитися каталоги виробників дитячих товарів, то там інклюзивність закінчується на безбар'єрності. А цього недостатньо - для дітей з особливими потребами важливо не тільки вільно пройти в парк, а й контактувати з усіма його елементами (інтерактивними).

"Нам дуже допомогла Марина Порошенко і її напрацювання по такому парку, які у неї були, і рішення, які вона привозила з інших країн. Прийшли ми до ідеї парку шляхом причинно-наслідкового діагностики, аналізу об'єктивної реальності, консультацій з інвалідами", - розповів Дербін.

На думку радника голови ОДА Дніпропетровської області Юрій Голика, пандуси потрібні, але вони не вирішують всіх проблем.

"У нас прийнято вважати, що якщо держава збудувала пандус, то на цьому його місія виконана. Насправді, після підйому по пандусу особливій дитині потрібно відкрити двері. Як це зробити? Можна поставити кнопку виклику. Але ми ставимо кнопку відкриття дверей. І всі входи в приміщення шкіл та садочків ми робимо безбар'єрними", - сказав Голик.

Так, в Солонянській школі був побудований підйомник не тільки біля входу в будівлю, але і всередині, щоб можна було піднятися на другий поверх. Більше того, є витяг на сцену актового залу.

Голик підкреслює, що в Солонянському живе лише 3500 чоловік. Це звичайний районний центр, яких по всій країні тисячі. Але в місцевій школі все зроблено для особливих дітей так, що вони можуть самостійно і з гідністю піднятися на сцену.

Розвиток інклюзивної освіти на прикладі Дніпропетровської області

Як зазначив голова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко, безбар'єрність - це обов'язкова умова для навчальних закладів області, які реконструюються або будуються з нуля. Один з таких прикладів - школа в Петриківці. Її корпусу були збудовані десятки років тому, тут не те що особливим дітям було неможливо перебувати, навіть звичайним дітям тут було некомфортно. І, крім іншого, проект реконструкції цієї школи передбачав вільне попадання "колясочників" та сама будівля, і всередині приміщення.

"Всі школи і садочки Дніпропетровська ОДА оснащує пандусами, підйомниками, безбар'єрним входом, ресурсними кімнатами, медіатека. Крім того, за програмою Фонду Порошенка, затвердженої Міністерством науки і освіти, вчителі і вихователі навчаються роботі з методиками інклюзії, школи і садочки отримали нових фахівців: психологів, асистентів вчителів і самих особливих дітей", - сказав Резніченко.

І тут же, у Петриківці, в колишніх майстерень місцевої школи був створений сучасний инклюзивно-ресурсний центр, який відкривала Марина Порошенко. Тут створили всі необхідні умови для того, щоб особливі діти не відчували ніяких обмежень.

На вході в центр встановлені пандуси, широкі двері, всередині немає порогів, у вбиральнях є поручні і "кнопки виклику". Сам центр являє собою яскраве життєрадісне простір.

У цьому ІРЦ є зони для індивідуальних і групових занять. У ресурсній кімнаті діти отримують побутові навички і грають у розвиваючі ігри.

Покращувати фізичний стан вони можуть в залі лікувальної фізкультури, де розміщено інтерактивну підлогу.

"Проектор на стелі передає зображення на підлогу. Коли дитина торкається віртуального килима, він ніби оживає - змінюється зображення, з'являються звукові ефекти. Дитина може зіграти в м'яч на футбольному полі або пройтися по березі моря, слухаючи шум води. Всього доступні більше 90 сюжетів. За допомогою інтерактивного підлоги діти розвивають логіку, пізнають нові слова, вчаться рахувати", - розповіла директор Петриківського инклюзивно-ресурсного центру Наталія Шевченко.

У інклюзивно-ресурсному центрі навчаються діти від 2 до 18 років. Для них також передбачена індивідуальна програма занять з психологом, логопедом, дефектологом.

Розвиток інклюзивної освіти на прикладі Дніпропетровської області

Фото: Валентин Резніченко (в центрі)

За словами Резніченка, якщо в самому початку процесу впровадження інклюзивної освіти їм мали лише 4 дитини, зараз їх по всій області 860. І, як вважає голова ОДА, ця цифра доводить, що в країні є толерантне ставлення до особливих дітей.

Розвиток інклюзивної освіти на прикладі Дніпропетровської області

Фото: Юрій Голик

"Перший инклюзивно-ресурсний центр в Україні ми відкрили в 2017 році на базі Солонянской школи. Зараз створюємо такі по всій області, - сказав Голик. - Вони покликані допомогти особливим дітям соціалізуватися. Адже дуже важливо, щоб вони не відчували себе забутими, спілкувалися, вели звичайне життя, незважаючи на проблеми зі здоров'ям".

"Дніпропетровщина має найвищі показники в Україні по впровадженню інклюзивної освіти. Це хороший приклад для інших областей", - заявила Марина Порошенко.

На днях перша леді знову прибула до Дніпропетровської області, де був відкритий інклюзивно-ресурсний центр в реконструйованій частині Магдалинівської опорної школи. Тут зусиллями ОДА був зроблений окремий вхід для дітей з особливими потребами, ганок з пандусом, зал лікувальної фізкультури. У ресурсній кімнаті створені умови для відпочинку: тут є іграшки м'які пуфи. Також була зроблена невелика кухня з їдальнею, де особливі діти набувають побутові навички.

Зараз у Дніпропетровській області працює 71 медіатека 51 ресурсна кімната.

Про розвиток інклюзії в області та за її межами вже відомо практично всім. І, здається, повторення випадку у львівському ресторані тут вже неможливе.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся